Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13849/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2021. Зареєстровано: 20.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2021.
Дата набрання законної сили: 14.12.2021
Результат оскарження 14.12.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		30.09.2021Справа №910/13849/21
		За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа"проспростування недостовірної інформації та стягнення 100 000,00 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін: від позивача:Макієнко Є.Ю.від відповідача:Шинкарук М.М.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа", в якому просить суд визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" 23.10.2020 та 28.10.2020 інформацію на веб-сайті MIND.UA в мережі Інтернет, зобов`язати відповідача спростувати вказану інформацію та стягнути з відповідача відшкодування моральної (немайнової) шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" вказує, що 23.10.2020 та 28.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на веб-сайті MIND.UA розмістило публікації, які, за твердження позивача, містять недостовірну інформацію негативного характеру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", чим було порушено його особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 відкрито провадження у справі №910/13849/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; підготовче засідання призначено на 14.09.2021.
		13.09.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що ст. 34 Конституцією України гарантовано кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. При цьому, відповідач вказує, що із спірних публікацій не вбачається, що термін "нелегальний" був використаний саме по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", в той час як рух коштів у розмірі 262 млн. грн. через платіжні системи позивача підтверджується звітом самого позивача про рух коштів за 2019 рік.  Крім того, відповідач звертає увагу суду на відсутність розрахунку вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. У змісті відзиву Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого відповідач очікує понести витрати, пов`язані із розглядом даної справи, на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 14 850,00 грн. із розрахунку 1 350,00 грн. за 1 годину роботи адвоката. 
		Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30.09.2021.
		20.09.2021 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач вказує, що поширена Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" інформація викладена таким чином, що містить твердження про причетність позивача до незаконної діяльності з організації проведення азартних ігор, лотерей, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом та є по суті звинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень. Також позивач вказує, що у публікації відповідача міститься гіперпосилання на іншу публікацію, в якій лише повідомлялось про фактичні кількісні показники фінансового результату діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" за 2019 рік, в той час як в публікації відповідача було викладене ствердження про переказ цих коштів за поповнення ігрових рахунків нелегальних онлайн-казино й букмекерських компаній. Крім того, позивач зазначає, що заявлений розмір моральної шкоди відповідає вчиненому відповідачем порушенню та витратам, які необхідні для відновлення попереднього стану ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей".
		27.09.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що спірні публікації не містять ні вказівки, що позивачем перераховувались кошти на користь організаторів, ні ствердження, що позивачем було порушено Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Також відповідач вказує, що подібна інформація щодо власниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" Верховний Суд у своїй постанові від 04.08.2021 у справі №761/35290/19 визнав оціночними судженнями, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання інформації недостовірною та про захист честі, гідності та ділової репутації.
		В підготовче засідання 30.09.2021 з`явились представники сторін.
		Оскільки у підготовчому судовому засіданні були вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 Господарського процесуального кодексу України, в той час як представники сторін у засіданні, в якому здійснювалась фіксація технічними засобами, висловили згоду розглянути справу №910/13849/21 по суті у цей самий день після закінчення підготовчого судового засідання, протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 закрито підготовче провадження; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/13849/21 по суті на цей самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
		В судовому засіданні 30.09.2021 представники сторін надали пояснення по суті спору, за змістом яких позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
		У судовому засіданні 30.09.2021 судом було закінчено розгляд справи №910/13849/21 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" у своєму позові просить суд визнати недостовірною та спростувати інформацію, розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на інформаційному ресурсі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (веб-сайті): mind.ua, у мережі Інтернет:
		1) у публікації від 23 жовтня 2020 року о 8 год. 00 хв. під заголовком: "Платіжні системи "Лео" перевели 262 млн грн нелегальним онлайн-казино - розслідування Mind", а саме інформацію наступного змісту:
		"Платіжні системи "Лео" перевели 262 млн грн нелегальним онлайн-казино...
