Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10585/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2021. Зареєстровано: 23.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2021.
Дата набрання законної сили: 19.10.2021
Номер судового провадження: 22-ц/802/1270/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/10585/20 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/1270/21  Категорія: 84   Доповідач: Шевчук Л. Я.
		 
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		       
		19 жовтня 2021 року                                                  місто Луцьк
		               
		Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді Шевчук Л. Я.,
		суддів Киці С. І., Осіпука В. В.,
		секретар с/з Савчук Т. Ф.,
		з участю:
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		представників відповідачів Гарголи О. А., Захарченко Е. Р., Гнатенка Г. В., Ліпчика В. А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури, національностей, релігії та туризму Волинської обласної державної адміністрації, Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» про визнання протиправним та скасування підпункту 3 пункту 1 розпорядження виконуючого обов`язки голови Волинської обласної державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 384, визнання незаконною та зобов`язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації від 15 лютого 2019 року, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2021 року,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У липні 2020 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтував тим, що він є членом релігійної організації «Успенська парафія Луцького району Волинської єпархії Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області», яка була створена у 1991 році. З 24 грудня 1991 року він призначений настоятелем церкви Успіння Божої Матері села Шепель Луцького району Волинської області. Статут Свято-Успенської релігійної громади Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області (у новій редакції) зареєстрований на підставі розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації № 674 від 28 грудня 2017 року. 11 липня 2019 року розпорядженням тимчасово виконуючого обов`язки голови Волинської ОДА № 384 зареєстровано статут Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» у новій редакції.
		Підставою для прийняття розпорядження стала заява, подана від імені релігійної громади, та рішення загальних зборів РО «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області» від 15 лютого 2019 року і оформлене протоколом № 02, в яких вирішено питання щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях.
		Посилаючись на зазначені обставини та на те, що при проведенні загальних зборів релігійної організації було допущено ряд порушень чинного законодавства, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати підпункт 3 пункту 1 розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки голови Волинської облдержадміністрації № 384 від 11 липня 2019 року «Про реєстрацію статуту релігійної громади Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області у новій редакції», визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів релігійної організації, а також визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію, якою внесені зміни до відомостей про юридичну особу, оскільки, як вважає позивач, збори релігійної організації проведені з порушенням вимог закону, а також при реєстрації статуту не було здійснено повної перевірки на відповідність поданих документів положенням чинної редакції статуту та не дотримано процедури реєстрації статуту, передбаченої статтею 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у цій справі відмовлено.
		Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Релігійна організація «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України» просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала і просила скаргу задовольнити, представники відповідачів апеляційну скаргу заперечили і просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
		За матеріалами справи судом встановлено, що Релігійна організація «Успенська парафія Волинської єпархії Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області» була зареєстрована 24 грудня 1991 року (т. 1, а. с. 85-87).
		Керуючий Волинською єпархією Української православної церкви єпископ Волинський і Луцький Ніфонт 25 січня 1993 року видав указ № 9 про призначення настоятелем церкви Успіння Божої Матері села Шепель Луцького району священика ОСОБА_2 .
		Статутом Свято-Успенської релігійної громади Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області (у новій редакції), який прийнятий загальними (парафіяльними) зборами віруючих громадян (протокол зборів № 1 від 19.11.2017) та зареєстрований на підставі розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації № 674 від 28 грудня 2017 року визначено порядок діяльності вказаної релігійної громади (т. 1, а. с. 66-69).
		15 лютого 2019 року на своїх зборах Релігійна організація «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області» (т. 1, а. с. 90-94) вирішила:
		1) обрати головою зборів ОСОБА_4 , секретарем зборів ОСОБА_5 , членами лічильної комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (за - 212, проти -0, утримались - 0);
		2) припинити повноваження ОСОБА_2 настоятеля громади УПЦ (МП) вчиняти дії від імені громади (за - 212, проти -0, утримались - 0);
		3) припинити повноваження парафіяльної ради до обрання нової (за - 212, проти - 0, утрималось - 0);
		4) обрати парафіяльну раду релігійної громади у складі: голова ОСОБА_9 , помічник ОСОБА_10 , скарбник - ОСОБА_11 , ревізійну комісію у складі: голова ОСОБА_4 , члени комісії ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (за - 212, проти - 0, утрималось - 0);
		5) змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях РО «Свято-Успенська релігійна громада Української Православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області» та перейти до складу Православної церкви України під канонічне підпорядкування Управління Волинської єпархії Православної церкви України, змінивши при цьому назву на РО «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» (за - 212, проти - 0, утримались - 0);
		6) ввести зміни до статуту шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної організації на таку - РО «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» (за - 212, проти - 0, утримались - 0);
		7) обрати ОСОБА_4 уповноваженою з представництва громади в органах державної влади, проведення реєстраційних дій (з правом підпису статутних та інших документів), засвідчення копій документів громади. Уповноважити підписати статут РО «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» голову зборів ОСОБА_4 . Уповноважити подати статут і заяву до Волинської обласної державної адміністрації, а також провести реєстраційні дії у державного реєстратора та вчинення дій, отримання виписок, витягів тощо з правом підпису про їх отримання, здійснення необхідних платежів ОСОБА_4 (за - 212, проти - 0, утримались - 0);
		8) затвердити протоколи лічильної комісії (за - 212, проти - 0, утримались - 0).
