Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/296/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2021. Зареєстровано: 23.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2021.
Дата набрання законної сили: 20.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  915/296/20 
		 
		Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду: Колос     І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В., Львова  Б.Ю.,             Малашенкової     Т.М., Селіваненка     В.П.,
		обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді покладено на помічника судді Геращенко Ю.М.,
		 
		за участю представників учасників справи:
		позивача -  приватного підприємства «Радос» -  Кобеляцький Д.М., адвокат (ордер серія АЕ № 1088967),
		відповідача 1 - Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України -  Войтенкова І.О. (в порядку самопредставництва),
		відповідача 2 - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного  комітету України - Лещенко Г.В. (в порядку самопредставництва),
		 
		 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу  приватного підприємства «Радос»
		на рішення господарського суду Миколаївської області від 02.12.2020 (суддя  Мавродієва М.В.)
		 
		 
		та постанову  Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021  (головуючий суддя: Таран С.В., судді: Будішевська Л.О.,                 Філінюк І.Г.)
		у справі № 915/296/20
		за позовом  приватного підприємства «Радос»  (далі - Підприємство, позивач, скаржник)
		до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач 1) та Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного  комітету України  (далі - відповідач 2)
		про  визнання недійсним та скасування рішення.
		1.    ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Короткий зміст позовних вимог
		Підприємство звернулося до господарського суду  Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення  адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2019 № 49-ріш у справі № 2-26.250/45-2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК).  
		Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, з посиланням на те, що Рішення АМК прийняте: за неповного з`ясування обставин справи, які мають значення для справи; при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнані встановленими, що призвело до неправильного застосування Відділенням норм матеріального права, а саме, приписів статей 50, 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон). При цьому позивач зазначав, зокрема, про те, що  відповідачем-1 необґрунтовано накладено штраф на позивача, розмір якого (штрафу) визначений без урахування законодавчих обмежень та всупереч Конституції України, оскільки позивача фактично двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
		Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.08.2020 зі справи                         № 915/296/20, зокрема, залучено до участі у справі як співвідповідача Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.  
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 
		Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.12.2020                             у справі № 915/296/20, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані з посиланням на відсутність визначених Законом підстав для скасування та визнання недійсним Рішення АМК.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі (з урахування заяви про усунення недоліків та змісту уточненої касаційної скарги) Підприємство, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		2.    АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		В обґрунтування доводів касаційної скарги Підприємство, з посиланням на приписи пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, що полягає у неправильному тлумаченні, зокрема, статті 61 Конституції України щодо подвійного притягнення до відповідальності позивача за ненадання відповіді на одну вимогу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, статті 52 Закону щодо накладення штрафу у розмірі, який перевищує законодавчо встановлені обмеження та виходить за межі повноважень Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, статті 15 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо обмежених повноважень Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, згідно з якими Відділення мало право лише прийняти рішення про наявність або відсутність факту порушення, тобто прийняти рішення, за яким накладати штраф у визначеному ним розмірі не мало права.
		Доводи інших учасників справи
		Відповідач 1 у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись, зокрема, на додержання судами норм матеріального та процесуального права.
		Відповідач 2 у відзиві на касаційну скаргу також просив відмовити у її задоволенні, оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись, зокрема, на те, що останні ухвалені у відповідності до вимог чинного законодавства України.
		Через електронну пошту Верховного Суду 01.09.2021 від відповідача 1 та відповідача 2 надійшли додаткові письмові пояснення, які останні просили Суд врахувати у розгляді касаційної скарги зі справи. 
		Через електронну пошту Верховного Суду 13.10.2021 від відповідача 1 надійшли додаткові письмові пояснення по справі, які останній просив врахувати у розгляді касаційної скарги зі справи.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2021, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на судові рішення попередніх інстанцій у справі № 915/296/20.
		Представники  відповідача 1 та відповідача 2  брали участь у судовому засіданні 26.08.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно з ухвалою Суду від  17.08.2021. 
		Згідно з ухвалою Суду від 26.08.2021 розгляд касаційної скарги відкладався на 09.09.2021.