		Згідно з фінансовим звітом компанії ТОВ "ФК "Леогеймінг пей", минулого року вона пропустила через себе 262 млн грн грошових переказів на поповнення ігрових рахунків нелегальних онлайн-казино й букмекерських компаній.".
		2) у публікації від 28 жовтня 2020 року о 19 год. 30 хв. під заголовком: "Проросійські телеграм-канали "Резидент" і "Легитимный" захищають нелегальний бізнес", а саме інформацію наступного змісту:
		"...компанія ТОВ "ФК "Леогеймінг пей" минулого року пропустила через себе 262 млн грн грошових переказів на поповнення ігрових рахунків нелегальних онлайн-казино й букмекерських компаній.".
		Позивач стверджує, що дана інформація є недостовірною, оскільки ним не здійснювалось переказу коштів жодним юридичним особам, діяльність яких пов`язана із азартними іграми, тим більше нелегальним онлайн-казино. При цьому, позивач вказує, що дана інформація є негативною, оскільки фактично створює враження, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" вчиняє протиправні (кримінально карані) діяння.
		Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" вказує, що у наведених публікаціях міститься недостовірна (неправдива) інформація, що шкодить (дискредитує) діловій репутації позивача, у зв`язку з чим останній звернувся до суду із даним позовом.
		Суть заперечень відповідача проти позову зводилась до наступного:
		1) спірна інформація виражена у формі оціночних суджень, а не у формі фактичних тверджень;
		2) відповідачем не висловлювалась недостовірна (неправдива) інформація в негативному контексті з приводу позивача.
		Частиною 4 статті 32 Конституції України гарантовано кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Інформація, тобто документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі, є видом нематеріальних благ, щодо якого можуть виникати цивільні права і відносини. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом. 
		Основні правила щодо ведення інформаційної діяльності, тобто одержання, використання, поширення та зберігання інформації і захисту прав суб`єктів інформаційних відносин містяться у статтях 32 і 34 Конституції України, а також у Цивільному кодексі України та Законах України "Про інформацію".
		Згідно з статтею 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
		Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		За приписами статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті 269, 270 Цивільного кодексу України).
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Аналогічна правова позиція викладена у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".
		Тобто, лише встановлення судом наявності всіх чотирьох елементів правопорушення в їх сукупності може мати наслідком притягнення відповідача до відповідальності за поширення недостовірної інформації, в той час як відсутність одного із елементів такого правопорушення свідчить про відсутність в діях відповідача складу такого правопорушення. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. 
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №439/1469/15-ц, від 28.02.218 у справі №347/1525/14-ц, від 01.02.2018 у справі №461/6366/15-ц.
		Відповідно до п. 1.4 листа Верховного Суду "Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах про захист гідності, честі та ділової репутації" від 02.09.2019 належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Як зазначив позивач, поширення спірної інформації необмеженому колу осіб відбулось на веб-сайті https://mind.ua у публікації від 23 жовтня 2020 року під заголовком: "Платіжні системи "Лео" перевели 262 млн грн нелегальним онлайн-казино - розслідування Mind" та у публікації від 28 жовтня 2020 року о 19 год. 30 хв. під заголовком: "Проросійські телеграм-канали "Резидент" і "Легитимный" захищають нелегальний бізнес".
		При цьому, на веб-сайті https://mind.ua не міститься відомостей щодо автора спірних публікацій.
		Розміщення спірної інформації на веб-сайті https://mind.ua, який належить відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа", підтверджується матеріалами справи, а саме роздруківками сторінок з веб-сайту.
		Відкритість Інтернет-ресурсу "mind.ua" та доступність розміщеної на ньому інформації, зокрема наведеної публікації, підтверджується не лише можливістю без перешкод для будь-кого перейти за посиланням на веб-сайт цього ресурсу, але й зазначенням на веб-сайті https://mind.ua у розділі "Угода користувача" (посилання: https://mind.ua/agreement) про те, що доступ до сайту надано невизначеному колу осіб. 
		Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджується факт поширення в мережі Інтернет спірної інформації. 
		Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. 