		Судом також встановлено, що був складений список віруючих громадян, згідно якого 15 лютого 2021 року на загальних зборах Релігійної організації «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області» щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях на зборах були присутні 212 (двісті дванадцять) прихожан. У цьому списку містяться особисті дані учасників зборів та їх підписи (т. 1, а. с. 101-119).
		Рішення, прийняті загальними зборами релігійної громади, належать до рішень, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами, спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади.
		08 липня 2019 року до Волинської обласної держаної адміністрації від уповноваженої особи Свято-Успенської релігійної громади УПЦ села Шепель Луцького району Волинської області надійшла заява про внесення змін до статуту шляхом реєстрації його в новій редакції.
		До цієї заяви був поданий наступний пакет документів: примірник статуту РО «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» в новій редакції (затверджений керуючим Волинською єпархією ПЦУ 13.02.2019); примірник протоколу № 02 від 15 лютого 2019 року загальних зборів РО «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області»; список віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах РО «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області»; копія статуту Свято-Успенської релігійної громади Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області (прийнято на загальних (парафіяльних) зборах віруючих громадян 19 листопада 2017 року, протокол № 1), затверджений керуючим Волинською єпархією УПЦ 07 грудня 2017 року; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо РО «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області»; копія свідоцтва № 302 від 24 грудня 1991 року «Про реєстрацію статуту релігійної організації».
		11 липня 2019 року тимчасово виконуючий обов`язки голови Волинської обласної державної адміністрації видав розпорядження № 384 «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції», відповідно до якого зареєстровано зміни до статуту Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області в новій редакції за новою назвою - Релігійна організація «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» та доручено Управлінню культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації в установленому порядку оформити й видати реєстраційні документи заявникам (т. 1, а. с. 194, 195).
		Управлінням культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації вчинені відповідні реєстраційні дії (т. 1, а. с. 63-65).
		Статтею 35 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
		31 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» від 17 січня 2019 року № 2673-VІІІ, яким визнано право релігійної громади на вільну зміну підлеглості в канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні і за її межами релігійним центрам (управлінням) та встановлена нова процедура державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи.
		Відповідно до пунктів 2, 3 Прикінцевих положень до Закону у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості релігійна організація повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду міністрів Автономної Республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.
		Статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону.
		Кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання (стаття 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації).
		Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.
		Згідно з частиною 1, 2 статті 7 цього Закону релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
		Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
		За положеннями статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. 
		Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. 
		Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
		Положення статті 14 даного Закону визначають порядок та процедуру реєстрації статутів (положень) релігійних організацій.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом України № 3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі.
		Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
		Положеннями статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Також положення статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплюють право кожного на свободу об`єднань з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідним в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Із пункту 117 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року (заява № 77703/01) стаття 9 Конвенції має розглядатися не тільки у світлі статті 11, а також у світлі статті 6 цієї Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		У пункті 112 цього рішення зазначено, що свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу «сповідувати релігію» самому або в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру.
		Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об`єднання від невиправданого втручання з боку держави.
		Європейський суд з прав людини у Рішенні по справі «Корецький та інші проти України» зазначає, що стаття 11 Конвенції також містить вимогу щодо якості закону, який в національному законодавстві регулює право на об`єднання. Визнаючи виключне право держави самостійно регулювати діяльність неурядових організацій на її території, суд зазначив, що таке втручання у право на свободу об`єднання повинно переслідувати легітимну мету та бути «необхідним у демократичному суспільстві», а спеціальний закон повинен бути доступним для конкретної особи та достатньо чітко визначати межі втручання держави у право на свободу об`єднань. Також у справі «Корецький та інші проти України» Європейський Суд з прав людини визначив, що право на об`єднання - це невід`ємна частина права, гарантованого статтею 11 Конвенції; можливість заснувати юридичну особу з метою діяти колективно в сфері спільних інтересів є одним з найважливіших аспектів права на свободу об`єднання, за відсутності якого вказане право було б позбавлене будь-якого сенсу; спосіб, в який національним законодавством закріплено цю свободу та її практичне застосування органами державної влади є проявом стану демократії в певній країні.
		Разом з цим, суд також враховує і те, що у Фундаментальних принципах щодо статусу неурядових організацій в Європі від 5 липня 2002 року (пункти 2, 15) та у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій у Європі СМ/REC (2007) 14 від 10 жовтня 2007 року (пункти 2, 16) передбачено право будь-якої особи бути, зокрема, членом неурядової організації (громадської організації).
