Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/3771/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2021. Зареєстровано: 21.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2021.
Дата набрання законної сили: 27.01.2022 (частково)
Результат оскарження 27.01.2022 Івано-Франківський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/344/762/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020090010002551

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/3771/21 
		       Провадження № 1-кп/344/762/21 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		18 жовтня 2021 року місто Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого  судді: ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря с/з: ОСОБА_2 ,
		прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		захисника: ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
		потерпілого: ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що народився та проживає в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлучений, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимий: 01.06.2007 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки; 30.09.2009 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.187, ст.69, ч.2 ст.289, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; 12.03.2013 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; 01.10.2015 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 289, ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 08.08.2019 звільнений по відбуттю покарання,
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,- 
		В С Т А Н О В И В: 
		ОСОБА_9 повторно незаконно заволодів транспортним засобом.
		Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
		18 грудня 2020 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_9 перебуваючи по вул. Сорохтея, у м.Івано-Франківську, неподалік будинку №32, навпроти під`їзду №3, зазначеного будинку підійшов, до автомобіля марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямованих на незаконне заволодіння транспортним засобом, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, повторно, пошкодив скло у дверцятах автомобіля, тим самим забезпечивши собі доступ до салону вказаного транспортного засобу.
		В подальшому, ОСОБА_9 попросив ОСОБА_10 підштовхнути автомобіль марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , щоб привести в дію двигун. Після чого, ОСОБА_9 присів за кермо, а ОСОБА_10 почав штовхати вказаний автомобіль в напрямку вулиці Дудаєва, 
		Після цього, привівши в дію двигун автомобіля марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , на зазначеному транспортному засобі направився до Коломийського лісництва, с. Виноград, Івано-Франківської області, де в подальшому розкомплектував вказаний транспортний засіб. Своїми діями ОСОБА_9 завдав власнику автомобіля марки «ВАЗ 21102», 2001 року випуску, номер кузова - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 збитків розмір яких становить 58140 гривень. 
		Таким чином ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.289 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 частково визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та надав суду показання, що дійсно 18 грудня 2020 року, приблизно о 23 годині незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за обставин, що зазначені в обвинувальному акті. Він розуміє, що вчинив неправильно, йому дуже прикро за свою поведінку та вчинок. 
		Однак зазначив, що ОСОБА_10 вчинив злочин разом з ним і він також має бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Вказав, що свідок ОСОБА_10 розумів злочинний характер вчинених ними дій та навпаки спонукав його до викрадення автомобіля. Вказав, що після викрадення автомобіля саме ОСОБА_10 запропонував поїхати на викраденому автомобілі в с.Виноград, для розукомплектації автомобіля ОСОБА_10 використовував власний трактор, а зняті з автомобіля деталі перевозив до себе додому. Вважає що інкримінований йому злочин вчинено групою осіб, а отже його дії кваліфіковано не вірно. Також обвинувачений вказав, що 18 грудня 2020 року саме він проживав разом з ОСОБА_11  в АДРЕСА_2 . куди і прийшов в гості ОСОБА_10 .
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_9 свою вину визнав частково, його вина повністю доводиться сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні доказів.
		Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 зазначив, що з осені 2019 року являється власником автомобіля марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 . 18.01.2020 року його батько ОСОБА_12 припаркував вказаний автомобіль в дворі будинку №32 по вулиці Сорохтея в м.Івано-Франківськ. На ранок автомобіль на місці паркування батько не виявив та повідомив поліцію про факт незаконного заволодіння автомобілем. Автомобіль знайшли через три дні, однак він був у розібраному стані, частково спаленим та не придатним до використання. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що разом з лісничим робив обхід в Коломийському лісництві та на відстані 300 метрів від центральної дороги знайшов розукомплектований автомобіль марки «ВАЗ 21102», біля автомобіля горіло багаття, а частина автомобіля вже була спалена. З даного приводу зателефонував в поліцію. На місце де знаходився автомобіль приїхали працівники поліції, а після них прийшов обвинувачений ОСОБА_9 разом з невідомими свідку чоловіком та жінкої. Всі троє були в стані алкогольного спяніння та забруднені, а тому свідок припускає, що саме вони розукомплектовували та палили автомобіль. Чоловіка та жінку затримали працівники поліції, а обвинувачений ОСОБА_9 втік.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_9 та колишньою дружиною свідка ОСОБА_10 . Станом на 18.12.2020 року ОСОБА_9 проживав разом з нею. Ввечері 18.12.2020 року ОСОБА_10 прийшов до неї додому щоб відвідати дітей. Деякий час ОСОБА_10 та ОСОБА_9 розпивали спирні напої по місцю її проживання, а потім вийшли на вулицю щоб купити сигарет. На зв`язок ОСОБА_10 з ОСОБА_9 вийшли тільки через три дні та повідомили, що вони знаходяться в ОСОБА_10 . Коли свідок приїхала до ОСОБА_10 то побачила його в грязному вигляді, а ОСОБА_9 був у стані алкогольного спяніння. Всі троє направились в строну лісу в запропоноване ОСОБА_10 та ОСОБА_9 місце. В лісі вони зустріли лісника та працівника поліції. Свідок точно не пригадує чи бачила вона в лісі розукомплектований автомобіль. Про те, що ОСОБА_9 незаконно заводів автомобілем їй відомо, з розмов між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , однак свідок впевнена, що ОСОБА_10 також причетний до незаконного заволодіння автомобілем, оскільки деталі з даного автомобіля знаходились по місцю проживання ОСОБА_10 . Свідок зазначила, що вона не була очевидцем викрадення автомобіля.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 18 грудня 2020 року близько 18 годин в місце його з дружиною ОСОБА_11 проживання, що в АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_9 і вони разом розпивали спиртні напої. Згодом свідок з ОСОБА_9 вийшли надвір, що б купити спиртих напоїв. Повернувшись з магазину свідок побачив, що ОСОБА_9 вибив вікно в припаркованному автомобілі та намагається з нього щось викрасти і свідок припинив незаконні дії ОСОБА_9 . Після цього, через деякий час ОСОБА_9  підійшов до іншого автомобіля та шляхом розбиття вікна проникнув в автомобіль та через деякий час завів його, однак автомобіль заглох. Протягом близько 15 хв. намагались завести автомобіль з буксира штовхаючи його в напрямку магазину «Велмарт». За магазином «Велмарт» завели автомобіль з буксира за допомоги іншого автомобіля. ОСОБА_9 підвіз свідка до смт.Отинія. Через деякай час свідок зустрівся з ОСОБА_9 в с.Виноград де проживають батьки свідка. Свідок вказав, що ОСОБА_9 займався розукомплектуванням автомобіля в лісі неподалік с.Виноград, а він допомагав йому. Свідок вказав, що він не розумів злочинного характеру дій ОСОБА_9 , оскільки думав, що це автомобіль матері ОСОБА_9 . 
		Крім цього, вина обвинуваченого у вчиненому доводиться іншими письмовими і речовими доказами по справі, які були предметом дослідження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		Так, відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.12.2020 року(а.п.106) потерпілий ОСОБА_8 повідомив, що в період часу з 20 год. 18.12.2020 року по 12 год. 30 хв. 19.12.2020 року невідома особа, на вул.Сорохтея неподалік будинку №32 в м.Івано-Франківськ, незаконно заволоділа його автомобілем марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 . 
		Згідно з протоколом огляду місця події від 19.12.2020 року(а.п.107-110) огляд проводився на прилеглій до під`їзду №3 будинку №32, що по вул.Сорохтея в м.Івано-Франківськ території. В ході проведення огляду місця події, на вказаному потерпілим місці паркування автомобіля, виявлено та вилучено осколки скла, два недопалки сигарет, жувачку та відбитки взуття. До протоколу огляду місця події додано фототаблицю проведення даної слідчої дії, за результатом дослідження якої в судовому засіданні підтверджено зазначені в протоколі огляду місця події дані.
