Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/9604/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2021. Зареєстровано: 13.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2021.
Дата набрання законної сили: 08.10.2021
Номер судового провадження: 1-кс/466/1732/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020140400000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/9604/20
		 
		У Х В А Л А 
		 
		іменем України 
		 
		   «08» жовтня 2021 року м. Львів
		 
		   Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу представника ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання, про зобов`язання до вчинення дій та скасування арешту на земельні ділянки, 
		у с т а н о в и в:
		 
		02 вересня 2021 року представник ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_4 звернувся в суд зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання, про зобов`язання до вчинення дій та скасування арешту на земельні ділянки.
		В обгрунтування скарги зіслався на наступні обставини. 
		Слідчим відділом Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020140400000025 від 22.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст.190, ч.2 ст. 364 КК України.
		У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 29.09.2020 у справі №466/7133/20 накладено арешт на ряд земельних ділянок. Серед інших, до переліку арештованих земельних ділянок увійшли і земельні ділянки, що належать на праві власності ОСОБА_3 , зокрема:
		- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:001:0205, пл. 0,06 га;
		- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:001:0018, пл. 0,12 га;
		- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:001:0015, пл. 0,1 га.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 03.02.2021 у справі №466/6367/20 було частково задоволено клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту - вказані земельні ділянки передано на відповідальне зберігання власнику. Чинність частини вжитих заходів процесуального примусу збережено, оскільки ці земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		Як вбачається із постанов слідчого від 25.09.2020, якими належні ОСОБА_3 земельні ділянки визнано речовими доказами, єдиною причиною таких процесуальних дій є те, ці земельні ділянки повністю накладаються на безпосередній об`єкт злочинних посягань - земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:11:001:0005, пл. 141,1 га, координати розташування якої на місцевості було неправильно визначено при її поділі.
		З огляду на особливість землі, як об`єкта речових прав, самі по собі земельні ділянки не можуть бути джерелом інформації про вчинені щодо них дії, якими було породжено правові наслідки. Вичерпна інформація про такі дії міститься у землевпорядній документації, актах органів місцевого самоврядування, договорах. Земельні ділянки, як об`єкти матеріального світу (речі) не є носіями фактичних даних, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Вони не були і не могли бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігають на собі його сліди та не містять будь яких відомостей, які могли б бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження.
		Маючи земельні ділянки у своєму повному розпоряджені, протягом більше десяти місяців з моменту визнання їх речовими доказами, слідчий не виконав щодо них жодної процесуальної дії, оскільки будь-яка із процесуальних дій щодо цих земельних ділянок позбавлена сенсу, а самі земельні ділянки не відповідають критеріям, встановлених для засобів доказування у ст. 85 КПК України.
		Безпосереднім і єдиним правовим наслідком визнання цих земельних ділянок речовими доказами є застосування до ОСОБА_3 заходів процесуального примусу, що полягають в обмеженні її у можливості реалізації правомочностей по розпорядженню власними майном. З огляду на процесуальний статус ОСОБА_3 , яка не приймала і не могла примати участі у реалізації об`єктивної сторони злочинних посягань, відкрито володіє та користуються належним їм майном, набутим у встановленому законодавством порядку, надмірна тривалість вжитих щодо їх майна обмежень суперечить встановленим у ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, одним із яких є запобігання необґрунтованому процесуальному примусу.
		З наведених мотивів слідчому було заявлено клопотання про виключення земельних ділянок з числа речових доказів, однак постановою слідчого від 10 березня 2021 року у задоволенні даного клопотання відмовлено. Копію даної постанови було отримано 26 серпня 2021 року.
		При цьому, в порушення приписів ч.5 ст. 101 КПК України, оскаржувана постанова про відмову у задоволенні клопотання не відображає мотивів такого процесуального рішення слідчого. При винесенні оскаржуваної постанови слідчий обмежився виключно викладом фабули справи та цитуванням норм процесуального законодавства, не надавши жодної оцінки доводам заявника.
		Статтею 1 протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. 
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Смирнов проти України» від 07.06.2007р., рішенні Європейського Суду по справі «Бакланов проти Російської Федерації» від 09.06.2005р., та рішенні Європейського Суду по справі «Фрізен проти Російської Федерації» від 24.03.2005р. наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Для утримання речей (майна) державою, у кожному випадку, має існувати очевидна та істотна причина.
		За наведених обставин вважає, що подальше перебування під арештом належних ОСОБА_3 земельних ділянок порушуватиме баланс між втручанням у її права та свободи та потребами досудового розслідування. Будь - які обставини, які виправдовували б подальше обмеження державою її право на вільне розпорядження належними їй земельними ділянками, - відсутні.
		Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		З огляду на наведене вважає, що оскаржувана постанова слідчого підлягає скасуванню, як необґрунтована, а права ОСОБА_3 , обмежені вжитими у межах кримінального провадження заходами процесуального примусу, - поновленню шляхом скасування накладеного на її майно арешту. 
		З огляду на вищенаведене просить постановити ухвалу, якою: 
		- скасувати винесену в межах кримінального провадження №42020140400000025 від 22.07.2020 постанову слідчого від 10 березня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про вилучення земельних ділянок із числа речових доказів; 
		- зобов`язати слідчого винести постанову про вилучення земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_3 , із числа речових доказів; 
		- скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.09.2020 у справі №466/7133/20 на земельні ділянки, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:11:001:0205, пл. 0,06 га; земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:11:001:0018, пл. 0,12 га; земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:11:001:0015, пл 0,1 га.
		 
