Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/1888/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про усунення порушення прав власника.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2021. Зареєстровано: 12.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2021.
Дата набрання законної сили: 18.05.2022
Результат оскарження 18.05.2022 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		Кіровоградської області
		вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
		тел/факс: 32-05-11/24-09-91          E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 29 вересня 2021 рокуСправа № 912/1888/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у судовому засіданні справу №912/1888/21
		за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Чижевського, 1а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, в інтересах держави, уповноваженими органами якої є:
		Петрівська селищна рада, вул. Святкова, 7, смт. Петрове, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28300
		Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради", вул. 8-го Березня, 40А, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204   
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп", вул. Соборна, 27, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032
		про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном та повернення водного об`єкта
		 
		Представники сторін:
		від прокуратури - Мороз В.С. прокурор відділу, посвідчення № 058784 видане 17.12.2020;
		від позивачів - участі не брали;
		від відповідача - Гайдаш Є.В. адвокат, ордер серії АЕ № 1070483 від 28.09.2021, посвідчення № 1793 видане 08.01.2019;
		від відповідача - Єфімов В.М. керівник.
		 
		У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави, уповноваженими органами якої є: Петрівська селищна рада та Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" з вимогами про наступне:
		- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" усунути перешкоди державі в особі Петрівської селищної ради та КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення використання для цілей спеціального використання водних біоресурсів в режимі рибогосподарської експлуатації водного об`єкту - Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, та зайнятих ним земельних ділянок водного фонду;
		- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення державі в особі Петрівської селищної ради частини Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, площею 643,4999 га та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду;
		- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення постійному користувачу - КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" частини Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду за кадастровим номером 3524982900:02:000:7513, площею 80,4897 га;
		- стягнути з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 810,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що відповідач використовує водосховище для потреб своєї господарської діяльності без належним чином оформлених правовстановлюючих документів, що порушує права держави в особі Петрівської  селищної ради та КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" як титульного володільця відповідного майна.
		Мотивуючи порушення інтересів держави, прокурором зазначено необхідність забезпечення правомірного обігу майнових прав на водні об`єкти, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.
		Ухвалою від 29.06.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.07.2021 та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті.
		27.07.2021 на адресу суду від відповідача надійшли:
		- заява про проведення підготовчого засідання без участі відповідача;
		- клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Державне агентство рибного господарства України та Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області;
		- відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. ТОВ "Рибодобувна компанія "Рибгосп" згідно передбачених Режимом рибогосподарської експлуатації Іскрівського водосховища, розташованого на р. Інгулець в межах Петрівського району Кіровоградської області, термінів та обсягів, здійснював вселення та вилучення водних біоресурсів впродовж дії такого режиму. По роду своєї діяльності відповідач не може здійснювати спеціалізовані роботи по догляду за водним об`єктом та гідротехнічними спорудами. У відповідача відсутні підстави щодо одержання документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, тому твердження прокурора про відсутність правовстановлюючих документів, зокрема договору оренди земельної ділянки водного фонду, для користування водосховищем в Режимі СТРГ є необґрунтованим. З посилання на Інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджену наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008, відповідач зазначає, що не передбачено отримання земель водного об`єкта в оренду або укладання договору про співпрацю при рибогосподарській діяльності в Режимі СТРГ, оскільки згідно з договором оренди, користувачам надається в користування водний об`єкт і вони є водокористувачами. При рибогосподарській діяльності, у тому числі в Режимі СТРГ, використовується ресурс загальнодержавного значення - водні біоресурси і відповідно вони є користувачами водних біоресурсів. При цьому, Режими затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства (Держрибагентство України), а орендодавцями водних об`єктів є Кабінет Міністрів України, державні адміністративні, обласні ради. Також, відповідач зазначає, що прокурор за даним позовом не може мати статус позивача, прокурором не доведено наявність "суспільного" та "публічного" інтересу.
