Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/4558/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2021. Зареєстровано: 21.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2021.
Дата набрання законної сили: 22.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/521/1118/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021161470000011

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                         Справа № 521/4558/21
		 
		                            Пр-ня по справі № 1кп/521/1118/21 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		ВСТУПНА ЧАСТИНА
		м. Одеса, Україна
		20 жовтня 2021 року 
		 
		Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі: 
		Головуючого судді  ОСОБА_1 
		із секретарем судового засідання  ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши кримінальні провадження № 12021161470000011 від 06.01.2021 року, у відношенні:
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маразліївка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, не одруженого, маючого середньо  спеціальну освіту, не офіційно працюючого різноробочим, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК;     
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гончарівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого на утримані дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючого неповну середню освіту, офіційно працюючого різноробочим в СФГ «Колос», проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК.
		 
		   Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -
		   з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 
		   з боку захисту: обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; захисники  адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		   
		   1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		   1.1. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 06 січня 2021 року приблизно о 00 годині 30 хвилин діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно проникли на територію майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів № 3, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, будинок 31В, шляхом подолання паркану, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна підійшли до автомобіля «ВАЗ 21043» д.н. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_8 та долаючи перешкоди проникли до салону вказаного автомобіля, з якого таємно викрали авто-магнітолу МР 3 марки «Shuttle» моделі «SUD-386 Dleck\Red» з пультом вартістю 377 гривень 50 копійок, автомобільний динамік «ASK WK26\01» вартістю 108 гривень 80 копійок, два автомобільні динаміка «Haes A105» вартістю 969 гривень 65 копійок, важіль коробки перемикання передач з пластиковою ручкою вартістю 50 гривень 91 копійку, а всього майна на загальну суму 1455 гривень 95 копійок.
		   1.2.Окрім того, в той же день і час, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , продовжуючи свої незаконні дії, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, незаконно знаходячись на території майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів № 3, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , на який вони проникли шляхом подолання паркану, підійшли до автомобіля «ГАЗ 3110» «Волга» д.н. НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_9 , долаючи перешкоди, проникли до салону автомобіля вказаного автомобіля з якого таємно викрали авто-магнітолу МР 3 марки «Decker» модель «MDR-121 BT» з пультом до неї, вартістю 493 гривні 75 копійок. 
		   Вказані викрадені предмети (авто-магнітоли) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сховали до своїх рюкзаків, однак у зв`язку з тим, що були помічені охороною майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів № 3, покинули вказані рюкзаки з викраденим майном та зникли з місця скоєння злочину. 
		   Через деякий час ОСОБА_3 повернувся на місце скоєння злочину, на майданчик, з метою забрати залишені рюкзаки, однак був затриманий працівниками поліції. Вказаними діями, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не змогли довести свій злочинний умисел до кінця, та не вчинили усіх дій, які вважали необхідним для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі. Своїми спільними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили замах на крадіжку із можливістю завдання матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 1455 гривень 95 копійок та потерпілому ОСОБА_9 на суму 493 гривні 75 копійок. 
		   1.3.Суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.
		 
		   2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		   2.1.Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їм злочині визнали повністю та підтвердили факт викрадення чужого майна. Так, обвинувачені показали, що 06 січня 2021 року приблизно у період часу з 00 годин до 01 години вони спільно вирішили вчинити крадіжку чужого майна, а саме з території арешт майданчику транспортних засобів. Прибувши на місце вчинення злочину, вони перелізли через паркан і потрапивши на територію арешт майданчика, вибрали випадкові два транспортні засоби, які були не зачинені та з яких викрали авто-магнітоли, динаміки та інші предмети, які поклали у рюкзаки, які були з ними. Під час викрадення, ОСОБА_4 увімкнув ліхтарик, який був при ньому, оскільки на вулиці було дуже темно. Вказане світло побачила охорона. Одразу ж вони злякались та кинувши рюкзаки почали тікати з місця події. Вони змогли таким самим шляхом покинути територію арешт майданчика. Після цього, ОСОБА_3 згадав, що в одному з рюкзаків є їх документи, що посвідчують особу, а тому вирішив повернутись, де і був затриманий співробітниками поліції. 
		   Покази обвинувачених повністю співвідносяться як між собою так і з обставинами викладеними в обвинувачені. Сумнівів у щирості позицій обвинувачених не має. В теперішній час обидва обвинувачених розкаються у вчиненому. 
		   2.2.За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинувачених та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особи обвинувачених та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченими обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		   2.3.Потерпілі про дату, час та місце розгляду провадження сповіщені належним чином. Надав до суду заяви про проведення судового розгляду без їх участі. Матеріальна шкода їм відшкодована в повному обсязі. Щодо покарання висловились на розсуд суду.
		   2.4.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.
		 
