Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 499/571/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2021.
Дата набрання законної сили: 13.10.2021
Номер судового провадження: 61-6534ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                            
		Іменем України
		 
		13 жовтня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 499/571/19
		 
		провадження № 61-6534св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., 
		Черняк Ю. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Селянське фермерське господарство «Колос»,
		представник позивача - адвокат Макаренко Наталія Аурелівна, 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду 
		від 17 березня 2021 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д.,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського фермерського господарства «Колос» (далі - СФГ «Колос») про розірвання договорів оренди землі.
		Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки, загальною площею 5,1600 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0087, яка розташована за адресою: 
		АДРЕСА_1 , та земельної ділянки загальною площею 5,1697 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0055, яка розташована за адресою: Бузинівська сільська рада, Іванівський район, Одеська область. Ці земельні ділянки передані в оренду СФГ «Колос» відповідно до типових договорів оренди від 10 листопада 2015 року 
		та 24 грудня 2015 року відповідно.
		Зазначав, що договори оренди земельних ділянок за своїм змістом 
		ідентичні.
		Вказував, що відповідно до пункту 7 вказаних договорів оренди орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 300 кг пшениці за кожний гектар або еквівалентно різними видами натуральної оплати, при цьому не зазначено, за який період сплачується орендна плата в розмірі 300 кг пшениці.
		Згідно із пунктом 9 цих договорів оренди орендна плата вноситься 
		по закінченню сільськогогосподарського року кожного року, разом з тим зазначав, що у земельному законодавстві України відсутнє таке поняття як «сільськогосподарський рік».
		Зазначав, що відповідно до пункту 10 спірних договорів вказано, що передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
		Вказував, що відповідач не сплачував орендну плату за період з початку дії договорів, актів про передачу продукції в рахунок орендної плати не оформляв, що, на його думку, є систематичним порушенням умов договорів.
		Зазначав, що він направляв відповідачу додаткові угоди про внесення змін до вказаних договорів з метою урегулювання неточностей, вказані угоди були отриманні відповідачем, однак жодних дій з боку відповідача вчинено не було.
		30 травня 2019 року він надіслав СФГ «Колос» лист про розірвання договорів оренди земельних ділянок, цей лист відповідач отримав, однак жодних дій не вчинив.
		Вважав, що оренда плата, вказана в договорах оренди земельних ділянок, має сплачуватися за кожний місяць, він не отримав те, на що розраховував при укладенні спірних договорів оренди земельних ділянок.
		Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
		- розірвати типовий договір оренди землі від 10 листопада 2015 року, укладений між ним та СФГ «Колос», щодо земельної ділянки, загальною площею 5,1600 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0087, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26081926 від 12 листопада 2015 року);
		- зобов`язати СФГ «Колос» повернути йому земельну ділянку загальною площею 5,1600 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0087, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- розірвати типовий договір оренди землі від 24 грудня 2015 року, укладений між ним та СФГ «Колос», щодо земельної ділянки, загальною площею 5,1697 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0055, яка розташована за адресою: Бузинівська сільська рада, Іванівський район, Одеська область, та скасувати його державну реєстрацію (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27580781 
		від 28 грудня 2015 року);
		- зобов`язати СФГ «Колос» повернути йому земельну ділянку загальною площею 5,1697 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0055, яка розташована за адресою: Бузинівська сільська рада, Іванівський район, Одеська область.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2019 року у складі судді Погорєлова І. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
		Достроково розірвано типовий договір оренди землі від 10 листопада              2015 року, укладений між ОСОБА_1 таСФГ «Колос», щодо земельної ділянки, загальною площею 5,1600 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0087, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано його державну реєстрацію (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26081926 від 12 листопада 2015 року)                           зобов`язано СФГ «Колос» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,1600 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0087, яка розташована за адресою: 
		АДРЕСА_1 .
		Достроково розірвано типовий договір оренди землі від 24 грудня                     2015 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Колос», щодо земельної ділянки, загальною площею 5,1697 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0055, яка розташована за адресою: Бузинівська сільська рада, Іванівський район, Одеська область; скасовано його державну реєстрацію (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27580781 від 28 грудня 2015 року) та зобов`язано 
		СФГ «Колос» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,1697 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0055, яка розташована 
		за адресою: Бузинівська сільська рада, Іванівський район, Одеська область.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач надав суду належні та допустимі докази того, що відповідач систематично 
		не виконував умови спірних договорів оренди землі, при цьому такі умови 
		є нечіткими, відповідач не виявив бажання щодо усунення вищевказаних неточностей у спірних договорах оренди землі, не реагував на пропозиції позивача, тому суд вважав, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Постановою Одеського апеляційного суду від 17 березня 2021 року апеляційну скаргу СФГ «Колос» задоволено, рішення Іванівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що орендна плата сплачувалась у грошовому виразі протягом 2015-2017 років, позивач отримував відповідну орендну плату, що підтверджується копіями видаткових відомостей про виплату орендної плати за 2015-2017 роки та оригіналами цих видаткових відомостей, які досліджувалися судом першої інстанції в судовому засіданні, та які є належними та допустимими доказами, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог 