		Ухвалою від 28.07.2021 господарський суд в задоволенні клопотання відповідача, викладеного у відзиві від 26.07.2021, про поновлення строку на його подання - відмовив. Постановив поданий відповідачем відзив вважати таким, що поданий в межах встановленого строку. В задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб - відмовлено. Клопотання прокурора про оголошення перерви задоволено. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.08.2021 о 12:00 год.
		30.07.2021 на електронну пошту суду від Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" повторно надійшли пояснення (з КЕП) від 27.07.2021 №3148.
		06.08.2021 на адресу суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив з доказами направлення на адреси позивачів та відповідача.
		Враховуючи відсутність інформації станом на 18.08.2021 щодо отримання відповідачем ухвали від 28.07.2021, а також відповіді на відзив від 05.08.2021, з метою дотримання рівності прав сторін, протокольною ухвалою від 18.08.2021, на підставі ст. 183 ГПК України, в підготовчому засіданні 18.08.2021 судом оголошено перерву на 02.09.2021 о 15:00 год.
		Ухвалою від 18.08.2021 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №912/1888/21 на тридцять днів.
		02.09.2021 судом ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу №912/1888/21 до судового розгляду по суті на 29.09.2021 о 10:00 год.
		29.09.2021 судом розпочато розгляд справи по суті.
		В судовому засіданні прокурором підтримано позовні вимоги, відповідачем позов заперечено.
		Позивачі своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. 
		Судом досліджено докази у справі.
		Розглянувши подані документи і матеріали,  з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,  оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, господарський суд, -
		                                            ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно п.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК  прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		У відповідності до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.
		В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		За приписами Конституції України (стаття 13) земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.
		Водні об`єкти є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування (ст. 6 Водного кодексу України).
		У "Преамбулі" Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
		З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.
		Користування водним об`єктом всупереч встановленому законодавством порядку, суперечить інтересам держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів.
		Інтереси держави у даному спорі полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на водні об`єкти, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.
		Правовідносини, пов`язані з використанням Іскрівського водосховища становлять "суспільний", "публічний" інтерес.
		Частина водосховища розташована у межах Державного орнітологічного заказника "Петрівський", частина перебуває у користуванні КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради".
		Іскрівське водосховище використовується для водопостачання населеного пункту м. Жовті Води та прилеглих селищ Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
		Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у припиненні використання Іскрівського водосховища для цілей спеціального використання водних біоресурсів в Режимі рибогосподарської експлуатації та повернення державі водного об`єкта, який відповідач використовує всупереч закону.
		У спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати функції держави як власника є Петрівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області (розпорядник нерухомого майна на даний час).
		Як вбачається з даних Публічної кадастрової карти та копій документів, місцезнаходженням водного об`єкта є: Петрівський район, смт. Петрове, с. Солдатське, Богданівка, с. Новофедотівка, с. Іскрівка.
		Згідно розпорядження КМУ від 12.06.2020 №716-р територіальні громади Петрівського району (вказані населені пункти) увійшли до складу Петрівської ОТГ Олександрійського району Кіровоградської області.
		За нормами Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" (ст.8) об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися.
		Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (переважна більшість положень якого набрала чинності 27.05.2021), Земельний кодекс України доповнено пунктом 24 у розділі X "Перехідні положення", відповідно до якого:
		"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
		а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
		б) оборони;
		в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
		г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
		ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;
		д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
		є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
		Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
		Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
		Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.
		Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
		З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
		Таким чином, аналіз вказаних положень Закону свідчить про те, що з 27.05.2021 уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Петрівська ОТГ в особі Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (є розпорядником спірного майна).
		Крім того, за даними Публічної кадастрової карти України, земельна ділянка під частиною водного об`єкту сформована та має кадастровий номер 3524982900:02:000:7513 (площею 80,4897га), з цільовим призначенням - для експлуатації та догляду за водними об`єктами.
