Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/8530/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2021. Зареєстровано: 13.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2021.
Дата набрання законної сили: 18.10.2021
Номер судового провадження: 1-кс/463/6281/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021140010000019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		463/8530/21
		1-кс/463/6281/21
		 
		 
		У Х В А Л А
		про обрання запобіжного заходу тримання під вартою
		 
		08 жовтня 2021 року                 Личаківський районний суд м. Львова
		Cлідчий суддя      ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчогопершого слідчоговідділу (здислокацією умісті Львові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львові, ОСОБА_6 погодженогопрокурором відділунагляду задодержанням законіворганами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністюуправління наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органами,які ведутьборотьбу зорганізованою татранснаціональною злочинністюЛьвівської обласноїпрокуратури ОСОБА_7  у кримінальному провадженні № 62021140010000019 від 17.03.2021, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Накваша Бродівського району Львівської області, українцю, громадянину України, працюючому на посаді лісничого Пеняківського лісництва державного підприємства «Золочівське лісомисливське господарство», раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 365 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором погодженогопрокурором відділунагляду задодержанням законіворганами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністюуправління наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органами,які ведутьборотьбу зорганізованою татранснаціональною злочинністюЛьвівської обласноїпрокуратури ОСОБА_7 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
		 Клопотаннямотивує тим,що останній підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 365 КК України у кримінальному провадженні № 62021140010000019 від 17.03.2021, а саме у тому, що він працюючи на посаді лісничого Пеняківського лісництва ДП «Золочівське ЛГ», маючи значний досвід роботи у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів отриманий за період трудової діяльності, всупереч інтересам служби та покладених на нього службових обов`язків, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не пізніше квітня 2021 року, спільно із фізичною-особою підприємцем « ОСОБА_8 », керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету власного незаконного збагачення, розробили злочинний план такого збагачення, який полягав у незаконній порубці дерев на території Пеняківського лісництва ДП «Золочівське ЛГ» та подальшому перевезенні і збуті незаконно зрубаних дерев.
		Розуміючи, що реалізувати розроблений злочинний план щодо здійснення незаконної порубки дерев з подальшою їх реалізацією, а також уникнути викриття злочинної діяльності, самостійно їм двом не вдасться, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи той факт, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, діючи умисно з корисливих мотивів, організували та очолили з метою вчинення злочинів, направлених на незаконну порубку лісу, стійке злочинне об`єднання - організовану групу, до складу якої ОСОБА_5 залучив своїх підлеглих працівників: помічника лісничого Пеняківського лісництва ОСОБА_9 та майстрів лісу ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в свою чергу ОСОБА_8 залучив свого колишнього працівника водія вантажного автомобіля ОСОБА_15 . Також ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до даної протиправної діяльності залучили спільного знайомого ФОП « ОСОБА_14 », який надає послуги ДП «Золочівське ЛГ» по лісозаготівлі.
		Для забезпечення постійної діяльності організованої групи, відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відвели собі роль її керівників, зокрема для вчинення членами злочинної групи незаконних порубок лісу, здійснювали розподіл між ними ролей та функцій, забезпечували сили та засоби для виконання відповідних робіт. 
		06.10.2021 організатору злочинної групи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Накваша Бродівського району Львівської області, українцю, громадянину України, працюючому на посаді лісничого Пеняківського лісництва державного підприємства «Золочівське лісомисливське господарство», раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 365 КК України.
		Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів, скоєних у складі організованої групи, в інкримінованому йому злочині йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років .
		Про підозру у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_5 повідомлено 06 жовтня 2021 року. З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховатися від суду та органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; може продовжити злочинну діяльність; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. А тому вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень. 
		Разом з тим, при виконанні судом вимог ч.4 ст. 183 КПК України, щодо визначення застави, враховуючи передбаченні ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України обставини, є необхідним визначити останньому заставу у максимально визначеному розмірі - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 грн.
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, окрім цього не заперечує про визначення розміру застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Підозрюваний обставини зазначені у повідомленні про підозру визнав, просив застосувати до нього бульш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити заставу у мінімальному розмірі. 
		Захисник підтримав позицію свого підзахисного, просив застосувати до підозрюваоного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити заставу у мінімальному розмірі. 
		Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
		З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування № 62021140010000019 від 17.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст. 246, ч.1 ст. 365, ч.3 ст. 365 КК України ОСОБА_5 . Про підозру у вчиненні даного злочину ОСОБА_5 повідомлено 06 жовтня 2021 року. 