		Представники  відповідача 1 та відповідача 2  брали участь у судовому засіданні 09.09.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно з ухвалою Суду від  26.08.2021.
		Представник позивача також брав участь у судовому засіданні 09.09.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно з ухвалою Суду від  01.09.2021.
		Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 справу № 915/296/20 разом із касаційною скаргою Підприємства на судові рішення попередніх інстанцій передано на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду.
		Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від  21.09.2021 названою палатою, зокрема, прийнято до розгляду касаційну скаргу Підприємства на судові рішення попередніх інстанцій у справі № 915/296/20. 
		У судовому засіданні 20.10.2021 представники учасників справи брали участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення Суду згідно з ухвалою Суду від 18.10.2021.
		Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021     проведений повторний автоматизований розподіл справи № 915/296/20     у зв`язку з виходом з відпустки судді                      Селіваненка В.П.
		3.    СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.
		Рішенням АМК:
		- визнано дії Підприємства, які полягають у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункти 1-11 вимоги про надання інформації від 17.11.2017                                                     № 1-292/80-1599 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк (пункт 1 Рішення АМК);
		- за порушення, визначене у пункті 1 резолютивної частини даного рішення, на Підприємство накладено штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону у розмірі 68 000 грн (пункт 2  Рішення АМК);
		- визнано дії Підприємства, які полягають у неподані інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункти 12-16 вимоги про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292/80-1599 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк (пункт 3 Рішення АМК);
		- за порушення, визначене у пункті 3 резолютивної частини даного рішення, на Підприємство накладено штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону у розмірі 68 000 грн (пункт 4  Рішення АМК);
		- визнано дії Підприємства, які полягають у неподані інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункти 17-31 вимоги про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292/80-1599 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк (пункт 5 Рішення АМК);
		- за порушення, визначене у пункті 5 резолютивної частини даного рішення, на Підприємство накладено штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону у розмірі 68 000 грн (пункт 6 Рішення АМК);
		- визнано дії Підприємства, які полягають у неподані інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункти 1-11 вимоги про надання інформації від 24.01.2018 № 1-292/80-74 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк (пункт 7 Рішення АМК);
		 
		- за порушення, визначене у пункті 7 резолютивної частини даного рішення, на Підприємство накладено штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону у розмірі 68 000 грн (пункт 8 Рішення АМК);
		- визнано дії Підприємства, які полягають у неподані інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункти 12-16 вимоги про надання інформації від 24.01.2018 № 1-292/80-74 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк (пункт 9 Рішення АМК);
		- за порушення, визначене у пункті 9 резолютивної частини даного рішення, на Підприємство  накладено штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону у розмірі 68 000 грн (пункт 10  Рішення АМК);
		- визнано дії Підприємства, які полягають у неподані інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на пункти 17-32 вимоги про надання інформації від 24.01.2018 № 1-292/80-74 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк (пункт 11 Рішення АМК);
		- за порушення, визначене у пункті 11 резолютивної частини даного рішення, на Підприємство  накладено штраф відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону у розмірі 68 000 грн (пункт 12  Рішення АМК). 
		Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, 06.10.2017 до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло звернення відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 03.10.2017 № 68/14218 щодо наявності у діях товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» та Підприємства ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час участі останніх в електронних торгах (аукціоні) на закупівлю для вказаного відокремленого підрозділу товарів за темою: «СРV 42130000-9 по ДК 021:2015 - Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (засувки, клапани, крани - 73 шт.)» з ідентифікатором закупівлі UА-2017-08-17-000059-b.
		Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, з огляду на місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» та Підприємства (за межами Миколаївської області) звернулося до Антимонопольного комітету України з листом  від 11.10.2017 №1-291/1301-411, в якому просило надати доручення на проведення дослідження щодо наявності в діях названих суб`єктів господарювання ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
		10.11.2017 на адресу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло доручення голови Антимонопольного комітету України від 09.11.2017 № 13-01/412 стосовно проведення дослідження фактів наявності у діях товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» та Підприємства під час їх участі у процедурі закупівлі, проведеної за допомогою веб-порталу «Prozorro»                                 (оголошення ID: UА-2017-08-17-000059-b) і замовником в якій виступив відокремлений підрозділ «Южно-Українська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та прийняття територіальним відділенням, за наявності підстав, відповідних рішень, про що повідомити Антимонопольний комітет України.