		   3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		   3.1.Обставинами які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		   3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом під час судового розгляду не встановлено.
		 
		   4.Мотиви призначення покарання.    
		   4.1.Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і встановлюючи ступінь їх вини у вказаному злочині, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинувачених, а і їх особистості, наскільки вона проявилася у злочинних діях, наскільки вони мають нахили до скоєння правопорушень. Окрім того, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		   4.2.Судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у віці 23 років, не одружений, дітей не має. Раніше не судимий. Відомостей про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду прокурором не надано. Виріс в інтернаті без батьків, при цьому мати не знав, а батько жив своїм життям створивши нову сім`ю. У 2014 році закінчив комунальний заклад «Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1 І-ІІ ступенів». У 2019 році закінчив Державний навчальний заклад «Старокозацький професійний аграрний ліцей» і здобув професію «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорія А1, А2, В1; Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; Водій автотранспортних засобів категорія С». В теперішній час підтримує стосунки з батьком, який не працює, а займається лише домашнім господарством. Отримав, як сирота від районної ради кошти на придбання свого житла. Відповідно йому надали свій будинок у селі за адресою АДРЕСА_1 , де він і проживає. Своїми руками здійснює ремонт та будівельні роботи у будинку. Додатково у селі працює різноробочим. Раніше судимих в сім`ї не мав.
		   4.3.Обвинувачений ОСОБА_4 знаходиться у віці 19 років. 11 червня 2021 року одружився на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Має спільну дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 . Раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався. Має лише неповну середню освіту. Не навчався, оскільки одразу пішов працювати. В теперішній час працює різноробочим в СФГ «Колос» і забезпечує свою родину. Виріс в сім`ї фактично з обома батьками, матір`ю та вітчимом. Рідний батько загинув, коли йому було 6 років. Виріс в сім`ї, ще з трьома молодшими братами, які в теперішній час навчаються у 4-му класі. Раніше судимих в сім`ї не мав.
		   4.4.Даючи оцінку особистості обох обвинувачених суд вважає, що вони не є особами суспільно небезпечними, які здатні на системне вчинення кримінальних правопорушень проти власності. Допитуючи обвинувачених в судовому засіданні, судом встановлено, що вони фактично за своїм розвитком, ще неповнолітні діти, хоча і мають відповідний вік. Відповідаючи на питання сторін та суду, обвинувачений ОСОБА_3 очевидно не розуміє всіх наслідків можливої кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення проти власності. Загалом відносини власності для обох обвинувачених є певною прогалиною в знаннях. І це не є дивним, оскільки вихованням обох обвинувачених вочевидь займались не в достатній мірі. Про це свідчить в тому числі мова, побудова речень, малий словарний запас слів, самі висловлювання, створення складних речень для пояснення своїх думок, точніше відсутність можливості і навіть здатності побудови в умі складного речення. Про певну дитячу, майже нерозумну для дорослої людини поведінку свідчить також і обставини правопорушення, які показують, що вчинення крадіжки обвинуваченими відбувалось при наявності з собою всіх документів, які посвідчують особистість кожного (паспорти та інші документи). При цьому вказані документи були залишені у рюкзаку на місці скоєння правопорушення. 
		   4.5.З показів ОСОБА_3 , який доречи став ініціатором вчинення правопорушення, вбачається, що злочин вчинив виключно в зв`язку з потребою у грошових коштах. Так, в той проміжок часу він працював на будівництві в м. Одесі у багатоповерхівці. Йому платили приблизно 500 гривень в тиждень. По закінченню тижня він звернувся до виконроба за коштами та отримав відповідь, що коштів не отримає, оскільки виконроб їх витратив на власні потреби (сплатив за своє житло). Йому щонайменше потрібно було 75 гривень для того, щоб дістатись до м. Білгород-Дністровського, де в той час оформлювались документи у сільраді на його житло, яке йому видавали. Відповідно не отримавши заробітну платню, він вирішив вдатися до крадіжки і запропонував здійснити такий злочин товаришу ОСОБА_4 .
		   4.6.На питання головуючого про характер свого навчання, обізнаність у літературі, за допомогою якої в тому числі, людина стає більш освідченою, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повідомили, що майже нічого не читають. На предметні запитання про шкільну літературу, пояснили, що нічого не пам`ятають, а ОСОБА_3 повідомив, що не любить читання взагалі. Суд робить висновок, що не за віком, а за розвитком, вказані особи є майже дітьми, зі своїм обмеженим внутрішнім світом, своїми образливим і вразливими почуттями. При певній життєвій перешкоді, така людина, не маючи життєвого досвіду, не маючи критичного мислення, допускає досить тривіальні вчинки, які за своїм змістом є очевидно суспільно небезпечними. 
