Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/4366/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2021. Зареєстровано: 13.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2021.
Дата набрання законної сили: 12.10.2021
Номер судового провадження: 852/11109/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		12 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4366/21
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
		 суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКС ОЙЛ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року 
		у адміністративній справі № 160/4366/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКС ОЙЛ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ТОВ "МІКС ОЙЛ", що був поданий до суду 23.03.2021 року з вимогою визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1347-п від 19.03.2021 року про проведення з 23.03.2021 року тривалістю 5 робочих днів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МІКС ОЙЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з: ТОВ "АЗС-Ч" (за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 poку), ТОВ "ГРОСАРІ ТРЕЙД" (за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 року), ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ" (за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року), ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" (за період з 01.10.2019 по 30.11.2019 року).
		Зазначене рішення суду першої інстанції у цій справі оскаржено позивачем по справі в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та не обґрунтування висновків про правомірність оскаржуваного наказу, у зв`язку з чим просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти інше рішення прозадоволення заявлених у цій справі вимог ТОВ "МІКС ОЙЛ".
		На обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів, позивач вказує, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки поясненням і доказам, отриманим від ТОВ "МІКС ОЙЛ" на підтвердження безпідставності запитів контролюючого органу на пояснення та їх документального підтвердження взаємовідносин з контрагентами, їх формальності та не вмотивованості конкретною інформацією про нібито допущені порушення позивачем, а також стосовно протиправності Наказу №1347-п від 19.03.2021 року, який не містить підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
		Окремо, апелянт вказує на відсутність підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки позивача відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", яка містить нечіткі формулювання підстав для проведення позапланової перевірки суб`єктів реального сектору економіки, але не містить в собі переліку таких підприємств, або посилань на додатки до постанови, в яких би були зазначені ймовірні вигодонабувачі, а долучений відповідачем до матеріалів адміністративної справи Перелік не затверджений в установленому законом порядку підписом повноважної особи та печаткою, і не містить інформації про його походження та законність, відповідно, не може бути прийнятий судом як належний доказ.
		Оскільки відповідачем по справі у встановлений судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження строк не подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі, а відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, спираючись на положення ст.ст. 257, 258, 304, 311, 325 КАС України та з огляду на ухвалення рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити перегляд судового рішення за апеляційною скаргою позивача в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та без повідомлення учасників справи, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. 
		Обговоривши доводи апеляційної скарги позивача та перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, їх перевірку та правильність їх юридичної оцінки з урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності з нормами матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу позивача виходячи з нижченаведених підстав та мотивів.
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 березня 2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було видано Наказ № 1347-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МІКС ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 42353762), яким на підставі п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі  постанова № 89) наказано було провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МІКС ОЙЛ» з 23.03.2021 року тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB "АЗС - Ч" (код ЄДРПОУ 41482464) за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 року, TOB "ГРОСАРІ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42439419) за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 року, ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ'' (код ЄДРПОУ 40711906) за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року, ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39682076) за період з 01.10.2019 по 30.11.2019  який є предметом перевірки у цій справі адміністративним судом, до якого ТОВ "МІКС ОЙЛ" звернувся з метою захисту прав та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на здійснення податкового контролю за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства.
		 Вирішуючи спір у цій справі, суд фактично лише текстуально процитував письмові запити податкового органу до ТОВ «МІКС ОЙЛ» і надані позивачем письмові відповіді, але у той же час не надав їм належної оцінки у контексті згаданих у рішенні суду юридичних норм п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 п.78.4 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що контролюючим органом правомірно винесено оскаржуваний у цій справі наказ від 19.03.2021 №1347-п лише у звяку зтим, що позивачем на запити контролюючого органу (які оформлено на підставі отриманої податкової інформації про порушення контрагентами позивача - TOB "АЗС - Ч", TOB "ГРОСАРІ ТРЕЙД", ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ'', ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" податкового законодавства по взаємовідносинам з іншими контрагентами, в тому числі і позивачем) - надано не в повному обсязі документи та обгрунтовані пояснення стосовно господарських операцій з TOB "АЗС - Ч" (код ЄДРПОУ 41482464) за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 року, TOB "ГРОСАРІ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42439419) за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 року, ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ'' (код ЄДРПОУ 40711906) за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року, ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39682076) за період з 01.10.2019 по 30.11.2019.
