Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 265/4757/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2021. Зареєстровано: 14.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2021.
Дата набрання законної сили: 12.11.2021
Номер судового провадження: 2/265/1250/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 265/4757/21
		Провадження № 2/265/1250/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		 
		13 жовтня 2021 року місто Маріуполь
		Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А.М.,
		за участю секретаря судового засідання Сагірової Ю.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання право власності, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		02 липня 2021 року позивач звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позову зазначила, що 09 липня 1996 року на Азовській універсальній товарній біржі вона придбала у відповідача квартиру АДРЕСА_1 . Під час підписання угоди вона передала відповідачу повну вартість квартири. Після продажу відповідач звільнив квартиру, передав їй документи на квартиру та ключі від неї. У свою чергу позивач почала користуватися квартирою. Право власності на квартиру було зареєстровано за позивачем 09 липня 1996 року. Оскільки договір купівлі-продажу квартири не був посвідчений нотаріально, на даний час позивач позбавлений можливості розпорядитися майном. В сенсі наведених обставин просив визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ухвали суду від 05 липня 2021 року справа розглядається у спрощеному провадження із викликом сторін у судове засідання.
		Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, надавши письмову заяву, в якій просить суд слухати справу за її відсутності, на задоволені позовних вимог наполягає. Не заперечує проти винесення заочного рішення. 
		Відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином та своєчасно. 
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		За ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Матеріалами справи встановлено, що 09 липня 1996 року на Азовській універсальній товарній біржі між продавцем ОСОБА_2 , інтереси якого за довіреності представляв ОСОБА_3 , з одного боку, та покупцем ОСОБА_1 , з іншого, було укладено біржовий контракт № 340 (договір купівлі-продажу), за умовами якого Продавець передав у власність Покупцеві квартиру АДРЕСА_1 , яка прийняла майно та виплатила за нього певну грошову суму.
		Згідно технічного паспорту виданого ККП «Міське бюро технічної інвентаризації» загальна площа квартири АДРЕСА_1 складає 62,1 кв.м., житлова площа. 43,4 кв.м.
		Згідно довідки ККП «Міське бюро технічної інвентаризації», з якої вбачається що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі біржового контракту № 340 від 09.07.1996 року.
		Відповідно до ст.5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у липня 1996 року, для їх врегулювання слід застосовувати ЦК УРСР в редакції 1963 року.
		Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору стаття 47 цього Кодексу.
		За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.
		Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
		Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
		Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
		Частиною 2 ст.47 ЦК УРСР (1963 р.) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
		Право позивача, як власника майна, на звернення до суду за захистом своїх майнових прав пов`язаних з правом володіння власністю не може бути обмежено позовною давністю.
		Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація права власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Азовською універсальною товарною біржею від 09 липня 1996 року, а не нотаріусом, станом на липень 1996 року не суперечило чинному законодавству.
		Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.
		Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований 26 серпня 1997 року, тому позивач на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набув право власності на спірний будинок і правомірно володіє ним.
		З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу квартири, її виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу спірної квартири.
		Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м. 
		В сенсі наведених норм та викладених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явленого позову в частині визнання права власності на спірну квартиру.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12,13,81,133,141,263-265 ЦПК України, суд, 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання правовласності  задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тесту рішення.
		Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.
		Повний текст рішення складено 13 жовтня 2021 року.
		 
		Відомості про сторін:
		Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
		Відповідач ОСОБА_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_3 .
		 
		 
		 
		Суддя _________________________________________

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...