		Прийняте Рішення АМК мотивоване, зокрема, такими фактичними обставинами.
		Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на виконання доручення голови Антимонопольного комітету України від 09.11.2017 № 13-01/412 проводилося дослідження на предмет наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецтех» та Підприємства під час їх участі у процедурі закупівлі, проведеної відокремленим підрозділом «Южно-Українська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за допомогою     веб-порталу «Prozorro» (ідентифікатор процедури закупівлі UА-2017-08-17-000059-b).
		З метою належного виконання доручення голови Антимонопольного комітету України Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надіслало Підприємству засобами поштового зв`язку на адресу, яка значиться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, вимогу від 17.11.2017 № 1-292/80-1599 про надання інформації (далі - Вимога 1), в якій вимагало:
		- за першим блоком (групою) питань - протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати відповідні копії документів та інформацію, зазначені в пунктах 1-11 даної вимоги;
		- за другим блоком (групою) питань - протягом 15 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати відповідні копії документів та інформацію, зазначені в пунктах 12-16 даної вимоги;
		- за третім блоком (групою) питань - протягом 20 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати відповідні копії документів та інформацію, зазначені в пунктах 17-31 даної вимоги.
		Вимога 1 про надання інформації отримана позивачем 21.11.2017. Зазначене поштове відправлення вручене представнику позивача Сушину С.В. за довіреністю.
		Строк надання інформації та документів закінчився:
		- стосовно надання копій документів та інформації за пунктами 1-11 Вимоги 1 - 01.12.2017;
		- за пунктами 12-16  Вимоги 1 - 06.12.2017;
		- за пунктами 17-31  Вимоги 1 - 11.12.2017.
		Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення від Підприємства на адресу відповідача 1 не надходила запитувана згідно з Вимогою 1 інформація та документи. Крім того, жодних листів, звернень, клопотань, пов`язаних із наданням інформації за Вимогою 1 Підприємством, також не надсилалося.
		З огляду на неотримання інформації та копій документів, запитуваних згідно з Вимогою 1 про надання інформації, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Підприємства з вимогою від 24.01.2018 №1-292/80-74 про надання інформації (далі - Вимога 2), в якій вимагало:
		- за першим блоком (групою) питань - протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати відповідні копії документів та інформацію, зазначені в пунктах 1-11 даної вимоги;
		- за другим блоком (групою) питань - протягом 15 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати відповідні копії документів та інформацію, зазначені в пунктах 12-16 даної вимоги;
		- за третім блоком (групою) питань - протягом 20 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати відповідні копії документів та інформацію, зазначені в пунктах 17-32 даної вимоги.
		Вимогу 2 про надання інформації відповідач 1 надіслав Підприємству засобами поштового зв`язку на адресу, що вказана в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань. Відповідне поштове відправлення отримане позивачем 29.01.2018. Зазначене поштове відправлення вручене представнику позивача Сушину С.В. за довіреністю.
		Строк надання інформації та документів закінчився:
		- стосовно надання копій документів та інформації за пунктами 1-11 Вимоги 2 - 09.02.2018;
		- за пунктами 12-16  Вимоги 2 - 14.02.2018;
		- за пунктами 17-32  Вимоги 2 - 19.02.2018.
		Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення від позивача на адресу відповідача 1 не надходила запитувана згідно з Вимогою 2 інформація та документи. Крім того, жодних листів, звернень, клопотань, пов`язаних із наданням інформації за Вимогою 2, Підприємством також не надсилалося.
		Так, з метою підтвердження належного вручення Вимог 1 та 2, для  з`ясування обставин отримання Підприємством поштових відправлень зі штрихкодовими ідентифікаторами № 5400131715133 та № 5400132236719 Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Дніпропетровської дирекції публічного акціонерного товариства «Укрпошта» з відповідним запитом від 29.05.2018 № 2-292/80-465.
