Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/5690/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2021. Зареєстровано: 15.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2021.
Дата набрання законної сили: 11.10.2021
Номер судового провадження: 11-сс/811/1067/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020140000000922

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/5690/21             Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/811/1067/21     Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		11 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого-судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		підозрюваного ОСОБА_7 
		та його захисників  адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2021 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		вищевказаною ухвалою продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань (№19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області на 60 днів строком до 13 листопада 2021 року включно.
		Визначено підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 270 000 грн.
		Постановлено, що у випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_7 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
		У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_7 покладаються такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; 2) не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2021 року, захисник підозрюваного ОСОБА_7  адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №62020140000000922 від 13 серпня 2020 року відмовити повністю.
		Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, незаконною та невмотивованою, прийнятою з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. 
		Зокрема, вказує на те, що пред`явлена ОСОБА_7 підозра є повністю необґрунтованою, оскільки жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив та вказував на те, що ОСОБА_7 якимось чином причетний до вчинення інкримінованих йому злочинів стороною обвинувачення взагалі не було долучено до клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наведене взагалі не було враховано слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали.
		Стороною обвинувачення було долучено до клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наступні матеріали: витяг з ЄРДР №62020140000000922 від 13 серпня 2020 року, листи та рапорти з оперативних підрозділів УСБУ у Львівській області, з яких вбачається, що працівниками СБУ нібито проводились оперативно-розшукові заходи щодо протиправної діяльності працівників поліції, зокрема ОСОБА_7 . 
		Поряд з цим, органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, процесуальне керівництво здійснюється прокурорами обласної прокуратури. Тобто у вказаному кримінальному провадженні будь-які дії щодо збирання доказів та встановлення причетності чи непричетності ОСОБА_7 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень могли здійснювати виключно слідчі ДБР та прокурори Львівської обласної прокуратури. Відтак проведення слідчих дій як спосіб збирання доказів, здійснений працівниками СБУ та Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України є незаконним, неприпустимим та вчинений з грубим порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 41 КПК України та ч. 4 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
		Покликається на те, що протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , аналогічно як і ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , не можуть братися до уваги, оскільки вказані особи є наркозалежними, не мають жодних моральних принципів та схильні до надання неправдивих свідчень у вказаному кримінальному провадженні. Протоколи допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо підтримання обвинувачення в суді та оформлення матеріалів у кримінальному провадженні №12021142050000538 від 28 березня 2021 року щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 125 КК України відповідно, апріорі не можуть обґрунтовувати висунуту ОСОБА_7 підозру. Вказані свідки не вказали щодо підозрюваного будь-якої компрометуючої інформації.
		Аналогічно і щодо показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16  такі не містять даних щодо жодної компрометуючої ОСОБА_7 інформації. Свідок ОСОБА_17 , нічого не вказує щодо ОСОБА_7 . 
		Вважає, що інші наявні матеріали кримінального провадження не можуть бути доказом обґрунтованості підозри ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, відтак така не може бути законною підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Звертає увагу на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема: у сторони обвинувачення відсутні докази того, що ОСОБА_7 має намір переховуватись від органів досудового розслідування, буде знищувати або спотворювати будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення справи, буде незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, адже на даний час ОСОБА_7 звільнений з органів Національної поліції. Твердження про те, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є голослівним, сторона обвинувачення не вказує яким чином він буде це робити, не наведено фактів та спроб такого перешкоджання.
		Крім того, слідчим суддею не обґрунтовано взагалі та стороною обвинувачення не доведено чому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може бути застосований.
		При цьому не доведено, що на даний час існують які-небудь докази чи обставини, які доводять, що заявлені раніше стороною обвинувачення ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
		Також звертає увагу на непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави в сумі 2270000 грн як альтернативи тримання під вартою, оскільки ОСОБА_7 не має у власності жодного нерухомого майна, транспортних засобів, що підтверджується відповідними витягами з державних реєстрів, а його офіційний дохід відповідно до його декларації за 2020 рік становить 280621 грн. При цьому його дружина ОСОБА_18 ніде не працює та не має жодного доходу. 