		У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінальногопровадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		   При розглядіданого поданняпро обраннязапобіжного заходуу видітримання підвартою,слідчий суддявважає,що слідчийта прокурордовів обґрунтованістьпідозри висунутоїпідозрюваному,яку слідствообґрунтовує: рапортом та матеріалами УСР у Львівській області ДСР НП України про виявлення фактів вчинення кримінального правопорушення від 17.03.2021; матеріалами отриманими в ході виконання доручень слідчого; протоколом огляду місцевості від 17.08.2021 в кварталі № 56 Пеняківського лісництва ДП «Золочівське ЛГ», в ході якого виявлено 4 пні незаконно зрізаних дерев, з яких зроблено відповідні зрізи; протоколом обшуку від 17.08.2021 майнового деревообробного комплексу за адресою: Львівська область, Золочівський район, с. Пеняки, урочище «Бригада» 1, в ході якого вилучено деревину без відповідних дозвільних документів, виявлено вантажний автомобіль «УРАЛ» з 19 колодами деревини без дозвільних документів, а також реєстратор камер відеоспотереження даної території; протоколом від 09.09.2021 огляду записів із вказаного реєстратора; протоколом обшуку вантажного автомобіля «УРАЛ-375» д.н.з. НОМЕР_1 на якому знаходилось 19 колод деревини ймовірно породи Бук; висновком трасологічної експертизи № 3946/3947 від 13.09.2021, відповідно до якої встановлено, що колоди вилучені із вказаного автомобіля та зрізи вищевказаних пнів до роз`єднання становили єдине ціле; протоколами огляду місцевості від 18.08.2021, 19,08.2021, 20.08.2021, 27.08.2021, якими зафіксовано факти незаконних рубок; розрахунками шкоди проведеними Державною екологічною інспекцією у Львівській області; лісорубними квитками та матеріалами відводів до них; матеріалами, на даний час, розсекречених НСРД; іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами. 
		Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які обгрунтовуються слідчим у заявленому клопотанні. 
		Так кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox,CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
		Крім того, як зазначає ЄСПЛ, існують різні критерії доведеності необхідні для звинувачення (як правило, доведеність за відсутності обґрунтованих сумнівів) та переслідування (як правило, обґрунтована підозра у скоєнні злочину) особи. Отже, можуть бути звичайно такі випадки, коли обґрунтована підозра не призводить у результаті судового розгляду до засудження особи за відсутності обґрунтованих сумнівів. Однак, у таких ситуаціях держава має законний інтерес забезпечити, аби особи, щодо яких існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину, не намагались ухилитися від правосуддя або підірвати належне проведення судового розгляду, у ході якого має бути розглянуто питання про їхню винність або невинність ( «СПРАВА LAVRECHOV ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ», рішення від 20.06.2013, заява № 57404/08, п. 50).
		Наявність обґрунтованої підозри є умовою sinequanon законностізастосування запобіжногозаходу.
		Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки й надалі працює на посаді лісничого Пеняківського лісництва державного підприємства «Золочівське лісомисливське господарство», підозрюється у скоєнні систематичних злочинів, вчинення яких тривало на значному відрізку часу та вимагало кваліфікованої підготовки. Зазначене свідчить про його схильність до вчинення злочинів.
		Враховуючи наведені вище обставини, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави. 
		    Вирішуючи питаннящодо визначеннярозміру застави,саме стаття 5 Конвенції розкриває питання права на свободу та особисту недоторканість.
		Відповідно до прецедентного права Суду, гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні (дивіться Мангурас проти Іспанії [ВП], №. 12050/04, § 78, ЄСПЛ 2010 року). Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (дивіться Неймайстер проти Австрії, 27 червня 1968 року, § 14, серія А 8). Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого (дивіться Maнгурас, наведена вище, § § 79 - 80). Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити (дивіться Toшев проти Болгарії, № 56308/00, § 68, 10 серпня 2006 року; і Iванчук проти Польщі, № 25196/94, § 66, 15 листопада 2011 року).
		Навіть якщо рішення національних судів про відмову звільнення під заставу засновані на «відповідних» і «достатніх» підставах Суд повинен також встановити, чи виявили компетентні національні органи влади «особливу ретельність» при вирішенні цього питання. 
		Суд вважав, що цей критерій повинен бути доречним навіть у зв`язку з рішенням щодо визначення умов звільнення під заставу після того, як звільнення під заставу було офіційно дозволено, якщо особа залишилася в ув`язненні внаслідок відсутності можливості внести заставу (дивіться Koлаковіч проти Мальти, № 76392/12, § 74, 19 березня 2015 року).
		Так, у справі Mangouras v. Spain ЄСПЛ вказав, що оскільки зростаючий стандарт в галузі захисту прав людини відповідно і неминуче вимагав більшої твердості при оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичних суспільств, при визначенні розміру застави не можна виключати прийняття до уваги професійного середовища, яке сформувало обставини для даної діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу.
		Ба більше, у цій справі заявнику було призначено заставу у сумі 3 000 000 євро і було встановлено, що вказана сума, швидше за все, перевищувала платоспроможність заявника. Однак, враховуючи винятковий характер справи та величезний збиток ЄСПЛ визнав, що визначення застави у такому розмірі не є порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції.
		Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzeltv.CzechRepublic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій. 
		Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
		Слідчий суддя враховує, що ймовірний злочини віднесений до категорії тяжких.
		Тому, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, беручи до уваги інтереси кримінального провадження, майновий стан підозрюваного вважаю, що підозрюваному слід визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року. 
		На думку слідчого судді, такий розмір застави достатньою мірою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.
		Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		   
		клопотання слідчого задовольнити частково.
		Обрати  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Строк дії ухвали становить шістдесят днів.
		Строк тримання під вартою  ОСОБА_5 , рахувати з часу проголошення ухвали - 08 жовтня 2021 року о 13:00. 
		Визначити підозрюваному  ОСОБА_5  заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90 800 грн. 
		У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок,  ОСОБА_5  звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України. 
		У випадку звільнення з-під варти на  ОСОБА_5 покладаються такі обов`язки: 
		- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...