Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 548/1985/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2021. Зареєстровано: 18.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2021.
Дата набрання законної сили: 12.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/548/236/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021170590000202

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 548/1985/21
		Провадження №1-кп/548/236/21
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 жовтня 2021 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , 
		прокурора - ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 , 
		законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5 , 
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол Лубенського району Полтавської області кримінальне провадження №12021170590000202 від 17.07.2021 року з обвинувальним актом за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарнавщина, Лубенського району Полтавської області, українця, гр. України, з неповною середньою освітою, працюючого тваринником СВК "Перемога", не інваліда, неодруженого, утриманців немаючого, мешканця АДРЕСА_1 , не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,
		встановив:
		Обвинувачений ОСОБА_4 17.07.2021 року близько 09 години перебуваючи на робочому місці на території МТФ №4 СВК "Перемога", що в с. Шишаки, вул. Шкільна, 17 Лубенського району Полтавської області, домовився з колегою по роботі, особою відносно якого матеріали кримінального провадження виділені, викрасти 2 мішки дерті, що належать СВК "Перемога".
		Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, маючи доступ до приміщення складу МТФ №4 де зберігалася дерть, в процесі годування худоби, ОСОБА_7 спільно із особою відносно якого матеріали кримінального провадження виділені, таємно за попередньою змовою набрали 2 мішки дерті, загальною вагою 72 кг., вартістю 491 грн. 76 коп., які з метою подальшого викрадення заховали в кущах на території вищевказаної МТФ, тим самим вчинивши всі дії які вважав за необхідне для доведення кримінального правопорушення до кінця, про те не довів злочин до кінця з причин, що не залежаливід його волі, так як був виявлений працівниками поліції, коли відходив від місця схову.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення зазначені в обвинувальному акті.
		Виходячи з того, що обвинувачеий визнав себе винуватим, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, він не має, ніякі обставини не оспорює, тому як обвинувачений його законний представник та захисник, так і прокурор вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За таких обставин після роз`яснень цьому обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження стосовно речових доказів, проведених експертиз, а також відомостей, які характеризують особу обвинуваченого. 
		Суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що він працює, за місцем проживання характеризуються позитивно, також враховує, що під час вчинення вказаного злочину був обмежено осудний, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 1995 року з приводу легкої розумової відсталості, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, свою провину в скоєнні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаюється в скоєному, що враховується судом в якості обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України.
		Обставин обтяжуючих покарання в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Помякшуючими покарання обставинами є визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів.
		Відповідно до cт. 20 КК України особа, визнана судом обмежено осудною, тобто та, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, підлягає кримінальній відповідальності; визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
		Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч. 2 ст. 19 КК України) чи обмежено осудною (ч. 1 ст. 20 КК України) належить виключно до компетенції суду.
		Разом з тим, слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
		При цьому, зазначені заходи, перелік яких визначений ст.94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними.
		Зі змісту акту судово-психіатричної експертизи № 329 від 19.08.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 1988 року народження на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає і не перебуває в стані тимчосового розладу психічної діяльності, а виявляє ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості.
		ОСОБА_4 в період часу здійснення інкримінованого йому правопорушення яким-небудь хронічним психічним захворюванням не страждав.
		Наявний у ОСОБА_4 ступінь розумової відсталості є таким, що позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння. ОСОБА_4 під дію ч.2, ч.3 ст. 19 КК України не підпадає, а підпадає під дію ст. 20 КК України. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. 
		Отже, наявний у ОСОБА_4 на час скоєння злочину ступінь розумової відсталості, є не настільки вираженим, обмежував, але не позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадає під дію ст.20 КК України «обмежена осудність»).
		Згідно рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких сама і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.
		Відповідно до пункту 8 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду, така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов`язане з позбавленням волі, та здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане - на психіатричні заклади охорони здоров`я за місцем проживання засуджених.
		На підставі вищевказаного висновку судово-психіатричних експертів № 329 від 19.08.2021 року, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 є обмежено осудним та потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
		Вказане кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 504 КПК України, згідно якої досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.
		Приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи характеристику обвинуваченого, ступень тяжкості вчиненого злочину, який за ст.12 КК України відносяться до категорії не тяжких злочинів, у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає можливим визначити покарання обвинуваченому у виді обмеження волі у мінімальному розмірі, з подальшим звільненням від відбування цього покарання на підставі ст. 75,76 КК України, та із застосуванням відповідно до ч. 2 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України, відносно нього примусових заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги за місцем мешкання обвинуваченого.
		У відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових злочинів.
		При цьому суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Витрати у даному кримінальному провадженні складаються із вартості проведеної експертизи в сумі 686 грн. 48 коп., які підлягають стягненню із обвинуваченого.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у рамках даного кримінального провадження не обирати.
		На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 369-374, 376, 503, 504 ч. 2 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі. 
		Згідно ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 у період іспитового строку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
		На підставі ч. 2 ст. 20, п.1 ч.1 ст. 94 КК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покласти на Комунальне некомерційне підприємство "Хорольська центральна районна лікарня" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (м. Хорол, вул. М. Полонського, буд. 11/1, Полтавська область, 37800) за місцем мешкання ОСОБА_4 .
		Речові докази: 2 мішка дерті вагою 72 кг, що передано під зберігальну розписку представнику СВК "Перемога" - залишити у користуванні власника скасувавши арешт майна накладений ухвалою Хорольськогго районного суду Полтавської області від 19.07.2021 року ( справа № 548/1573/21, провадження № 1-кс/548/491/21).
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Не пізніше 13.10.2021 року копію вироку направити потерпілому.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...