Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 703/2714/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2021.
Дата набрання законної сили: 13.10.2021
Номер судового провадження: 61-11537ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                  
		 
		13 жовтня 2021 року
		м. Київ
		справа № 703/2714/19
		провадження № 61-11537св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д., 
		суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., 
		 
		учасники справи:
		заявник (стягувач)- ОСОБА_1 , 
		суб`єкт оскарження- старший державний виконавець Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Теліженко Валерія Олександрівна,
		заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ,
		особа, яка подала касаційну скаргу, - Придніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 
		(м. Київ) на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 червня 
		2021 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Новікова О. М., 
		Фетісової Т. Л., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина 
		Короткий зміст скарги 
		У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та рішення старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Придніпровський ВДВС) Теліженко В. О. щодо повернення виконавчого документа без прийняття 
		до виконання.
		Скарга мотивована тим, що за результатами розгляду Смілянським міськрайонним судом справи за його позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною 26 грудня 2019 року між сторонами досягнуто мирової угоди та постановлено ухвалу суду про її затвердження.
		Зазначав, що ОСОБА_2 не надає йому можливості зустрічатися 
		з дитиною у порядку та способи, визначені в ухвалі суду, а також не надає будь-якої інформації про стан здоров`я дитини. Тому вважав, що ухвала Смілянського міськрайонного суду від 26 грудня 2019 року підлягає примусовому виконанню.
		30 вересня 2020 року він направив до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про примусове виконання судового рішення та копію ухвали.
		05 жовтня 2020 року вказана заява та додані до неї документи отримані Придніпровським відділом державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
		Вказував, що оскільки строк повернення виконавчого документа без прийняття до виконання становить три дні, то він вважав, що ухвала суду прийнята до виконання.
		26 жовтня 2020 року старший державний виконавець Придніпровського ВДВС Теліженко В. О. направила йому повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яке датоване 19 жовтня 2020 року.
		Повертаючи виконавчий документ, державний виконавець послалася на те, що виконання рішення не передбачає застосування примусових заходів.
		Зазначає, що в ухвалі суду, якою затверджена мирова угода, зазначено, що він та ОСОБА_2 зобов`язуються не чинити будь-які перешкод одне одному в реалізації прав щодо дитини. Умови, викладені в ухвалі, передбачають порядок і спосіб виконання рішення.
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
		- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Теліженко В. О. щодо повернення без прийняття до виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 
		2019 року;
		- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яке зареєстроване 19 жовтня 
		2020 року за № 63709, винесене старшим державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Теліженко В. О. за виконавчим документом, яким є ухвала Смілянського міськрайонного суду від 26 грудня 2019 року;
		- зобов`язати старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Теліженко В. О. відкрити виконавче провадження за виконавчим документом - ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 26 грудня 2019 року, без сплати авансового внеску та вжити всіх необхідних заходів, спрямовані на виконання рішення суду.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області
		від 17 листопада 2020 року у складі судді Кирилюк Н. А. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що текст мирової угоди, яка затверджена судом, визначає права та обов`язки батьків щодо їх дитини. При цьому пункти затвердженої угоди, крім погоджених дій батьків та прав дитини, не містять вказівки на застосування будь-яких заходів примусового виконання вказаного рішення у разі, якщо угода не буде виконуватися. Враховуючи, що скаржник подав до виконавчої служби судове рішення, яке не містить вказівки на застосування заходів примусового виконання рішень, незважаючи на ту обставину, що державний виконавець порушив строки повернення ухвали суду без прийняття до виконання, суд вважав, що у задоволенні скарги слід відмовити з огляду на те, що державний виконавець по суті прийняла правильне рішення.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 червня 
		2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково,
		а ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області
		від 17 листопада 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії
		та рішення старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Теліженко В. О. щодо повернення виконавчого документа без прийняття до виконання скасовано.
		Ухвалено нове рішення, яким:
		визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС Теліженко В. О. щодо повернення без прийняття 
		до виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2019 року.
		Зобов`язано старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС Теліженко В. О. повторно вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 26 грудня 2019 року з урахуванням доводів, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
		У задоволенні інших вимог відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що державний виконавець Теліженко В. О. не врахувала положеннястатті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», а тому її дії щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними.