		Постановою від 20.12.2020.року ( а.п.111) вилучені в ході проведення 19.12.2020 року огляду місця події осколки скла визнані речовим доказом та накладною №2660(а.п.112) передано на зберігання в камеру схову речових доказів.
		Згідно з заявою від 23.12.2020 року(а.п.113) потерпілий ОСОБА_8 добровільно надав оптичний диск з відозаписом.
		Відповідно до протоколу огляду предмета від 23.12.2020 року, предметом огляду є упакований в білий конверт, наданий потерпілим, диск СD-R, на якому міститься відеофайл розміром 7,25 МБ, тривалістю 01 хв. 28 сек. Відеозапис розпочато 19.12.2020 року о 06:01:46 год. Камера, якою здійснювався відеозапис фіксує територію прилеглу до магазину «Велмарт», що за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Коновальця,221. На відео зафіксовано, як чоловік, одягнутий в одяг темного кольору штовхає автомобіль «ВАЗ», за кермом якого знаходиться інша особа. Зазначена у протоколі інформація повністю відповідає та узгоджується зі змістом наявного на диску СD-R відеозапису, який постановою слідчого від 23.12.2020 року визнано речовим доказом та досліджено в судовому засіданні.
		Згідно з протоколом огляду місця події від 21.12.2020 року(а.п.118-125) огляд проводився на ділянці Коломийського лісництва в с.Виноград Коломийського району, Івано-Франківської області. На вказаній ділянці виявлено автомобіль марки «ВАЗ 21102» зеленого кольору, номер кузова НОМЕР_4 . Автомобіль був розукомплектований, перекинутий на дах кузова, частина деталей автомобіля та частина самого автомобіля обпалена. За результатом проведення огляду місця події вилучено вказаний автомобіль, запчастини від нього та сліди пальців рук з пластикової пляшки та салону автомобіля, які постановами від 28.12.2020 року(а.п.136-137) та від 22.12.2020 року(а.п.138-139) визнано речовими доказами в кримінальному провадженні. До протоколу огляду місця події додано фототаблицю проведення даної слідчої дії, за результатом дослідження якої в судовому засіданні підтверджено зазначені в протоколі огляду місця події дані.
		Згідно з висновком експерта №СЕ-19/109/8/5-852Д/20 від 24.12.2020 року( а.п.126-135) слід пальця руки максимальними розмірами 14х23мм (виявлений та вилучений в ході огляду місця події з внутрішньої частини автомобіля) залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_10 . Сліди пальців рук максимальними розмірами 14х20мм (виявлені та вилучені в ході огляду місця події з внутрішньої частини автомобіля), 16х20 мм та 18х28 мм (виявлені та вилучені в ході огляду місця події з пластикової пляшки, яка знаходилась біля розукомплектованого автомобіля) залишені відповідно вказівним, середнім та великим пальцями лівої руки ОСОБА_9 .
		Відповідно з висновком експерта №СЕ-19/109-21/177-АВ від 08.02.2021 року ( а.п.140-146)ринкова вартість представленного для дослідження автомобіля марки «ВАЗ 21102», номер кузова НОМЕР_4 , 2001 року випуску, станом на 18.12.2020 року могла становити 58140 ( пятдесят вісім тисяч сто сорок) гривень 00 коп., що відповідає вартості матеріального збитку, який завданий власнику данного автомобіля, оскільки автомобіль не підлягає відновленню.
		Згідно з протоколом огляду місця події від 22.12.2020 року(а.п.147-148) огляд проводився в м.Івано-Франківськ в службовому кабінеті №14, що за адресою вул.Бельведерська,32. За результатом проведення огляду місця події ОСОБА_10 , відповідно до заяви від 22.12.2020 року( а.п.149) добровільно надав слідчому камуфляжну куртку, яку постановою від 23.12.2020 року(а.п.152) визнано речовим доказом в кримінальному провадженні та накладною №2659(а.п.15) передано на зберігання в камеру схову речових доказів. 
