Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/15291/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2021.
Дата набрання законної сили: 20.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		19 жовтня 2021 року
		 
		м. Київ
		справа № 760/15291/20
		провадження № 22-ц/824/13171/2021
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач)
		суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф. 
		за участю секретаря судового засідання - Пугач Д.С.
		 
		учасники справи:
		 
		позивач -  ОСОБА_1 
		відповідачі - Департамент освіти і науки Виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління освіти Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації 
		третя особа - спеціалізована школа ІІ-ІІІ ступенів № 153 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 
		 
		на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року у складі судді Букіної О.М.
		 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління освіти Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа - спеціалізована школа ІІ-ІІІ ступенів № 153 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу щодо затвердження результатів атестації в частині, що стосується позивача, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про стягнення моральної шкоди, -
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 -   ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		визнати незаконним та скасувати рішення атестаційної комісії Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 квітня 2020 року, яким ОСОБА_1 визнаний таким, що не відповідає займаній посаді директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва, яке оформлене атестаційним листом атестаційної комісії Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 ;
		визнати незаконним та скасувати пункт 3 наказу Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 73 від 23 квітня 2020 року «Про результати атестації керівників закладів освіти міста Києва у 2019-2020 навчальному році», в якому визначено визнати ОСОБА_1 , директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва таким, що не відповідає займаній посаді;
		визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 206 к від                   03 червня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва»;
		поновити ОСОБА_1 на посаді директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва;
		стягнути з Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 21 651,75 гривень;
		стягнути з Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень.
		В обґрунтування позовних вимог зазначав, що  ОСОБА_1 на підставі наказу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 356к від 23 червня 2016 року «Про продовження терміну дії контракту з директором спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва ОСОБА_1 », наказу Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві Державної адміністрації № 435-к від 01 липня 2016 року «Про продовження терміну дії контракту ОСОБА_1 », контракту з директором спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступеня №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва від 23 червня 2016 року, працював на посаді директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва.
		Стверджував, що на підставі характеристики стосовно позивача, як директора школи, 22 квітня 2020 року атестаційною комісією відповідача було проведено атестацію, за наслідками якої атестаційною комісією прийнято рішення про те, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва.
		У подальшому, відповідачем видано наказ №206 к від 03 червня 2020 рокупро звільнення ОСОБА_1 , яким наказано звільнити позивача з посади директора школи                       04 червня 2020 року, відповідно до п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з виявленою за результатами атестації невідповідністю займаній посаді.
		Зауважував, що 22 квітня 2020 року відповідачем  проведено атестацію позивача не з метою стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетенції позивача, росту його професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу і авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу, а з метою подальшого звільнення позивача, оскільки з боку відповідача  мало місце упереджене ставлення до ОСОБА_1 та незаконне притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		Зазначав, що дані доводи відповідачів суперечать принципам атестації щодо об`єктивності та системності оцінювання, які передбачені п. 1.4. Положення, а також іншим положенням чинного законодавства України, є необ`єктивними, необґрунтованими та безпідставними. 
		На підставі викладеного, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року позов задоволено частково. 
		Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України, з 04 червня 2020 року на 10 червня 2020 року.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з указаним рішенням, 07 червня 2021 року представник позивача  ОСОБА_1 -  ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
		Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи  та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
		Звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції не з`ясовано обставини  того, що у позивача була достатня кваліфікація для виконання роботи на посаді директора школи. Також судом не з`ясовано та не встановлено наявність у позивача компетентності для відповідності посаді директора школи.
		Вказує на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач не належним чином виконував свої посадові обов`язки на посаді директора внаслідок недостатньої кваліфікації.
		Зазначає, що місцевим судом не з`ясовано обставини того, що в атестаційному листі від 22 квітня 2020 року підставою для прийняття рішення атестаційною комісією відповідача рішення про визнання позивача таким, що не відповідає займаній посаді директора школи, стали, начебто, порушення у роботі позивача, які не пов`язують з недостатністю його кваліфікації.