		Ухвала Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 
		від 26 грудня 2019 року про затвердження мирової угоди набрала законної сили 10 січня 2020 року, таким чином, саме з цієї дати починається перебіг строку пред`явлення судового рішення до виконання.Стягувач звернувся до державного виконавця із заявою про примусове виконання судового рішення 30 вересня 2020 року, тобто через вісім місяців після набрання ухвалою суду законної сили, а тому незазначення строку пред`явлення до виконання судового рішення не є підставою для повернення стягувачу виконавчого документа без виконання.
		Повернення виконавчого документа без прийняття до виконання з інших підстав, відмінних від випадків, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», з якими закон пов`язує повернення виконавчого документа без виконання, як-то ненадання стягувачем доказів невиконання виконавчого документа державному виконавцю, на що він у тому числі посилався у своєму повідомленні, 
		не допускається.
		Разом з тим повідомлення про повернення виконавчого документ має інформаційний характер, не є ні нормативно-правовим актом, ні правовим актом індивідуальної дії, тому не може бути предметом оскарження, 
		а відкриття виконавчого провадження належить до компетенції державного виконавця.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, Придніпровський ВДВС, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
		У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що в резолютивній частині ухвали про затвердження мирової угоди не зазначено заходів примусового виконання рішення, які має здійснювати державний виконавець під час примусового виконання ухвали. Крім того, в додатках до заяви про примусове виконання немає доказів, які підтверджують ухилення ОСОБА_2 від добровільного виконання мирової угоди, сама мирова угода не передбачає строків для добровільного виконання, а її виконання здійснюється за домовленістю сторін згідно із затвердженим графіком. 
		Зазначає, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом України «Про виконавче провадження». В ухвалі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 січня 2020 року у справі № 703/2714/19 не зазначено строк пред`явлення ухвали до виконання, що суперечить вимогам пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
		Вказує, що згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання  рішень.
		У резолютивній частині ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 січня 2020 року чітко не зазначено заходів примусового виконання рішення, які має здійснювати державний виконавець під час примусового виконання цієї ухвали.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому він просив залишити оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 
		від 26 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Смілянської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною 
		з визначенням способу участі у її вихованні затверджено мирову угоду між сторонами, за умовами якої:
		1. Сторони визнають, що вони мають рівні права та обов`язки щодо дитини 
		у спілкуванні з нею і вихованні, зобов`язуються не чинити будь-яких перешкод одне одному в реалізації цих прав та обов`язків, та виконувати умови цієї мирової угоди при цьому всі рішення щодо дитини приймати спільно.
		2.1. До досягнення дочкою десятирічного віку місцем її проживання встановити місце фактичного проживання її матері.
		2.2. З метою додержання прав дочки на вибір місця проживання, ураховуючи положення частини другої статті 160 СК України, після досягнення нею десятирічного віку та до досягнення нею чотирнадцяти років місцем її проживання вважати місце, визначене в підпункті 2.1 цієї угоди, а саме місце проживання та реєстрації ОСОБА_2 , однак тільки 
		у разі погодження з ОСОБА_3 ;
		3. ОСОБА_2 зобо`язується надати батькові дитини інформацію про адресу проживання дитини шляхом відсилання рекомендованого листа із зазначенням адреси на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу проживання батька дитини не пізніше десяти днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили, а в разі зміни місця проживання дитини повідомляти батькові адресу нового місця проживання дитини не пізніше десяти днів з моменту його зміни.
		4. Сторони зобов`язуються надавати одне одному дозвіл вивозити 
		за кордон ОСОБА_3 для відпочинку чи лікування на строк до 30 діб або інші строки за домовленістю між батьками шляхом надання згоди, посвідченої нотаріально, у встановленому законом порядку із зазначенням країни прямування та строку повернення дитини до України.
		4.1. Батьки дитини мають повідомити одне одного не пізніше ніж за сім календарних днів, а у винятковому випадку - три доби про необхідність надання згоди на виїзд дитини за кордон шляхом надсилання повідомлення на телефонний номер, зазначений у цій угоді, або інші телефонні номери 
		за погодженням.
		4.2. Витрати на нотаріальне посвідчення згоди на виїзд за кордон 
		ОСОБА_3 у супроводі батьків несе той з батьків, з ким виїжджає дитина.
