Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 694/1777/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано судом: 18.10.2021. Зареєстровано: 19.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2021.
Дата набрання законної сили: 11.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/694/195/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021250360000860

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                           Справа № 694/1777/21                                         Провадження №1-кп/694/195/21 
		                    Вирок
		    І М Е Н Е М У К Р А І Н И
		11.10.2021 року м. Звенигородка
		 
		   Звенигородськийрайонний суд Черкаськоїобласті в складі: 
		   головуючої - судді ОСОБА_1 , 
		   за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засiданнiкримінальне провадження№ 12021250360000860 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське Козятинського р-ну Вінницької обл., зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1ст. 289 КК України,
		з участю обвинуваченого ОСОБА_4 
		 
		 в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4 , 18 серпня 2021 року, близько 19-ї год., перебуваючи біля будинку № 29 по вул. П.Орлика м. Звенигородка Черкаської обл., переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на протиправне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи що за його злочинними діями ніхто не спостерігає незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2109, держаний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 32601 гривень 70 копійок, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 05.09.2006 належить ОСОБА_5 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 , після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим транспортним засобом на власний розсуд чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.
		   Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено в обвинуваченні та пояснив, що він за вказаних в обвинувальному акті обставинах та у вказаний час вчинив інкриміноване йому правопорушення. У вчиненому щиро кається. Відносно міри покарання погоджується з думкою прокурора.
		Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. Надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.
		Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
		Відповідно до ч.3 ст.349КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене.
		Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує:
		- ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України відсутні.
		Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача про призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання не пов`язане з його ізоляцією від суспільства. При цьому, зважаючи на поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який відшкодував потерпілому шкоду та те, що останній претензій ані морального ані матеріального характеру немає, суд призначає йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.
		Крім того судом враховано особу обвинуваченого, його активне сприяння у розкритті злочину та те, що даний злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, також враховуючи особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що вказаний злочин є тяжким згідно ст. 12 КК України, та думку потерпілого, який претензій до обвинуваченого не заявляє.
		Разом з тим, враховуючи конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, особу обвинуваченого, визнання вини та відношення до вчиненого, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, думку сторони обвинувачення про застосування іспитового строку, суд встановлює за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з покладанням на нього обов`язків передбачених ст. 76 цього Кодексу. Суд також приходить до мотивованого висновку зменшення кількості покладених обов`язків на обвинуваченого, передбачених ст. 76 цього Кодексу враховуючи його особу та відсутність вкрай суспільної небезпечності.
		При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен ОСОБА_3 та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Дана позиція також викладена уПостанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
		На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно стягнути процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи в сумі 1372,96 грн.
		Цивільний позов у справі не заявлявся.Запобіжний захід не обирався.
		Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставіст.100 КПК України.
		Керуючись ст. ст.368,370,374 КПК України, суд, -
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		З А С У Д И В:
		 
		Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, та призначити покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставіст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Цивільний позов у справі не заявлявся.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у справі за проведення експертизи у сумі 1372,96 грн.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...