		Відповідно до ч. 11 ст. 52-1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе:
		а) повне ім`я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;
		б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;
		в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися.
		Судом досліджено, що у розділі веб-сайту "mind.ua" під назвою "Угода користувача", а також розділі під назвою "Політика конфіденційності та файли cookie" (посилання: https://mind.ua/agreement, https://mind.ua/privacy) зазначено, що власником веб-сайту https://mind.ua є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа". 
		Факти поширення спірної інформації Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на інформаційному ресурсі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (веб-сайті): mind.ua, у мережі Інтернет, у публікаціях від 23 жовтня 2020 року та від 28 жовтня 2020 року відповідачем не заперечувались.
		Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
		Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що мало місце поширення відповідачем спірної інформації необмеженому колу осіб.
		Судом встановлено, що спірна інформація стосується саме позивача, оскільки у публікаціях зазначено назву позивача - ТОВ "ФК "Леогеймінг пей", в той час як у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо інших юридичних осіб, які б мали подібну назву. Крім того, посилання у публікаціях на фінансові результати діяльності за 2019 рік в сукупності із зазначенням назви позивача виключають можливість припущення, що інформація у спірних публікаціях стосувалась іншої особи із подібною назвою, однак внаслідок помилки склалось враження, що остання стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей".
		Отже, відповідачем була поширення інформації, яка стосується позивача.
		У публікації від 23 жовтня 2020 року о 8 год. 00 хв. під заголовком: "Платіжні системи "Лео" перевели 262 млн грн нелегальним онлайн-казино - розслідування Mind" міститься наступна цитата: "Платіжні системи "Лео" перевели 262 млн грн нелегальним онлайн-казино... Згідно з фінансовим звітом компанії ТОВ "ФК "Леогеймінг пей", минулого року вона пропустила через себе 262 млн грн грошових переказів на поповнення ігрових рахунків нелегальних онлайн-казино й букмекерських компаній.".
		У публікації від 28 жовтня 2020 року о 19 год. 30 хв. під заголовком: "Проросійські телеграм-канали "Резидент" і "Легитимный" захищають нелегальний бізнес" міститься наступна цитата: "...компанія ТОВ "ФК "Леогеймінг пей" минулого року пропустила через себе 262 млн грн грошових переказів на поповнення ігрових рахунків нелегальних онлайн-казино й букмекерських компаній.".
		Дані тези містять стверджувальний характер, при їх викладені не використано прикметники, гіперболи, алегорії або сатиру, мовні засоби та обороти, які застосовуються при наданні критичної оцінки діяльності тієї чи іншої особи або свідчать про викладені власних думок.
		Із вказаних тез вбачається, що інформація містить ствердження, що ТОВ "ФК "Леогеймінг пей" у 2019 році (оскільки дані публікації були здійснені у 2020 році) здійснила переказ коштів у розмірі 262 млн. грн. на поповнення ігрових рахунків нелегальних онлайн-казино й букмекерських компаній.
		Позивач здійснює фінансову діяльність під наглядом Національного банку України на підставі відповідної ліцензії та основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" є переказ коштів без відкриття рахунків.
		Згідно звіту про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2019 рік від 01.01.2020 (витяг з якого був використаний у публікації від 23.10.2020) вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" у 2019 році всього було здійснено переказ коштів на суму трохи більше ніж 262 млн. грн.
		Позивачем було долучено до матеріалів справи список (перелік) всіх контрагентів (ведення та публікація якого передбачена законодавством у сфері фінансової діяльності), з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" підтримує ділові відносини. Серед вказаних контрагентів, зокрема, є ПАТ АБ "Укргазбанк", КП "Київтраспарксервіс", КП "Харківпарксервіс", ПАТ "ВФ Україна", ПАТ "Київстар", ПАТ "Банк Фамільний", КП "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради, ПАТ "Айбокс Банк", ПАТ "Перший інвестиційний банк".
		Із вказаного списку не вбачається, а відповідачем не доведено, що всі контрагенти, або хоча б певні з них пов`язані із азартними іграми, зокрема, нелегальними онлайн-казино. 
