Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/94/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2021. Зареєстровано: 26.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2021.
Дата набрання законної сили: 20.10.2021
Номер судового провадження: К/9901/7304/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 815/94/16
		адміністративне провадження № К/9901/7304/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Головуючого судді -                               Яковенка М. М.,
		суддів -                                         Блажівської Н. Є., Дашутіна І. В.,
		за участі:
		секретаря судового засідання           Бугаєнко Н. В.
		представника позивача                    Українець Д. В.
		представника відповідача                    Олійник Л. О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 815/94/16
		за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (на правах відокремленого територіального органу ДПС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: Г. П. Самойлюк) від 13 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Ю. В. Осіпов, І. П. Косцова, В. О. Скрипченко) від 27  січня 2021 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У січні 2016 року ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (далі - ТОВ «Інтертелеком») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі міжрегіонального ГУ ДФС (правонаступником, якого є Офіс великих платників податків ДПС, далі - відповідач, скаржник, або податковий/контролюючий орган), в якому просило: 
		- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000334200 від 17 серпня 2015 року про визначення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 123 732 376 грн.;
		- визнати незаконною та скасувати нараховану пеню у розмірі 22 622 932,71 грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки його прийнято на підставі акта № 17/28/-08-42/30109015 від 30 липня 2015 року, складеного за результатами виїзної позапланової документальної перевірки, яку відповідачем, проведено на підставі наказу та з порушенням вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, що встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 815/3615/15, якою визнано протиправним та скасовано наказ № 38 від 10 червня 2015 року про проведення перевірки ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» та визнано протиправними дії контролюючого органу щодо проведення перевірки на підставі вказаного наказу. 
		Позивач не допускав посадових осіб податкового органу до проведення перевірки. Позивач вважає безпідставним висновок податкового органу про порушення ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, що, на думку відповідача, призвело до неутримання податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 103178332 грн. з доходу з джерелом походження з України, виплаченого на користь контрагентів Gamercy Limited (Республіка Кіпр), Quirino Limited (Республіка Кіпр) протягом періоду з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року у вигляді процентів на підставі кредитних договорів № 01/07 від 29 червня 2007 року, № 15 від 12 жовтня 2012 року та слугувало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки міжнародним договором, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України. Кредитори Gamercy Limited (Республіка Кіпр) та Quirino Limited (Республіка Кіпр) є кінцевими власниками доходів отриманих від ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» у вигляді відсотків по кредитних договорах з позивачем.
		3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року, позовні вимоги задовольнив.
		4. Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року у справі № 815/94/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		5. Рішення суду касаційної інстанції вмотивоване тим, що суди попередніх інстанцій не доходили висновку, що встановлені судовими рішеннями у справі № 815/3615/15 порушення податковим органом порядку призначення та проведення перевірки на підставі наказу від 10 червня 2015 року № 38 зумовлюють протиправність податкового повідомлення-рішення від 17 серпня 2015 року №  0000334200, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям вказаного акта індивідуальної дії.
		Суд під час розгляду даної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен був самостійно кваліфікувати поведінку відповідача при призначенні та проведенні розглядуваного контрольного заходу й дійти власних висновків щодо правомірності/неправомірності такої поведінки в причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
		Окрім того, надаючи оцінку правовідносинам у цій справі, судам необхідно встановити період здійснення позивачем виплат доходу на користь нерезидентів та в залежності від таких обставин застосовувати положення відповідної міжнародної угоди. При цьому, без встановлення обставин щодо статусу (номінальний утримувач/посередник/фактичний (кінцевий) отримувач) нерезидентів Gamercy Limited (Республіка Кіпр) та Quirino Limited (Республіка Кіпр) висновок судів попередніх інстанцій про те, що ці особи є бенефіціарними отримувачами виплачених на їхню користь доходів для цілей звільнення (зменшення) від оподаткування таких доходів, є передчасним. 