		5. З метою забезпечення права дитини на рівну участь батьків у її утриманні, вихованні, забезпеченні фізичного, духовного та морального розвитку, сторони угоди погодили встановити для ОСОБА_1 графік зустрічей та спільного перебування з дитиною, який починаючи з першого тижня місяця, що настане після набрання судовим рішенням законної сили, буде таким:
		5.1. Сторони погодили, що ОСОБА_3 , постійне місце проживання якої визначається за місцем проживання матері, кожен непарний тиждень місяця року протягом 4 діб з 10:00 годин вівторка до 10:00 годин суботи 
		(або в інші дні за домовленістю між батьками) буде перебувати спільно 
		з батьком в місцях, визначених ним самостійно без присутності матері 
		та тимчасово в час спільного перебування буде проживати (перебувати) 
		за місцем реєстрації батька (за винятком літнього часу);
		5.2. Сторони погодили, що ОСОБА_3 , постійне місце проживання якої визначається за місцем проживання матері, кожен парний тиждень місяця року протягом трьох діб з 10:00 годин середи до 10:00 годин суботи (або 
		в інший час за домовленістю між батьками) буде перебувати спільно 
		з батьком в місцях, визначених ним самостійно без присутності матері та тимчасово в час спільного перебування буде проживати (перебувати) 
		за місцем реєстрації батька (за винятком літнього часу);
		Одночасно сторони домовилися про те, що час спільного перебування дитини з її батьком в місцях, визначених ним самостійно, не може бути меншим, ніж 183 доби на рік.
		5.3. Встановити такий спосіб та порядок виконання рішення у цій частині: сторони погодилися, що батько самостійно забиратиме та повертатиме дитину за місцем її проживання, визначеним у пунктах 2.1, 3 угоди.
		5.4. До досягнення дитиною шкільного віку та під час навчання дитини 
		у закладі шкільної освіти встановити батькам такий графік проведення літнього часу та шкільних канікул:
		Кожного парного року весняні канікули дитина проводить з матір`ю, осінні - з батьком;
		кожного непарного року весняні канікули дитина проводить з батьком, осінні - з матір`ю.
		5.5. Сторони погодили, що в літній час (з 01 червня до 31 серпня кожного року) графік їх спільного окремого перебування з дитиною буде таким:
		З 1 до 23 червня безперервно включно дитина проводить з батьком;
		З 24 червня до 16 липня безперервно включно дитина проводить з матір`ю;
		З 17 липня до 08 серпня включно безперервно дитина проводить з батьком;
		З 9 до 31 серпня включно дитина безперервно проводить з матір`ю.
		5.6. Щороку під час зимових канікул час спільного перебування батьків 
		з дитиною буде таким:
		кожного непарного року з 10:00 години 23 грудня до 19:00 години 01 січня парного року дитина безперервно проводить з матір`ю.
		З 19:00 години 01 січня парного року до 19:00 години 09 січня дитина проводить безперервно із батьком;
		Кожного парного року з 10:00 23 грудня до 19.00 год. 01 січня непарного року дитина безперервно проводить з батьком.
		З 19:00 години 01 січня непарного року до 19:00 години 09 січня дитина безперервно проводить із матір`ю.
		5.7. Встановити такий порядок святкування дня народження дитини 
		(21 вересня):
		Кожного непарного року дитина святкує день народження з батьком з 16:00 21 вересня до 16:00 22 вересня.
		Кожного парного року дитина святкує день народження з матір`ю з 16:00 
		21 вересня до 16:00 22 вересня.
		За домовленістю між батьками святкування дня народження дитини може відбуватись спільно.
		5.8. Встановити такий порядок святкування дня народження батька. Батько особисто забирає дитину 07 лютого о 17:00 години за місцем проживання матері та особисто повертає дитину о 17:00 години 08 лютого 
		за місцем проживання матері.
		5.9. Встановити наступний порядок святкування дня народження матері.
		Дитина перебуває з матір`ю з 9:00 07 березня до 14:00 08 березня кожного року в разі, якщо на ці дні перепадають дні побачень батька з дитиною. Водночас не використана батьком доба додається до наступних побачень 
		з дитиною, які слідують за вказаною датою першими.
		5.10. Сторони угоди зобов`язуються повідомляти одна одну засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі настання непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається амбулаторно) або будь-яких інших обставин, що можуть унеможливити використати визначений за графіком час на здійснення виховання дитини чи побачень з нею, шляхом надсилання СМС-повідомлення на особисті телефоні номери батька та матері зазначені у цій угоді, або інші номери телефонів у разі їх заміни. Про заміну телефонів інформують один одного заздалегідь шляхом надсилання відповідного повідомлення або письмово на адресу, зазначену у вказаній угоді.
		5.11. Батьки погодили, що в літній час та в час, коли у шкільних закладах освіти триватимуть зимові канікули, графік, встановлений у пункті 5 угоди, не поширюється у зв`язку з досягненням ними згоди щодо перебування дитини з кожним із них протягом безперервного часу.