		При цьому слідчим суддею взагалі не враховано майнового стану підозрюваного ОСОБА_7 , що мало наслідком встановлення такого розміру застави у завідомо непомірному для підозрюваного розмірі та, відповідно, призводить до неможливості виконання застави. 
		Вважає, що ОСОБА_7 , у зв`язку з відсутністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, взагалі не потребує застосування жодного запобіжного заходу.
		Заслухавши доповідача, підозрюваного та його захисників на підтримання поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
		Згідно з матеріалами клопотання, 13 серпня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020140000000922 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 28  ч. 2 ст. 384 КК України.
		20 травня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 28  ч. 2 ст. 372 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2021 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2 270 000 грн, з покладенням на нього у разі внесення застави відповідних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		30 червня 2021 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на нову підозру, за якою ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 28  ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28  ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 28  ч. 2 ст. 384 КК України.
		Ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду строк дії раніше визначеного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави було неодноразово продовжено, востаннє  ухвалою від 15 вересня 2021 року.
		Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
		Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
		Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 28  ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28  ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 28  ч. 2 ст. 384 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.
		Крім того, слідчий суддя врахував тяжкість злочинів, їх кількість та обставини вчинення, дані про особу підозрюваного та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
		На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.
		На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, а тому підстав вважати застосований запобіжний захід занадто суворим, в колегії суддів немає.
		Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, оскільки жодне із перелічених у клопотанні тверджень про ризики не містить посилання на докази здобуті в ході досудового розслідування, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків, з якими пов`язується тримання під вартою, не досліджено можливості обрання менш суворих запобіжних заходів, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосовування та продовження застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. 
		З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі твердження про невмотивованість висновків суду щодо необхідності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними.
		Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кодексом.
		При цьому, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком слідчого судді про те, що даний випадок є виключним і застава в розмірах, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків.
		Зокрема, визначаючи підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави 2270 000 грн., слідчий суддя не в повній мірі врахував вказані норми закону.
		Так, в силу вимог ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
		Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Зі статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в цілому та її 3 пункту вбачається, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musucv.Moldova від 06.11.2007, заява №42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
		З огляду на наведене, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
		Отже, положення кримінального процесуального закону та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) особливий характер справи; 3) майновий стан підозрюваного; 4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; 5) масштаб його фінансових операцій; 6) даних про особу підозрюваного; 7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; 8) «професійне середовище» підозрюваного; 9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання; 10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
		Згідно з матеріалами судового провадження, при оцінці майнового стану підозрюваного ОСОБА_7 колегія суддів враховує, що із таких не вбачається доказів отримання ним значного доходу від злочинної діяльності, будь-які інші дані про наявність у власності підозрюваного цінного майна чи інших активів у матеріалах провадження також відсутні.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що визначена слідчим суддею застава щодо підозрюваного ОСОБА_7 у розмірі 2 270 000 грн є завідомо непомірною для підозрюваного, що порушує права особи на свободу та особисту недоторканість, які гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Приймаючи до уваги характер і обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , ураховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що застава у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі внесення такої застави, що буде достатнім стримуючи фактором, який зможе запобігти таким ризикам та не є завідомо непомірною для підозрюваного із урахуванням викладеного вище.
		Ураховуючи вищезазначене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, в силу вимог п.2 ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання слідчого необхідно задовольнити, застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів та визначити підозрюваному заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2021 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, скасувати.
		Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6  задовольнити частково.
		Застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід тримання під вартою.
		Строк дії ухвали до 13 листопада 2021 року включно.
		Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681000 (шістсот вісімдесят одну тисячу) гривень.
		У випадку внесення застави на відповідний рахунок покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
		- не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).
		Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_2             ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...