		Водночас, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір в частині вимог, які стосуються нарахування пені в сумі 22 622 932,71 грн., не встановили правових підстав такого нарахування, а також допущених позивачем порушень, з якими податковий орган пов`язує таке нарахування, а також не надали таким обставинам належної правової оцінки.
		6. За результатами повторного розгляду справи рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року, адміністративний позов ТОВ «Інтертелеком» задоволено. 
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми Р №0000334200 від 17 серпня 2015 року. 
		Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» пені у розмірі 22 622 932,71 грн.
		7. Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 02 березня 2021 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
		8. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та заперечень на клопотання про зупинення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 815/94/16.
		9. 05 травня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
		10. Ухвалою Верховного Суду у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 815/94/16 відмовлено, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке відбудеться 20 жовтня 2021 року о 13 год. 30 хв. в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5.
		11. 07 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року задоволено. Забезпечено ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» участь у судовому засіданні у справі № 815/94/16, призначеному на 20 жовтня 2021 року на 13:30 год. в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв?язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду від 23 квітня 2020 року №  196.
		12. 11 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява скаржника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому він просить забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 20 жовтня 2021 року 0 13 год. 30 хв. у режимі відеоконференції, зокрема в приміщенні Південно-західному апеляційному господарському судді за адресою: м.  Одесса, проспект Шевченка, 29.
		13. Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року задоволено заяву Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в режимі відеоконференції. Доручено Південно-західному апеляційному господарському суду за адресою: м. Одесса, проспект Шевченка, 29 забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 20 жовтня 2021 року о 13 годині 30 хвилин, в режимі відеоконференції. Разом з тим, вищевказаною заявою скаржника було висловлено прохання визнати належним відповідачем у цій справі саме Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (на правах відокремленого територіального органу ДПС). 
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		14. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Інтертелеком» зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Одеської міської ради 21 вересня 1998 року (номер запису в ЄДР 1556 120 0000 003195).
		15. 13 жовтня 1998 року ТОВ «Інтертелеком» взято на податковий облік в СДПІ з обслуговування ВП у м. Одесі МГУМ.
		16. З 29 червня 1999 року ТОВ «Інтертелеком» є платником ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100320497.
		17. У період з 11 червня 2015 року по 16 липня 2015 року посадовими особами контролюючого органу, на підставі направлень № 28-30 від 10 червня 2015 року, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст.75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказів №  38 від 10 червня 2015 року (наказ про призначення перевірки), № 64 від 01 липня 2015 року (наказ про продовження термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки), було проведено виїзну «позапланову» документальну перевірку ТОВ «Інтертелеком» (код ЄДРПОУ 30109015) з питань підтвердження взаєморозрахунків з контрагентами: «Gamercy Limited» (Республіка Кіпр), «Quirino Limited» (Республіка Кіпр) за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року.
		18. Не погоджуючись із наказом відповідача № 38 від 10 червня 2015 року про призначення вказаної перевірки, позивач оскаржив його до Одеського окружного адміністративного суду, який, у свою чергу, своєю постановою від 06 липня 2015 року по справі № 815/3615/15 визнав протиправним та скасував наведений наказ про проведення перевірки ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ», та визнав протиправними дії контролюючого органу щодо проведення перевірки на підставі вказаного наказу. 
		19. У подальшому, ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року та Верховного Суду України від 03 жовтня 2016 року вказану вище постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі № 815/361515 залишено без змін.
		20. Разом з тим, 30 липня 2015 року, не зважаючи на скасування судом наказу № 38 від 10 червня 2015 року, податковим органом було проведено спірну перевірку, за результатами якої складено акт №  17/28/-08-42/30109015.
		21. Як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій, до початку спірної перевірки посадовою особою відповідачем на адресу ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» було направлено лист-запит від 27 травня 2015 року (вих. № 3010/10/28-08-42/10) щодо надання пояснень та документального підтвердження взаєморозрахунків з компаніями «Gamercy Limited» та «Quirino Limited» за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року.