		6.Встановити такий порядок спільної опіки батьків над дитиною у разі хвороби дитини:
		У разі якщо дитина захворіла, перебуваючи з одним із батьків, що унеможливлює передання дитини іншому із батьків (хвороба дитини, лікування за якою відбувається амбулаторно), лікування дитини здійснює той із батьків, з ким перебуває дитина.
		Той із батьків, з ким перебуває дитина, має підтвердити факт наявності хвороби випискою з картки хвороби дитини або довідкою з лікувального закладу із зазначенням рекомендації лікаря про неможливість передання дитини іншому з батьків.
		Після закінчення лікування наявність хвороби (хвороба дитини, лікування якої відбувалося амбулаторно) має бути засвідчена довідкою уповноваженого державного або приватного закладу охорони здоров`я.
		У разі якщо виклик лікаря є ускладненим, той із батьків, з ким перебуває дитина, має підтвердити факт наявності хвороби іншому з батьків в інший спосіб, достатній для отримання іншим із батьків повноцінної інформації про стан здоров`я дитини.
		У дні, коли дитина здійснює лікування амбулаторно або у стаціонарному 
		закладі охорони здоров`я, батькам забезпечується безперешкодне право на відвідування дитини під час лікування вдома, а також перебування 
		з дитиною в лікувальному закладі відповідно до правил, встановлених цим лікувальним закладом.
		У разі хвороби дитини батьки зобов`язуються негайно попереджати один одного про хворобу дитини, регламент лікування, шляхом надсилання СМС-повідомлень за телефонні номери батьків, визначені у цій угоді та або 
		в інший спосіб за домовленістю між батьками.
		Батьки зобов`язуються надавати один одному повну, достатню інформацію (як-то: копія медичної картки дитини, інші документи, що підтверджують стан здоров`я дитини та спосіб лікування, іншу інформацію стосовно стану здоров`я дитини) для здійснення повноцінного лікування дитини у той час, коли дитина знаходиться з одним із батьків.
		Після закінчення лікування дитина має бути передана, відповідно до графіка, зазначеного у цій угоді, але в разі, якщо дитина захворіла під час перебування у батька, і тільки якщо у нього немає можливості перебувати 
		з дитиною до закінчення амбулаторного лікування, зобов`язати батька повернути дитину матері за місцем проживання матері дитини.
		7. Особливі обставини:
		У разі виїзду ОСОБА_2 для проживання до іншого міста поза межами Черкаської області вона зобов`язується повідомити ОСОБА_1 про зміну місця проживання в порядку, визначеному пунктом 3 цієї угоди.
		Крім того, в разі обрання ОСОБА_2 місця проживання, яке знаходиться поза межами Черкаської області, спосіб участі у вихованні та спілкуванні 
		з дитиною її батька полягатиме у вигляді спільного перебування з дитиною в місцях, визначених ним самостійно, крім закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування у нічний час, за відсутності матері з 9:00 години з 1-го числа до 9:00 години 16 числа кожного місяця.
		У разі якщо передання дитини відповідно до графіка, встановленого цією угодою, є ускладненим через особисте бажання дитини встановити такий порядок передання дитини, а саме: той із батьків хто має передати дитину, має попередити іншого з батьків, шляхом надіслання СМС-повідомлення на номер іншого з батьків. У разі настання таких обставин той із батьків, з ким знаходиться дитина, забезпечує повноцінну можливість самостійно з`ясувати думку дитини (надання можливості спілкування засобами електронного зв`язку, як-то телефонний голосовий зв`язок, Viber або інші подібні мережі зв`язку тощо).
		Той із батьків, кому має бути передана дитина, має право на безперешкодне з`ясування особистої думки дитини шляхом здійснення особистого спілкування з дитиною без присутності того з батьків, з ким знаходиться дитина.
		У разі якщо обставини, що унеможливлюють передання дитини від одного 
		з батьків до іншого, продовжують існувати, той із батьків, кому має передаватись дитина, має право самостійно забрати дитину без застосування примусу до дитини.
		У разі якщо передання є ускладненим, дитина залишається з тим із батьків з ким вона знаходилась за графіком, до наступного дня. Наступного дня дитина має бути передана іншому з батьків.
		Про такі обставини сторони попереджають одна одну в телефонному режимі на номери мобільних, зазначених в цій угоді, або інші відомі номери телефонів у разі їх заміни.
