Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/415/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Укладення договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2021. Зареєстровано: 13.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2021.
Дата набрання законної сили: 05.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 жовтня 2021 року Справа № 906/415/21 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		Головуючий суддя Мельник О.В.
		суддя Петухов М.Г.
		суддя Гудак А.В.
		 
		при секретарі судового засідання Орловській Т.Й. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та Житомирської обласної ради на рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.2021 р. у справі №906/415/21 (суддя Лозинська І.В., повний текст рішення складено 03.08.2021 р.) 
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" 
		до комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Житомирської обласної ради
		про забезпечення права на оренду приміщень
		за участю представників:
		позивача - Павлов Г.Л., Гоголь В.Д.,
		відповідача - Іванцова Ю.М.,
		третьої особи - Сечін Р.С.,
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.07.2021 р. у справі №906/415/21 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" до комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради про забезпечення права на оренду приміщень задоволено.
		Зобов`язано КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради забезпечити для ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" реалізацію права на оренду приміщень за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12, у порядку і спосіб, визначений у п.2 ст.9 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації". Стягнуто з КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради на користь ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" 2270 грн. судового збору.
		В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що оскільки на час реформування редакція газети «Житомирщина» знаходилась у приміщенні, що перебувало у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області, згідно з договором оренди нерухомого майна 22.02.2017 р. №1318, то позивач має право на оренду приміщень у порядку і спосіб, визначений у ч. 2 ст. 9 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації".
		Суд зазначає, що позивач користувався нежитловим приміщенням за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12 на підставі відповідних договорів оренди, які переукладались строком на 2 роки і 11 місяців, тому укладення нового договору оренди на такий же термін, ні під час здійснення процесу реформування редакцій, у тому числі, редакції газети Житомирщина", ні після закінчення такого реформування діючим законодавством не передбачено. Саме недотримання відповідачем вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" щодо терміну укладення договору оренди не менше ніж на 15 років, спонукало позивача звертатися з відповідними зверненнями про продовження договору оренди.
		В той же час, як встановлено судом, позивач на дату закінчення його реформування, мав чинний договір оренди нерухомого майна №1318 від 22.02.2017, який відповідав вимогам діючого на той час законодавства про оренду державного і комунального майна за формою і змістом, а тому станом на 18.07.2018 р. (дата укладення між сторонами договору оренди нерухомого майна №1711) потребував лише внесення змін в частині строку його дії (не менше ніж 15 років).
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Стягнути з позивача на його користь 3405 грн. витрат по сплаті судового збору.
		Апелянт вважає, що виконання рішення суду першої інстанції призведе до порушення вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. №157-ІХ, яким встановлено новий порядок передачі державного та комунального майна в оренду. Частиною першою статті 13 цього закону встановлено, що об`єкти оренди державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС (електронній торговій системі), у тому числі аукціону з продовження договору оренди згідно зі статтею 18 даного закону. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою та другою статті 15 цього закону. Проте на день подання цієї апеляційної скарги у даній статті редакції реформованих видань відсутні.
		Скаржник вказує, що в той час коли право позивача на оренду приміщень за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12 визначене у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» було забезпечено відповідачем у межах вимог чинного законодавства про оренду, останній ним не скористався.
		Відповідач зазначає, що у рішенні суд вказав, що норма п. 2 ст. 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» є імперативною та приміщення мали передати на строк не менше ніж 15 років, проте позивач завжди укладав договори оренди на 2 роки 11 місяців, тобто погоджувався на такий строк договору. Відповідач же не пропонував такий строк (2 роки 11 місяців), як це вказав суд у своєму рішенні, а лише готував проект договору для подальшого укладення відповідно до рішень робочої групи з питань майна обласної ради.
		Також не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житомирська обласна рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. 
		Житомирська обласна рада вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.2021 р. у справі №906/415/21 прийняте без врахування вимог щодо процедури надання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області в оренду, що встановлені Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 р. №483. Апелянт вважає, що передача майна відповідно до приписів ч.2 ст.9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» порушуватиме вимоги чинного законодавства в сфері оренди державного та комунального майна, оскільки відносини щодо надання в оренду приміщень, що знаходяться за адресою: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 12, між позивачем та відповідачем, на момент звернення позивача із листом про продовження договору оренди регулюються виключно приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. №157-ІХ.
