Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/719/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2021. Зареєстровано: 23.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2021.
Дата набрання законної сили: 19.10.2021
Номер судового провадження: 2206 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 жовтня 2021 року                                    м. Харків                        Справа № 922/719/21  
		 
		          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя  Пелипенко Н.М.
		секретар судового засідання   Полупан Ю.В.
		за участю представників:
		прокурора - Зливки К.О.,  посвідчення №057328 від 09.10.2020,  
		позивача - Сосіної І.О., Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (самопредставництво);
		відповідача - Тищенко А.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія Пт №1419 від 25.06.2014, ордер серія ПТ№211785 від 19.04.2021 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" (вх. №2206Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 (суддя Бринцев О.В., повне рішення підписано 14.06.2021) у справі №922/719/21 
		за позовом  Керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області, м.Харків
		в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків  
		до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет", м.Харків  
		про стягнення 3.475.649,79 грн, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Керівник Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської  в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод «Новомет» на користь держави збитків, заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 3.475.649,79 грн. Обґрунтовуючи позовну заяву, прокурор та зазначає, що з 11.12.2019 по 04.09.2020 відповідач експлуатував джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без необхідних на це дозволів. Внаслідок цього було допущено перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин, що є порушенням природоохоронного законодавства, в результаті чого державі завдано шкоду державі.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Коксовий завод "Новомет" на користь держави збитки, заподіяні в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в загальній сумі 3.475.649,79 грн. Також стягнуто з ТОВ "Коксовий завод "Новомет" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 52.134,75 грн.
		Відповідач, ТОВ "Коксовий завод "Новомет", не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
		- відсутність в даному випадку підстав для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків з огляду на відсутність такої складової, як вина відповідача, оскільки ТОВ «Коксовий завод «Новомет» вчинило усі можливі дії щодо отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин  ще у січні-лютому 2020 року. Проте, через незалежні від відповідача причини, через протиправну поведінку Міністерства, видача необхідного дозволу затягувалась;
		- в наслідок певної специфіки діяльності підприємства відповідач не міг зупинити свою роботу на час отримання дозволу, оскільки повне зупинення діяльності підприємства є неможливим з технічної точки зору, що підтверджується висновком експертів №10797/17174-17181 від 12.07.2021;
		- в даному випадку можливе застосування принципу мовчазної згоди;
		- наявність в даному випадку помилок у застосуванні положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків;
		- неможливість стягнення збитків на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з огляду на те, що правовідносини щодо порядку та розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, які мають регулюватись виключно законом, на сьогодні регулюються підзаконним актом;
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2021 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Істоміна О.А. - головуючий суддя, судді Зубченко І.В., Пелипенко Н.М.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Коксовий завод "Новомет" і призначено її до розгляду на 17.08.2021. Сторонам по справі надано строк для подачі письмових пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).
		30.07.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ДЕІ у Харківській області (вх.8769) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач  просить рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі №922/719/21 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу без задоволення.
		В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив наступне:
		- безпідставними є твердження апелянта щодо відсутності вини відповідача , оскільки ним вживалися всі можливі заходи щодо отримання дозволу з посиланням не несвоєчасне видання дозволу Міністерством, з огляду на те, що відповідачем не подавався адміністративний позов про визнання протиправними дії Мінприроди;
		- безпідставними є посилання апелянта на висновок експертів №10797/17174-17181 від 12.07.2021 за результатами проведення комплексної комісійної інженерно-технічної та інженерно-екологічної експертизи, як на підтвердження неможливості зупинення діяльності підприємства, з огляду на те, що вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» є імперативною та не має виключень або альтернатив від виду господарської діяльності пов`язаної із забрудненням атмосферного повітря; 
		- в даному випадку наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності у діях ТОВ «Коксовий завод «Новомет»;
		- безпідставність тверджень апелянта щодо неможливості стягнення збитків на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, з огляду на те, що Закон України «Про охорону навколишнього середовища» дозволяє врегулювання законодавством України, зокрема і підзаконними нормативними актами, порядку та розміру відшкодування шкоди.
		Харківська обласна прокуратура надала відзив на апеляційну скаргу (вх.№9109 від 09.08.2021), в якому також погоджується із рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального і процесуального права за результатами повного і всебічного дослідження всіх матеріалів справи та наявних в ній доказів. Просить  рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі №922/719/21 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу без задоволення. 