		Відповідно до протоколу слідчого експеременту від 19.01.2021 року та додатку до нього ( а.п. 154-160) слідчий ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_10 відтворив обстановку та обставини подій, за яких обвинувачений ОСОБА_9  18 грудня 2020 року, приблизно о 23 годині незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ 21102». До протоколу слідчого експеременту додано диск із відеозаписом проведення даної слідчої дії, за результатом дослідження якого в судовому засіданні підтверджено зазначені в протоколі слідчого експеременту дані.
		Згідно висновоку судово-психіатричного експерта № 26/2021(т.2 а.п. 16-20), ОСОБА_9 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих щодо нього протиправних дій. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину підекспертний ОСОБА_9 перебував в стані і перебуває на даний час, в якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру підекспертний ОСОБА_9 не потребує.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Суд оцінює як недостовірні, а відтак відхиляє показання свідка ОСОБА_10 в частині того, що він не був обізнаний з незаконністю їхніх з ОСОБА_9 дій, оскільки вважав, що автомобіль належить ОСОБА_9 , поза як такі показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_11 , яка вказала, що ОСОБА_10 викрав автомобіль разом з ОСОБА_9 та прекрасно розумів злочинний характер своїх дій, а також забрав до себе додому частину деталей розукомплектованого автомобіля, показаннями обвинуваченого який вказав, що ОСОБА_10 прекрасно знав, що у нього не має автомобіля і не міг думати, що ОСОБА_9 проникає в свій автомобіль шляхом розбиття вікна, приводить в дію двигун автомобіля шляхом зламу замка та керує автомобілем шляхом зламу руля. Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, з яких встановлено місце, спосіб та час вчинення злочину дає суду можливість зробити висновок, що свідок ОСОБА_10 розумів незаконність вчинюваних ОСОБА_9 та ним дій.
		Також свідок ОСОБА_10  надав суду недостовірні показання що до того, що 18 грудня 2020 року близько 18 годин в місце його з дружиною ОСОБА_11 проживання, що в АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_9 . Дані показання спростовуються показання свідка ОСОБА_11 та показаннями обвинуваченого, згідно з якими 18 грудня 2020 року близько 18 годин ОСОБА_9 знаходився по місцю свого, разом з свідком ОСОБА_11 , проживання, що в АДРЕСА_2 і саме ОСОБА_10  прийшов до них щоб відвідати своїх дітей. Свідок ОСОБА_11  в категоричній формі підтвердила, що 18.12.2020 року разом з нею проживав ОСОБА_9 , а не ОСОБА_10 . 
		Надаючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_9 суд виходить із наступного. Фактично обвинувачений ОСОБА_9 не заперечує, а навпаки підтверджує те, що 18 грудня 2020 року, приблизно о 23 годині перебуваючи по вул. Сорохтея, у м.Івано-Франківську, неподалік будинку №32, навпроти під`їзду № 3, зазначеного будинку незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , про те зазначає, що злочин вчинений ним разом з ОСОБА_10 , а тому ОСОБА_10 має мати в данному кримінальному провадженні не статус свідка, а обвинуваченого. На думку суду бажання та намагання обвинуваченого, що б разом з ним до кримінальної відповідальності був притягнутий і ОСОБА_10 є зрозумілими, але такими, що не узгоджуються з вимогами ст. 337 КПК про те, що судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а суд з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. 
		Вчинення злочину при обставинах зазначених обвинуваченим може свідчити про необхідність додаткавої кваліфікації його дій за ознакою вчинення злочину группою осіб, що є неможливим, оскільки лежить поза межами повноважень суду в данному кримінальному провадженні, а підстави для ухвалення виправдувального вироку відсутні.
		Суд звертає увагу обвинуваченого ОСОБА_9 , що його намір притягнути до кримінальної відповідальності за вчинення злочину ОСОБА_10 може бути реалізованим через вимоги ст.214 КПК України, зокрема шляхом подання заяви про вчинення ОСОБА_10  кримінального правопорушення.