		Позивачем надано відзив на апеляційні скарги, в якому з підстав викладених у ньому, просить рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.2021 р. у справі №906/415/21 залишити без змін, а апеляційні скарги комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та Житомирської обласної ради без задоволення.
		Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
		01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі - Закон), який визначає механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.
		Частиною 2 статті 9 вказаного закону визначено, що приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч.2 ст.12 Закону встановлення для редакцій пільгових умов оренди приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до частини другої статті 9 цього закону є однією із форм державної підтримки друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження.
		Судом встановлено, що 22.02.2017 р. між комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (орендодавець) та Редакцією газети "Житомирщина" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №1318, за яким орендарю передано в строкове платне користування нежитлові приміщення на третьому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова. 12 загальною площею 35,00 кв.м., що знаходиться на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради з метою розміщення редакції періодичного видання заснованого трудовим колективом. (а.с.119-122). Даний договір діє з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. включно (п.8.1 договору).
		18.04.2017 р. між комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №1461, за яким орендарю передано в строкове платне користування нежитлові приміщення на третьому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова 12 загальною площею 402,20 кв.м., що знаходиться на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради з метою розміщення редакції періодичного видання заснованого трудовим колективом (а.с. 123-126). Відповідно до п.8.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2017 р. включно, але в плані взаємовідносин, відповідно до п.3 ст.631 ЦК України з 01.01.2017 року. 
		З витягу з протоколу №90 засідання робочої групи з питань використання майна обласної ради від 27.12.2017 р. вбачається, що робочою групою слухалось питання продовження з ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" договору оренди нерухомого майна, що перебуває на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова 12 загальними площами 402,20 кв.м. та 35,0 кв.м., з цільовим призначенням  розміщення редакції періодичного видання, заснованого трудовим колективом (пункт 49). За результатами розгляду вказаного питання було вирішено продовжити з ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" договір оренди нерухомого майна в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова 12 об`єднавши два договори в один і зазначивши загальну площу 442,08 кв.м., встановивши орендну плату за домовленістю сторін у розмірі 12,0 грн. за 1 кв.м. (без ПДВ, станом на 30.11.2017 р.) з цільовим призначенням  розміщення редакції періодичного видання, заснованого трудовим колективом, строком на 2 роки 11 місяців (а.с.132).
		Згідно витягу з протоколу засідання вказаної робочої групи №92 від 07.06.2018 р., на розгляд останньої винесено звернення редакції газети "Житомирщина" щодо внесення змін в проект договору, зменшивши орендну плату за оренду нерухомого майна в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова 12, загальною площею 442,08 кв.м. до розрахункового рівня, відповідно до п.2 ч.9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (пункт 69). За результатами розгляду вказаного питання вирішено, викласти вирішальну частину пункту 49 протоколу робочої групи від 28.12.2017 р. в наступній редакції: продовжити з ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" договір оренди нерухомого майна, площею 442,08 кв.м., встановивши орендну плату (відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації"), у розмірі 3,08 грн. за 1 кв. м. (без ПДВ), з цільовим призначенням - розміщення редакції періодичного видання, заснованого трудовим колективом, строком на 2 роки 11 місяців (а.с.76).
		18.07.2018 р. між комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (орендодавець) та ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №1711 (далі - договір №1711) з додатками, згідно з яким орендодавець передає орендарю у строкове платне користування нежитлові приміщення на третьому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12, загальною площею 442.08 кв.м.. У пункті 8.1. договору сторони узгодили, що даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 30.11.2020 року включно, але в плані взаємовідносин, відповідно до п.3 ст.631 ЦК України, з 01.01.2018 року (а.с.6 - 11).
		Додатковою угодою від 07.09.2020 р. до договору №1711 зменшено площу орендованих приміщень до 270.21 кв.м. (а.с.12-14).
		Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 2 Закону реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом та другий - протягом наступних двох років. На першому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах, організовується підвищення кваліфікації працівників таких редакцій, а також складається Зведений перелік об`єктів реформування. На другому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, не реформованих на першому етапі.