		Згідно з ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Пунктами 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" передбачено, що згідно з положеннями статті 277 Цивільного кодексу України і статті 10 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Оскільки відповідачем не надано доказів здійснення позивачем будь-яких переказів коштів (не кажучи про 262 млн. грн.) на користь онлайн-казино (в тому числі, нелегальних), суд приходить до висновку, що інформація у спірних публікаціях щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" не відповідає дійсності, тобто містить відомості про події (перерахунок коштів нелегальним онлайн-казино), яких не існувало.
		Суд не погоджується із доводами відповідача, що спірна інформація викладена у формі оціночних суджень з огляду на наступне.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2017 у справі №6-639цс17, постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №757/33799/15-ц.
		Відповідно до вимог частин першої, другої статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
		Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
		Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №918/233/18.
		Таким чином, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. 
		Суд наголошує, що свобода вираження поглядів не може розцінюватися як право на поширення недостовірної інформації.
		Вказана у спірних публікаціях інформація викладена в якості фактів і не є оціночними судженнями, оскільки спростовується доказами, що знаходяться як в матеріалах справи, так у вільному доступі в мережі Інтернет (позивач в силу законодавства зобов`язаний публікувати на своєму веб-сайті перелік контрагентів, із якими співпрацює).
		Тобто, твердження про перерахунок суб`єктом фінансової діяльності коштів (із зазначенням суми таких коштів) на рахунки інших суб`єктів, в тому числі пов`язаних із азартними іграми, можуть бути перевірені та відповідно підтверджені або спростовані відповідними доказами. 
		За висновками Великої Палати Європейського Суду з прав людини у рішенні від 10.12.2007 у справі "Штоль проти Швейцарії", ст. 10 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року надає журналістам, які висвітлюють питання, що мають суспільний інтерес, відповідні гарантії за умови, що вони діють добросовісно, керуючись перевіреними фактами і повідомляють достовірну і точну інформацію, дотримуючись при цьому правил журналістської етики (див. також рішення Великої Палати Європейського Суду з прав людини у справах "Фрессоз і Руар проти Франції" від 21.01.1999, рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Моннат проти Швейцарії" від 21.09.2006).
		Згідно ст. 17 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", ст. 26, 37 Закону України "Про друковані засоби інформації (пресу) в Україні", ст.  59, 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, яка не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку. Журналіст зобов`язаний передавати для публікації об`єктивну і достовірну інформацію. Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов`язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.
		Таким чином, виходячи із приписів зазначених вище норм права автор або інформаційний ресурс (видавець) тощо до моменту поширення інформації зобов`язані перевірити її на достовірність та мати цьому відповідні докази.
		З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що висловлювання, які знайшли відображення в оскаржуваній позивачем інформації, не є оціночними судженнями, оскільки висловлювання відповідача стосуються конкретних фактів, конкретної особи, є точними, чіткими та мають стверджувальний характер, такі факти можливо перевірити на істинність, спростувати або підтвердити конкретними доказами.
		Згідно з ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
		Згідно частини 2 статті 34 Господарського кодексу України визначено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.
		Судом встановлено, що поширена відповідачем спірна інформація, не ґрунтується на жодних доказах, є неправдивою та недостовірною.
		Проаналізувавши зміст поширеної відповідачем спірної інформації щодо позивача, яка викладена у стверджувальній формі, суд доходить висновку, що така інформація може створювати у користувачів веб-сайту переконання у протиправності дій позивача та причетності останнього до злочинної діяльності, зокрема, участі у "сприянні відмиванню коштів", що може викликати негативне ставлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" користувачів веб-сайту, потенційних та діючих клієнтів, контрагентів (фізичних та юридичних осіб), створювати відносно позивача негативну громадську думку, що може негативно впливати і на результати господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", дискредитувати його в ділових колах, на ринку фінансових послуг. 