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з таким кадастровим номером належить на праві комунальної власності Іскрівській сільській раді колишнього Петрівського району та перебуває у постійному користуванні КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" на підставі Державного акта на право постійного користування землею ІІ-КР000495.
		Прокурор зазначає, що використання відповідачем водосховища для власних потреб господарської діяльності без належним чином оформлених правовстановлюючих документів порушує права держави в особі КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" як титульного володільця відповідного майна.
		Згідно інформації ЄДРПОУ, КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" зареєстровано 18.11.2002, засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області,   відноситься  до  сфери  управління  Дніпропетровської обласної  ради та забезпечує централізованим питним водопостачанням та водовідведенням абонентів різних категорій міста Жовті Води і прилеглих до нього селищ Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
		Отже, використання спірного водосховища Комунальним підприємством КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" становить "суспільний", "публічний" інтерес.
		КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" є самостійною юридичною особою, тож може виступати позивачем у суді, в тому числі і у справі за позовом прокурора, враховуючи позицію ВС у Постанові від 15.04.2020 у справі №363/4656/16-ц .
		Петрівська селищна рада має право, у тому числі, звертатися до суду з метою усунення порушень законодавства та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
		Однак, зазначеними юридичними особами не здійснено захист порушених прав та у примусовому порядку не зобов`язано усунути відповідні порушення.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначила, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з цим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці європейського суду з прав людини.
		Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п.45 Постанови).
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.37).
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38).
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п.39).
		З метою захисту інтересів держави, прокурор спонукав позивачів до здійснення захисту цих інтересів ними самостійно.
		Зверненню прокурора до суду з вказаним позовом передувало направлення 08.06.2021 на адресу Петрівської селищної ради листа щодо вжиття заходів до поновлення інтересів держави самостійно.
		З відповіді Петрівської селищної ради вбачається, що нею не подано позову до ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" про повернення водного об`єкту чи земельних ділянок під ним та на даний час у провадженні судів такі позови не перебувають. Також Петрівська селищна рада не заперечує проти пред`явлення позову прокурором.
		Покурором також направлено лист у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" про вжиття заходів до належного забезпечення усунення порушень, у тому числі у судовому порядку, самостійно.
		Листом від 14.06.2021 №2392 КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" повідомлено, що найближчим часом не має наміру подавати подібний позов. Оскільки органи прокуратури наділені функцією представництва інтересів держави, КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" не заперечує проти пред`явлення такого позову прокурором та підтримує позовні вимоги з обґрунтуванням підстав, наведених у запиті.
		Таким чином, заходів для поновлення порушених інтересів держави позивачами самостійно не вжито, що свідчить про їх бездіяльність і є підставою для втручання органів прокуратури шляхом звернення до суду з позовом в порядку представництва інтересів держави.
		Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз.3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
		Позовні вимоги прокурором обґрунтовано наступними обставинами. 
		В адміністративних межах Петрівської селищної ради Олександрійського району (колишнього Петрівського району) Кіровоградської області знаходиться Іскрівське водосховище, площею 1120,9896 га (згідно Паспорту водного об`єкту), розташоване на р. Інгулець (права притока р. Дніпро).
		Згідно Публічної кадастрової карти України,  водний об`єкт - Іскрівське водосховище розташоване в своїй нижній частині на земельній ділянці, яка сформована та має кадастровий номер 3524982900:02:000:7513 площею 80,4897 га. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з таким кадастровим номером належить на праві комунальної власності Іскрівській сільській раді колишнього Петрівського району та перебуває у постійному користуванні КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" на підставі Державного акта на право постійного користування землею ІІ-КР000495.
		Частина водосховища площею 397 га знаходиться у межах Державного орнітологічного заказника "Петрівський", відноситься до природно-заповідного фонду, що вбачається з даних Публічної кадастрової карти України, рішення №93 виконкому Петрівської районної Ради народних депутатів від 18.03.1992, рішення №116 Кіровоградської обласної ради від 28.01.2000, Положення про орнітологічний заказник та викопіровки із проекту районної планіровки Петрівського району.
