Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/30391/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2021.
Дата набрання законної сили: 29.09.2021
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі секретаря ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		захисника   ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року,
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.08.2021 задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно, а саме: земельну ділянку за адресою: м. Київ, вулиця Обсерваторна, 6, кадастровий номер 8000000000:91:168:0032, площею 0,2148 га; будинок №6, загальною площею 604,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1340748880000, із забороною користуватись, розпоряджатись та вчиняти будь-які дії відносно вказаного майна.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень» подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
		Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник вказувала на те, що ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень» є замовником будівництва на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № КВ 112193250724 від 21.11.2019 за адресою: м. Київ, вулиця Обсерваторна, 6.
		Будівництво здійснюється відповідно до всіх необхідних дозвільних документів на здійснення будівельних та підготовчих робіт.
		28.08.2018 за № 844 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) видано містобудівні умови та обмеження на будівництво за адресою: м. Київ, вулиця Обсерваторна, 6.
		На переконання апелянта, відсутня подія кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, оскільки у замовника будівництва наявний повний перелік дозвільних документів, а також відсутні докази спричинення будь-кому значної шкоди.
		Також апелянт вказувала на те, що незалежно від того, чи може користуватися земельною ділянкою ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень», його зобов`язання щодо сплати орендної плати не припиняється.
		Прокурором у клопотанні та слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено жодних доказів того, що спірне майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Крім того, прокурором не доведені, а слідчим суддею не перевірені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
		Додані до клопотання матеріали не містять інформації щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Дані, які б підтверджували, що спірне нерухоме майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у матеріалах справи відсутні. 
		Клопотання прокурора не містить достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність накладення арешту на майно.
		Також апелянт зазначала, що будинок за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 6, на підставі свідоцтва про право власності від 05.12.2012 належить ТОВ «Обсерваторний». Зазначене товариство не має процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.
		Крім того, відповідно до договору оренди земельної ділянки на новий строк від 06.11.2020 ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень» прийняло в оренду спірну земельну ділянку.
		Об`єкти спірного нерухомого майна набуті задовго до подій, які є предметом кримінального провадження.
		Право власності та право користування на об`єкти нерухомого майна, на які накладено арешт оскаржуваною ухвалою, належать різним юридичним особам.
		Крім того, захисник вказувала на те, що оскаржувана ухвала постановлена без повідомлення та участі власника майна ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень», а копію повного тексту ухвали слідчого судді їй вручено 02.09.2021.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень», яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень» не підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Згідно п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна або його захисника.
		Відповідно до розписки, яка міститься в матеріалах судового провадження, захиснику ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень» копія оскаржуваної ухвали вручена 02.09.2021 (а.с. 102), тоді як подано апеляційну скаргу 03.09.2021, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, у зв`язку з чим колегія суддів не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. 
		Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, відділом дізнання Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021105100001860 від 26.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356КК України.
		Згідно даних клопотання, у ході досудового розслідування встановлено, що 25.05.2021 до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві надійшла заява ОСОБА_8 з приводу ймовірної, протиправної будівельної діяльності в історичному ареалі міста Києва, за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 6.
		Згідно договору оренди земельної ділянки на новий строк від 06.11.2020 вказана земельна ділянка передана в оренду на 10 років для будівництва та експлуатації житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом.
		Встановлено, що ділянка знаходиться в межах Історичного центру міста, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови першої категорії, в археологічній охоронній зоні, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1998 № 976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.
		Відповідно до ч. 4ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Згідно з п. 14, 17 ч. 2ст. 5 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт в історичних ареалах населених місць, надання дозволів на проведення робіт в історичних ареалах населених місць.
		Разом з тим, вказані будівельні роботи проводяться без відповідного погодження центрального органу виконавчої влади - Міністерства культури та інформаційної політики України.
		Постановою старшого дізнавача відділу дізнання Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_9 від 19.08.2021 земельну ділянку за адресою: м. Київ, вулиця Обсерваторна, 6, кадастровий номер 8000000000:91:168:0032, площею 0,2148 га, та будинок №6, загальною площею 604,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна  1340748880000, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12021105100001860 від 26.05.2021.
		20.08.2021 прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, а саме: земельну ділянку за адресою: м. Київ, вулиця Обсерваторна, 6, кадастровий номер 8000000000:91:168:0032, площею 0,2148 га; будинок №6, загальною площею 604,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1340748880000, із забороною користуватись, розпоряджатись та вчиняти будь-які дії відносно вказаного майна.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.08.2021 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на майно, а саме: земельну ділянку за адресою: м. Київ, вулиця Обсерваторна, 6, кадастровий номер 8000000000:91:168:0032, площею 0,2148 га; будинок №6, загальною площею 604,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1340748880000, із забороною користуватись, розпоряджатись та вчиняти будь-які дії відносно вказаного майна.
		Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя виходив з необхідності збереження майна як речового доказу.
		З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
		Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на майно, а саме: земельну ділянку за адресою: м. Київ, вулиця Обсерваторна, 6, кадастровий номер 8000000000:91:168:0032, площею 0,2148 га; будинок №6, загальною площею 604,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1340748880000, із забороною користуватись, розпоряджатись та вчиняти будь-які дії відносно вказаного майна, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом у межах кримінального провадження № 12021105100001860 від 26.05.2021, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. 
		Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів. 
		З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути зіпсоване, пошкоджене, знищене, передане чи відчужене.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170  173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що будівництво за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється на підставі всіх необхідних дозвільних документів на здійснення будівельних та підготовчих робіт, на даному етапі досудового розслідування не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту. Перевірка наведених апелянтом обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування, і є метою проведення досудового розслідування.
		Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. 
		У зв`язку з наведеним, посилання апелянта на відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, є передчасними.
		На даному етапі досудового розслідування викладені у клопотанні прокурора фактичні обставини кримінальних правопорушень дають достатні підстави вважати, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти такий вид обмеження як арешт, з метою уникнення негативних наслідків
		Доводи апеляційної скарги про недоведеність відповідності земельної ділянки та об`єкту нерухомого майна ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що земельна ділянка за адресою: м. Київ, вулиця Обсерваторна, 6, кадастровий номер 8000000000:91:168:0032, площею 0,2148 га, та будинок №6, загальною площею 604, 9 кв.м., можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
		Твердження захисника про те, що прокурором у клопотанні та слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено жодних доказів того, що спірне майно підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту, оскільки арешт накладено саме з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Посилання захисника на те, що прокурором не доведені, а слідчим суддею не перевірені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає надуманими, оскільки із матеріалів провадження вбачається, що клопотання прокурора та ухвала слідчого судді містять вказівки на мету та правові підставі, зазначені у ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, для накладення арешту на вказане майно.
		Доводи апеляційної скарги про те, що будинок за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 6, на підставі свідоцтва про право власності від 05.12.2012 належить ТОВ «Обсерваторний», яке не має процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, не впливають на правильність висновків слідчого судді про наявність підстав для арешту такого майна, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів, та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. 
		Посилання захисника на те, що право власності та право користування на об`єкти нерухомого майна, на які накладено арешт оскаржуваною ухвалою, належать різним юридичним особам, а також те, що вони набуті задовго до подій, які є предметом кримінального провадження, не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.
		Іншізазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,  
		  
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Інформаційна група «Агентство столичних повідомлень» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року, - без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 ____________  ___________  ___________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...