		Таким чином, право на недоторканість ділової репутації позивача є порушеним, оскільки внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації у інших учасників господарських відносин може сформуватись негативна оцінка підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", яка безпосередньо впливає на стан його господарських відносин з контрагентами та клієнтами. 
		Поширена відповідачем недостовірна інформація принижує авторитет Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", негативно впливає на його імідж.
		З огляду на наведене, матеріалами справи підтверджується, що поширення спірної інформації призвело до порушення особистих немайнових прав позивача.
		Твердження відповідача про те, що у даних публікаціях йшла мова про незаконність діяльності онлайн-казино, а не позивача, а відтак відсутнє порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", суд вважає необґрунтованими, оскільки здійснення фінансових операцій із коштами, одержаними злочинним шляхом (внаслідок незаконної діяльності онлайн-казино) та/або сприяння у незаконній діяльності онлайн-казино, також може бути кримінально караним діянням, відповідальність за яке передбачена ст. 209 Кримінального кодексу України. 
		Отже, судом встановлено сукупність всіх обставин юридичного складу правопорушення щодо поширення відповідачем на веб-сайті https://mind.ua недостовірної інформації, яка стосується позивача та порушує особисті немайнові права останнього, що є підставою для задоволення позову.
		За таких обставин позовні вимоги в частині визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", інформації, поширеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на інформаційному ресурсі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (веб-сайті) "mind.ua", у мережі Інтернет, у публікації від 23 жовтня 2020 року під заголовком: "Платіжні системи "Лео" перевели 262 млн грн нелегальним онлайн-казино - розслідування Mind" та у публікації від 28 жовтня 2020 року під заголовком: "Проросійські телеграм-канали "Резидент" і "Легитимный" захищають нелегальний бізнес", підлягають задоволенню повністю.
		Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" протягом місяця, з дня набрання законної сили судовим рішенням, спростувати поширену недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" шляхом розміщення в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі (веб-сайті): mind.ua, у відповідних розділах, вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів тощо, під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей".
		Враховуючи приписи ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач, право на недоторканість ділової репутації якого, особисті немайнові права якого порушено внаслідок поширення про нього відповідачем недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
		При цьому з урахуванням частин 4, 7 статті 277 Цивільного кодексу України спростування такої недостовірної інформації має здійснити відповідач, як особа яка поширила інформацію, спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Судом встановлено, що спірна інформація була поширена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі (веб-сайт) "mind.ua"
		Таким чином, заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію підлягає задоволенню повністю.
		Позивач також звернувся до суду з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" моральну (немайнову) шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
		Відповідно до ч. 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
		Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до статті 280 Цивільного кодексу України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
		Судом враховано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. 
		Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали, зокрема, у зв`язку з приниженням її ділової репутації.
		Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №383/596/15 моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
		Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача моральної (немайнової) шкоди суд враховує, що наявність позитивної ділової репутації у суб`єкта господарювання впливає на здатність підприємства емоційно приваблювати клієнтів та партнерів, викликати довіру як у працівників, так у суспільства, створює внутрішню позитивну атмосферу в колективі.
		Враховуючи специфіку діяльності позивача як фінансової установи, ціна ділової репутації в даному випадку має вирішальне значення, оскільки за наявності сумнівів у законності (легальності), відкритості діяльності фінансової установи знижується довіра клієнтів до позивача, які довіряють Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" свої кошти. 
		Відтак,  успішність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" залежить виключно від ефективності залучення клієнтів, оскільки прибуток позивача безпосередньо залежить від кількості клієнтів та обсягів наданих фінансових послуг, тому наявність у позивача, який надає фінансові послуги, позитивної ділової репутації безпосередньо впливає на його господарську успішність.
		Натомість поширення відповідачем щодо позивача недостовірної та неправдивої інформації руйнує позитивний образ фінансової установи в очах клієнтів, відлякує їх, негативно впливає на економічну ефективність діяльності позивача як суб`єкта господарювання.