		Решта - частина Іскрівського водосховища розташована на несформованій земельній ділянці, тобто без кадастрового номера, речові права на яку на даний час не зареєстровано.
		Площа несформованої ділянки дорівнює 643,4999 га, яку обраховано як: 1120,9896 га - 397га - 80,4897га = 643,4999 га.
		Водосховище закінчене будівництвом та прийняте в експлуатацію у 1958 році, є русловим в каскаді, має комплексне призначення: для загального користування, технічного водопостачання, зрошення, транзитного пропуску витрат води відповідно до режиму роботи каналу "Дніпро-Інгулець".
		ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань з 10.04.2019 з видами економічної діяльності - прісноводне рибництво, оптова та роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками.
		На замовлення відповідача, ТОВ "НДО Укрекопроект" (м. Харків) у 2019 році розроблено Науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації Іскрівського водосховища, розташованого на р. Інгулець в межах Петрівського району Кіровоградської області та Режим його експлуатації.
		У подальшому Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області та Державним агентством рибного господарства України суб`єкта господарювання - ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" погоджено Режим рибогосподарської експлуатації Іскрівського водосховища, розташованого на р. Інгулець в межах Петрівського району Кіровоградської області.
		Термін дії Режиму передбачено від 14.08.2019 до 31.12.2029.
		Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області також видано ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" дозвіл №18 від 05.12.2019 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а саме: вилов водних біоресурсів в спеціальних товарних рибних господарствах. Строк дії дозволу з 05 грудня 2019 року по 05 грудня 2024 року.
		Визначені Науково-біологічним обґрунтуванням та Режимом обсяги вселення біоресурсів, тобто зариблення водойм та збільшення, у такий спосіб, рибопродуктивності, а також організація вилову риби вказує на здійснення відповідачем такого виду діяльності як рибництво, або штучне розведення і відтворення риби.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).
		Прокурор стверджує, що на підставі Режиму та Дозволу, без наявності будь-яких правовстановлюючих документів, ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп", починаючи з кінця 2019 року по теперішній час здійснює використання даного водного об`єкту у своїй господарській діяльності з метою риборозведення та добування (вилову) біоресурсів, що підтверджується актами про виконання робіт із вселення біоресурсів, звітами про обсяги вилову водних біоресурсів за період 2019-2021рр., а також інформацією Управління Держрибагенства у Кіровоградській області, копії яких додаються.
		ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" не має правовстановлюючих документів ані на водний об`єкт (водне плесо), ані на земельні ділянки, на яких він розміщений.
		У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно за ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" не зареєстровано речові права на жодний об`єкт.
		Вказані обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
		 
		Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
		Відповідно до п.5 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв`язку.
		Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території. Водний об`єкт -природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
		Також ст.1 Водного кодексу України (далі - ВК України) дає визначення понять: водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; водосховище комплексного призначення - водосховище, яке відповідно  до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних).
		Тобто, згідно Паспорту водного об`єкта та в силу положень ст. 1 ВК України, Іскрівське водосховище є поверхневим водним об`єктом, штучною водоймою та водосховищем комплексного призначення, експлуатується в каскаді, як частина водогосподарської системи.
		Відповідно до ст. 3 ВК України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.
		Згідно зі ст. 4 ВК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
		Відповідно до ст.6 ВК, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
		Статтею 51 ВК України (у редакції до 01.03.2021) встановлено порядок користування водними об`єктами на умовах оренди.
		Так, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
		Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.
		Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
		З 01.03.2021 водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.
		Згідно зі ст. 1 ВК України, рибогосподарський водний об`єкт - це водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей. 
		Відповідно до ч.ч. 1 -2 ст.48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
		Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
		Статтею 51 ВК України передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що використовуються для питних потреб.
		Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об`єктів визначаються у договорі оренди.
		За ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.
		Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (ст.25 вказаного Закону).
		Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає в себе, в тому числі і промислове рибальство (ст.27 вказаного Закону).
		Отже, спеціальне використання водних біоресурсів може здійснюватися відповідно до одного з режимів, визначених Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", а саме: Режиму промислу або Режиму рибогосподарської експлуатації.
		Згідно з абз.2 ч.1 ст.34 "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку. Відповідно до ст.36 даного Закону, надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.
		Комплексний правовий аналіз вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.
		Можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), де здійснюється використання цих водних біоресурсів чинним законодавством не передбачена.
		Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин).
		Закон України "Про тваринний світ" у статті 3 визначає об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед яких є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші).
		Відповідно до ст. 20 Закону України "Про тваринний світ", за умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів може здійснюватись такий вид використання об`єктів тваринного світу як рибальство.
		За змістом ст. 25 Закон України "Про тваринний світ", рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.
		Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України (ст. 26 Закон України "Про тваринний світ").
		Статтею 17 Закон України "Про тваринний світ" визначено, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.
		Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами.
		З вищенаведеного випливає, що рибне господарство, яким займається відповідач, належить до спеціального використання об`єктів тваринного світу, оскільки промислове рибальство передбачає вилучення риби із природного середовища та є відмінним від любительського і спортивного рибальства.
		Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів (ВЖР) та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (далі - Інструкція), що затверджена Наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008.
		Як вказано в самій Інструкції, вона розроблена, в тому числі, відповідно до Закону України "Про тваринний світ".
		Пунктом 2.1 Інструкції, передбачено перелік документів, які подає користувач до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання.
		Інструкція безпосередньо регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, а не порядок розпорядження водними об`єктами та земельними ділянками водного фонду оскільки такими нормативними актами є Земельний та Водний кодекси України.
		Як зазначалось, Інструкція є підзаконним нормативно-правовим актом, тому вона не може суперечити вимогам Закону України "Про тваринний світ" щодо отримання в користування рибогосподарських водних об`єктів при веденні рибного господарства. Закон не встановлює будь-яких винятків в цьому для спеціального товарного рибного господарства, а такими винятками є лише випадки безоплатного любительського і спортивного рибальства, до яких не належить промислове рибальство, яке, в тому числі, здійснюється в режимі спеціального товарного рибного господарства.
		Крім того, дана Інструкція регламентує не тільки відтворення водних живих ресурсів, а і їх вилов, що підпадає під поняття "рибальство", яке не може здійснюватися без погодження з власником земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об`єкт, згідно з ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України.
		Статтею 23 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства, видає і такий документ дозвільного характеру, як Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).
		Порядок видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №801 від 30.10.2013, визначає процедуру видачі суб`єктам господарювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання дозволу.
		Згідно з п. 2 вказаного Порядку, дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об`єкт (його частину) Держрибагентством або його територіальним органом.
		Дозвіл видається територіальним органом суб`єктові господарювання для здійснення промислового рибальства, вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також визначення їх санітарно-епідеміологічного стану, меліоративного вилову водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.
		Згідно п. 3 Порядку передбачено перелік документів, які суб`єкт господарювання подає державному адміністраторові для одержання дозволу, серед яких документи що посвідчують право користування водними об`єктами чи земельними ділянками водного фонду відсутні.
		Тож для затвердження Режиму чи отримання Дозволу зацікавлені особи не представляють жодних документів, які б свідчили про їхні права на водні об`єкти і земельні ділянки водного фонду, на яких знаходяться водні об`єкти, стосовно яких затверджується режим або видається дозвіл.
		При затвердженні Режиму і видачі Дозволу відповідні органи не досліджують питання та не надають права користуватися водними об`єктами і землями водного фонду.
		Статтею 85 ВК України передбачено порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством.
		Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, тощо.