		   4.7.Переходячи до визначення виду та міри покарання, суд вважає за необхідне враховуючи особистості обох обвинувачених, їх дуже обмежений розвиток і освіту, відсутність розуміння відносин власності, відносин між людьми та не розуміння загальнолюдських цінностей, які в тому числі закладаються батьками дитини у дитинстві, призначити покарання з певними особливостями. Суд вважає, що покарання у вигляді позбавлення волі для обох обвинувачених занадто суворе. Воно не буде відповідати ані вчиненому правопорушенню, ані особистостям обвинувачених. Разом з тим, санкція статті не передбачає іншого виду покарання. Вирок суду, окрім справедливості як загальнолюдської цінності, повинен ще і нести у суспільство дотримання законності. Відповідно суд призначає обом обвинуваченим покарання, що передбачено у санкції статті у вигляді позбавлення волі. 
		   4.8.Разом з тим, погоджується з думкою прокурора та вважає за необхідне застосувати ст. 75 КК, і звільнити обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що їх виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Суд не погоджується лише зі строком іспитового строку, який запропонував прокурор (3 роки), а вважає, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заслуговують на мінімальний іспитовий строк у вигляді 1 року. У даному випадку, суд вважає, що вчинення правопорушення, навіть тяжкого за кваліфікуючими ознаками (проникнення до сховища), однак у перше, без будь-яких реальних тяжких наслідків, надає право на застосування мінімального іспитового строку. На протязі року особа буде перебувати під певним контролем держави та знаходитись у стані певного остраху за будь-які наступні життєві події. Поведінка такої піднаглядної людини, повинна бути більш виваженою, більш стриманою, більш контрольованою ніж звичайної людини, оскільки навіть незначне правопорушення може призвести особу до заміни покарання на реальне його відбуття. Тобто, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заслуговують на мінімальний строк контролю з боку держави, оскільки раніше не мали приводу до недовіри. 
		   4.9.Призначаючи покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 76 КК і покласти на обвинувачених певні обов`язки.
		   4.10.Загально відомо, що покарання повинно бути призначено кожній особі з урахуванням індивідуальних обставин, які встановлені під час судового розгляду. Суд далекий від думки, що тільки за допомогою покарань встановлених у кримінальному законі можливо виправити людину. Очевидно, що це процес, який потребує окрім тривалого часу і індивідуального підходу, ще й сукупність певних соціально-виховних заходів, які б могли окрім помсти від держави ще й нести розумні людські цінності. Однак, якщо підходити механічно до призначення покарання то і результат такої судової роботи буде відповідним. 
		   4.11.Влучною є думка видатного юриста, громадського діяча і літератора А.Ф. Коні: «…діячі судового змагання не повинні забувати, що суд, у відомому відношенні, є школа для народу, з якої, крім поваги до закону, повинні виноситися уроки служіння правді і поваги до людської гідності»1. І хоча мова іде про суд присяжних, не можна не визнавати, що будь-який суд, як система правосуддя повинна бути прикладом для суспільства у повазі до закону, відносин між людьми, на засадах доброчесності, справедливості, стриманості, довіри, розсудливості, поміркованості. Загально людські цінності, повинні культивуватися і навіть популяризуватись саме завдяки судовим рішення, які повинні бути суворо необхідними і розумно милосердними.
		   4.12.Підводячи підсумки під думкою про вид покарання з іспитовим строком, суд вважає, що на обвинувачених необхідно додатково покласти, окрім загальних обов`язків передбачених у ч. 1 ст. 76 КК, обов`язок передбачений п. 6 ч. 3 ст. 76 КК у вигляді дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, які будуть полягати у читанні книжок. 
		   4.13.Оскільки за думкою ОСОБА_11 перестати читати книги  значить перестати мислити, читання певних, визначених судом творів для обвинувачених буде стимулом для мислення і пізнання світу у вимірі без вчинення суспільно шкідливих дій. Твори визначені судом і які відносять до дитячої літератури (уроків зарубіжної літератури 5-го класу), саме призвані формувати в дитині всі добрі, сердечні і незлобливі відчуття як щодо себе так і до оточуючого світу. Окрім того, вони показують як люди співіснують на протязі багатьох років не тільки без неприязні і ненависті один до одного, а й з необхідною у суспільстві повагою як до цінностей життя так і до встановлених у суспільстві правил. Так наприклад у творі «Пригоди Тома Соєра» (1876 р.), його автор ОСОБА_12 дуже влучно окрім жартівних пригод неабиякого хлопчини показує які загальнолюдські цінності існують у суспільстві: «…будь-який предмет, що дістався нам ціною благородної, чесної праці, здається нам солодше і миліше» (Глава третя); «Сам того не відаючи, він відкрив великий закон, який керує вчинками людей, а саме: для того щоб людина або хлопчик пристрасно захотів мати яку-небудь річь, нехай ця річ дістанеться йому як можливо найважче»; «Робота є те, що ми зобов`язані робити …..» (Глава друга). 
		   4.14.Саме завдяки таким творам у дитини і повинні створюватись образи прекрасного, найкращого які вона буде нести через все життя. І якщо людина була позбавлена такого прекрасного у дитинстві, потрібно компенсувати їй такі знання у сьогоденні. Фактично це питання духовного розвитку людини, питання любові до ближнього і поваги до права власності.
		   4.15.У будь-якому випадку, такий вид обов`язків, як частина покарання повинен бути кориснішим і ефективнішим ніж будь-яке інше покарання, що передбачено у кримінальному законі. 
		   4.16.Інші твори, що будуть призначені для читання на думку суду, також пов`язані з власним вихованням себе у дусі поваги до встановлених у суспільстві правил і визначення своєї ролі в громаді. 
		 
