Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/5266/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2021. Зареєстровано: 15.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2021.
Дата набрання законної сили: 13.10.2021
Номер судового провадження: 22-ц/804/2332/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        22-ц/804/2332/21 
		                                        243/5266/19 
		                       
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 243/5266/19
		Номер провадження 22-ц/804/2332/21
		 
		13 жовтня 2021 року м. Бахмут
		 
		Донецький апеляційний суд в складі колегії:
		судді-доповідача Гапонова А.В.
		суддів Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
		за участю секретаря: Кіпрік Х.В. 
		 
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 
		відповідач: Прокуратура Донецької області
		відповідач: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, 
		 
		- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 
		- за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області
		 
		на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2021 року, вступна те резолютивна частина якого складена суддею Старовецьким В.І. в м. Слов`янськ в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області 23 червня 2021 року, час не зазначено,повний текст складено 01 липня 2021 року,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		У травні 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди.
		В обґрунтування вимог зазначив, що 08.10.2015 року в рамках кримінального провадження ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України був затриманий.
		 
		Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за 1 ст. 258-3, ч.1 ст.365 КК України та виправдано за недоведеністю вчиненням ним кримінального правопорушення. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасовано.
		З 08.10.2015 року по 12.12.2017 року, тобто 2 роки 2 місяці та 13 днів  ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством та судом, із них з 08.10.2015 року по 29.09.2017 року, тобто 1 рік 11 місяців та 21 день утримувався у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6 в Донецькій області.
		Оскільки позивач перебував під слідством та судом протягом тривалого часу, а саме 2 роки 2 місяці та 13 днів, з яких утримувався під вартою 1 рік 11 місяців та 21 день, через незаконне кримінальне переслідування, втратив роботу, стабільний заробіток, на день звільнення він мав середньомісячне грошове забезпечення, було знижено його репутацію. На підставі чого вважає, що розмір завданої йому моральної шкоди становить 2 000 000 гривень. 
		Позивач зазначав, що під час перебування під слідством та судом він переніс душевні страждання, зазнав моральних втрат, був позбавлений можливостей реалізації своїх звичок та бажань, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки він втратив роботу та не мав можливості забезпечувати свою сім`ю, отримав психологічну травму через стрес у зв`язку з смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 молодшого брата у віці 26 років від серцевого нападу, скоротився вік життя його батька який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 55 років та його мати отримала захворювання у вигляді онкології лівої молочної залози, у зв`язку з зазначеним ці обставини сильно вплинули на психологічний стан позивача.
		З урахуванням зазначеного, просив стягнути моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ
		23 червня 2021 року рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області позовні вимоги ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
		Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати, які складаються з витрат на оплату судово-психологічної експертизи у сумі 2 826 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять шість).
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ
		У липні 2021 року не погодившись із вказаним рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення 300 000 грн та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд при винесенні рішення не в повній мірі проаналізував ступінь негативного впливу на життя позивача та частково задовольнив його позовні вимоги.
		Звертає увагу, що в судово-психологічній експертизі експертом було зроблено висновок про виникнення у позивача негативних, руйнуючих хвилювань із-за ситуації, яка виникла в його житті. Експерт зазначив своєму висновку, що можливий (орієнтований) розмір грошової компенсації складає 344, 16 МЗП, що на момент винесення рішення складає 2064960 грн.
		У вересні 2021 року не погодившись із вказаним рішенням Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій представник просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення 142 980 грн та відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі аналогічні доводам, які було наведено відповідачем у відзиві від 30.08.2021 року, а саме: посилаючись на практику Верховного Суду представникзазначила, що сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи територіального органу.
		Вважає, що позивачем не враховано норми законодавства та безпідставно завищено розмір морального відшкодування.
		 
		АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		30 серпня 2021 року від Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу (а.с.217-218). 
		У відзиві представник відповідача просила відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.
		Посилаючись на практику Верховного Суду зазначила, що сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи територіального органу.
		Вважає, що позивачем не враховано норми законодавства та безпідставно завищено розмір морального відшкодування.
		 
		В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ
		Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні доводи своєї апеляційної скарги підтримав. Проти доводів апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області заперечував, посилаючись на судову практику та той факт, що в Законі є нижча межа відшкодування моральної шкоди, з цього й виходило казначейство, але зовсім не було враховано, що за той час, поки він незаконно знаходився під вартою померла його мати, батько та молодший брат та він залишився один. 
		 
		Інші сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т. 2 а.с.19, 23-24, 27, 31), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
		 
		ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		 Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити частково, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
		 
		Судом першої інстанції встановлено.
		 
		Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 09.10 2015 року застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 08.10.2015 року за обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України(а.с.80-85).
		Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.09.2017 року ОСОБА_1 було визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчиненням ним кримінального правопорушення за 1 ст. 258-3, ч.1 ст.365 КК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасовано (а.с.7-23).
		Початок незаконного притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності є час затримання 08.10.2015, а кінець - дата набрання вироком суду законної сили - 12.12.2017, що загалом складає 26 місяців та 17 днів, з яких 23 місяці та 21 день тримання під вартою.
		При ухваленні рішення суд першої інстанції, врахував характер та обсяг душевних страждань позивача за час перебування під слідством та судом, приниження його честі та гідності, моральні страждання та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Суд апеляційної інстанції не погоджується з розміром стягнутого відшкодування з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.5 ст.9, ч.6 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст.38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч.5 ст.5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
		Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури ісуду» передбачає шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1)незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбаченихзаконами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю`та іншими актами законодавства, відшкодовується у повному обсязі, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
		Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ст. 2 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»).
		Згідно зі статтею 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
		Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відшкодування моральної шкоди передбачене ст.13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", розмір моральної шкоди в цих випадках визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
		Як вбачається з матеріалів справи, у висновку експертом за результатами судової психологічної експертизи від 13.05.2021 року, було зроблено висновок, що ситуація, яка склалася, створила у житті ОСОБА_1 суттєві перешкоди у задоволенні провідних потреб, внесла негативні зміни в його життя, об`єктивно порушився звичайний і оптимальний для нього зміст життя.
		Можливий розмір грошової компенсації за завданні страждання ОСОБА_1 складає 344,16 МЗП.
		Визначений експертом розмір моральної шкоди - 344,16 МЗП, на думку суду, є завищений і даний розмір визначений експертом як "можливий". 
		Крім того, відповідно до вимог статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу, згідно з частиною першою якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що висновок експерта для суду не є обов`язковим, він оцінюється у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами.
		Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
		Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи.
		Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову в цій частині, знайшли своє підтвердження та ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Крім того, судом зазначено, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. 
		Колегія суддів, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме характер і тривалість моральних страждань позивача ОСОБА_1 , який втратив батьків та рідного брата, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, який назавжди втратив турботу та підтримку близьких людей, наслідки, що наступили, та їх невідворотність. Смерть рідної людини, не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов`язаних із втратою близьких людей та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 1 000,000 грн.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував тяжкість та глибину страждань позивача у зв`язку із смертю рідних людеййого батька, матері та брата, безповоротність такої втрати, що спричинило йому тяжкі моральні страждання, у зв`язку з чим вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 300 000,00 грн до 1 000,000 грн.
		Доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві відповідачапро те, щосам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи територіального органуправового значення для вирішення справи не мають, оскільки Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
		Державна казначейська служба України та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.
		Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19). На зазначену позицію посилається у відзиві і відповідач.
		Тобто, залучення чи не залучення казначейської служби є правом суду.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		СУДОВІ ВИТРАТИ
		Ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 21 вересня 2021 року Головному управлінню Державної казначейської служби України у Донецькій області відстрочення сплати судового збору до винесення рішенням у даній справі.
		Відповідно до ч.1, п/п 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
		Відповідно до ч.1, п/п 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір в розмірі: 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Частиною 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
		 
		Оскільки Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області подано апеляційну скаргу про перегляд судового рішення в частині стягнення відшкодування моральної шкоди, то саме з цієї суми апелянт повинен був сплатити судовий збір відповідно до ставок, передбачених підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», що становить 2144, 70 грн (142 980?1%?150%).
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результа-тами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Отже, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставини, які мають значення по справі, що призвело до невірного стягнення суми моральної шкоди з відповідачів, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.
		Таким чином, за результатами розгляду апеляційних скарг, апеляційну скаргу ОСОБА_1 треба задовольнити частково, а оскаржуване рішення слід змінити в частині суми стягнутої моральної шкоди, апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області - слід залишити без задоволення.
		 
		В іншій частині ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2021 року в частині стягнення суми моральної шкоди змінити та викласти у наступній редакції.
		Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000,000 (один мільйон) гривень. 
		В іншій частині рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2021 року залишити без змін.
		Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (РНОКПП 37967785) на користь Держави судовий збір у розмірі 2 144 грн (дві тисячі сто сорок чотири) гривні 70 копійок.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення виготовлено та долучено до матеріалів цивільної справи 13 жовтня 2021 року. 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...