		Під час розгляду справи суд першої інстанції не звернув увагу на обставини того, що відповідачем без будь-якої пропозиції позивачу перевести його на іншу роботу, позбавлено останнього права на працю, яке гарантоване державою та визначається положенням Конституції України.
		Суд першої інстанції не встановив обставини, що у школі була можливість перевести позивача на посаду вчителя хімії на основне місце роботи і що позивач погодився б на таке переведення, адже після звільнення позивача з посади директора, позивач за власною ініціативою влаштувався в школу на посаду вчителя хімії.
		Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не врахував зазначені позивачем в позовній заяві висновки верховного суду, викладені в постанові від 13 травня 2019 року у справі №553/1874/16.
		Зазначає, що суд не звернув увагу на те, що лист Міністерства освіти і науки України №1/9-179 від 27 березня 2020 року, на який суд здійснив посилання, роблячи висновок щодо законності проведення атестації в режимі онлайн, не є нормами права, не встановлює норми права, а є лише думкою державного органу - Міністерства освіти і науки України, і в силу абзацу 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про освіту», не є нормативно-правовим актом і не може встановлювати правові норми.
		30 серпня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника Департаменту освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Ігоря Мордалевича, в якому останній просить відмовити позивачеві у задоволенні апеляційної скарги. 
		Позивач та його представник у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
		Представники відповідача Департаменту освіти і науки у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
		Інші учасники справи у судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістили, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
		Згідно положень частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим колегією суддів вирішено проводити розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явилися.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулось з дотриманням положень чинного законодавства.
		Доказів того, що позивач пройшов відповідну атестацію та міг бути призначений на посаду педагога, чи іншу вакантну посаду, останнім суду не надано, також як і не надано доказів спричинення позивачу моральних страждань.
		Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
		Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом установлено, що Наказом Департаменту освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 червня 2016 року 356к продовжено термін дії контракту з ОСОБА_1 , директором спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва, з 02 липня 2016 року по 01 липня 2021 року (а.с. 53 т. 1).
		Наказом Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 01 липня 2016 року № 435-к продовжено термін дії контракту ОСОБА_1 , директору спеціалізованої школи № 159, на цій посаді з 02 липня 2016 року по 01 липня 2021 року (а.с. 54 т. 1).
		23 червня 2016 року між Департаментом освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 укладено контракт про призначення на посаду директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва з 02 липня 2016 року по 01 липня 2021 року (а.с. 55-58 т. 1).
		Наказом Департаменту освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 червня 2020 року № 206-к було звільнено ОСОБА_1 з посади директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва 04 червня 2020 року відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 КЗпП України (а.с. 62-63 т. 1).
		Зі змісту даного наказу вбачається, що підставою для звільнення позивача став Протокол № 2 від 22 квітня 2020 року атестаційної комісії ІІІ рівня Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з атестації керівників закладів дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної освіти.
		Відповідно до вказаного протоколу № 2 атестаційною комісією було вирішено, що директор спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді (а.с. 150-158 т. 2) і наказом Департаменту освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 квітня 2020 року № 73 його визнано таким, що не відповідає займаній посаді (а.с. 159-171 т. 2).
		Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.
		Частиною 1, 2 статті 26 ЗУ «Про загальну середню освіту» встановлено, що трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про загальну середню освіту», атестація педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов`язковою і здійснюється, як правило, один раз на п`ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.
		Статтею 50 ЗУ «Про освіту» встановлено, що атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
		Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п`ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
		За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються або підтверджуються кваліфікаційні категорії, присвоюються педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
		Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
		Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
		Положення про атестацію педагогічних працівників, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти, затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
		Відповідно до п. 1.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року № 930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 року за №1255/18550, Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
		Згідно пункту 3.5 Положення встановлено, що керівник навчального та іншого закладу до 1 березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період.
		Характеристику на керівника навчального та іншого закладу подає до атестаційної комісії керівник відповідного органу управління освітою. Характеристика на керівника районного (міського) методичного кабінету (центру) подається до атестаційної комісії керівником відповідного органу управління освітою за погодженням із закладом післядипломної педагогічної освіти.