		У відповіді від 20.06.2018 № 39-А-02-21373-1503 Дніпропетровська дирекція публічного акціонерного товариства «Укрпошта» повідомила про те, що рекомендований лист з повідомленням про вручення від 26.01.2018                                     № 5400132236719 вручений уповноваженій особі Підприємства Сушину С.В., який діяв на підставі довіреності від 02.01.2018; рекомендований лист з повідомленням про вручення від 17.11.2017 № 5400131715133 вручений 21.11.2017 уповноваженій особі Підприємства Сушину С.В., який діяв  на підставі довіреності від 04.01.2017.
		У зв`язку з невиконанням позивачем Вимог 1 та 2 про надання інформації  Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України розпочало розгляд справи № 2-26.250/45-2019 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками вчинення Підприємством порушень, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону, про що прийняте відповідне розпорядження від 23.07.2019 № 46-р, яке разом із супровідним листом від 26.07.2019 № 64-02/1365 надіслано на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримане останнім 29.07.2019. Вказане поштове відправлення вручене представнику Підприємства Сушину С.В. 
		Відповідач 1 супровідним листом від 18.11.2019 № 64-02/2044, в якому позивачу роз`яснено його право на подання у встановленому законом порядку доказів, клопотань та пояснень, надіслав Підприємству копію подання з попередніми висновками від 15.11.2019 № 64-03/124-пв у справі № 2-26.250/45-2019. Вказані документи вручені позивачу 20.11.2019. Зауважень або заперечень до змісту подання про попередні висновки від Підприємства на адресу відповідача 1 не надходило.
		У подальшому Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом від 10.12.2019 № 64-02/2195 повідомило позивача про те, що справа № 2-26.250/45-2019 буде розглядатися адміністративною колегією 27.12.2019 о 14:15 год у приміщенні територіального відділення за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд.27/1 (5 поверх); Підприємству запропоновано взяти участь у засіданні вказаної колегії. Даний лист-повідомлення надісланий позивачу засобами поштового зв`язку та отриманий останнім 16.12.2019.
		За результатом розгляду справи № 2-26.250/45-2019 дії Підприємства визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону (неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк); на позивача накладено штраф у розмірі 68    000,00 грн. за кожне порушення законодавства про захист економічної конкуренції (за шість окремих порушень).
		Судами встановлено, що Відділенням у Вимозі 1 та Вимозі 2 певними пунктами, згрупованими по трьох блоках питань, у кожній з вимог витребувано у позивача різну інформацію та встановлено кілька окремих строків подання такої інформації по групах (блоках) питань, у зв`язку з чим кожен факт неподання інформації по кожній групі (блоку) утворює склад самостійного (окремого) порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тобто дії позивача містять шість закінчених складів окремих порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону.
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним та скасування Рішення АМК.
		Так, згідно з Рішенням  АМК дії Підприємства, які полягають у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України,  кваліфіковано за пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк.   
		Передаючи справу № 915/296/20 на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від  09.09.2021 виходила з необхідності  відступлення від висновку (уточнення його), викладеного у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 зі справи № 915/482/17 щодо застосування приписів пункту 13 статті 50 та статті 52 Закону. Колегія суддів Касаційного господарського суду у справі № 915/296/20 зазначила, зокрема, про те, що у даному випадку неподання інформації на вимогу (запит) органу Антимонопольного комітету України, направлення якої (вимоги) пов`язане єдиною підставою, - є окремим, єдиним порушенням незалежно від змісту самої вимоги (витребувана інформація розподілена у вимозі по групах, блоках чи ні; визначено єдину дату для подання інформації, документів чи окрему дату по кожному блоку). 
		Так, у справі № 915/482/17 за позовом приватного Миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Миколаївтурист» до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення названого Відділення (про необхідність уточнення висновку Верховного Суду в якій зазначено в ухвалі Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 915/296/20), суд касаційної інстанції згідно з постановою від 06.03.2018 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в позові.
		Залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій у справі № 915/482/17, Касаційний господарський суд погодився з висновками судів попередніх судових інстанцій про відсутність передбачених статтею 59 Закону підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому Верховний Суд відхилив довід скаржника - Миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Миколаївтурист» про неправомірне визначення органом Антимонопольного комітету України санкцій за вчинені порушення, зазначивши, зокрема, таке.
		Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв`язку з чим воно може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону. Отже, чинне законодавство про захист економічної конкуренції не містить обмежень або заборони органу Антимонопольного комітету України встановлювати в одному запиті про надання інформації вимоги щодо окремих пунктів, груп пунктів вимоги та зазначати різні строки подання інформації, тобто встановлювати декілька строків для подання інформації на різні (окремі) пункти або групи пунктів вимоги. У вимозі територіальним відділенням Антимонопольного комітету України певними пунктами було витребувано у Миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Миколаївтурист» різну інформацію та встановлено окремі строки подання такої інформації. Факти неодноразового неподання одним і тим самим суб`єктом господарювання інформації на запити органу Антимонопольного комітету України не є триваючим порушенням у розумінні статті 42 Закону, а є самостійними (окремими) порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції. Кожний факт неподання інформації на відповідні пункти вимоги у встановлений строк містить ознаки окремого порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону, в яких наявний різний склад правопорушення - інформація не подана з різних пунктів Вимоги, щодо яких встановлено різні строки подання інформації. Оскільки Миколаївським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Миколаївтурист» вчинено чотири окремі (самостійні) порушення, то за кожне з них й було накладено окремий штраф.
		У справі, рішення в якій переглядаються у касаційному порядку, Підприємство у касаційній скарзі (з урахуванням уточненої касаційної скарги), зокрема, зазначає про те, що Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України оскаржуваним рішенням фактично двічі притягнуло позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення, оскільки безпідставно поділило Вимоги 1 та 2 на «три окремі групи», відповідно наклало штраф по кожній Вимозі за кожну групу пунктів окремо, тобто, як за шість самостійних порушень (68    000 грн х 6 = 408    000 грн). Скаржник вважає, що відповідачем 1 у прийнятті Рішення АМК порушено: як положення статті 52 Закону (згідно з якою накладення штрафу в сукупному розмірі понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян здійснюється виключно Антимонопольним комітетом України), так і статті 61 Конституції України, оскільки на нього накладено штраф з урахуванням двох Вимог, які розбиті на три групи, стосовно яких встановлено різні строки подання інформації, що, на думку скаржника, суперечить чинному законодавству та Конституції України.
		Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у розгляді касаційної скарги зі справи № 915/296/20  зазначає таке.
		Так, згідно з пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
		При цьому закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв`язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб`єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб`єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і про отримання його від підприємства зв`язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Відповідна стала правова позиція викладалася у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 зі справи                        № 915/17/18, від 12.02.2019 зі справи № 915/352/18, від 19.02.2019 зі справи № 922/1125/18, від 08.05.2019 зі справи № 922/1126/18.
		Положеннями статей 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції    є обов`язковими     для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом;    невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом    відповідальність; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи    зобов`язані на вимогу органу     Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення    подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.
		Так, саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
		Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
		Неподання суб`єктом господарювання інформації на вимогу органу Комітету є актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.
		Факти неодноразового неподання одним і тим самим суб`єктом господарювання інформації на запити органу Антимонопольного комітету України не є триваючим порушенням у розумінні статті 42 Закону,  а являють собою самостійні (окремі) порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зазначена правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, у постановах від 20.02.2018 зі справи  № 910/8001/17, від 01.08.2019 зі справи № 910/15697/18.
		Статтею 50 Закону визначено перелік порушень законодавства про захист економічної конкуренції, за вчинення яких передбачено притягнення до відповідальності.
		Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
		Відповідно, вчинення суб`єктом господарювання дій, які підпадають під ознаки пункту 13 статті 50 Закону є правовою підставою притягнення до відповідальності та застосування приписів статті 52 Закону.