		Згідно ч.1 ст.3 Закону реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у такий спосіб: 1) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції - у разі відсутності у майні редакції державного (комунального) майна; 2) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації; 3) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації, якщо трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції про свою участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації; 4) перетворення друкованих засобів масової інформації, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання.
		Постановою Кабінету Міністрів України №848 від 23.11.16 р. затверджено перелік друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі, зокрема, пунктом 39 визначено газету "Житомирщина" редакції газети Житомирщина (код ЄДРПОУ 02472499) (а.с.133).
		Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) 08.12.1997 р. було проведено державну реєстрацію колективного підприємства редакція газети "Житомирщина", код ЄДРПОУ 02472499. Засновниками редакція газети "Житомирщина" були Житомирська обласна державна адміністрація, Житомирська обласна рада та трудовий колектив редакції газети "Житомирщина". 25.05.2017 р. до ЄДР було внесено запис про припинення вказаної юридичної особи на підставі рішення щодо її реорганізації (а.с.134).
		29.05.2017 р. до ЄДР було внесено запис про проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" (код ЄДРПОУ 02472499), яка утворена в результаті перетворення та засновниками якого є фізичні особи. Також вказано, що ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" є правонаступником редакції газети "Житомирщина" (код ЄДРПОУ 02472499) (а.с.135).
		Таким чином, колегією суддів встановлено, що в силу положень ч.1 ст.3 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», момент створення ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" є моментом завершення реформування редакції газети "Житомирщина".
		У свою чергу сторонами не заперечується, що на час реформування друкованих засобів масової інформації у орендованих приміщеннях розташовувалась редакція газети "Житомирщина" право оренди щодо яких є спірним у даній справі.
		Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність у позивача визначеного положеннями ч.2 ст. 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» права на передачу йому в оренду приміщень в яких розміщувалась редакція газети "Житомирщина" строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій, а отже має право на укладення відповідного договору оренди.
		Норми частини 2 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не передбачає будь-яких умов щодо проведення аукціону для реалізації права позивача на оренду приміщень в яких розміщувалась редакція газети "Житомирщина".
		Разом з тим, положення частини 1 статті 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р., якими визначено, що об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об`єкта, є загальною нормою по відношенню до частини 2 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
		Тому в даній справі підлягають застосуванню спеціальні норми частини 2 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
		Колегією суддів встановлено, що договір оренди нерухомого майна від 18.07.2018 р. №1711 діяв до 30.11.2020 р. та до закінчення строку його дії позивач листом №102 від 29.09.2020 р. (а.с.15) звернувся із заявою продовження договору оренди строком на 5 років з розміром орендної плати установленим для бюджетних організацій.
		Відповідач у відповідь на вказану заяву листом від 05.10.2020 р. №11-790/20 повідомив позивача про те, що продовження договорів відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" здійснюється за результатами аукціону, а вартість об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати. Про результати розгляду заяви ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" буде додатково повідомлене (а.с.22).
		Листом №109 від 21.10.2020 р. ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" повідомила КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради про те, що положення частини 2 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не визначають проведення аукціонів чи інших процедур, у тому числі з визначення розміру орендної плати (а.с.16).
		В подальшому листом №11-846 від 19.11.2020 р. відповідач повідомив позивача про те, що оскільки процес реформування ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" завершився до 2020 року, то положення ч.2 ст.9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» застосувати не можливо. Тому продовження договорів оренди та визначення орендної плати здійснюється за результатами проведення аукціону (а.с.23).
		КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради листом від 23.03.2021 р. №11-790 повідомило ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" про опублікування аукціону на продовження договору оренди нерухомого майна №1711 від 18.07.2021 р. в електронній торговій системі, на що позивач звернувся до відповідача з листом №27 від 08.04.2021 р. в якому звертає увагу відповідача на те, що Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» є чинним, а тому оголошення такого аукціону є порушенням норм цього закону та прав колективу реформованої редакції (а.с.24, 19).
		З наведеного вище судом встановлено, що спір між сторонами фактично виник з приводу продовження дії договору оренди нерухомого майна та наявності для цього підстав.
		Положеннями ст.181 ГК України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
		Згідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
		Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 ЦК України).