		Тобто, висновки про правомірність винесеного відповідачем наказу, який оскаржується у цій справі, ґрунтується тільки на фактах про надані контролюючим органом запити до платника податків і твердженні відповідача про не надання позивачем у повному обсязі витребуваних документів та обґрунтованих пояснень щодо господарських операцій позивача з його контрагентами TOB "АЗС-Ч", TOB "ГРОСАРІ ТРЕЙД", ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ'' і ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД". 
		Судова колегія не заперечує проти права контролюючого органу для здійснення функцій, визначених законом, вимагати та отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, (п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20), а платник податків в свою чергу, дійсно, зобов`язаний надавати контролюючому органу документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, але також у випадках передбачених законом.
		Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що у податкового органу право вимагати від платника податків надати інформацію та документи - виникає у чітко визначених законодавством випадках. Зокрема, контролюючі органи мають право та зобов`язані у письмовій формі робити запит до платника податків, з обов`язковим зазначенням конкретного переліку документів, які повинен надати платник податків, та чітко визначених підстав та умов для їх надання (пп.16.1.5 п.16.1 ст.16): у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, чи виявлення недостовірності даних, що містяться у поданих платником податків податкових деклараціях. Так, у визначених п.78.1 Податкового кодекса випадках, контролюючий орган зобов`язаний зазначати порушення платником податків відповідних норм податкового, валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, або про виявлені недостовірні дані (де, які), та тощо (пп.78.1.1 пп.78.1.4).
		 Перевіряючи законність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції у вищенаведеній частині, судова колегія перш за все наголошує, що суд першої інстанції - ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1347-п від 19.03.2021 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МІКС ОЙЛ» на предмет його відповідності вимогам п.81.1 ст.81 Податкового кодексу та без належної оцінки недотримання відповідачем у даному спірному випадку порядку та процедури витребування у позивача документів і пояснень, а також призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за визначеними Податковим кодексом України правилами, які чітко прописані у ст.ст.73, 78, 79, 81, 82 Податкового кодексу стосовно умов направлення платникам податків запитів, підстав призначення перевірки, строків надіслання наказу, та порядку і особливостей її проведення.
		Обговорюючи порушення контролюючим органом умов та правил призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне перш за все підкреслити, що контролюючі органи мають право реалізувати передбачену пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу можливість проводити перевірки платників податків тільки за умови дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Перше, що колегія суддів вважає за необхідне окремо проаналізувати, це правову природу наказу про проведення «документальної позапланової виїзної перевірки» виходячи з принципу «правової держави», що є вимогою до діяльності її адміністративних органів. Зацікавленість держави у законності та об`єктивній правильності адміністративних актів цих органів та ухвалюваних за результатами їх перевірки судових рішень, а правила, які суворо регламентують рішення і дії органу податкового контролю закріплені: на рівні Основного закону держави (ст.19 Конституції України); прописаними у ч.2 ст.2 КАСУ критеріями правомірності дій та рішень суб`єктів владних повноважень; та нормами Податкового кодексу України стосовно призначення і проведення перевірок платника податків (статті 73-82).
		Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведені у ч.2 ст.2 КАС України критерії правомірності, по своїй суті є вимогами для суб`єкта владних повноважень приймати відповідні рішення та вчиняти дії: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням своїх повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Податковим законодавством для посадових осіб контролюючого органу чітко встановлено правила, за умови дотримання яких виникає право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також зрозуміло окреслено, які саме факти законодавець вважає підставами для її проведення (правові підстави прописані у п.78.1 ст.78 ПК). 