		Згідно із ч. 5 ст. 59 ЗК України, використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
		Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		За правилами ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
		Згідно внесених Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ змін до Земельного кодексу України, з дня набрання чинності пунктом 24 розділі X "Перехідні положення", на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
		З матеріалів справи вбачається, що рішень про передачу ТОВ "Рибодобувна компанія "Рибгосп" у користування водного об`єкту та земельних ділянок під ним, не приймалося, договорів з приводу передачі у власність чи користування вищевказаного водного об`єкту не укладалося.
		Аналіз положень Закону від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" свідчить про те, що з 27.05.2021 розпорядником земель під Іскрівським водосховищем є Петрівська ОТГ в особі Петрівської селищної ради.
		Отже, Петрівська селищна рада, як суб`єкт владних повноважень, виконує функції власника спірного майна, а відповідачем неправомірним використанням водного об`єкту та земельних ділянок під ним, її права порушуються.
		Згідно ч. З ст. 79 ЗК України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на них знаходяться.
		Відповідно до статей 125 та 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		Системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави вважати, що використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватись тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.
		Однак, відповідач протягом 2019-2021 років використовує водні ресурси держави, а саме водний об`єкт - Іскрівське водосховище для цілей здійснення рибного господарства, без правових підстав.
		Господарський суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 21.03.2019 у справі №923/213/18 про те, що наявність Режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстав для одноосібного використання водного об`єкта та земельної ділянки під ним (п.36).
		Режим не може розцінюватися як правовстановлюючий документ на користування водним об`єктом та земельною ділянкою водного фонду.
		Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби та інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008 визначено, що Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (далі - Режим) - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об`єкта або його ділянки.
		Отже, виключно за умови наявності у Іскрівського водосховища статусу рибогосподарського водного об`єкта (або його ділянки), відносно нього можливо встановлювати відповідні вимоги щодо штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання (Режим).
		За приписами п.1.3 даної Інструкції, рибогосподарські водні об`єкти - це озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства.
		Вимогою для визнання водного об`єкта рибогосподарським є обмеження господарської діяльності усіх учасників такого водогосподарського комплексу інтересами рибного господарства.
		При цьому, у державному реєстрі рибогосподарських водних об`єктів відсутні відомості про внесення до нього водного об`єкту - Іскрівського водосховища, що вбачається з інформації для загального доступу, що розміщена на офіційному вебсайті Державного агентства рибного господарства.
		Так як, Іскрівське водосховище не відноситься до рибогосподарського водного об`єкту, щодо нього не підлягав розробці та погодженню Режим рибогосподарської експлуатації.
		З Паспорта водного об`єкта вбачається, що водосховище має комплексне призначення: загальне користування, технічне водопостачання, зрошення, транзитний пропуск витрат води відповідно до режиму роботи каналу "Дніпро-Інгулець".
		З підстав викладеного, враховуючи приписи ст. 51 Водного кодексу України, Іскрівське водосховище не підлягає передачі у користування для рибогосподарських потреб, оскільки має комплексне призначення та використовується для питних потреб.
		Також за нормами ст.ст. Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме ст. 4 в редакції, що діяла на час отримання відповідачем Режиму рибогосподарської діяльності та ст. 3 в діючій редакції, не можуть бути об`єктами оренди водосховища комплексного призначення.
		Крім того, частина водосховища перебуває у користуванні КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" для водопостачання населеного пункту м. Жовті Води. Земельна ділянка 3524982900:02:000:7513 площею 80,4897 га, що перебуває у постійному користуванні позивача2 має цільове призначення - для експлуатації та догляду за водними об`єктами, виділена як зона 1го поясу санітарної охорони водозабірних споруд централізованого питного водопостачання, на якій у відповідності до ст. 36 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", скидання будь-яких стічних вод, а також купання, прання білизни, вилов риби, випасання, водопій худоби та інші види водокористування, що впливають на якість води, заборонені. Вимоги, які виникають в зв`язку з наявністю порушення.
		Згідно з ч.1 ст.13 Конституції України, ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Користування природними ресурсами у сфері господарювання унормовано Главою 15 (ст. ст. 148-153) Господарського кодексу України.