		ОСОБА_1 .
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, 
		ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати 
		та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою судді Верховного Суду від 23 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
		У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року справу призначено 
		до розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до пункту 7 типового договору оренди землі 
		від 10 листопада 2015 року та пункту 7 типового договору оренди землі 
		від 24 грудня 2015 року зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 300 кг пшениці за кожний гектар або в еквіваленті різними видами натуральної оплати. При цьому не зазначено, за який період сплачується орендна плата в розмірі 300 кг пшениці, за день, за місяць чи 
		за рік, чи за інший період.
		Вважає, що істотна умова договору оренди землі відповідно до Закону України «Про оренду землі» - період, за який вноситься орендна плата, -
		не була узгоджена належним чином.
		Також апеляційний суд не звернув уваги на те, що у пункті 9 типового договору оренди землі від 10 листопада 2015 року та пункті 9 типового договору оренди землі від 24 грудня 2015 року зазначено, що орендна плата вноситься по закінченню сільськогосподарського року кожного року.
		Вказував, що відповідно до відповіді Міністерства аграрної політики 
		та продовольства України від 08 лютого 2019 року № 37-13-15/3880 на запит щодо надання роз`яснень про те, що є сільськогосподарським роком, зазначено, що «у земельному законодавстві відсутнє визначення терміну «сільськогосподарський рік». Таким чином, істотна умова договору оренди землі відповідно до Закону України «Про оренду землі» - терміни внесення орендної плати - не була узгоджена належним чином.
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного                            у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі                          № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 17 квітня 2019 року                   у справі № 363/3496/18 (провадження № 61-4830св19), від 05 вересня                 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19), 
		від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження                                          № 61-49077св18), від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19 (провадження № 61-13514св19), від 05 березня 2020 року у справі 
		№ 755/5273/19 (провадження № 61-13080св19), від 20 липня 2020 року 
		у справі № 947/21516/19 (провадження № 61-4507св20), від 02 грудня                  2020 року у справі № 643/7596/19 (провадження № 61-22804св19).
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу 
		У червні 2021 року СФГ «Колос» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому касаційну скаргу просить залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 764696 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, загальною площею 5,1600 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0087, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20-22).
		10 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та СФГ «Колос» укладений договір оренди землі, за яким об`єктом оренди є земельна ділянка площею 5,1600 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0087, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована 
		на території Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, строк дії договору - 10 (десять) років, нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 107 232,18 грн. 
		Відповідно до пункту 7 цього договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - 300 кг пшениці за кожний гектар або в еквіваленті різними видами натуральної оплати або у грошовому виразі, але не нижче 
		3 % від нормативної грошової оцінки землі.
		Відповідно до пункту 9 цього договору орендна плата вноситься 
		по закінченню с/року кожного року, відповідно до пункту 12 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02 % несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с. 11-15).
		Передача в оренду вказаної ділянки була здійснена шляхом складання відповідного акта про передачу та прийом земельної ділянки 
		від 18 листопада 2015 року (а.с. 16).
		Державна реєстрація вказаного договору проведена 10 листопада 
		2015 року, індексний номер 26081926, що підтверджується витягом 
		з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 82).
		Також відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 962928 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,17 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області (а.с. 32-35).
		24 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та СФГ «Колос» укладений договір оренди землі, за яким об`єктом оренди є земельна ділянка площею 5,17 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, строк дії договору - 10 (десять) років, нормативно грошова оцінка земельної 
		ділянки - 107 433,76 грн. 
		Відповідно до пункту 7 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - 300 кг пшениці за кожний гектар або 
		в еквіваленті різними видами натуральної оплати або у грошовому виразі, але не нижче 3 % від нормативної грошової оцінки землі.
		Згідно з пунктом 9 договору орендна плата вноситься по закінченню с/року кожного року відповідно до пункту 12 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 
		0,02 % несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с. 23-27).
		Передача в оренду вказаної земельної ділянки була здійснена шляхом складання відповідного акта без зазначення дати (а.с. 28).
		Державна реєстрація вказаного договору проведена 24 грудня 2015 року, індексний номер 27580781, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 81).
		Листом від 08 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до СФГ «Колос» 
		з пропозицією укласти додаткові угоди до типових договорів оренди 
		від 10 листопада 2015 року та 24 грудня 2015 року, відповідно до яких позивач запропонував відповідачу внести зміни до договорів оренди шляхом зміни порядку та розміру сплати орендної плати, а також щодо інших умов договорів (а.с. 36-40).
		Вказаний лист СФГ «Колос» отримало 11 квітня 2019 року (а.с. 41).
		29 травня 2019 року позивач направив відповідачу листа з пропозицією підписати додаткові угоди про розірвання типових договорів оренди 