		Так, обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є спрямування обґрунтованого і мотивованого письмового запиту до платника податків, із чітким та зрозумілим зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника податків і необхідність надання пояснень та їх документального підтвердження, саме з метою підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, шляхом проведеного аналізу отриманних пояснень і документів платника податків у співвідношенні з інформацією щодо можливих податкових правопорушень, яка розміщена у автоматизованій інформаційній системі „Податковий блок. 
		Оскільки формування висновків контролюючого органу про порушення платником податків податкового законодавства не повинна ґрунтуватися на припущеннях, виниклих внаслідок вжитих у непередбачений чинним законодавством спосіб дій та без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (яким у цій справі є оскаржуваний Наказ №1347-п від 19.03.2021), судова колегія наголошує, що контролюючі органи можуть надсилати запити не з власних міркувань, а лише за наявності однієї з підстав, перелік яких наведено у ст. 73 Податкового кодексу та у п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року. 
		Однак, у даному спірному випадку, запити контролюючого органу до позивача, окрім загального посилання на недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB "АЗС-Ч", TOB "ГРОСАРІ ТРЕЙД", ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ'' і ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД", не містять чітко окреслених обставин, які б свідчили про порушення ТОВ "МІКС ОЙЛ" вимог податкового законодавства, в тому числі і конкретних фактів стосовно безпідставного визначення позивачем податкового кредиту, хоча відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України саме означений спосіб і є умовою звернення контролюючого органу з запитами до платника податків. 
		Так, відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків …із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження, і такий запит повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; та 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати. 
		Судова колегія звертає увагу, що до переліку підстав, за наявності яких платнику податків надсилається письмовий запит на інформацію, документи та пояснення, згідно абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України відносяться також і «результати аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
		Аналогічні положення прописані у п.10 Порядку № 1245, які вказують на те, що запит повинен містить: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; та 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати.
		Однак, за результатом дослідження долучених до матеріалів адміністративної справи копій складених відповідачем та направлених на адресу позивача запитів: № 4672/10/04-36-05-12 від 19.09.2019 року (а.с.7-8), № 964/10/04-36-05-12-11 від 0801.2020 року (а.с.11-12), №11400/10/04-36-05-12-11 від 03.02.2020 року (а.с.15-16), та № 43890/10/04-36-05-12-11 від 05.05.2020 року (а.с.19-20), № 76508/04-36-55-30-16 від 04.08.2020 року (а.с.25-26), апеляційним судом встановлено, що усі перелічені запити, окрім зазначення загальних шаблонних фраз про «виявлені факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ "МІКС ОЙЛ" даних податкового кредиту» по взаємовідносинам з TOB "АЗС-Ч", TOB "ГРОСАРІ ТРЕЙД", ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ'' і ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД", з посиланням, що на це вказують «результати аналізу податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст.72,73,74 Податкового кодексу, що відповідно до ст.74 Податкового кодексу використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних та аналізу фінансової та податкової звітності ТОВ "МІКС ОЙЛ"» - будь-яких відомостей, які можуть свідчити про приховування (заниження) ТОВ "МІКС ОЙЛ" об`єктів оподаткування, зазначені запити відповідача не містять, також як і не містять в собі зазначення будь-якої податкової інформації, на підтвердження можливих порушень з боку позивача вимог податкового та іншого законодавства.
		При цьому, у жодному із надісланих відповідачем запитів на адресу ТОВ "МІКС ОЙЛ" не зазначалося: які саме показники свідчать про недостовірність даних податкового кредиту позивача по взаємовідносинам: з ТОВ "АЗС-Ч" - за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 року; з ТОВ "ТРОСАРІ ТРЕЙД" - за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 року; з ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ" - за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року; та з ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" - за період з 01.10.2019 по 30.11.2019 року. Також як і не вказувалося з яких даних податкового обліку ТОВ "МІКС ОЙЛ", у відповідача виникли сумніви про порушення податкового законодавства безпосередньо позивачем, а не його контрагентами, опис діяльності яких прописувався у запитах контролюючого органу.