		Зокрема, наведеними нормами передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси, в тому числі водні об`єкти, у порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
		За ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності - ч. 2 ст. 293 ЦК України.
		За змістом положень ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
		Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
		Згідно з нормою ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Об`єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
		Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).
		До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) - ст. 181 ЦК України, належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
		Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України).
		Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Як передбачено ст. 395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
		Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав па землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		За вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зважаючи, що правопорушення є таким, що триває у часі, власник майна може звернутися за захистом свого права протягом всього часу, поки воно триває.
		Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними.
		Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.
		Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник).
		Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.
		Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.
		При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
		У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
		У постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду визначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі 372/1684/14-ц зазначає, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, у пункті 70 постанови від 28.11.2018 у справі № 504/2864/ 13-ц, у пункті 80 постанови від 12.06. 2019 року у справі № 487/10128/14-ц та у пункті 96 постанови від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).
		Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Позовна вимога - зобов`язати повернути земельну ділянку, розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, пункт 97 постанови від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).
		Тож, фактичне використання (зайняття) відповідачем водного об`єкта всупереч вимог законодавства, розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, оскільки спірне водосховище є комплексним та, в силу закону, не може бути надане в оренду фізичній особі, а стосовно нього може бути лише здійснено лише право постійного користування державними рибогосподарськими підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури - п. в ч.3 ст. 59 ЗК України.
		У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 487/10128/14 від 12.06.2019 у справі № 469/1044/17 від 15.09.2020 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		З підстав викладеного, суд приходить до висновку, що позов прокурора є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.
		Твердження відповідача щодо правомірного користування спірним водосховищем на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації та Дозволу №18 від 05.12.2019, спростовуються вищевикладеними нормами законодавства.
		Отже, позовні вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди державі в особі Петрівської селищної ради та КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення використання Іскрівського водосховища на р. Інгулець та земельними ділянками під ним для цілей спеціального використання водних біоресурсів в Режимі рибогосподарської експлуатації та повернення водного об`єкту власнику та постійному користувачу, підлягають задоволенню.
		Судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
		                                                           ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити повністю.
		 
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" (вул. Соборна, 27, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032, і.к. 42944350) усунути перешкоди державі в особі Петрівської селищної ради (вул. Святкова, 7, смт. Петрове, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28300, і.к. 04364199) та Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" (вул. 8-го Березня, 40А, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204, і.к. 32182594) у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення використання для цілей спеціального використання водних біоресурсів в режимі рибогосподарської експлуатації водного об`єкту - Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, та зайнятих ним земельних ділянок водного фонду.
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" (вул. Соборна, 27, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032, і.к. 42944350) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення державі в особі Петрівської селищної ради (вул. Святкова, 7, смт. Петрове, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28300, і.к. 04364199) частини Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, площею 643,4999 га та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду.
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" (вул. Соборна, 27, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032, і.к. 42944350) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення постійному користувачу - Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" (вул. 8-го Березня, 40А, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204, і.к. 32182594) частини Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду за кадастровим номером 3524982900:02:000:7513, площею 80,4897 га.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" (вул. Соборна, 27, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032, і.к. 42944350) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (і.к. 02910025, Держапвна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 810,00 грн.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Копії рішення направити Олександрійській окружній прокуратурі на електронну пошту Oleksandriya@kir.gp.gov.ua, Петрівській селищній раді на електронну пошту sel.rada.petrovo@ukr.net, Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" на електронну пошту evk@evk.dp.ua, відповідачу на поштову адресу 53032, Криворізький    район Дніпропетровської області, с. Вільне, вул. Соборна, буд. 27; Кіровоградській обласній прокуратурі на електронну пошту oblprokuratura@kir.gp.gov.ua. 
		 
		Повне рішення складено  11.10.2021.
		 
		Суддя                                                                          В.Г. Кабакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...