		У справі, яка розглядається, орган Антимонопольного комітету України витребував у Підприємства інформацію двома вимогами (Вимога 1 та Вимога 2).
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що Відділенням у Вимозі 1 та Вимозі 2 певними пунктами, згрупованими по трьох блоках питань, у кожній з вимог витребувано у позивача різну інформацію та встановлено кілька окремих строків подання такої інформації по групам (блокам) питань, у зв`язку з чим кожен факт неподання інформації по кожній групі (блоку) утворює склад самостійного (окремого) порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тобто дії позивача містять шість закінчених складів окремих порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону, у зв`язку з чим орган Антимонопольного комітету України правомірно наклав на позивача штраф за кожне з цих порушень окремо.
		Проте Верховний Суд вважає зазначений висновок судів попередніх інстанцій передчасним, з огляду на таке.
		Для цілей кваліфікації правопорушення за пунктом 13 статті 50 Закону та визначення вимоги органу Антимонопольного комітету України, як окремої самостійної вимоги, невиконання якої призводить до порушення законодавства про захист економічної конкуренції та має наслідком застосування приписів статті 52 Закону, і притягнення до юридичної відповідальності у вигляді накладення штрафу, недостатньо самого лише групування (поділу) органом Антимонопольного комітету України запитуваної інформації по блоках з встановленням у запиті різних строків для подання витребуваних документів та інформації.  Форма вимоги, спосіб та строк надання інформації самі по собі не можуть визначати вимогу органу Антимонопольного комітету як окрему та становити окремий факт правопорушення за пунктом 13 статті 50 Закону.   
		При цьому множинність строків не є критерієм для розмежування на окремі самостійні порушення, з огляду на фактичний зміст пункту 13 статті 50 Закону.
		Водночас з огляду на те, що саме відповідне групування (поділ) органом Антимонопольного комітету України запитуваної інформації по блоках із встановленням у запиті різних строків для подання витребуваних документів та інформації й стало підставою для висновку органу Антимонопольного комітету України про те, що кожен факт неподання інформації по кожній групі (блоку) утворює склад самостійного (окремого) порушення законодавства про захист економічної конкуренції, - відповідне групування із встановленням різних строків для подання витребуваних документів та інформації повинно мати об`єктивний характер, тобто не залежати від волі самого органу Антимонопольного комітету України (у тому числі, його власного розуміння «зручності», «мінімізації завантаження суб`єкта господарювання», «складності та обсягу запитуваної інформації» та інтересів особи, в якої така інформація запитується).
		В іншому випадку суб`єкт, у вимозі до якого органом Антимонопольного комітету України встановлено єдину дату для подання всіх витребуваних документів та інформації, за неподання яких накладено один штраф, буде знаходиться у більш вигідному (привілейованому) становищі порівняно з тим суб`єктом, у вимозі до якого орган Антимонопольного комітету України без об`єктивних на те причин вирішив розподілити витребувану інформацію, документи по блоках із визначенням окремого строку їх подання по кожному блоку, і накладаючи штраф, як за кожне окреме порушення. Це призведе до нерівного становища таких суб`єктів (без об`єктивних на те причин) і матиме дискримінаційний характер по відношенню до другого з них.
		Таким чином, групування (поділ) запитуваної інформації, документів по блоках із встановленням окремих строків їх подання без об`єктивних на те причин по своїй суті фактично є дробленням інформації за єдиною вимогою органу Антимонопольного комітету України і не може впливати на кількість порушень.
		Дискреційні повноваження органу Антимонопольного комітету України не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. Зазначена правова позиція послідовно викладалася у низці постанов, зокрема, Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17, Верховного Суду від 09.07.2020 зі справи № 910/13869/19, від 01.10.2020 зі справи                   № 920/890/19, від 15.04.2021 зі справи  № 910/17929/19, від 15.07.2021 зі справи № 904/4598/20.
		У постанові від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що орган Антимонопольного комітету України має враховувати при ухваленні рішень.
