Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/16821/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2021. Зареєстровано: 19.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2021.
Дата набрання законної сили: 11.11.2021
Номер судового провадження: 2/760/2389/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 760/16821/16
		2-2389/21
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 вересня 2021 року м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Українця В.В.
		при секретарі Степановій Н.І.
		за участі:
		представника позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача Прохорова І.Р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на квартиру, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У жовтні 2016 року  ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Кей-Колект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на квартиру.
		Свої вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 грудня 2007 року.
		Зазначена квартира була придбана в кредит на підставі договору про надання споживчого кредиту в іноземній валюті № 11277826000 від 26 грудня 2007 року, укладеного між ним та АКІБ «УкрСиббанк».
		В якості забезпечення виконання зобов`язань між ним та АКІБ «УкрСиббанк» 26 грудня 2007 року було укладено договір іпотеки № 74281, предметом якого була квартира АДРЕСА_1 . 
		Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 13 червня 2012 року задоволено позов ТОВ «Кей-Колект» про стягнення з  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в розмірі 519176 гривень. 
		На виконання зазначеного рішення суду 26 жовтня 2012 року було видано виконавчий лист № 2-566/12, який пред`явлено до виконання до ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві та відкрито виконавче провадження № 35289312. 
		19 вересня 2014 року постановою державного виконавця виконавчий лист було повернуто стягувачу в силу дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». 
		Квартира АДРЕСА_1 є його постійним місцем проживання разом з сім`єю, не перевищує 140 кв.м. Іншого нерухомого майна у нього немає.     
		Разом з тим, 06 серпня 2015 року державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфін Б.М. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23476299, квартири  АДРЕСА_1 на ім`я ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки № 1876 від 26 грудня 2007 року. 
		Договір іпотеки № 74281 від 26 грудня 2007 року містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя виключно на підставі укладання окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». 
		Окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя з ним не укладався, тому реєстрація права власності на підставі договору іпотеки є незаконною. 
		Просить суд ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. від 06 серпня 2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1 .
		У судовому засіданні представник позивача зазначила, що з 16 січня 2020 року до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесено зміни, відповідно до яких скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно є підставою для одночасного припинення права власності та поновлення цього права у попереднього власника, тобто позивача. 
		Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року позовну заяву залишено без руху. 
		Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року відкрито провадження у справі. 
		Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити. Зазначила, що позивач разом з сім`єю проживає у квартирі АДРЕСА_1 та іншого нерухомого майна у них немає. ТОВ «Кей-Колект» зняло з реєстраційного обліку в квартирі членів сім`ї позивача без їх відома. До позивача жодних повідомлень від ТОВ «Кей-Колект» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не надходило. Доказів направлення письмової вимоги про усунення порушення сторонами відповідачів суду не надано. Зазначила, що з 16 січня 2020 року до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесено зміни, відповідно до яких скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно є підставою для одночасного припинення права власності та поновлення цього права у попереднього власника, тобто позивача.  
		Представник відповідача ТОВ «Кей-Колект» у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, підтримав викладене у відзиві на позовну заяву (т. 1, а.с. 64-77). Зазначив, що у позивача на праві власності є інше нерухоме майно (квартира  АДРЕСА_2 ), що підтверджується розширеним витягом з Державного реєстру, сформованого на підставі ІНН громадянина. Укладаючи договір іпотеки, позивач надав згоду на перехід права власності до іпотекодержателя в майбутньому у разі настання чітко визначених обставин. Таким чином, норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не розповсюджуються на спірні правовідносини. 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу № 1 та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки. Позивача було повідомлено про відступлення прав вимог.   
		Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суперфін Б.М. у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. 
		Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що 26 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та  ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11277826000, відповідно до якого позивачу було надано кредит в іноземній валюті у розмірі 50000 доларів США (т. 1, а.с. 12-16). 
		Забезпеченням виконання умов зазначеного договору між АКІБ «УкрСиббанк» та  ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки нерухомого майна № 74281 від 26 грудня 2007 року, відповідно до якого в забезпечення передавалась квартира АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 7-8), яка належала  ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 грудня 2007 року (т. 1, а.с. 9). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
		Частиною 3 цієї статті передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Пунктом 4.1. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернення на предмет іпотеки:
		- у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором;
		- у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки;
		- в інших випадках відповідно до діючого законодавства. 
		Згідно з п. 4.2. договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі: 
		-рішення суду;
		-виконавчого напису нотаріуса; 
		-позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку»;
		-3 інших, передбачених законодавством України, підстав. 
		Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
		15 грудня 2011 року АТ «УкрСиббанк» направило позивачу повідомлення про відступлення прав вимог за кредитним договором на підставі договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року (т. 1, а.с. 78, т. 2, а.с. 28-32). 
		12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки (т. 2, а.с. 34-36). 
		Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 13 червня 2012 року задоволено позов ТОВ «Кей-Колект» про стягнення з  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в розмірі 519176 гривень 01 копійки (т. 1, а.с. 19). 
		На виконання зазначеного рішення суду 26 жовтня 2012 року було видано виконавчий лист № 2-566/12, який пред`явлено до виконання до ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві та відкрито виконавче провадження № 35289312 (т. 1, а.с. 20). 
		19 вересня 2014 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві виконавчий лист № 2-566/12 було повернуто стягувачу на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (т. 1, а.с. 21). 
		06 серпня 2015 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б.М. прийнято рішення № 23476299 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 18).
		Позивач вважає таку реєстрацію протиправною та оскаржив її до суду.
		Зазначає, що жодних повідомлень від ТОВ «Кей-Колект» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до нього не надходило. 
		Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
		1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
		2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
		3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
		З реєстраційної справи вбачається, що повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору ТОВ «Кей-Колект» позивачу не направлялось. 
		У такому випадку, відповідачем не дотримано вимоги, передбачені п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
		Позивач також посилається на порушення вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 цього закону протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
		- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
		- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
		З позову вбачається, що спірна квартира підпадає під дію цього закону, оскільки позичальником було отримано споживчий кредит в іноземній валюті, іпотечне майно використовувалось як місце постійного проживання позивача та загальна площа квартири становить 56,7 кв.м.
		З довідки форми № 3 від 30 листопада 2015 року вбачається, що у спірній квартирі з 15 травня 2008 року зареєстровані ОСОБА_3 (дружина позивача), ОСОБА_4 (донька позивача) та ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 17).
		Позивачем надані суду довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 07 лютого 2018 року, з яких вбачається, що останні були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 15 травня 2008 року по 15 березня 2016 року. 
		З інформаційних довідок № 227713929 від 12 жовтня 2020 року та № 227712470 від 12 жовтня 2020 року щодо нерухомого майна позивача та його дружини ОСОБА_3 встановлено, що крім обтяжень на підставі постанов виконавчої служби відсутні жодні записи про право власності на нерухоме майно. 
		Доказів на спростування вказаних обставин стороною відповідачів суду не надано. 
		З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що у позивача на праві власності є інше нерухоме майно (квартира АДРЕСА_2 ). 
		Разом з тим, доказів на підтвердження зазначеного стороною відповідача суду не надано. 
		Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
		Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»).
		Отже, Законом України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону № 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.
		Водночас Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.
		За таких обставин, дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 23476299 від 06 серпня 2015 року на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект» не відповідали вимогам чинного законодавства України. 
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року в справі № 644/3116/18.
		У постанові Великої палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року №  367/2022/15-ц та постанові Великої палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року №  802/1340/18-а міститься правова позиція, яка полягає у наступному.
		Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому, належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05 грудня 2019 року, що набрав чинності 16 січня 2020 року, внесено зміни до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 цього закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. 
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
		Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		З урахуванням заяви представника позивача про застосування до правовідносин змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» сторона позивача просить суд ухвалити рішення, яким:
		-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. від 06 серпня 2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1 ;
		-припинити право власності на квартиру за ТОВ «Кей-Колект»;
		-визнати право власності на квартиру за ОСОБА_2 . 
		За таких обставин, суд вважає, що рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. від 06 серпня 2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на спірну квартиру було протиправним та підлягає скасуванню.
		За таких обставин, з урахуванням змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд приходить до висновку про припинення права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект» та визнання за позивачем права власності на квартиру  АДРЕСА_1 .   
		З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
		З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з кожного відповідача на користь позивача підлягає по 275 гривень 60 копійок судового збору.
		Керуючись статтями 5, 33, 35-37 Закону України «Про іпотеку», статтями 2, 6, 15, 18, 24, 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, - 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_2  ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус «В», каб. 402), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на квартиру задовольнити.
		Визнати протиправним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича ( АДРЕСА_4 ) від 06 серпня 2015 року, індексний номер: 23476299, про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус «В», каб. 402) на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича ( АДРЕСА_4 ) від 06 серпня 2015 року, індексний номер: 23476299, про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус «В», каб. 402) на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Припинити право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус «В», каб. 402).
		Визнати право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за  ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус «В», каб. 402) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмір 275 гривень 60 копійок.
		Стягнути з державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича ( АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмір 275 гривень 60 копійок.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повне судове рішення складено 11 жовтня 2021 року. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...