		Про відсутність у запитах відповідача конкретної інформації, яка свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства безпосередньо позивачем, та яка могла б бути спростована саме вмотивованими поясненнями позивача з документальним їх підтвердженням - підтверджується текстами самих запитів контролюючого органу до позивача, за змістом яких для направлення запитів до ТОВ "МІКС ОЙЛ", слугувала інформація з баз даних ДПС та аналіз податкової звітності по контрагентам позивача: ТОВ "АЗС-Ч", ТОВ "ТРОСАРІ ТРЕЙД", ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ" і ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД". А саме:
		- запит № 4672/10/04-36-05-12 від 19.09.2019 року (а.с.7-8) був сформований та направлений на адресу позивача виходячи з: місця реєстрації ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ'' у Франківському районі м.Львова, основного виду діяльності  торгівлі пальним, чисельності працюючих, інформації про наявність основних засобів, та аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ'' стосовно придбання великої кількості ТМЦ та послуг, постачальником яких вказаний контрагент не міг бути із-за відсутності достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, що по характеру діяльності цього товариства, задіяного в ланцюгу постачання, свідчить про мету його створення виключно для документообігу по нереальним господарським операціям задля отримання податкової вигоди;
		- запит № 964/10/04-36-05-12-11 від 0801.2020 року (а.с.11-12) був сформований та направлений на адресу позивача виходячи з: місця реєстрації ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" у Шевченківському районі м.Харькова, основного виду діяльності  торгівлі пальним, чисельності працюючих, інформації про наявність основних засобів, а також аналізу податкових накладних ЄРПН по ланцюгу господарських операцій з руху товарів і їх походження, та характеру діяльності ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД", задіяного в ланцюгу постачання, який свідчить про мету його створення виключно для документообігу по нереальним господарським операціям задля отримання податкової вигоди;
		- запит №11400/10/04-36-05-12-11 від 03.02.2020 року (а.с.15-16) був сформований та направлений на адресу позивача виходячи з: місця реєстрації ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" у Шевченківському районі м.Харькова та ТОВ "АЗС-Ч" у м.Черкаси, основного виду діяльності  торгівлі пальним, чисельності працюючих, інформації про наявність основних засобів, та аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" і ТОВ "АЗС-Ч", які не могли бути постачальниками товару позивачу із-за відсутності достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, і виходячи із характеру діяльності цих товариств, задіяних в ланцюгу постачання, що свідчить про мету їх створення виключно для документообігу по нереальним господарським операціям задля отримання податкової вигоди;
		- запит № 43890/10/04-36-05-12-11 від 05.05.2020 року (а.с.19-20) був сформований та направлений на адресу позивача виходячи з: місця реєстрації TOB "ГРОСАРІ ТРЕЙД" у Львівській області, основного виду діяльності  торгівлі пальним, чисельності працюючих, інформації про наявність основних засобів, та аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій ТМЦ, постачальником яких цей контрагент не міг бути із-за відсутності достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, а також виходячи із характеру діяльності цього товариства, задіяного в ланцюгу постачання, свідчить про мету його створення виключно для документообігу по нереальним господарським операціям задля отримання податкової вигоди.