		У судовому засіданні 08 вересня 2021 року представник ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав, зіславшись на викладені в ній обставини. 
		Старший слідчий СВ відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 в судовому засіданні 08 вересня 2021 року пояснив, що в ході досудового розслідування проведено огляд земельних ділянок, які належні на праві власності ОСОБА_3 , та інших оглядів ці земельні ділянки не потребують. У вирішенні питання про скасування арешту на вказані земельні ділянки він покладається на розсуд слідчого судді, а в задоволенні решти вимог по скарзі адвоката ОСОБА_4 просить відмовити. 
		Аналогічну позицію щодо скарги адвоката ОСОБА_4 висловив в судовому засіданні 08 вересня 2021 року також процесуальний прокурор у кримінальному провадженні №42020140400000025 від 22.07.2020 - прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_6 . 
		   В судове засідання, яке після оголошення перерви будо призначено на 08 жовтня 2021 року о 11.00 год., вищевказані учасники процесу не з`явились та подали до суду клопотання. зі змісту яких убачається, що вони просять завершувати розгляд скарги без їхньої участі. 
		   У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання 08 жовтня 2021 року всіх учасників процесу фіксування цього судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється. 
		 
		Заслухавши пояснення представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_6 , з`ясувавши обставини справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		 
		У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області (раніше  Шевченківський відділ поліції ГУ НП у Львівській області, відділ поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020140400000025 від 22.07.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст.190, ч.2 ст. 364 КК України.
		У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2020 року у справі №466/7133/20 накладено арешт на ряд земельних ділянок, до переліку яких увійшли і земельні ділянки, що належать на праві приватної власності ОСОБА_3 , зокрема:
		- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:001:0205, пл. 0,06 га;
		- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:001:0018, пл. 0,12 га;
		- земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:11:001:0015, пл. 0,1 га.
		Постановами старшого слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 25 вересня 2020 року належні ОСОБА_3 земельні ділянки визнано речовими доказами, оскільки ці земельні ділянки накладаються на безпосередній об`єкт злочинних посягань - земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:11:001:0005, пл. 141,1 га, координати розташування якої на місцевості було неправильно визначено при її поділі.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 03 лютого 2021 року у справі №466/6367/20 було частково задоволено клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту та вказані вище земельні ділянки передано на відповідальне зберігання власнику. Чинність частини вжитих заходів процесуального примусу збережено, оскільки ці земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		09 березня 2021 року представник власника земельних ділянок ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_4 звернувся до старшого слідчого відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 з клопотанням про виключення земельних ділянок з кадастровими номерами: 4610166300:11:001:0205; 4610166300:11:001:0018; 4610166300:11:001:0015, які належать на праві власності ОСОБА_3 , з числа речових доказів. 
		Однак постановою старшого слідчого відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 10 березня 2021 року у задоволенні такого клопотання відмовлено. Копію даної постанови адвокатом ОСОБА_7 було отримано 26 серпня 2021 року.
		У відповідності до положень ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого складається з: 
		1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 
		2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
		3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
		Однак, в порушення приписів ч.5 ст. 110 КПК України, оскаржувана постанова старшого слідчого ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання від 10 березня 2021 року не відображає мотивів такого процесуального рішення слідчого. При винесенні оскаржуваної постанови слідчий обмежився виключно викладом фабули справи, цитуванням норм процесуального законодавства, не надав жодної оцінки доводам заявника та не зазначив про можливість та порядок оскарження його рішення.