		Тривалість даної ситуації з жовтня 2020 року та доступність інформації (доступ до сайту надано невизначеному колу осіб) змушує позивача спрямовувати професійні, людські та часові ресурси на спростування такої недостовірної інформації, роз`яснення своїм клієнтам та партнерам про неправдивість інформації, на відновлення іміджу тощо.
		При цьому, враховуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та відсутність жодних доказів на спростування обставин настання негативних репутаційних наслідків та як наслідок завдання немайнової шкоди позивачу внаслідок порушення відповідачем його прав, а також керуючись стандартом доказування "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, суд приходить до висновку, що внаслідок поширення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" недостовірної інформації Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" було завдано моральну (немайнову) шкоду.
		Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
		Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
		Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
		Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
		При цьому судом також враховано, що у даній сфері є неможливим достеменно встановити розмір заданої шкоди діловій репутації Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" внаслідок поширення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" недостовірної інформації та відповідно такий розмір є орієнтовним.
		Попри наведене, суд вважає, що ніхто не може поширювати недостовірну інформацію щодо іншої особи, тим більше спеціальні суб`єкти господарської діяльності у сфері поширення масової інформації. 
		З огляду на наведене та враховуючи, що мало місце поширення відповідачем, як спеціальним суб`єктом (основним видом діяльності якого є видання журналів і періодичних видань), недостовірної інформації щодо позивача, яка негативно впливає на ділову репутацію останнього та відповідно призвела до порушення особистих немайнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей", суд з урахуванням вимог розумності і справедливості вбачає розумним та справедливим стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" суму моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., що становить менше 0,5% від суми чистого доходу позивача за 2020 рік (згідно фінансової звітності позивача, наявної у вільному доступі у мережі Інтернет), що відповідає ступеню вчиненого відповідачем порушення. 
		Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Таким чином, інші доводи сторін судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.
		За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" підлягають задоволенню в повному обсязі. 
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 79, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" задовольнити повністю.
		2. Визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, буд. 2-Г; ідентифікаційний код 39010283), інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (04086, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 41; ідентифікаційний код 40430635) на інформаційному ресурсі Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (веб-сайті): mind.ua, у мережі Інтернет, у публікації від 23 жовтня 2020 року о 8 год. 00 хв. під заголовком: "Платіжні системи "Лео" перевели 262 млн грн нелегальним онлайн-казино - розслідування Mind", а саме інформацію наступного змісту:
		"Платіжні системи "Лео" перевели 262 млн грн нелегальним онлайн- казино...
		Згідно з фінансовим звітом компанії ТОВ "ФК "Леогеймінг пей", минулого року вона пропустила через себе 262 млн грн грошових переказів на поповнення ігрових рахунків нелегальних онлайн-казино й букмекерських компаній.".
		3. Визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, буд. 2-Г; ідентифікаційний код 39010283), інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (04086, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 41; ідентифікаційний код 40430635) на інформаційному ресурсі Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (веб-сайті): mind.ua, у мережі Інтернет, у публікації від 28 жовтня 2020 року о 19 год. 30 хв. під заголовком: "Проросійські телеграм-канали "Резидент" і "Легитимный" захищають нелегальний бізнес", а саме інформацію наступного змісту:
		"...компанія ТОВ "ФК "Леогеймінг пей" минулого року пропустила через себе 262 млн грн грошових переказів на поповнення ігрових рахунків нелегальних онлайн-казино й букмекерських компаній.".
		4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (04086, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 41; ідентифікаційний код 40430635) протягом місяця, з дня набрання законної сили судовим рішенням, спростувати поширену недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, буд. 2-Г; ідентифікаційний код 39010283) шляхом розміщення в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі (веб-сайті): mind.ua, у відповідних розділах, вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів тощо, під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей".
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (04086, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 41; ідентифікаційний код 40430635) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, буд. 2-Г; ідентифікаційний код 39010283) відшкодування моральної (немайнової) шкоди за поширення інформації, що не відповідає дійсності й порочить ділову репутацію позивача, у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. Видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
		 
		Повний текст рішення складено 19.10.2021.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                    Р.В. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...