Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/29053/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2021. Зареєстровано: 22.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2021.
Дата набрання законної сили: 20.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
		20 жовтня 2021 року                              м. Київ                                        № 640/29053/21
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 та заяву представника заявника - адвоката Василевської Анжели Анатоліївни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та нечинним наказу №2153 від 04.10.2021 року,-
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та нечинним наказу №2153 від 04.10.2021 року. Позовну заяву подано та підписано в електронній формі представником позивача - адвокатом Василевською Анжелою Анатоліївною, з використанням підсистеми «Електронний суд».
		Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 року №2153 до вирішення справи по суті.
		Відповідно до протоколу передачі судової справи від 18.10.2021 року визначено суддю та передано дану заяву для розгляду.
		Крім того, 18 жовтня 2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, яку було подано за допомогою поштового зв`язку, в паперовій формі.
		Враховуючи, що зміст заяв ОСОБА_1 та його представника про забезпечення позову є тотожнім, суд вважає за можливе їх одночасне вирішення, незважаючи на різний спосіб їх подачі та дату реєстрації судом.
		Дані заяви обґрунтована тим, що оскаржуваний наказ є очевидно протиправним, адже  прийнятий з порушенням процедури, має очевидні ознаки протиправності та є дискримінаційним по відношенню до працівників, оскільки порушує права на недоторканість, повагу до честі та гідності, права на працю та безпечні умови праці і дія оскаржуваного наказу створює небезпеку для життя та здоров`я осіб, яким за станом здоров`я така вакцина є протипоказаною. 
		Заявник наголошує, що дія очевидно протиправного наказу порушує його права, свободи і без вжиття заходів забезпечення позову неможливо буде здійснити ефективний захист та поновлення законних прав та інтересів звільнених та/або відсторонених працівників, або керівників, які будуть притягуватись до адміністративної відповідальності, що, у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є самостійною підставою для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.
		Суд, за наслідком розгляду заяв про забезпечення позову, вважає, що заяви є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
		Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з приписами статті 151 КАС України  позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
		Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
		Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
		Однак, заявником не обґрунтовано наявність жодної із зазначених підстав можливості вжиття заходів забезпечення позову, та не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав.
		При цьому, інших додаткових доказів, які б свідчили про вжиття таких заходів заявником суду не надано.
		Крім того, твердження заявника, що на виконання наказу вчиняються дії, що призводять до дискримінації та порушують конституційні права осіб, які підлягають обов`язковій вакцинації, суд вважає такими, що не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки не обґрунтовано, як такі дії впливають саме на права та обов`язки заявника і в чому полягає неможливість захисту його прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
		Надаючи оцінку доводам заявника про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що заява не містить в собі жодних відомостей про такі обставини, а наведенні заявником обґрунтування підлягають дослідженню під час судового розгляду справи.
		Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу на даний час відсутні.
		Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Також, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам заявника, які б унеможливили захист їх прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
		В матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		Суд наголошує, що інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. При цьому, вирішення заяви про забезпечення адміністративного позову у спосіб, про який просить заявник, є фактично вирішення спору по суті, що є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
		Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
		Таким чином, на час розгляду судом заяв суд не вбачає ознак очевидної протиправності наказу, можливої небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника; суду не доведено неможливість захисту прав заявника без вжиття таких заходів; не доведено, що для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		Наведені заявником доводи й аргументи підлягають судовому дослідженню під час розгляду справи по суті, а тому не є достатніми та переконливими для висновку про наявність очевидної протиправності та застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відтак, суд дійшов висновку про доцільність відмови заявнику у задоволенні заяв про забезпечення позову.
		З урахуванням викладеного та керуючись приписами статтей  150-154,  241,  248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та заяви адвоката Василевської Анжели Анатоліївни про забезпечення позову.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, передбаченими ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		          Суддя                                                                                      В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...