		Слідчий суддя погоджується з доводами представника ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 про те, що самі по собі земельні ділянки, як об`єкти речових прав, не можуть бути джерелом інформації про вчинені щодо них дії, якими було породжено правові наслідки. Вичерпна інформація про такі дії міститься у землевпорядній документації, актах органів місцевого самоврядування, договорах. Земельні ділянки, як об`єкти матеріального світу (речі) не є носіями фактичних даних, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Вони не були і не могли бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігають на собі його сліди та не містять будь-яких відомостей, які могли б бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження.
		Разом з цим, положеннями ч.1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Як зазначалось вище, постановами старшого слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 25 вересня 2020 року належні ОСОБА_3 земельні ділянки визнано речовими доказами, оскільки ці земельні ділянки накладаються на безпосередній об`єкт злочинних посягань - земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:11:001:0005, пл. 141,1 га, координати розташування якої на місцевості було неправильно визначено при її поділі.
		У відповідності до ч.5 ст. 40 КПК України слідчий,здійснюючи своїповноваження відповіднодо вимогцього Кодексу,є самостійниму своїйпроцесуальній діяльності,втручання вяку осіб,що немають нате законнихповноважень,забороняється.
		З поясненьстаршого слідчого ОСОБА_5 в судовомузасіданні вбачається, щопід час проведення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні ним здійснено огляд земельних ділянок, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 , інших оглядів ці земельні ділянки не потребують, він не заперечує проти скасування арешту на вказані земельні ділянки, однак вони повинні залишатись в статусі речових доказів та питання про їх остаточну долю має вирішуватись при розгляді кримінального провадження в суді. 
		У відповідності до положеньч.1 ст. 170 КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. 
		Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 , яка є власником арештованих земельних ділянок, не приймала і не могла приймати участі у реалізації об`єктивної сторони протиправних посягань, вона відкрито володіє та користуються належним їм майном, набутим у встановленому законодавством порядку та надмірна тривалість вжитих щодо її майна обмежень дійсно суперечить встановленим у ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, одним із яких є запобігання необґрунтованому процесуальному примусу.
		Статтею 1 протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. 
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Смирнов проти України» від 07.06.2007р., рішенні Європейського Суду по справі «Бакланов проти Російської Федерації» від 09.06.2005р., та рішенні Європейського Суду по справі «Фрізен проти Російської Федерації» від 24.03.2005р. наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Для утримання речей (майна) державою, у кожному випадку, має існувати очевидна та істотна причина.
		За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що подальше перебування під арештом належних ОСОБА_3 земельних ділянок порушуватиме баланс між втручанням у її права та свободи та потребами досудового розслідування, а тому скаргу представника ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 в частині скасування арешту на земельні ділянки слід задовольнити. 
		   Керуючись ст. ст. 2, 40, 98, 110, 170,173, 174 КПК України, слідчий суддя 
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		   Скаргу представника ОСОБА_3  адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання, про зобов`язання до вчинення дій та скасування арешту на земельні ділянки  задовольнити частково. 
		   Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.09.2020 у справі №466/7133/20 на земельні ділянки а саме: 
		- земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:11:001:0205, площею 0,06 га; 
		- земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:11:001:0018, площею 0,12 га; 
		- земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:11:001:0015, площею 0,1 га.
		   У задоволенні решти вимог скарги - відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.
		 
		 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...