Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/21079/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2021. Зареєстровано: 25.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2021.

Номер судового провадження: 2/753/3168/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/21079/19
		провадження № 2/753/3168/21 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"19" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Лужецької О.Р.,
		при секретарі - Григораш Н.М.,
		за участю: 
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача ОСОБА_2 ,
		розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та поділ спільного майна, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 , третя особа: публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та поділ спільного майна.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з липня 2015 року до 30 листопада 2018 року він проживав з відповідачкою однією сім`єю без шлюбу.
		У вересні 2017 року сторони прийняти рішення придбати квартиру АДРЕСА_1 в складі будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового призначення в 11 мікрорайоні житлового масиву «Позняки» у Дарницькому районі м. Києва ЖК «Seven» і як наслідок був укладений інвестиційний договір між ОСОБА_4 та ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» № 12046/А/158-1.
		У листопаді 2018 року стосунки між сторонами погіршились, відповідачка змінила місце проживання та забрала документи на придбання квартири.
		Посилаючись на норми ст. ст. 69, 70, 74 СК України ОСОБА_3 , просив суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4 в період з липня 2015 по 30 листопада 2018 року. Визнати за ОСОБА_3 в порядку поділу спільного сумісного майна право вимоги передачі майнового права на Ѕ частину квартири з будівельним номером АДРЕСА_1 в складі будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового призначення в АДРЕСА_2 та визнати ОСОБА_3 інвестором на Ѕ частину квартири за інвестиційним договором № 12046/А158-1, укладеного між ОСОБА_4 та «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер».
		Відповідачка продала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти позовних вимог. Так, ОСОБА_4 вказала, що не заперечує, що деякий час зустрічалася з позивачем, вони навіть спільно подорожували, але вони не проживали як сім`я. При цьому відповідачка наголошувала, що коли вони з ОСОБА_3 зустрічалися, вона мала стосунки з іншими чоловіками.
		Відповідач стверджувала, що вона та ОСОБА_3 не вели спільного господарства, не мали спільного бюджету, не здійснювали спільне придбання майна. Так, дійсно вона купила майнові права на квартиру АДРЕСА_1 в складі будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового призначення в 11 мікрорайоні житлового масиву «Позняки». 26 вересня 2017 року вона особисто сплатила за неї кошти в розмірі 1 461 444 грн. 53 коп. Натомість ОСОБА_3 фінансової участі у придбанні цього об`єкту нерухомості не брав.
		З цих підстав ОСОБА_4 просила суд відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог.
		У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позові, просили суд їх задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні її позову.
		Заслухавши вступні слова сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.
		Судом з`ясовано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі не перебували.
		З матеріалів справи вбачається, що з метою придбання квартири АДРЕСА_1 в складі будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового призначення в 11 мікрорайоні житлового масиву «Позняки» у Дарницькому районі м. Києва ЖК «Seven» 26 вересня 2017 року між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» укладено Інвестиційний договір № 12046/А/158-1.
		26 вересня 2017 року ОСОБА_4 внесено інвестиційний внесок згідно Інвестиційного договору № 12046/А/158-1 від 26 вересня 2017 року в розмірі 1 461 444,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26 вересня 2017 року.
		Ч. 2 ст. 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
		Згідно з ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
		За приписами ст. 60 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
		Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).
		Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
		Правило ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
		З наведеного положення випливає ознака подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї, наявність усталених відносини, що притаманні подружжю, спільне проживання.
		Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
		Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню (постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 178/90/18-ц).
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
		Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 , який є знайомим ОСОБА_6 надав свідчення, що знає ОСОБА_6 з 2006 року, з ОСОБА_7 познайомився в 2015 році, вона тоді жила в м. Бориспіль. ОСОБА_7 з ОСОБА_6 жили разом то в іі квартирі, то в його квартирі, їздили на відпочинок два рази в рік.
		Свідок ОСОБА_8 , сусід ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пояснив, що мешкав в квартирі АДРЕСА_3 , а вони в квартирі АДРЕСА_4 в цьому ж будинку. Вони жили разом, бачив їх декілька разів в тиждень.
		Свідок ОСОБА_9 , який є знайомим ОСОБА_7 повідомив, що з грудня 2017 року по листопад 2019 року здавав в оренду ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_5 . Зустрічався з нею рідко, так як живе за містом. В квартирі нікого, крім ОСОБА_7 не бачив, промислового обладнання також.
		Свідок ОСОБА_10 , який є другом ОСОБА_7 надав свідчення про те, що у вересні 2017 року позичив ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 30 000 доларів США на купівлю квартири, про що була складена розписка. В строк, визначений у розписці ОСОБА_7 повернула кошти, а він віддав їй розписку.
		Свідок ОСОБА_11 , який є чоловіком ОСОБА_7 повідомив, що познайомився з ОСОБА_7 в 2016 році. З того часу вони будували відносини, які тривають і досі. ОСОБА_4 жила в АДРЕСА_6 . В квартирі ознак сімейного життя не було. Вона хотіла придбати квартиру в ЖК «Seven Hill», тому продала свою квартиру в м. Бориспіль, а залишок коштів, необхідних для придбання квартири позичила у ОСОБА_12 
		Верховний Суд у постановах від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16, від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18-ц зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
		При цьому Верховний Суд у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 20 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 21 травня 2020 року у справі №161/11536/17 вказав на те, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
		Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року по справі №466/3769/16-ц).
		Вирішуючи заявлену в межах даної цивільної справи позову вимогу про встановлення факту спільного проживання сторін як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з липня 2015 року по 30 листопада 2018 2019 року, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки самі лише показання свідків та спільні фотографії без доведення наявності у сторін спільного побуту та бюджету, факту здійснення спільних витрат не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
		Сам факт перебування у незареєстрованих шлюбних відносинах без установлення обставин ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною із сторін, про що, також зазначено в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 442/2219/11.
		Посилання позивача на спільне проживання з ОСОБА_4 , спільний відпочинок та святкування свят не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в розумінні ст. 74 СК України без наявності інших ознак сім`ї.
		Надані позивачем докази, а саме роздруківка фотознімків свідчать лише про існування між сторонами у певний період часу близьких, романтичних стосунків як між чоловіком та жінкою, які не можна ототожнювати із подружніми/шлюбними відносинами.
		Показання допитаних свідків є суперечливими та беззаперечно не свідчать про ведення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільного господарства, наявність у них спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що не підлягає задоволенню і решта заявлених позовних вимог - про визнання майна спільною сумісною власністю, його поділ між сторонами, оскільки такі вимоги є похідними та ґрунтуються на позовній вимозі про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у задоволенні якої, як вказано вище, судом відмовлено.
		За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог.
		Керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та поділ спільного майна - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Лужецька О.Р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...