		22. Як свідчать матеріали справи, 10 червня 2015 року за вих. № 2198-17 позивачем на вказаний вище лист-запит СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС були направлені письмові пояснення та засвідчені копії документів, а саме: кредитний договір № 01/07 від 29 червня 2007 року з нерезидентом «Gamercy Limited»; кредитний договір № 15 від 12 жовтня 2012 року з нерезидентом «Quirino Limited» з додатковими угодами; довідки про «резедентність» компаній «Gamercy Limited» і «Quirino Limited», реєстраційні свідоцтва Національного банку України з додатками; картка рахунку 502 та 6842 по нерезидентам «Gamercy Limited» та «Quirino Limited»; валютні меморіальні ордери та платіжні доручення.
		23. Проте, 10 червня 2015 року контролюючим органом, не зважаючи на надання пояснень та підтверджуючих документів, було видано наказ № 38 «Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Інтертелеком» (код ЄДРПОУ 30109015) та направлення на проведення перевірки № 28-30 від 10 червня 2015 року, із посиланням на те, що позивач нібито не надав належного підтвердження на обґрунтування взаємовідносин із контрагентами «Gamercy Limited» (Республіка Кіпр), «Quirino Limited» (Республіка Кіпр).
		24. Отже, як видно зі змісту спірного акту перевірки та встановлено судами, направлення на перевірку були пред`явлені 11 червня 2015 року, копія наказу № 38 від 10 червня 2015 року «Про проведення виїзної позапланової перевірки» була вручена генеральному директору ТОВ «Інтертелеком» ОСОБА_1, а копія наказу № 64 від 01 липня 2015 року була вручена 02 липня 2015 року начальнику юридичного відділу ОСОБА_3 Також у цьому акті вказано, що перевірку проведено з відома генерального директора ТОВ «Інтертелеком» ОСОБА_1 , головного бухгалтера ОСОБА_2 та начальника юридичного відділу ОСОБА_3
		25. На підставі акта від 30 липня 2015 року №  17/28/-08-42/30109015 податковим органом зафіксовано порушення позивачем вимог діючого на той час податкового законодавства, а саме: 
		- підпункту 153.1.2 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми здійснених виплат доходів нерезидентам «Gamercy Limited» і «Quirino Limited» на загальну суму 73 169 грн., в тому числі за 2014 рік - у сумі 73 169 грн.;
		- пункту 103.2 статті 103, п.160.2 ст.160 ПК України, що призвело до неутримання податку на доходи нерезидентів «Gamercy Limited» і «Quirino Limited», що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 103 178 332 грн., в тому числі: 2 квартал 2011р. - 9834171 грн., 3 квартал 2011р. - 5284270 грн., 4 квартал 2011р. - 5843715 грн., 1 квартал 2012р. - 10278068 грн., 2 квартал 2012р. - 2171562 грн., 3 квартал 2012р. - 6431222 грн., 4 квартал 2012р. - 2371912 грн., 1 квартал 2013р. - 15794793 грн., 3 квартал 2013р. - 12542501 грн., 4 квартал 2013р. - 12230771 грн., 2014р. - 19295347 грн.
		26. 17 серпня 2015 року, на підставі зазначеного вище акту перевірки, уповноваженою особою контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000334200, яким ТОВ «Інтертелеком» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у загальному розмірі 123 732 376 грн., з яких 103 178 332 грн. - за «основним» платежем, а 20 554 044 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
		27. Не погоджуючись з такими діями та рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		28. Судами також встановлено, що допущення позивачем порушень вимог пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, що призвело до неутримання податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 103 178 332 грн. та слугувало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000334200 від 17 серпня 2015 року, податковий орган пов`язує з неутриманням податку на прибуток іноземних юридичних осіб з доходу з джерелом походження з України, виплаченого на користь контрагентів «Gamercy Limited» (Республіка Кіпр) і «Quirino Limited» (Республіка Кіпр) протягом періоду з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року у вигляді процентів (%) на підставі кредитних договорів № 01/07 від 29 червня 2007 року і № 15 від 12 жовтня 2012 року.