		Разом з тим, дані висновки не впливають на загальну оцінку доказів які суд визнає достатніми для того, щоб вважати доведеним, поза розумним сумнівом, що саме обвинувачений ОСОБА_9  незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 
		Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно диспозиції ч.2 ст. 289 КК України, кримінальній відповідальності підлягає суб`єкт злочину, котрий незаконно, повторно заволодів транспортним засобом.
		Згідно примітки вказаної статті під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
		Судом встановлено, що ОСОБА_9 , будучи судимим за ч.2 ст.289 КК України, повторно, незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ 21102», котрий являється транспортним засобом, оскільки ані власник, ані законний володілець автомобіля право на керування ним останньому не надавали.
		За таких обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_9 , суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, оскільки він незаконно та повторно заволодів транспортним засобом.
		Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а відповідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного який по місцю проживання зарекомендував себе посередньо; не одружений; на обліку в лікаря психіатра не перебуває; проходив лікування від розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю; раніше судимий, останній раз 01.10.2015 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 08.08.2019 звільнений по відбуттю покарання
		При призначенні покарання, суд зважує на роз`яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 (зі змінами), зокрема в п.1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п.3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали). 
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжуть покарання не встановлено 
		Отже, враховуючи вищенаведене, а також думку прокурора який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на шість років без конфіскації майна та думку обвинуваченого і його захисника які, не заперечуючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просили призначити обвинуваченому найбільш м`яке, визначене ч.2 ст.289 КК України покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.289 КК України та у звязку з відсутністю у власності обвинуваченого майна, без конфіскації майна, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також зможе запобігти вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
		Враховуючи ставлення обвинуваченого ОСОБА_9 до вчиненого, його характеристики, небажання останнього критично відноситися до своїх дій та робити із них відповідні висновки, а відповідно і виправлятися, підстав для застосування ст.69,75,76 КК України суд не вбачає.
		Вирішуючи долю заявленого в кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_8 цивільного позову про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, що завдана злочином в сумі 58140 гривень суд прийшов до наступних висновків.
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.ч. 1,4,5 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. 
		Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Враховуючи, що цивільний позов потерпілого є обгрунтований, доведений належними доказами, а саме висновком експерта( а.п.140-146) згідно з яким вартість викраденого автомобіля складає 58140 грн. і він не підлягає відновленню, суд вважає, що даний цивільний позов підлягає до задоволення.
		Враховуючи вид та строк призначеного судом обвинуваченому покарання підстав для зміни раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, не має. 
		Питання процесуальних витрат за проведення судових експертиз вирішити відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
		Так розмір витрат на залучення експертів у кримінальному провадженні становить 3105,55 грн., а саме: 
		- вартість судової автотоварознавчої експертизи по висновку експерта № СЕ-19/109-21/177-АВ/21 від 08.02.2021 становить 1144,15 гривні;
		- вартість судової дактилоскопічної експертизи по висновку експерта № СЕ-19/109/8/5-852Д/20 від 24.12.2020 становить 1961,40 гривня.Вказані витрати слід покласти на обвинуваченого.
		Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 50, 65, 68, 75, 76, ч.1 ст. 289 КК України, ст.ст. 368,370,373,374 КПК України, суд, - 
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_9  рахувати з часу фактичного взяття під варту 22 січня 2021 року. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення з 22.01.2021 до дня набрання вироком законної сили за правилами, передбаченими ст.72 КК України - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у користь ОСОБА_8 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , 58140 (п`ятдесят вісім тисяч сто сорок) гривень на відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди. 
		Стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави 3105 (три тисячі сто п`ять) гривень 55 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертиз.
		Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :
		осколки скла (постанова слідчого від 20.12.2020 року), сліди пальців рук(постанова слідчого від 28.12.2020 року)  знищити;
		автомобіль марки «ВАЗ 21102», реєстраційний номер НОМЕР_2 (постанова слідчого від 22.12.2020 року) - повернути ОСОБА_8 ;
		куртку (постанова слідчого від 23.12.2020 року) - повернути ОСОБА_10 .
		цифровий носій диск CD-R з відеозаписами (постанова слідчого від 23.12.2020 року)  залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження 
		Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий-суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...