		Так, прокурором зазначено, що:
		-  матеріалами справи підтверджується факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, і сама по собі процедура отримання дозволу на викиди не звільняє від відповідальності за здійснення таких викидів без дозволу;
		- відповідачем не доведено правомірності своєї поведінки, оскільки внаслідок відсутності дозволу, останній не мав права експлуатувати джерела викидів та здійснювати відповідні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
		- обставини стосовно правомірності та/або неправомірності зволікання відповідного органу щодо розгляду документів відповідача стосовно видачі дозволу не впливають на виникнення та існування в часі обставини здійснення відповідачем викидів без відповідного дозволу, яка відбувалась та існувала протягом періоду часу з 11.12.2019 по 04.09.2020, що відповідачем не заперечується, а вимогами чинного законодавства передбачено правову конструкцію застосування відповідальності саме за наявності такої обставини;
		- правомірність нарахування збитків підтверджується висновком експертів №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021. 
		12.08.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Коксовий завод "Новомет" надійшло клопотання про призначення повторної судової інженерно-екологічної експертизи (вх.№9313). В означеному клопотанні відповідач просить на вирішення експертів поставити питання: чи підтверджується документально та арифметично розрахунки розміру завданих збитків державі розрахованих Державною екологічною інспекцією в Харківській області на суму 3.283.098,82 грн згідно претензії №146, розрахунку збитків, протоколу №789/1/12-02, претензії №147, розрахунку збитків, протоколу №789/12-02, претензії №148, розрахунку збитків, інформаційної довідки складеної старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Харківської області Кузнецовою О.А.? 
		16.08.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№9431) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 17.08.2021 представника ТОВ "Коксовий завод "Новомет" - Тищенко А.В. через його зайнятість в іншому судовому засіданні, а також через відрядження директора ТОВ "Коксовий завод "Новомет" - Бондарева М.В.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено, натомість для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження матеріалів справи  в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.09.2021.
		20.08.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли заперечення Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх.№9691) проти призначення повторної експертизи у даній справі з огляду на те, що таке клопотання суперечить завданню господарського судочинства, а дії відповідача спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, а тому підстав для задоволення клопотання не має.  
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Істоміна О.А. - головуючий суддя, судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М., в зв`язку з відпусткою судді Зубченко І.В.
		21.09.2021 відповідачем ТОВ "Коксовий завод "Новомет" перед судовим засіданням через канцелярію Східного апеляційного господарського суду подано клопотання (вх.№10953) про долучення доказів, в якому апелянт просить долучити до матеріалів справи №922/719/21 копії висновку експертів ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса" №11733/11734/18641/18642-18651 від 22.07.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12014220500000630 від 31.03.2014, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, внесеного в ЄРДР за №12014220500000630  від 01.04.2014. На підставі вказаного висновку у зазначеному кримінальному провадженні встановлюється розмір збитків, завданий державі від ненормативного викиду підприємством відповідача забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмір яких відрізняється від встановлених у даній справі. Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач посилається на те, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 та відкриття провадження за апеляційною скаргою Східним апеляційним господарським судом у даній справі вищевказаних документів не існувало. Повний текст висновку експертів було отримано, коли директор ТОВ "Коксовий завод "Новомет" та його захисник були допущені до ознайомлення з матеріалами справи кримінального провадження, а обвинувальний акт вручено 17.09.2021.  
		Положеннями статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено право сторони надати суду висновок експерта, складений на його замовлення.
		Відповідно до частин 8, 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
		Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.
		У справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1.07.2003 р. (Suominen v. Finland), №37801/97, Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (п. 36).
		Оскільки відповідач об`єктивно не міг до цього часу подати висновок експерта, і копія клопотання у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України була надіслана іншим учасникам справи, колегія суддів поновила строк відповідачу для подачі відповідного доказу та залучила його до матеріалів справи. 
		21.09.2021 ухвалою Східного апеляційного господарського суду знову оголошено перерву в судовому засіданні до 19.10.2021 з метою вивчення нових документів по справі, які мають значний обсяг, а також для додаткового розгляду питання щодо необхідності або відсутності необхідності призначення повторної судової інженерно-екологічної експертизи.
		24.09.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли додаткові заперечення Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх.№11111) проти призначення повторної експертизи у даній справі.  
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 клопотання ТОВ "Коксовий завод "Новомет" про призначення повторної судової інженерно-екологічної експертизи у справі №922/719/21 залишено без задоволення з підстав, викладених в ухвалі.