		Крім того, у пункті 113 цього рішення ЄСПЛ зазначено, що право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно об`єднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов`язком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою. В пункті 146 цього рішення зазначається, що стаття 8 Закону жодним чином не обмежила чи перешкодила релігійній організації на власний розсуд визначати, в який спосіб вона вирішуватиме, чи приймати нових членів, визначатиме критерії членства та процедуру обрання органів управління. З точки зору статті 9 Конвенції, взятої разом зі статтею 11 Конвенції, це були рішення, які лежать в площині приватного права та які не мають бути об`єктом втручання з боку органів державної влади, якщо вони не порушують прав інших осіб, чи підпадають під обмеження, встановлені пунктами 2 статей 9 та 11 Конвенції. Іншими словами, держава не може зобов`язати легально існуюче приватно-правове об`єднання прийняти нових та виключити обраних членів. Втручання такого роду суперечитиме свободі релігійних об`єднань вільно регулювати свою поведінку та вільно вести свої справи.
		Крім того, в пункті 150 рішення ЄСПЛ нагадав, що релігійні об`єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказує, що право на свободу віросповідання виключає будь-які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів.
		При цьому в судовому засіданні встановлено, що згідно з пунктами 2.1, 2.2 статуту Свято-Успенської релігійної громади Української Православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області (в редакції від 19.11.2017, чинній на день проведення зборів) вищим органом парафіяльного управління є парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель. До складу парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
		За складеним списком релігійної громади відповідно до протоколу зборів № 2 від 19 листопада 2017 у громаді налічується 171 член громади (т. 1, а. с. 120-122).
		Зазначений список не містить особистих даних та підписів членів релігійної громади, натомість цей список підписаний головою (загальних) парафіяльних зборів протоієреєм ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_14 (т. 1, а.с. 120-122).
		Натомість 15 лютого 2019 року на загальних зборах Релігійної організації «Свято-Успенська Релігійна громада Української Православної церкви села Шепель Луцького Волинської області» були присутні 212 парафіян, що підтверджується списком громадян із зазначенням прізвищ, ініціалів, дати народження, адреси проживання, паспортних даних, номерів телефонів та підпису. Зборами більшістю голосів прийнято рішення про вихід з-під юрисдикції УПЦ та об`єднання з Православною церквою України (т. 1, а. с. 101-119).
		За положеннями статті 8 Закону України № 2673-VІІІ від 17 січня 2019 року держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади.
		Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
		Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
		За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів релігійної організації, визнання протиправним та скасування розпорядження про реєстрацію релігійної громади, оскільки рішення, які були прийняті на загальних зборах релігійної громади, належать до рішень, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами, спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод і інтересів членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади.
		Зміна юрисдикційного підпорядкування релігійних організацій відповідає як міжнародним нормативно-правовим актам, так і законодавству України й базується на нормах частини першої статті 3, а також частин третьої - восьмої статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». В них, зокрема, йдеться про те, що держава визнає право громадянина мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором, а також право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким релігійним центрам (управлінням), які діють в Україні та за її межами, і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади.
		Загальні збори релігійної громади можуть бути скликані членами цієї громади, які бажають змінити її канонічне підпорядкування відповідно до частин другої та третьої статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Водночас згідно з частиною 8 статті 8 зазначеного Закону частина громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
		Оскільки членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, як це було здійснено на загальних зборах парафіян 15 лютого 2019 року, участь в яких приймали 212 членів релігійної громади, і які більшістю голосів прийняли оскаржуване рішення про зміну підлеглості у канонічних і організаційних питаннях, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що суд визнає право даної релігійної громади самостійно приймати рішення про її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади.
		Дане право гарантоване релігійній громаді положеннями статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
		Реалізація такого права релігійної громади не може бути обмеженою особистими інтересами особи, яка не згідна із прийнятими рішеннями про канонічне підпорядкування релігійної громади.
		Також суд визнає безпідставними доводи позивача про порушення його особистих немайнових прав в частині забезпечення свободи віросповідання, адже ніхто його не позбавив права на свободу совісті, яке включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
		В той же час ніхто не позбавляє права позивача утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
		Крім того, прийняті відповідачем рішення стосуються виключно питань щодо управління парафією - спрямовані на зміну канонічної приналежності та зачіпають права лише релігійної громади, проте позивач не є і не був членом Релігійної організації «Релігійна громада Успіння пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області», тому відсутні підстави вважати, що він набув право на оскарження дій, спрямованих на зміну канонічної діяльності.
		Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, якими у повному обсязі з`ясовані права і обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм надана належна оцінка.
		На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. 
		Керуючись статтями 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2021 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...