		У зв`язку з наведеним, палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду вважає за необхідне уточнити висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 915/482/17, у зв`язку з чим зазначає, що Закон не встановлює певної форми витребування інформації, у зв`язку з чим воно може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону. Отже, чинне законодавство про захист економічної конкуренції не містить обмежень або заборони органу Антимонопольного комітету України встановлювати в одному запиті про надання інформації вимоги щодо окремих пунктів, груп пунктів вимоги та зазначати різні строки подання інформації, тобто встановлювати декілька строків для подання інформації на різні (окремі) пункти або групи пунктів вимоги. Кожний факт неподання інформації на відповідні блоки (пункти) вимоги у встановлений строк, за наявності об`єктивних причин для групування (поділу) органом Антимонопольного комітету України запитуваної інформації по блоках (пунктах) із встановленням у запиті різних строків для подання витребуваних документів та інформації, містить ознаки окремого порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону, в яких наявний різний склад правопорушення - інформація не подана з різних блоків (пунктів) Вимоги, щодо яких встановлено різні строки подання інформації.
		Отже, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі стосовно вчинення Підприємством інкримінованих йому порушень, які передбачені пунктом 13 статті 50 Закону, з огляду на заперечення Підприємства у визначенні органом Антимонопольного комітету України розміру штрафів, з метою ухвалення законного та обґрунтованого рішення у справі, судам належало: з`ясувати причини, які зумовили потребу у групуванні (поділі) органом Антимонопольного комітету України запитуваної інформації по блоках із встановленням у запиті різних строків для подання витребуваних документів та інформації; встановити, чи мали такі причини об`єктивний характер, які не залежали від волі самого органу Антимонопольного комітету України. У залежності від наведеного з`ясувати обґрунтованість визначеної органом Антимонопольного комітету України кількості допущених Підприємством  порушень законодавства про захист економічної конкуренції та, відповідно, правомірність притягнення такої особи до відповідальності шляхом накладення штрафу (за кожне з таких порушень) у визначеному органом Антимонопольного комітету України розмірі.
		Проте встановлення зазначених обставин залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій, що, у свою чергу, вплинуло на результат вирішення спору у цій справі.
		Також поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося питання щодо повноважень особи (осіб) відповідача (відповідачів) у цій справі, з огляду на наявність розпорядження від 28.11.2019 № 23-рп «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України», згідно з яким постановлено припинити  Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з 01.06.2020 шляхом приєднання до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, у подальшому найменування яким змінено на Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, а також заперечення самим Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного  комітету України, якого залучено як співвідповідача у справі, обставин правонаступництва Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (з посиланням на інформацію, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань).
		Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
		Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відповідно до частини другої статті 300 ГПК України Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Вказані у цій постанові питання є ключовими у з`ясуванні обставин щодо законності  накладеного на Підприємства штрафу (штрафів).
		Враховуючи наведене, у тому числі, допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, розгляд інших доводів скаржника Верховний Суд вважає передчасним.
		Доводи відповідача 1 та відповідача 2, викладені у відзивах на касаційну скаргу про обґрунтованість та законність оскаржуваних судових рішень спростовуються викладеним вище.
		Таким чином, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Доводи Підприємства про порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права у прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку. 
		Твердження     відповідачів, викладені у відзивах на касаційну скаргу, наявності таких порушень не спростовують.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга Підприємства підлягає частковому задоволенню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з оцінки доказів здійсненою за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства, перевірити вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
		Судові витрати
		За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо судових витрат у ній.
		Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу    приватного підприємства «Радос» задовольнити частково.
		2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 02.12.2020  та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 зі справи № 915/296/20  скасувати.
		3. Справу № 915/296/20 передати на новий розгляд до господарського суду   Миколаївської  області.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                        І.    Колос
		 
		Судді                                                                              І. Бенедисюк
		 
		 
		                                                                                І. Булгакова
		 
		 
		                                                                                 Б. Львов 
		 
		 
		                                                                                  Т. Малашенкова
		 
		 
		                                                                                  В. Селіваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...