		19.10.2021 через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від ТОВ «Коксовий завод «Новомет» надійшло клопотання про виклик експертів (вх.№11918), в якому відповідач просить суд викликати в судове засідання експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Зарченко М.В., Чернігівського К.В., Кузенко Т.Б., Петренко Я.А., Степанову О.В. для роз`яснення їх висновків №16395/21074/2615-2622/2623-2630 та №11733/11734/18641/18642-18651 та відповіді на питання учасників справи і суду. 
		Прокурор та представник позивача, що беруть участь в судовому засіданні, проти заявленого відповідачем клопотання заперечували.
		Частина 4 ст. 69 ГПК України визначає, що експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Однак, дослідивши подане відповідачем клопотання про виклик судових експертів, заслухавши думку прокурора та представника позивача присутніх в судовому засіданні, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на визнання висновку експерта №16395/21074/2615-2622/2623-2630 (з підстав, наведених в ухвалі про відмову у задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи від 19.10.2021) повним та таким, що містить вичерпні відповіді на всі поставлені перед експертом питання.
		В судовому засіданні 19.10.2021 заслухано остаточне звернення до суду  прокурора та кожного з представників сторін. 
		Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених  ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні прокурора та представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
		Рішенням суду першої інстанції встановлено наступне: 
		- Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі - Держекоінспекція) у період з 01.09.2020 по 04.09.2020 проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «Коксовий завод «Новомет»; 
		- за результатами проведення перевірки складений акт №  789/12-02/05-04 від 01.09.2020 та встановлено, що зазначений суб`єкт господарювання з 11.12.2019 по 04.09.2020 експлуатував джерела викидів в атмосферне повітря, хоча необхідні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідача відсутні. В результаті відповідачем були здійснені викиди в атмосферне повітря понад встановлені нормативи, що є порушенням статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря";
		- відділом інструментально-лабораторного контролю ДЕІ у Харківській області були проведені вимірювання та відібрані проби на джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які свідчать, що 01.09.2020 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від паракотельної (котел №2 ДКВР-10/13 - димова труба) та коксової батареї (димова труба) здійснювались в наднормативному режимі (без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря), а саме: 
		на джерелі викидів (паракотельня, котел №2 ДКВР-10/13) відповідно до протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 03.09.2020 №789/12-02 (акт відбору проб від 01.09.2020 №789) виявлено зміст забруднюючих речовин (усереднено): 
		вуглецю оксиду (СО) у розмірі 37,3 мг/ м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 166,9 мг/ м3);
		азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту) у розмірі 95,3 мг/ м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 428,1 мг/ м3); 
		сірки діоксиду в розмірі 174,3 мг/ м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 783,3 мг/м3). 
		на джерелі викидів (коксової батареї) відповідно до протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 03.09.2020 №789/12-02 (акт відбору проб від 01.09.2020 №789) виявлено зміст забруднюючих речовин (усереднено): 
		вуглецю оксиду (СО) у розмірі 0 мг/м3; 
		азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту) у розмірі 121,3 мг/м3 (у перерахунку к 6% у розмірі 517,9 мг/м3); 
		сірки діоксиду в розмірі 160,3 мг/м3 (у перерахунку к 6% у розмірі 681,3 мг/м3). 
		- посадовими особами позивача складені протоколи про адміністративне правопорушення №001457 від 02.09.2020 та №001458 від 02.09.2020, 
		- 08.09.2020 Держекоінспекцією видано припис №92/05-04 директору ТОВ «Коксовий завод «Новомет» про усунення порушень природоохоронного законодавства;
		- на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства природи України від 28.04.2020 №277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №414/3469 від 07.05.2020 Держекоінспекцією здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 3.283.098,82 грн;
		- із метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди Держекоінспекцією відповідачеві надіслано претензії №№146-147 від 23.09.2020 з доданими до них відповідними розрахунками;
		- в ході досудового розслідування кримінального провадження №12020220500001431 від 25.08.2020 за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «Коксовий завод «Новомет» злочину, передбаченого ч.1 ст.241 КК України, прокурором було призначено судову інженерну-екологічну експертизу;
		- за результатами експертизи проведеної Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім.засл. проф. М.С. Бокаріуса" заключено висновок №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021, згідно якого збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря документально та арифметично підтверджуються в сумі 3.475.649,79 грн.
		Наведені обставини сторонами не заперечуються. 