		Водночас, судова колегія акцентує увагу на тому, що незважаючи на необґрунтованість та безпідставність направлених на адресу позивача запитів контролюючого органу (№ 4672/10/04-36- 05-12 від 19.09.2019 року, № 964/10/04-36-05-12-11 від 0801.2020 року, №11400/10/04-36-05-12-11 від 03.02.2020 року, та № 43890/10/04-36-05-12-11 від 05.05.2020 року), що відповідно до вимог ст.73 Податкового кодексу та п 16 Порядку №1245 звільняє позивача, як платника податків, від обов`язку надавати відповідь на такі запити - TOB "МІКС ОЙЛ" по кожному отриманому запиту контролюючого органу у відповідь надсилав детально мотивовані письмові пояснення з приводу взаємовідносин з його контрагентами у відповідні періоди, до яких долучалися усі перелічені у запитах контролюючого органу копії документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджено долученими до матеріалів адміністративної справи копіями листів з поясненнями та їх документальним підтвердженням : № 52 від 13.11.2019 року (а.с.9-10); № 18 від 13.03.2020 року (а.с.13-14); № 22 від 01.04.2020 року (а.с. 17-18); № 27 від 21.07.2020 року (а.с.21-22).
		Факт отримання від ТОВ "МІКС ОЙЛ" документів та пояснень у період з листопада 2019 року по липень 2020 року відповідачем по справі не спростовується, а апеляційний суд звертає увагу на те, що отримавши від ТОВ "МІКС ОЙЛ" запитувані пояснення та документи по взаємовідносинам з ТОВ "АЗС-Ч" за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 poку; з ТОВ "ГРОСАРІ ТРЕЙД" за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 року; з ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ" за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року; та з ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" за період з 01.10.2019 по 30.11.2019 року - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у період з липня 2020 року по березень 2021 року, тобто, протягом семи місяців не призначав позапланової перевірки позивача.
		Крім означених вище запитів, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 04.08.2020 року був сформований ще один запит № 76508/04-36-55-30-16 (а.с.25-26), в якому цитуючи по тексту запиту норми Податкового кодексу та посилаючись на дослідження звітності позивача за 1 квартал і 1 півріччя 2020 року, контролюючий орган вимагав від позивача надати пояснення разом майже з усіма документами бухгалтерського обліку і первинними документами для перевірки суцільним порядком за вказаний період (детальні розшифровки, відомості по рахункам за 1 півріччя 2020 року, акти списання/знищення ТМЦ та інші документи, підтверджуючі втрати від знецінення, витрати та знищення або списання запасів товарів, договори про використання офісних і складських приміщень, інформацію про зберігання відвантаженого товару і про складський облік, та тощо). При цьому, відповідач також у будь-який спосіб не пояснив підстави направлення такого запиту, а отримавши від позивача листом № 28 від 27.08.2020 письмові пояснення разом з витребуваними документами (а.с.27-28,23), відповідач за результатом їх дослідження не встановив правових підстав для призначення та проведення позапланової документальної перевірки діяльності позивача за 1 квартал і 1 півріччя 2020 року, що фактично підтверджується змістом оскаржуваного у цій справі позивачем Наказу №1347-п від 19.03.2021 року, яким було визначено предмет документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ "МІКС ОЙЛ" вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з: ТОВ "АЗС-Ч" (за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 poку), ТОВ "ГРОСАРІ ТРЕЙД" (за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 року), ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ" (за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року), ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" (за період з 01.10.2019 по 30.11.2019 року).
		Судом першої інстанції під час вирішення спору у цій справі, взагалі не брався до уваги та не обговорювався запит контролюючого органу № 76508/04-36-55-30-16 від 04.08.2020 року (а.с.25-26), також як і не обґрунтовувалися підстави направлення позивачу такого запиту у контексті положень пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19, пп.20.1.2 пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.46.2 ст.46, п.50.1 cт.50, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України. 
		Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції у даному спірному випадку спрощено поставився до перевірки оскаржуваного наказу та дій відповідача, що передували його винесенню. Зокрема, судом першої інстанції взагалі не враховувався факт недотримання відповідачем вимог п. 73.3 ст. 73 ПКУ, що містить в собі вичерпний перелік підстав для направлення платнику податків письмового запиту про подання інформації, який може бути направлений платнику тільки у разі отримання органом ДПС конкретної інформації про порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з його контрагентами. Такою інформацією стосовно даного спірного випадку, відповідач повинен був чітко зазначити: яка саме господарська операція є сумнівною та яка точна сума виявлених розбіжностей, які відомості в податковій звітності позивача, як платника податків не відповідає дійсності. При цьому, крім суто юридичного посилання на відповідні пункти ПКУ, які наділяють контролюючий орган повноваженнями, відповідач зобов`язаний був у запитах до позивача зазначити фактичні обставини, що зумовили необхідність звернутись до позивача з відповідними запитами, та конкретизувати господарські операції і суми, по яким виявлено розбіжності, а також окреслити обставини, які свідчать про сумнівність таких операцій позивача з його контрагентами, з вказівкою на конкретне порушення податкового законодавства саме позивачем, а не його контрагентами чи третіми особами по ланцюгу постачання.
		Оскільки за результатом аналізу направлених відповідачем на адресу позивача запитів № 4672/10/04-36-05-12 від 19.09.2019 року (а.с.7-8), № 964/10/04-36-05-12-11 від 0801.2020 року (а.с.11-12), №11400/10/04-36-05-12-11 від 03.02.2020 року (а.с.15-16), та № 43890/10/04-36-05-12-11 від 05.05.2020 року (а.с.19-20), № 76508/04-36-55-30-16 від 04.08.2020 року (а.с.25-26), апеляційний суд встановив їх повну не відповідність чинному законодавству, а аргументацію контролюючого органу стосовно направлення запитів платникам податків тільки покладеними на нього функціями та завданнями  судова колегія не може визнати підставу їх направлення позивачу достатньою у контексті п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України. 
		Отже, у даному випадку, формально складені запити контролюючого органу містять в собі лише припущення, які контролюючий орган безпіставно вважає підставами витребування у позивача пояснень і документів. За цих обставин, апеляційний суд визнає правильною вказівку позивача у відповідь на запити щодо їх складенння з недоліками, які унеможливлюють надати пояснення та їх документальне підтвердження. При тому, що позивач у своїх відповіддях максимально аргументовано вказував про свою готовність до співпраці, але тільки у порядку та у межах, передбачених чинним законодавством України, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду стосовно «права платника податків відмовити у наданні відповідді на запит», що викладалася у справі № 280/2578/19 в якій чітко вказується «оскільки запит відсилав виключно до фактів, які стосуються господарської діяльності платника, та не містив фактів порушень, то платник правомірно відмовив у наданні відповіді на такий запит».
		Таким чином, оскільки зазначені в запитах контролюючого органу підстави  не є фактами, і ці запити позивачу не відповідають формальним вимогам закону, не міститься чітких посилань на конкретні обставини про порушення саме позивачем норм податкового законодавства, з якими податковий орган пов`язує недостовірність даних позивача з податку на додану вартість по взаємовідносинам з його контрагентами, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах позивач по справі діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Аналогічної думки дотримується суд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при винесенні постанови від 16.04.2020 р. у справі № 812/1681/16, а загальний аналіз судової практики Верховного Суду по даній категорії справ, взагалі переконує суд апеляційної інстанції про те, що суд касаційної інстанції критично ставиться до таких запитів контролюючих органів, у звязку з чим неодноразово підкреслював, що «…запит може вважатись таким, що відповідає законодавству, якщо в ньому є конкретизації господарських операцій та сум, на які виявлено розбіжності, чіткі посилання на конкретну податкову звітність та підстави, з якими податковий орган пов`язує наявність у платника податків недостовірних даних у податковій звітності або чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства…». Відповідно до наведеного, судова колегія наголошує, що сам по собі аргумент органу ДПС щодо отримання пояснень платника податків та їх документального підтвердження пов`язаний з необхідністю виконання покладених на нього функцій, завдань та/або підтвердження чи спростування податкової інформації  не може слугувати підставою для направлення запитів та для призначення і проведення документальної позапланової перевірки позивача, оскільки така підстава навіть не передбачена е передбачена п. 73.3 ст. 73 ПКУ.
		Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп.21.1.1, 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України).
		Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо підстав призначення та проведення перевірок, порядку допуску до перевірок, та інше.
		При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
		Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).
		Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, документів, та при наявності певних на це підстав.
		Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
		Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
		Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:
		- непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);
		- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
		Тобто, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом платника податків, і тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів платникам податків гарантується.
		Окрім висновків суду першої інстанції стосовно доведеності відповідачем у цій справі фактів не надання ТОВ "МІКС ОЙЛ" витребуваних у нього документів, пояснень та інформації, і про порушення позивачем вимог податкового законодавства України (аргументація апеляційного суду наведена вище), судова колегія також не погоджується з аргуменами суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача щодо призначення проведення перевірки в період дії мораторію згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ).
		Зокрема, доводи позивача про призначення проведення перевірки в період дії мораторію, на переконання суду першої інстанції спростовуються як змістом постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», так і Листом ДПС України від 17.02.2021 року №4282/7/99-00-07-02-01-07, яким ГУ ДПС у областях доводилося, що за результатами опрацювання переліків ризикових платників податків, які надходили до ДПС в межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України (листи від 12.06.2020 №04-47/89 та від 21.10.2020 №04-47/218), встановлено 1272 ймовірних вигодонабувачів, які відповідно до наказу ДФС від 28.07.2015 року "Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ" доводились для відпрацювання за звітні періоди 2019-2020 років (період охоплений ТСК) і за звітною інформацією територіальних органів ДПС залишаються неопрацьованими, з них, зокрема, 875 не включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, а також були заплановані для проведення у січні та залишаються неопрацьованими на загальну суму ризикового ПДВ близько 11 млрд грн. (перелік наведено у додатку 2). А на підтвердження своєї позиції, суд першої інстанції послався на долучений до матеріалів справи додаток 2 "Ймовірні вигодонабувачі (за 2019-2020 роки) з переліку ТСК, які за наявності підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, підлягають опрацюванню шляхом проведення документальних позапланових перевірок", та з якого на думку суду першої інстанції випливає, що ТОВ "МІКС ОЙЛ" включено до цього переліку як "Ймовірний вигодонабувач".
		Проте, стосовно мотивувальної частини рішення суду першої інстанції щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89, якою постановлено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких перевірок  судова колегія апеляційної інстанції зазначає про те, що згідно з абзацом 1 вказаної постанови КМУ № 89, вона прийнята на підставі пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 р. № 909-IX (далі  Закон № 909), якою передбачено, що «У період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи».
		Аналіз наведеної у попередньому абзаці норми Закону № 909 та інших полоежень цього Закону - не надають КМУ повноважень щодо відновлення проведення податкових перевірок, або скорочення строку дії обмежень, встановлених п.522 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок. Якби законодавець мав намір надати такі повноваження КМУ, то він би вніс зміни безпосередньо до норм ПКУ, оскільки відповідно до п. 2.1 ПКУ, зміна положень ПКУ може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
		Таким чином, КМУ прийняв постанову від 03.02.2021 р. № 89 всупереч нормам ПКУ, а у разі застосування податковим органом цієї постанови з метою здійснення перевірок, платники податків можуть поставити під сумнів її правомірність, а також результати її проведення в період мораторію.
		Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" у разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.
		При цьому, суддова колегія наголошує, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року N 17-рп (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84. 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) Верховна Рада України визначена в статті 75 Конституції України парламентом - єдиним органом законодавчої влади в Україні. Як орган державної влади Верховна Рада України є колегіальним органом, який складають чотириста п`ятдесят народних депутатів України. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. Верховна Рада України здійснює законодавчу владу самостійно, без участі інших органів.
		Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно- правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України (ст.8).
		Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
		Таким чином, зазначаючи однією із підстав для здійснення документальної перевірки ТОВ «МІКС ОЙЛ» відповідно до наказу № 1347-п від 19.03.2021 року (а.с.6) саме постанову Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" - відповідач по справі у вказаний спосіб діяв всупереч норм закону, який має вищу юридичну силу і обовязково повинен застосовуватися у випадку, якщо підзаконний акт суперечить нормам закону, якими є п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодекс України.
		Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що діяльність ТОВ «МІКС ОЙЛ» (позивача) не має ніякого відношення до описаних у постанові КМУ № 89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" підстав, якими дозволено скорочення строку обмеження, встановлених п.52-2 підрозділу 10 розілу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (а.с.55), оскільки відповідач по справі ні у запитах до позивача ні адміністративному суду під час розгляду спірних правовідносин, не довів належними доказами та не надав будь-яких документальних підтверджень тому, що ТОВ «МІКС ОЙЛ», як суб`єкт господарювання реального сектору економіки, сформував податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ).
		На переконання суду апеляційної інстанції, зміст листа ДПС України від 17.02.2021 року №4282/7/99-00-07-02-01-07 (а.с.56)  також не маєть ніякого відношення до позивача у цій справі, оскільки в цьому листі міститься чітке посилання на певну категорію субєктів господарювання, які є ризиковими платниками податків (абзаци другий, третій, четвертий цього листа), а згідно абзацу пятого цього листа, зрозуміло вказується на необхідність вжиття заходів (пункти 1-3) відповідно яких задля недопущення втрат бюджету, перш за все необхідно провести інвентарізацію залишків неопрацьованого ризикового податкового кредиту, а за результатом опрацювання та лише у разі наявності визначених пп.78.1.1 та або пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК, треба провести документальні позапланові перевірки йомовірних вигодонабувачів щодо яких узагальнено податкову інформацію з висновками про нереальність задокументованих операцій та які сформували схемний податковий кредит у сумі ухилення від сплати податків, що відповідає визначеній, відповідно до ст.212 Кримінального кодексу. Отже, оскільки у відповідача не було правових підстав для проведенняи документальної позапланової перевірки позивача, що визначені пп.78.1.1 та або пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК, також як і не було здійснено інвентарізацію залишків неопрацьованого ризикового податкового кредиту позивача, недоведен, що таккий податковий кредит позивача є ризиковим, а сам позивач приймав участь у проведенні нереальних господарських операціях, внаслідок яких сформовано саме «схемний податковий кредит у сумі ухилення від сплати податків, що відповідає визначеній, відповідно до ст.212 Кримінального кодексу», у адміністративного суду відсутні правові підстави для відмови у задоволені вимог позивача у цій справі взагалі.
		Таким чином, надавши оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору, судова колегія за результатом апеляційного перегляду спірних правовідносин дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям у справі іншого рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «МІКС ОЙЛ» в повному обсязі, та стягненням на його користь сплачених сум судового сбору за рахунок бюджетного фінансування відповідача у справі.
		Керуючись ст.ст. ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
		 
		П о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКС ОЙЛ"  задовольнити.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року  скасувати.
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКС ОЙЛ" задовольнити у повному обсязі.
		Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1347-п від 19.03.2021 року про проведення з 23.03.2021 року тривалістю 5 робочих днів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МІКС ОЙЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з: ТОВ "АЗС-Ч" (за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 poку), ТОВ "ГРОСАРІ ТРЕЙД" (за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 року), ТОВ "ЕРІДА СТАНДАРТ" (за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року), ТОВ "ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД" (за період з 01.10.2019 по 30.11.2019 року).
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 42353762) суму судового збору у загальному розмірі 5675,00 грн., що складається із суми судового збору при зверненні до суду з адмігністративним позовом у розмиірі 2270,00 грн., та при подачі апеляційної скарги у розмірі 3405,00 грн. 
		Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. 
		Головуючий - суддяС.В. Сафронова 
		 
		 суддяВ.В. Мельник 
		 
		 суддяД.В. Чепурнов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...