		Аналіз змісту ст.181 ГК України, ст.641 ЦК України, ст.642 ЦК України, з урахуванням положень ст.654 ЦК України, вказують на необхідність звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти договір оренди нерухомого майна або внести зміни в діючий договір лише шляхом надсилання відповідачеві проекту нового договору або договору про внесення змін в існуючий договір в письмовій формі. 
		Позивач з відповідними проектами до відповідача не звертався, чим фактично позбавив себе можливості просити суд визнати укладеним договір на запропонованих ним умовах, в тому числі для забезпечення реалізації свого права визначеного частиною 2 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»
		Згідно із частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
		Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.
		Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69)).
		Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
		Порушення права (інтересу) пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
		Предметом спору в цій справі є зобов`язання КП «Агенція регіонального розвитку» Житомирської обласної ради забезпечити для ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" реалізацію права на оренду приміщень, які воно зараз займає за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12 у порядку й спосіб визначений у п.2 ст.9 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації».
		Позовні вимоги заявлено позивачем, з підстав відмови КП «Агенція регіонального розвитку» Житомирської обласної ради у продовженні дії договору нерухомого майна від 18.07.2018 р. з урахуванням додаткової угоди від 07.09.2020 р. на 5 років з розміром орендної плати, встановленим для бюджетних організацій.
		Зокрема, позивач вважає, що в порушення норм п.2 ст.9 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» відповідач вирішив продовжити договір оренди приміщень в яких розташовується позивач за результатами проведення аукціону зі стартовою орендною платою визначеною відповідно до балансової вартості об`єкта.
		Однак, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про зобов`язання КП «Агенція регіонального розвитку» Житомирської обласної ради забезпечити для ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" реалізацію права на оренду приміщень, які воно зараз займає за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12 у порядку й спосіб визначений у ч.2 ст.9 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» не може призвести до реалного захисту або відновлення порушеного речового права позивача.
		Суд вважає, рішення суду про зобов`язання відповідача забезпечити для позивача реалізацію права на оренду приміщень, які воно зараз займає у порядку і спосіб, визначений ч.2 ст.9 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" з мотивів відмови комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради у продовженні договору без проведення аукціону, не є належним способом захисту, оскільки такі позовні вимоги не містять конкретної вимоги, яка б визначала чіткий механізм поновлення порушених прав позивача, що унеможливіть фактичне виконання рішення суду.
		Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача в даному випадку, після дотримання ним порядку укладення договору чи внесення змін до нього визначеного нормами ЦК України та ГК України, та у випадку відмови відповідача від укладення договору на умовах визначених ч.2 ст.9 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації», є звернення до суду з позовною вимогою про визнання договору укладеним на умовах визначених позивачем.
		Також суд зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).
		Отже, лише за умови забезпечення належного та ефективного способу захисту власного порушеного права, що може бути виражене у вірному формулюванні позовних вимог, суд міг забезпечити поновлення порушеного права позивача.
		Відповідно до правової позиції Великої Палата Верховного Суду викладеної у постанові від 02.02.2021 року у справі №925/642/19 обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
		За змістом п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
		Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг та скасування рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.2021 р. у справі №906/415/21, а у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" слід відмовити.
		Оскільки колегією суддів встановлено наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, відповідно до положень ст.129 ГПК України, судовий збір за подачу апеляційних скарг покладається на позивача.
		Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський судом
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційні скарги комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та Житомирської обласної ради на рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.2021 р. у справі №906/415/21 - задоволити. 
		2. Рішення господарського суду Житомирської області від 30.07.2021 р. у справі №906/415/21 - скасувати.
		3. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" - відмовити. 
		4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 12, код ЄДРПОУ 02472499) на користь комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 12, код ЄДРПОУ 32744337) 3405 грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень) судового збору за розгляд апеляційної скарги. 
		5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 12, код ЄДРПОУ 02472499) на користь Житомирської обласної ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 1, код ЄДРПОУ 13576948) 3405 грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень) судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		6. Господарському суду Житомирської області видати судові накази. 
		7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складений "12" жовтня 2021 р.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Мельник О.В. 
		 
		Суддя Петухов М.Г. 
		 
		Суддя Гудак А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...