		Після отримання вказаних претензій із розрахунком розміру шкоди, вимоги цих претензій добровільно виконані відповідачем не були, збитки в розмірі 3.475.649,79 грн  в добровільному порядку не відшкодовано, що стало підставою для звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області з позовом про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
		При цьому, прокурор вказував на те, що дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались. 
		Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що у діях ТОВ «Коксовий завод «Новомет» наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:  протиправна поведінка полягає у вигляді наднормативного забруднення атмосферного повітря та шкідливий результат, який є прямим наслідком такої протиправної поведінки (статті 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"), а саме за відсутності відповідних дозвільних документів; вина особи, яка полягає у здійснені експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу всупереч статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики; причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача. При цьому строк на подання заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідачем порушено внаслідок власних дій, терміни на розгляд дозвільних документів з боку органів державної влади не оскаржено, а отже у спірних правовідносинах наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.
		Щодо звернення із даним позовом до господарського суду прокурора, колегія суддів зазначає наступне. 
		Так, за змістом частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. 
		Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. 
		Згідно з положеннями частин третьої та четвертої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
		Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
		Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
		Водночас, згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. 
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. 
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. 
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. 
		Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. 
		Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. 
		У рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Схожу за змістом правову позицію стосовно представництва прокурором інтересів держави викладено Верховним Судом у постановах від 19.08.2020 у справі № 923/787/18, від 20.01.2021 у справі № 927/468/20, від 25.08.2020 у справі № 910/12285/18, а також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		В даному випадку, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є саме позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області, що передбачено  Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затв. Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230. 
		Як видно з матеріалів прави, позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів держави в суді попри те, що ним були виявлені порушення з боку відповідача та навіть вчинені заходи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
		26.02.2021  Харківська місцева прокуратура №2 листом за вих.№43-1593 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила ДЕІ у Харківській області про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до господарського суду із позовною заявою до відповідача.
		У відповідь Державна екологічна інспекція у Харківській області листом від 26.02.2021 №873-13-13 повідомила прокуратуру, що відповідачем дійсно не сплачено шкоду заподіяну державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проте інспекція самостійно не зверталася до господарського суду з відповідним позовом, оскільки у неї відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору.
		Враховуючи відповідь Державної екологічної інспекції у Харківській області, значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню (відсутність бюджету на сплату судового збору), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів.  
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.  
		В даному випадку предметом спору є стягнення збитків, понесених державою внаслідок порушення підприємством відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Тож, предметом доказування в силу норм Господарського процесуального кодексу України, є:
		- факт порушення підприємством відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів;
		-  наявність підстав для стягнення збитків у відповідності до ст.1166 ЦК України,
		- правильність розрахунку збитків.  
		По-перше, щодо факту порушення підприємством відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовищ», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища. 
		Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. 
		Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. 
		Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин. 
		Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 11 «Про охорону атмосферного повітря», для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
		Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу. 
		Як свідчать матеріали справи, відповідач в процесі своєї господарської діяльності вчинив порушення екологічного законодавства, зокрема тим, що в період з 11.12.2019 по 04.09.2020 здійснював експлуатацію стаціонарних джерел з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу, необхідного згідно з вимогами статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". 
		Факт порушення підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме: 
		- актом перевірки №789/12-02/05-04 від 01.09.2020, 
		- приписом №92/05-04 від 08.09.2020, 
		- постановами про накладення адміністративного стягнення №207/05-04 від 09.09.2020, №208/05-04 від 09.09.2020, 
		- самим дозволом, датою видачі якого є 05.03.2021.
		Внаслідок дій відповідача, Інспекцією визначено, що державі заподіяно збитки, проте, відповідач заперечує проти наявності своєї вини в несвоєчасності отримання дозволу на користування надрами та наполягає на законності здійснення ним господарської діяльності з експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в силу принципу "мовчазної згоди", передбаченого статтею 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. 
		Юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. При цьому з наведених вище норм вбачається, що застосування принципу мовчазної згоди можливе при сукупній наявності таких умов: 1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви; 3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.
		Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, в даному разі ці умови, необхідні для застосування принципу мовчазної згоди, відсутні, про що свідчать відповідні матеріали справи, а саме:
		- відповідачем було подано не всі визначені законом документи для отримання дозволу (надісланий 18.03.2020 відповідачем на адресу Міністерства енергетики та захисту довкілля України звіт з інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Коксовий завод «Новомет» не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку).
