Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/2030/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2021. Зареєстровано: 25.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2021.
Дата набрання законної сили: 01.11.2021
Номер судового провадження: 2-а/214/76/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 214/2030/21
		                                                                                2-а/214/76/21  
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		 
		19 жовтня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		головуючого - судді Попова В.В.,
		при секретарі - Джемерчук О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до інспектора батальйону №2 роти №2 взводу №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Кисіль Руслана Валентиновича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕГА №164550 по справі про адміністративне правопорушення від 19.02.2021 року та закриття провадження в адміністративній справі, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		         Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд скасувати постанову ЕГА №164550 по справі про адміністративне правопорушення від 19.02.2021 року, винесену інспектором батальйону №2 роти №2 взводу №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Кисіль Русланом Валентиновичем та закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення.
		       В обґрунтування позову позивач зазначив, що 19.02.2021 року, приблизно о 12 год. 00 хв., він знаходився на залізничному вокзалі, де підійшов до каси з метою придбання залізничного квитка. В цей час йому було зроблено зауваження працівником патрульної поліції, який в подальшому виніс постанову серії ЕГА №164550 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а саме за те, що він перебував у громадській споруді без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот. Із діями працівників поліції позивач не згоден, винесену постанову вважає неправомірною, оскільки правопорушення не вчиняв. Підійшовши до каси в нього була вдягнута маска. Оскільки він є учасником бойових дій, тому має пільги при придбанні квитка. На підтвердження своїх пільг він передав касиру посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 . В свою чергу касир попросила зняти маску аби пересвідчитись, що посвідчення учасника бойових дій дійсно належить йому. В цей час до нього підійшли працівники поліції, які попросили вдягнути маску, що він і зробив. Проте інспектором поліції відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач зазначив, що поліцейським не було складено протокол про адміністративне правопорушення, винесена постанова не містить посилання на докази вчинення ним адміністративного правопорушення. У зв`язку з викладеним позивач вважає, що спірна постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю. 
		       Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав, просив задовольнити та розглянути справу за його відсутності.
		       Відповідач інспектор батальйону №2 роти №2 взводу №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції Кисіль Руслан Валентинович також до суду не з`явився, надав відзив на адміністративний позов, в якому не погодився із позовними вимогами, заперечував проти їх задоволення з наступних підстав. Так, під час несення служби 19.02.2021 року в м. Кривий Ріг по вул. Залізничників, 1, залізничний вокзал, був помічений ОСОБА_1 , який перебував в громадській споруді без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратору або захисної маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Подія була зафіксована на бодікамеру АЕ 00186. Переконавшись, що вимоги ст. 278 КУпАП виконані, він перейшов до розгляду адміністративної справи. Позивача було ознайомлено з його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 КУ та на запитання «Чому перебував в громадській будівлі без вдягнутих засобів індивідуального захисту?» позивач відповів «Да, я поняв, я порушив, що Ви від мене хочете?». Під час розгляду справи клопотань від позивача не надходило. За результатами розгляду адміністративної справи ним було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства винесено постанову та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп. Крім того, відповідач зазначив, що законодавством не передбачено виняткові випадки, коли потрібно зняти вдягнуті засоби індивідуального захисту в громадській будівлі, а більш того заборонено перебувати без них. Щодо не складення протоколу відносно позивача, то у даному випадку положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних порушень, зокрема передбачених ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. Факт скоєння позивачем зазначеного правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського. У зв`язку із викладеним позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		       Представник відповідача Департаменту патрульної поліції, також надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про невизнання позову з підстав, викладений у відзиві на адміністративний позов інспектора батальйону №2 роти №2 взводу №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Кисіль Руслана Валентиновича, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Так, згідно складеної відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення, позивач 19 лютого 2021 року, о 12 год. 56 хв., знаходячись у приміщенні залізничного вокзалу, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Залізничників, 1, тобто у громадській споруді, без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, у т.ч. виготовлених самостійно, чим порушив вимогу п.п. 1 п. 2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, у зв`язку з чим зазначеною постановою у справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. 00 коп. (а.с.8-9). 
		Згідно ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
		Положеннями ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
		Відповідно до п.п. 1 п. 2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні проти епідеміологічні заходи, а саме забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
		Частиною ч. 2 ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, що тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП  обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		У відповідності до ст.ст. 251, 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Виходячи з положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. 
		Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. 
		 Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, у тому числі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
		Так, у судовому засіданні було досліджено носій відеоінформації, наданий відповідачем у якості доказу на підтвердження заперечень проти позову. З відтвореного відеозапису, встановлено, що позивачеві було повідомлено правопорушення, яке він вчинив, роз`яснено його права та складено відносно нього постанову, при цьому весь час відеозапису позивач був у вдягненій медичній масці, яка закривала ніс та рот останнього. Наданим відеозаписом не підтверджено факт вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки не зафіксовано перебування останнього у громадській споруді без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
		Таким чином, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення позивачем п.п. 1 п. 2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року та відповідно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. 
		Отже, враховуючи вище викладене, суд уважає, що обставини наявності адміністративного правопорушення не підтверджені достатніми та належними доказами, що вказує на відсутність фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та винність позивача у його вчиненні. Окрім того суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення не є окремим доказом винності позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки відображає не фактичні обставини події, а думку особи, яка її складає, про ці події. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Стосовно клопотання відповідача інспектора батальйону №2 роти №2 взводу №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції Кисіль Р.В. щодо залишення позову без розгляду у зв`язку з несплатою позивачем судового збору, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП позивач як особа, на яку накладено адміністративне стягнення, звільнений від сплати судового збору за подання позову про оскарження рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. 
		Зазначена норма є абсолютною та не встановлює можливості для неоднозначного її трактування.
		Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 28.11.2013 року №12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року №R (81) 7, у якій зазначено: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
		З огляду на те, що предметом оскарження у даній справі є рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. 00 коп., суд уважає, що покладення на позивача обов`язку сплатити судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. є неспівмірним та розцінюватиметься як обмеження права на доступ до правосуддя.
		На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 247, 251, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст.2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295  КАС України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
		Скасувати постанову серії ЕГА №164550 від 19.02.2021 року про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
		Провадження у справі про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, закрити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		 
		 
		 
		 
		Суддя В.В. Попов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...