		Характеристика повинна містити оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов`язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об`єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо.
		Характеристика керівних кадрів додатково має містити відомості про ставлення до підлеглих, здатність організувати педагогічний колектив для досягнення певних завдань, вміння приймати відповідальні рішення.
		Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з характеристикою під підпис.
		Вимоги даної норми не ставлять саме перед керівником органу управління освітою обов`язку ознайомити педагогічного працівника із характеристикою.
		З матеріалів справи вбачається, що в.о. начальника управління освіти Солом`янської районної в м. Києві Державної адміністрації Роговою А. було підписано характеристику діяльності директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м.Києва ОСОБА_1., з якою позивач ознайомився 16 квітня 2020 року (а.с. 101 т. 2).
		Відповідно до п. 3.8 Положення атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями у такі строки: комісіями I рівня - до 1 квітня, II рівня - до 10 квітня, III рівня - до 25 квітня.
		Судом першої інстанції встановлено, що атестація позивача була проведена 22 квітня 2020 року, тобто в терміни встановленні положенням.
		Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.
		За рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена за відсутності працівника, якщо він не з`явився на засідання атестаційної комісії з об`єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засіданні) і дав на це письмову згоду, за винятком випадків атестації працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді .
		У разі неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин комісія після з`ясування причин неявки може провести атестацію за його відсутності.
		У Листі Міністерства освіти і науки України №1/9-179 від 27 березня 2020 року щодо проведення атестації педагогічних працівників у 2020 році в умовах карантину за підписом т.в.о. Міністра Мандзій Л. було зазначено, що керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронаврусом SARS-CoV-2 (зі змінами, внесеними 16 та 25 березня 2020 року), абзацом другим пункту 3.2 розділу ІІІ Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 р. № 930, наказом Міністерства освіти і науки України вад 16 березня 2020 р. № 406 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2020 р. № 458), було рекомендовано атестаційним комісіям усіх рівнів в установленому порядку прийняти рішення про перенесення своїх засідань на період карантину.
		Водночас у випадку нагальної потреби у завершенні атестаційних процедур, що мають на меті підвищення кваліфікаційних категорій, присвоєння педагогічних звань, та прийняття рішення атестаційною комісією щодо проведення власних засідань у період карантину необхідно забезпечити:
		проведення засідань атестаційних комісій в режимі онлайн, як за участі педагогічного працівника чи його представника, так і у випадку відсутності у нього можливості підключитися в режимі онлайн до відповідного засідання атестаційної комісії;
		подання необхідних матеріалів до атестаційних комісій засобами електронного та/або поштового зв`язку.
		У разі ж неможливості провести засідання атестаційних комісій в режимі онлайн та нагальної необхідності проведення їх у звичайному режимі, рекомендуємо вжити всіх можливих заходів для мінімізації ризику поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед учасників відповідних засідань, зокрема:
		сформувати графік роботи атестаційної комісії, мінімізувавши можливість контактів учасників її засідань;
		скоротити кількість членів атестаційної комісії до мінімальної;
		проводити атестацію педагогічного працівника за його відсутності чи відсутності його представника, враховуючи наявні характеристики, атестаційні листи, документи про проходження підвищення кваліфікації тощо;
		вважати неявку педагогічного працівника чи його представника на засідання атестаційної комісії як відсутність з об`єктивних причин (а.с. 172-173 т. 2).
		З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що позивач                  22 квітня 2020 року брав участь у засіданні атестаційної комісії ІІІ рівня Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з атестації керівників закладів дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної освіти № 1 у режимі онлайн, що не заперечується сторонами у справі.
		Також, як вірно зауважено судом першої інстанції, будь-яких доказів того, що позивач був позбавлений можливості надати пояснення під час атестації, подати необхідні матеріали до атестаційних комісій засобами електронного та/або поштового зв`язку останнім не надано.
		У зв`язку з викладеним посилання позивача на ту обставину, що він особисто не був присутнім на засіданні атестаційної комісії, що передбачено Положенням, місцевий суд правомірно відхилив, урахувавши епідеміологічну ситуацію в країні та те, що ОСОБА_1 не надано доказів обмеження останнього у повній мірі скористатися своїми правами у зв`язку із проведенням засідання атестаційної комісії у режимі онлайн.
		Таким чином, безпідставними є доводи апелянта, що атестаційною комісією було проведено атестацію позивача з порушенням вимог Положення та прав останнього.
		Атестаційний лист був складений за результатами проведення засідання атестаційної комісії щодо Позивача, у ньому зазначені факти та обставини, які характеризують діяльність позивача та встановлені під час засідання колегіального органу-комісією.
		При цьому, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що суд позбавлений можливості перевіряти та оцінювати інформацію та обставини, які зазначені у характеристиці Управління освіти Солом`янської районної місті Києві державної адміністрації, оскільки дана характеристика є документом, у якому надана оцінка відповідною особою (органом) за наслідками діяльності ОСОБА_1 на займаній посаді та на виконання ним його службових обов`язків, що передбачена в переліку документів в межах проведеної атестації.