		У листі ТОВ «Коксовий завод «Новомет» №18/03-01 від 18.03.2020 серед додатків зазначено про надання звіту з інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 
		Натомість доказів реєстрації даного звіту станом на 18.03.2020 в Мінприроди, як того вимагає пункт 1.11. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин, відповідачем не надано. Навпаки, з листа Міністерства енергетики та захисту довкілля України №12.2.2-ВИХ540-20 від 19.02.2020 вбачається, що звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин виконаний з порушенням Інструкції (КНД 211.2.3.014-95). 
		У листі №27/02-06 від 27.02.2020 відповідач направив доопрацьований звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ «Коксовий завод «Новомет». Проте доказів того, що доопрацьований звіт відповідав вимогам Інструкції та був зареєстрований Міністерством до 18.03.2020 (дати звернення з заявою про видачу дозволу) матеріали справи також не містять. 
		У листі  №212.2.2-ВИХ/1564-20 від 27.05.2020 Міністерство повідомило відповідача про те, що у зв`язку з оголошенням карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних послуг, тому звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин буде розглянутий після припинення карантину. 
		Відповідач ці дії Міністерства не оскаржував.
		- відповідні документи було подано вже після початку вчинення ним порушення - після початку експлуатації ним джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яке відбулося 11.12.2019 (дата отримання в тимчасове платне користування майна з виробництва коксу та коксопродуктів на підставі договору оренди від 26.09.2019 №28-250 та акту прийому-передачі від 11.12.2019) - 18.03.2020 до Міністерства енергетики та захисту довкілля України подано лист вих. №18/03-01 про отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 
		Враховуючи вищенаведені обставини, застосування принципу мовчазної згоди, на яку посилається відповідач, є безпідставним. В той же час, матеріалами справи підтверджується факт експлуатації відповідачем джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності необхідного дозволу, а також доведеним є факт протиправної поведінки відповідача, що міститься в порушенні статей 10, 11 Закону 
		По-друге, щодо наявності підстав для стягнення збитків, колегія суддів зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
		Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Частиною 1 ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
		Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків (шкоди); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
		За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу. 
		Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини. 
		За змістом частини 1 статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. 
		В даному випадку підлягає доказуванню наявність у діях відповідача протиправної поведінки та вини при отриманні відповідних дозволів та наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 
		В той же час у діях ТОВ «Коксовий завод «Новомет» наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема: 
		- протиправна поведінка, яка полягає в наднормативних викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідних дозвільних документів, чим порушено ст.ст. 10,1 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; 
		- вина особи, яка полягає у здійсненні господарської діяльності, що призводить до наднормативних викидів за відсутності відповідного дозволу, на підтвердження чого надано акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення; 
		- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків; 
		- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
		Таким чином, строк на подання заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідачем порушено внаслідок власних дій, терміни на розгляд дозвільних документів з боку органів державної влади не оскаржувались, а отже у спірних правовідносинах наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.
		По-третє, дослідженню підлягає питання правильності розрахунку збитків, заявленого до стягнення з підприємства відповідача. 
		Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		За наслідками діяльності підприємства відповідача в частині наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічною Інспекцією визначено, що державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 3.475.649,79 грн.
		Спеціальний склад та порядок визначення розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджений наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277.
		При цьому, суд враховує, що вказана Методика була затверджена Міненерго вже після того, як Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (в т.ч. стаття 34) був викладений в новій редакції згідно із Законом від 21.06.2001 №2556-ІІІ. 
		Тобто, відповідний наказ про затвердження Методики був виданий саме на виконання цього закону. Отже, він і є тим самим нормативним актом, про який йдеться в цій статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". При цьому цей наказ не визнаний незаконним, не скасований ні в судовому, ні в іншому порядку, а отже є чинним.
		Тож, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо чинності вказаної Методики та можливістю визначення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, на її підставі, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.10.2019 у справі №826/3820/18.
		Згідно з пунктом 2.1. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. 
		У випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу, застосовуються розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку (п.п. 2.8.1. п. 2.8 Методики). 
		Наявний в матеріалах справи висновок Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021 містить розрахунок шкоди, зроблений на підставі Методики, згідно з яким розмір шкоди становить 3.475.649,79 грн.
		За вимогами Господарського процесуального кодексу України, експертний висновок має відповідати вимогам, визначеним у ст.  98 ГПК України, та оцінюватися з урахуванням вимог ст.104 цього Кодексу, відповідно до якої висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, передбаченими в ст. 86 ГПК України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. 