		від 10 листопада 2015 року та 24 грудня 2015 року, оскільки відповідач не відповів на попередній лист, то позивач вважав, що у відповідача відсутній намір продовжувати користуватися земельними ділянками на умовах договору (а.с. 43-45).
		Одночасно 29 травня 2019 року ОСОБА_1 направив претензію про відшкодування за спірними договорами оренди плати у розмірі 247 912 кг пшениці за актом приймання-передачі та пеню за період прострочення, оскільки у зв`язку з тим, що в договорах не вказано, за який період сплачується орендна плата, тому за звичаєм орендна плата розрахована позивачем за місяць оренди, що підтверджується копією претензії, яку відповідач отримав 31 травня 2019 року. Відповіді на цю претензію відповідач не надав (а.с. 47-49).
		31 травня 2019 року СФГ «Колос» отримало лист ОСОБА_1 
		від 29 травня 2019 року (а.с. 46).
		Згідно з відповіддю Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08 лютого 2019 року на запит адвоката Макаренко Н. А., представника позивача, у земельному законодавстві відсутнє визначення терміну «сільськогосподарський рік» (а.с. 51).
		У судовому засіданні були досліджені оригінали відомостей на видачу орендної плати за 2015-2017 роки, копії яких наявні у матеріалах справи, відповідно до яких у 2015 році ОСОБА_1 отримав 
		від СФГ «Колос» 13 000,00 грн, у 2016 році - 15 400,00 грн, у 2017 році - 
		21 000,00 грн (а.с. 90-92).
		2.     Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження 
		в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
		від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Стаття 204 ЦК України регламентує принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (стаття 207 ЦК України).
		Правомірний правочин є підставою виникнення та підтвердженням наявності цивільних прав та обов`язків (частина друга статті 11 ЦК України).
		Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду юридичним особам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані 
		з орендою землі, регулюються законом.
		Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача 
		в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян 
		і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог 
		та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі 
		є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
		Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» 
		у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду 
		в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		Судом встановлено, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 764696 ОСОБА_1 є власником 
		земельної ділянки, загальною площею 5,1600 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0087, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 
		(а.с. 20-22).
		Також відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 962928 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,17 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області. (а.с. 32-35).
		10 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та СФГ «Колос» укладений договір оренди землі, за яким об`єктом оренди є земельна ділянка площею 5,1600 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0087, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована 
		на території Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, строк дії договору - 10 (десять) років, нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 107 232,18 грн. 
		24 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та СФГ «Колос» укладений договір оренди землі, за яким об`єктом оренди є земельна ділянка площею 5,17 га, кадастровий номер 5121881200:01:004:0055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, строк дії договору - 10 (десять) років, нормативно грошова оцінка земельної 
		ділянки -107 433,76 грн. 
		Умови вказаних договорів оренди є ідентичними.
		Відповідно до пункту 7 цих договорів орендна плата вноситься орендарем 
		у формі та розмірі - 300 кг пшениці за кожний гектар або в еквіваленті різними видами натуральної оплати, або у грошовому виразі, але не нижче 
		3 % від нормативної грошової оцінки землі.
		Згідно з пунктом 9 цих договорів орендна плата вноситься 
		по закінченню сільськогосподарського року кожного року, відповідно до пункту 12 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02 % несплаченої суми 
		за кожний день прострочення.
		Відповідно до пункту 10 спірних договорів оренди землі передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. 
		У матеріалах справи містяться відомості на видачу орендної плати 
		за 2015-2017 роки, відповідно до яких у 2015 році ОСОБА_1 отримав 
		від СФГ «Колос» 13 000,00 грн, у 2016 році - 15 400,00 грн, у 2017 році -
		21 000,00 грн (а.с. 90-92).
		Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, встановивши, що за домовленістю сторін спірних договорів оренди землі орендна плата сплачувалась у грошовому виразі 
		й протягом 2015-2017 років, ОСОБА_1 отримував відповідну оренду плату, що підтверджується видатковими відомостями про виплату орендної плати за 2015-2017 роки, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . 
		Таким чином, відповідач у період 2015-2017 років у повному обсязі виконував обов`язок зі сплати орендної плати, а позивач протягом вказаного періоду приймав виконання цього зобов`язання та не оскаржував його, 
		а отже, ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів щодо систематичної несплати йому орендної плати СФГ «Колос».
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що орендар мав сплачувати орендну плату щомісяця, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до пунктів 9 спірних договорів оренди землі орендна плата вноситься 
		по закінченню сільськогосподарського року кожного року.
		Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права                      й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі 
		статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Одеського апеляційного суду від 17 березня 2021 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:                                                                                               І. А. Воробйова
		 
		 
		                                                                                                            Б. І. Гулько
		 
		 
		                                                                                                            Р. А. Лідовець
		 
		 
		                                                                                                            Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...