		8. Сторони погодилися за спільною згодою обирати для дитини: дошкільні навчальні заклади, заклади для розвитку здібностей, школи для одержання загальнообов`язкової середньої освіти, медичні та оздоровчі заклади. Згода батьків, передбачена в цьому пункті, складається письмово (в тому числі за допомогою електронних засобів).
		9. Батьки несуть особисту відповідальність за забезпечення дитини всім необхідним (матеріальне утримання дитини, одяг, належне харчування, медичне забезпечення тощо) в ті періоди, коли дитина знаходиться 
		з кожним із батьків.
		10. Сторони погодили, що ця угода продовжуватиме свою дію і в разі зміни прізвища ОСОБА_2 .
		11. Сторони погодилися про безперешкодне надання можливості вільного спілкування дитини з батьками у телефонному, голосовому режимі чи 
		за допомогою інших телекомунікаційних мереж без втручання будь-кого.
		Провадження у справі закрито (а.с. 90-93).
		30 вересня 2020 року ОСОБА_1 направив до Придніпровського ВДВС ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2019 року про затвердження мирової угоди та заяву про її примусове виконання.
		Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 не дотримується взятого на себе зобов`язання і він позбавлений можливості зустрічатися з дитиною, 
		а намагання заявника вирішити питання добровільного виконання 
		ОСОБА_2 мирової угоди та ухвали суду результату не дали.
		За наведених обставин просив прийняти до виконання ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2019 року в частині, визначеній пунктами 5, 6 ухвали, та відкрити виконавче провадження 
		(а.с. 145 -146).
		28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 отримав від старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС Теліженко В. О. повідомлення 
		від 19 жовтня 2020 року № 63709 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (а.с. 149-152).
		У повідомленні зазначено, що в ухвалі про затвердження мирової угоди не зазначено строк її пред`явлення до виконання, що суперечить пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, зазначено, що відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
		В резолютивній частині ухвали не зазначено заходів примусового виконання рішення, які має здійснювати державний виконавець під час примусового виконання ухвали, а пункт 11 вказує, що стягувач і боржник погодилися між собою про безперешкодне надання можливості вільного спілкування дитини з батьками.
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Касаційна скарга Придніпровського відділу державної виконавчої служби 
		у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволенню непідлягає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі статтями 55, 129-1 Конституції України судове рішення 
		є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження 
		і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, 
		у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
		Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Відповідно до частини першої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
		У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (частина третя статті 208 ЦПК України).
		Припинення судового спору між сторонами у спосіб укладення мирової угоди, за умови його затвердження судом шляхом постановлення ухвали із закриттям провадження у справі, не передбачає права сторони змінювати правовідношення шляхом зобов`язання внесення змін до мирової угоди та виключає можливість у подальшому в судовому порядку змінювати мирову угоду шляхом ухвалення іншого судового рішення про внесення змін до раніше затвердженої мирової угоди.
		Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Згідно з частиною першою статті 13 цього ж Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, розпоряджень, внесення подання, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до частини першої статті 64-1 зазначеного Закону виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням суду.
		Згідно з частиною другою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, 
		а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
		У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення 
		та попередження про кримінальну відповідальність.
		У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частини третя і п`ята статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача 
		з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею (частина шоста статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Порядок виконання рішень державним виконавцем про встановлення побачення з дитиною також передбачений розділом IX Інструкції 
		з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
		Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» 
		було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло 
		б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. 
		Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» 
		(HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
		Апеляційний суд, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , обґрунтовано виходив із того, що відсутність у виконавчому документі доказів, 
		що підтверджують ухилення ОСОБА_2 від добровільного виконання мирової угоди, і те, що сама мирова угода не передбачає строків для добровільного виконання, а її виконання здійснюється за домовленістю сторін та затвердженим графіком, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа, та дійшов правильного висновку, що дії старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС Теліженко В. О. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» порушують права стягувача і є такими, що не відповідають закону.
		Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»             від 28 жовтня 1998 року).
		Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
		Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а спрямовані лише на необхідність переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального 
		і процесуального права.
		Оскільки доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Щодо судових витрат
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Придніпровського відділу державної виконавчої служби 
		у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.
		Постанову Черкаського апеляційного суду від 10 червня 
		2021 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                 Д. Д. Луспеник 
		 
		 
		Судді:                                                                           І. А. Воробйова 
		 
		 
		                                                                                               Г. В. Коломієць
		 
		 
		                                                                                               Р. А. Лідовець
		 
		 
		                                                                                               Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...