		   5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
		   5.1.Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		   5.2.Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов`язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК, належить покласти на обвинувачених солідарно.
		   5.3.Речові докази  авто-магнітолу «DECKER» з пультом, авто-магнітолу «SHUTLE» з пультом, металеву ручку важелю коробки перемикання швидкості, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК  повернути власникам (законним володільцям) потерпілим  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Компакт диск «МР4» розміром 635112 КБ, відповідно до ч. 3 ст. 100 КПК  залишити в матеріалах кримінального провадження. Рюкзак тканинний темно-синього кольору на блискавці з будівельними інструментами та рюкзак тканинний темно-синього кольору на блискавці, відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК  конфіскувати, як майно, яке пристосовано і використано, як засоби вчинення кримінального правопорушення. 
		   5.4.Враховуючи вид покарання та порядок його відбуття, будь-який запобіжний захід обвинуваченим не обирати.
		   5.5.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.
		 
		   РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
		 
		   1.1.Визнати ОСОБА_3 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. 
		   1.2.Відповідно до ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 76 КК:
		   -періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		   -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		   -дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, а саме прочитати наступні твори: 1)Повість (за іншими виданнями роман) «Пригоди Тома Соєра» 1876 р. автор ОСОБА_12 ; 2)Роман « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 1884 р., автор ОСОБА_12 ; 3)Пригодницька повість (за іншими виданнями роман) « ОСОБА_13 » 1906 р., автор ОСОБА_14 ; 4)Вірш Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі …» 1845 р.
		 
		   1.3.Визнати ОСОБА_4 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. 
		   1.4.Відповідно до ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 76 КК:
		   -періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		   -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		   -дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, а саме прочитати наступні твори: 1)Повість (за іншими виданнями роман) «Пригоди Тома Соєра» 1876 р. автор ОСОБА_12 ; 2)Роман « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 1884 р., автор ОСОБА_12 ; 3)Пригодницька повість (за іншими виданнями роман) « ОСОБА_13 » 1906 р., автор Джек Лондон; 4)Вірш Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі …» 1845 р.
		   
		   1.5.Початок строку відбування покарання обвинуваченим з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
		   1.6.До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
		   1.7.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні.
		   1.8.Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні.
		   1.9.Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.01.2021 року, а саме з: 1)Рюкзаку тканинного темно-синього кольору на блискавці з будівельними інструментами; рюкзаку тканинного темно-синього кольору на блискавці; 2)Авто-магнітоли «DECKER» з пультом; 3)Авто-магнітоли «SHUTLE» з пультом.
		   1.10.Скасувати заборону накладену ухвалою слідчого судді у вигляді заборони розпоряджатись та користуватись вказаним майном.
		   1.11.Речові докази у кримінальному провадженні: 1) авто-магнітолу «DECKER» з пультом  повернути власнику (законному володільцю) потерпілому  ОСОБА_9 ; 2)авто-магнітолу «SHUTLE» з пультом та металеву ручку важелю коробки перемикання швидкості  повернути власнику (законному володільцю) потерпілому  ОСОБА_8 ; 3) Компакт диск «МР4» розміром 635112 КБ  залишити в матеріалах кримінального провадження; 4)Рюкзак тканинний темно-синього кольору на блискавці з будівельними інструментами та рюкзак тканинний темно-синього кольору на блискавці  конфіскувати.
		   1.12.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		   1.13.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   1.14.Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		   1.15.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		        С У Д Д Я: ОСОБА_1 
		 
		[1]А.Ф. Коні, Збірник творів, Том 4, С. 541, Видавництво «Юридична література» М. 1967, «Моральні засади у кримінальному процесі. Загальні риси судової етики» С. 66.
		 
		 
		1 А.Ф. Коні, Збірник творів, Том 4, С. 541, Видавництво «Юридична література» М. 1967, «Моральні засади у кримінальному процесі. Загальні риси судової етики» С. 66.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...