		Суд в межах своїх повноважень під час розгляду даної справи позбавлений права перевіряти підстави та доводи комісії під час прийняття рішення, яким ОСОБА_1 визнаний таким, що не відповідає займаній посаді, оскільки прийняття рішення про відповідність (невідповідність) керівника займаній посаді належить до дискреційних повноважень атестаційної комісії за наслідками проведення засідання атестаційної комісії.
		Зважаючи на зазначене відсутні підстави для задоволення вимог про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від       22 квітня 2020 року, яке оформлене атестаційним листом атестаційної комісії Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 , а також про визнання незаконним та скасування пункту 3 наказу Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 73 від 23 квітня 2020 року «Про результати атестації керівників закладів освіти міста Києва у 2019-2020 навчальному році», в якому визначено визнати ОСОБА_1 , директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва таким, що не відповідає займаній посаді.
		Вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №206 к від 03 червня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва» також є необґрунтованими з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.
		Матеріалами справи встановлено, що звільнення позивача відбулося на підставі Наказу Департаменту освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 червня 2020 року № 206 к відповідно до п. 2 статті 40 КЗпП України та підставою для звільнення є Протокол № 2 від 22 квітня 2020 року атестаційної комісії ІІІ рівня Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з атестації керівників закладів дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної освіти.
		Отже, оскільки відповідно до Положення за результатами атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів, а також осіб, які претендують на зайняття посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, атестаційні комісії ухвалюють, зокрема рішення про те, що керівник (заступник керівника) не відповідає займаній посаді, посилання на ту обставину, що у Наказі Департаменту освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 червня 2020 року №206 к не зазначено, що позивача було звільнено із посади у зв`язку із невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, не заслуговують на увагу суду, оскільки Положенням чітко встановлено, які рішення можуть бути прийняті за результатами атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів.
		Як було встановлено судом, позивач працював на посаді директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва на підставі контракту від 23 червня 2016 року, що діяв до 01 липня 2021 року, наказом від 03 червня 2020 року № 206к ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, а тому  в силу спеціального статусу та процедури звільнення позивача, правові підстави для пропонування переведення останнього на іншу роботу на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпП України у відповідачів були відсутні та ОСОБА_1 не міг перебувати на посаді директора до закінчення дії контракту, а тому підлягав звільненню.
		Доказів того, що позивач пройшов відповідну атестацію та міг бути призначений на посаду педагога, чи іншу вакантну посаду, матеріали справи не містять.
		З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено з 04 червня 2020 року.
		Разом з тим,  ОСОБА_1 у період з 04 червня 2020 року по 09 червня 2020 року перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДШ №254413 (а.с. 31).
		Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
		Гарантія частини третьої статті 40 КЗпП України поширюється на випадки припинення контракту з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України. А у разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки). Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18. 
		Таким чином, ураховуючи те, що звільнення позивача відбулося у період його тимчасової непрацездатності, що не відповідає положенню ч. 3 ст. 40 КЗпП України, права останнього підлягають поновленню шляхом зміни дати звільнення та визначення датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності, тобто 10 червня 2020 року, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.
		Враховуючи те, що судом першої інстанції дійдено законного та обґрунтованого висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади директора спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства, вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що, задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд правильно встановив всі обставини справи, дослідив надані суду докази та надав їм вірну правову оцінку, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулось на законних підставах із дотриманням процедури звільнення відповідно до вимог чинного законодавства.
		Оскільки не встановлено порушення трудових прав позивача його звільненням, відсутні підстави для задоволення позовних вимог і про відшкодування моральної шкоди.
		Отже, аргументи апеляційної скарги є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів з підстав непогодження позивачем з ухваленим місцевим судом рішенням.
		Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування  рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		Рішення суду постановлено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
		Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
		Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
		Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року - залишити без зміни.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено «19» жовтня 2021 року.
		 
		 
		Головуючий                                                                             В.А. Кравець
		 
		Судді                                                                                         О.В. Желепа
		 
		                                                                                                   О.Ф. Мазурик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...