Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/7945/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них.
Надіслано судом: 12.10.2021. Зареєстровано: 13.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2021.
Дата набрання законної сили: 16.03.2022
Результат оскарження 16.03.2022 Сьомий апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		м. Вінниця
		12 жовтня 2021 р. Справа № 120/7945/21-а
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
		ВСТАНОВИВ:
		Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "Бембікс" (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
		Заявлені вимоги мотивовані тим, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідач у 2020 році не забезпечив визначеного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 4 робочих місць та не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 4 середніх річних заробітних плат в сумі 203615,40 грн. Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення терміну сплати санкцій в розмірі 2036,00 грн. та звертається до суду з позовом про стягнення спірної заборгованості в примусовому порядку. 
		Ухвалою від 09.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.
		30.08.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
		ТОВ "Бембікс" за 2020 рік має середньооблікову кількість штатних працівників у розмірі 182 особи; має середньооблікову кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність - 3 особи.
		Кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях створених ТОВ "Бембікс" (норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю) за 2020 рік відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» - 7 осіб.
		Вищезазначені обставини відображені в звіті про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік ТОВ "Бембікс", який був надісланий відповідачем до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 26.02.2021, та в поданих відповідачем протягом 2020 року звітностях за формою №3-ПН - Інформація про попит на робочу силу (вакансії) від 03.01.2020 та від 02.03.2020 відповідно.
		У поданому відзиві відповідач вказав, що при розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю використовував штатну чисельність працівників за основним місцем роботи згідно із штатним розписом. При кожній зміні організаційної структури підприємства, яка впливала на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, та введення в штатний розпис ТОВ "Бембікс" нових посад відповідач здійснював організацію нових робочих місць призначених для осіб з інвалідністю та подавав інформацію про вакансії для таких осіб в відповідний центр зайнятості.
		За результатами 2020 року ТОВ "Бембікс" мало в наявності створених 8 робочих місць (посад) для осіб з інвалідністю, 4 з яких були заміщені, а 4 - вакантні. Щодо вакантних посад Товариство подавало інформацію Вінницькому міському центру зайнятості щодо пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування та подало 26 лютого 2021 звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік. Таким чином ТОВ "Бембікс" належно виконало всі обов`язки передбачені ст. 18 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома.
		Крім працевлаштованих чотирьох осіб з інвалідністю та семи осіб з інвалідністю, які відмовились від працевлаштування, жодні особи з інвалідністю за направленнями територіального центру зайнятості протягом звітного періоду на вакантні посади (наявні в роботодавця) не з`являлися.
		Таким чином, ТОВ "Бембікс" протягом 2020 року здійснило працевлаштування усіх осіб з інвалідністю, які виявляли бажання працювати у TOB "Бембікс" та відповідали вимогам заявлених вакансій, та суворо дотримувалося заборони відмов в укладенні трудового договору або просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності.
		Протягом 2020 року Вінницький міський центр зайнятості не ініціював, а ТОВ "Бембікс" не приймало участь у ярмарках вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю та у семінарах на відповідні теми у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України на території України карантину та посилених протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом (COVID-19). Проте, інформація про наявні вакантні робочі місця для осіб з інвалідністю та вся супутня інформація про них розміщувалась на сайті Вінницького міського центру зайнятості та була доступна для ознайомлення особам, які знаходяться в пошуку роботи. 
		Підсумовуючи все вищевикладене, відповідач зауважив, що передбачений ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" обов`язок роботодавця з виділення і створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, Товариством виконано та вжито всіх необхідних і залежних від нього заходів, спрямованих на виконання вимог ст.ст. 18, 19 даного Закону, але неможливість такого виконання сталася не з вини роботодавця.
		Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу,  через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
		Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
		Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Згідно наказу ТОВ "Бембікс" № 03/ОД від 03.01.2020 на виконання вимог ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів" створено 1 робоче місце (вакансію) для працевлаштування осіб з інвалідністю за професією (посадою) "менеджер (управитель із збуту".
		03.01.2020 ТОВ "Бембікс" подало до Вінницького міського центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН з інформацією про наявність вказаних вакансій для працевлаштування інвалідів. 
		Згідно наказу ТОВ "Бембікс" № 17/ОД від 02.03.2020 на виконання вимог ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів" створено 1 робоче місце (вакансію) для працевлаштування осіб з інвалідністю за професією (посадою) "мерчендайзер".
		02.03.2020 ТОВ "Бембікс" подало до Вінницького міського центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН з інформацією про наявність вказаних вакансій для працевлаштування інвалідів. 
		26.02.2021 ТОВ "Бембікс" подало до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми № 10-ПОІ «Про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2020 рік», де зазначило, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 182 особи (рядок 01), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 3 особи (рядок 02), кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 7 осіб (рядок 03), фонд оплати праці штатних працівників складає 9264,50 грн. (рядок 04), середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 50, 90 тис. грн. (рядок 05), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 203,60 грн. (рядок 06).
		Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за результатами звіту зроблено висновок про те, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що передбачено ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
		У зв`язку з невиконанням, на думку позивача, відповідачем нормативу щодо кількості штатних працівників осіб з інвалідністю, позивачем здійснено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, яким до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в сумі 203615,40 грн. та нараховано пеню в сумі 2036,00 грн. 
		Відповідачем у добровільному порядку не було здійснено сплату адміністративно-господарських санкції та пені, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.
		Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даної спірної ситуації суд керується та виходить з наступного.
		Згідно із статтею 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
		Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
		Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. 
		Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. 
		Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. 
		Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
		Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.
		Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
		Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 року №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
		Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
		На виконання вищевказаної норми, наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31 травня 2013 року затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
		В контексті положень Закону України "Про зайнятість населення" та Порядку на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Звітність за формою №3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто, лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць.
		Разом з тим, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
		Отже, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
		Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:
		- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
		- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067 та Наказом № 316;
		- звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70;
		- у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
		Проте, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-XII.
		Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 03 грудня 2020 року у справі № 812/1189/18.
		Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
		Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 260/557/19 від 11/08/2021.
		Судом встановлено, що ТОВ "Бембікс", що згідно наказу ТОВ "Бембікс" № 03/ОД від 03.01.2020 на виконання вимог ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів" створено 1 робоче місце (вакансію) для працевлаштування осіб з інвалідністю за професією (посадою) "менеджер (управитель із збуту".
		03.01.2020 ТОВ "Бембікс" подало до Вінницького міського центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН з інформацією про наявність вказаних вакансій для працевлаштування інвалідів. 
		Згідно наказу ТОВ "Бембікс" № 17/ОД від 02.03.2020 на виконання вимог ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів" створено 1 робоче місце (вакансію) для працевлаштування осіб з інвалідністю за професією (посадою) "мерчендайзер".
		02.03.2020 ТОВ "Бембікс" подало до Вінницького міського центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН з інформацією про наявність вказаних вакансій для працевлаштування інвалідів. 
		Так, судом встановлено, та не спростовано позивачем, що станом на початок 2020 року ТОВ "Бембікс" мало 5 створених протягом 2018-2019 років посад для осіб з інвалідністю, 3 з яких були заміщені, а решта 2 - вакантні, з яких працевлаштованими були такі особи з інвалідністю: ОСОБА_1 - прийнято на посаду «оператор комп`ютерного набору» за наказом № 07-К від 15.02.2018 р.; ОСОБА_2 - прийнято на роботу на посаду «оператор» комп`ютерного набору» за наказом №54-К від 31.01.2019 р.; ОСОБА_3 - прийнято на роботу на посаду «мерчендайзер» за наказом № 141-К від 14.05.2019.
		Станом на 02.03.2020 р. ТОВ "Бембікс" було створено 7 робочих місць для осіб з інвалідністю, 3 з яких - заміщені, та 4 - вакантні.
		Вінницьким міським центром зайнятості впродовж 2020 року видавались направлення №02512001090013003 від 26.02.2020 ( ОСОБА_4 ), №02512001090013005 від 11.03.2021 ( ОСОБА_5 ), №02512001090025004 від 30.07.2020 ( ОСОБА_6 ), №02512001090013007 від 04.09.2020 ( ОСОБА_7 ), №02512001090013009 від 28.09.2020 ( ОСОБА_8 ), №02512001090025006 від 27.10.2020 ( ОСОБА_9 ), №02512001090013010 від 04.11.2020 ( ОСОБА_10 ), зареєстрованим безробітним, які відмовились від запропонованих посад.
		Разом з тим у липні 2020 року відповідачем було працевлаштовано особу з інвалідністю - ОСОБА_11 (встановлена III гр. інвалідності) , за її особистим зверненням.
		Таким чином, судом встановлено, що відповідачем виконані вимоги постанови Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо подання у встановленому порядку інформації про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю до центру зайнятості.
		При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що передбачене статтею 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" право осіб з інвалідністю працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом, реалізовано законодавцем у спосіб покладення обов`язків з працевлаштування осіб з інвалідністю як на роботодавців, так і на органи державної служби зайнятості населення.
		Разом з тим, до обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, в силу приписів частини 3 статті 17, частини 1 статті 18, частин 2, 3, 5 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" фактично віднесено укладання трудового договору з інвалідом, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості (оскільки в силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов`язку виконувати певну роботу, а у роботодавця - обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці), а в силу приписів частини 3 статті 18 даного Закону - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі, спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Як уже зазначалось судом, саме до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування інвалідів, тому що саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.
		Таким чином, передбачена частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або:
		1) в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 
		2) в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 17, частини 1 статті 18, частин 2, 3, 5 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.
		Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/2415/20-а від 26.07.2021.
		Крім того, суд зважає на пояснення наведені відповідачем у відзиві щодо того, що протягом 2020 року Вінницький міський центр зайнятості не ініціював, а ТОВ "Бембікс" не приймало участь у ярмарках вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю та у семінарах на відповідні теми у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України на території України карантину та посилених протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом (COVID-19). Проте, інформація про наявні вакантні робочі місця для осіб з інвалідністю та вся супутня інформація про них розміщувалась на сайті Вінницького міського центру зайнятості та була доступна для ознайомлення особам, які знаходяться в пошуку роботи. 
		В контексті встановлених обставин справи, суд звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто, передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
		Викладене свідчить про виконання відповідачем обов`язку щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
		Суд зауважує, що докази того, що ТОВ "Бембікс" створювало перешкоди для працевлаштування осіб з інвалідністю чи вчиняло інші дії або бездіяльність, які б вказували на суб`єктивне невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування, вказаної категорії осіб, в матеріалах справи відсутні. 
		Враховуючи, що відповідачем вжито передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, суд дійшов до висновку про те, що підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", відносно відповідача відсутні. Як наслідок відсутні також підстави і для стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій, застосованої згідно Порядку "Сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007.
		У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "… адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".
		Відповідно до ст. ст. 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст.90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		При цьому в силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані відповідачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується. 
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову відмовити.
		 
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
		Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Позивач: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Пирогова, 135 А, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13308892)
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (вул. Академіка Янгеля, 58, м.Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39518480)
		Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.10.2021 
		 
		Суддя Томчук Андрій Валерійович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...