		В результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може визнати його: а)  повним та обґрунтованим і покласти в основу рішення; б) неповним або не досить зрозумілим і призначити додаткову експертизу; в) таким, що викликає сумніви у правильності висновку, і призначити повторну експертизу; г) не погоджуючись із висновком експерта, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.
		Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).
		Зазначена судова експертиза проведена у відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/8, а висновок експерта №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021, складений за результатами проведення даної експертизи відповідає вимогам ГПК України і не викликає сумніву у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експертів, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів справи, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним обставинам справи, а також не були спростовані відповідачами жодними іншими належними і допустимими доказами у справі.
		Суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 86 ГПК України надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема висновку експертів №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021 та встановив, що складений за результатами розгляду судової експертизи висновок містить вичерпні відповіді на порушені прокурором питання, відповіді є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.
		У відповідності до п. 3.8. застосовуваної Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини а атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу, за результатами інструментально-лабораторних вимірювань здійснюється за формулою: mi = 3,6 x 10 -6 x Pві х qvo x T. При чому Pві  - у цій формулі це середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення), приведених до нормальних умов, мг/м-3. 
		Інспекцією під час здійснення перевірки на джерелах викидів послідовно відібрано три проби, а в розрахунку застосовано середнє арифметичне, що відповідає вимогам п. 3.8 Методики і застосовано Інспекцією у претензіях №146 та №148.
		Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів та наданих сторонами пояснень зазначений розрахунок є документально обґрунтованим та математично правильним та відповідає вимогам Методики 
		Щодо тверджень апелянта про неправильність використання в наданому випадку прокурором розрахунку шкоди, виконаного за Методикою, коефіцієнту "Кзі", рівного одиниці, колегія судді зазначає, що згідно 4.4. Методики визначено, що у разі, якщо в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також якщо рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта "Кзі" приймається рівним одиниці. 
		В даному разі результати інструментальних вимірювань концентрації відповідних забруднюючих речовин, на які посилається відповідач, свідчать, що рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК. Тому в розрахунку правильно використано коефіцієнт "Кзі" рівний одиниці.
		Також безпідставними є твердження відповідача про неправильне визначення коефіцієнту "Рві", оскільки масова концентрація забруднюючої речовини (оксиду виглецю) у протоколі вимірювань від 03.09.2020 №789/12-02 приведена у перерахунку на 3% мг/куб. м. 
		Щодо посилань відповідача на те, що висновок експертів №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021, на підставі якого прийнято рішення суду першої інстанції, суперечить висновку експертів №11733/11734/18641/18642-18651 від 22.07.2021, з яких на думку відповідача вбачається, що одні і ті самі експерти, відповідаючи на одне й те саме питання та визначаючи розмір заподіяного збитку державі майже за один і той самий період, встановлюють різну суму збитку,  колегія суддів зазначає наступне.  
		Предметом даної господарської справи є стягнення збитків заподіяних державі в насідок наднормативних викидів ТОВ "Коксовий завод "Новомет" саме у в розмірі 3.475.649,79 грн і за період 11.12.2019 по 04.09.2020, а не сума 3.191.356,09 грн, визначена експертним висновком №11733/11734/18641/18642-18651 від 22.07.2021 за інший період з 24.01.2020 по 04.03.2021. 
		Як вже було зазначено, наявний висновок експертів №16395/21074/2615-2622/2623-2630 від 24.02.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12020220500001431, відповідно до якого вбачається, що в обсязі наданих матеріалів розрахунок збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Коксовий завод "Новомет" документально та арифметично підтверджується в сумі 3.475.649,79 грн. Розбіжності з сумою, наданою до розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря у сумі 192.550,97 грн (3.475.649,79 - 3.283.098,82) виникла внаслідок застосування ДЕІ для показника 1,1П значення 5.193,3 грн/т замість 5.500, грн/т".  
		Інші доводи заявника апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, також відповідачем не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови у позові.
		З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі №922/719/21 слід залишити без змін.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
		Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет"  на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2021  у справі №922/719/21 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2021 у справі №922/719/21 - залишити без змін.
		Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
		 
		Повний текст постанови складено   22.10.2021 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                    О.А. Істоміна
		 
		Суддя                                                                                           С.В. Барбашова  
		 
		Суддя                                                                                           Н.М. Пелипенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...