		29. Як вбачається зі змісту спірного акту перевірки, перевіркою повноти декларування ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» суми здійснених виплат доходів нерезидентам «Gamercy Limited» і «Quirino Limited», отриманих від провадження господарської діяльності з джерелом походження з України за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року встановлено заниження показників, відображених у рядку 3 Таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатку 17ПН до Декларації з податку на прибуток у загальній сумі 73 169 грн., в т.ч. в розрізі нерезидентів: у 2014р. по «Gamercy Limited» - на суму 50 066 грн.; у 2014 року по «Quirino Limited» - на суму 23 103 грн.
		30. Згідно даних карточки підприємства 6842 та наданих платіжних доручень, ТОВ «Інтертелеком» було перераховано процентів на адресу нерезидента «Gamercy Limited» за період 2014 року по кредитному договору у розмірі 8 915 255,69 дол. США (еквівалент 107 249 388,19 грн.) та утримано податок з доходів нерезидента за рахунок нерезидента у сумі 181 944,01 дол. США (еквівалент 2 187 617 грн.).
		31. А відповідно даним карточки підприємства 6842 та наданих позивачем до суду 1-ї інстанції платіжних доручень, ТОВ «Інтертелеком» перераховано процентів на адресу нерезидента «Quirino Limited» за період 2014 року по кредитному договору у розмірі 2 973 855,81 дол. США (еквівалент 38 181 277,82 грн.) та утримано податок з доходів нерезидента за рахунок нерезидента у сумі 60 690,94 дол. США (еквівалент 779 208,79 грн.).
		32. Окрім того, судами зазначено, що у спірному акті перевірки міститься посилання, що більш детальну інформацію щодо перерахованих позивачем коштів (%) нерезидентам за перевіряємий період наведено у Додатку до цього акту перевірки «Інформація щодо перерахованих процентів та утриманим за кредитними договорами ТОВ «Інтертелеком» від нерезидентів за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року» № В.
		33. До того ж, судами також зазначено, що в матеріалах справи наявні копії усіх платіжних доручень в іноземній валюті, які підтверджують реальну сплату підприємством позивача коштів (%) на користь контрагентів «Gamercy Limited» (Республіка Кіпр) і «Quirino Limited» (Республіка Кіпр) протягом спірного періоду з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року на підставі кредитних договорів № 01/07 від 29 червня 2007 року і № 15 від 12 жовтня 2012 року.
		34. Отже, судами обох інстанцій встановлено, що здійснення позивачем виплат доходу на користь нерезидентів здійснювалось у період 2011-2014 роки.
		35. У спірному акті перевірки відповідач зазначив щодо направлення СДПІ з ОВП у м.  Одесі МГУ ДФС в ході перевірки до ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» листів від 15 червня 2015 року №  192/10/28-08-42/10 та від 08 липня 2015 року № 365/10/28-08-42/10 щодо надання пояснень чи документального підтвердження стосовно підтвердження статусу осіб «Gamercy Limited» та «Quirino Limited», які є безпосередніми вигодо-отримувачами, тобто є особами, які отримують вигоду від доходу та визначають його подальшу економічну долю у вигляді процентів за кредитом, проте, станом на 16 липня 2014 року ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» відповідь не надано, в зв`язку з чим, відповідач і застосував положення норм пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.
		36. У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, податковим органом у спірному акті перевірки вказано, що остаточного висновку щодо встановлення «бенефіціарного» (фактичного) отримувача (власника) доходу» за кредитними договорами ним не зроблено, посилаючись на відсутність відповіді на спеціальні запити для одержання інформації з-за кордону, направлені СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС до Управління міжнародних зв`язків Міністерства доходів і зборів України щодо сприяння отримання інформації стосовно взаємовідносин між ТОВ «Інтертелеком» з компаніями «Gamercy Limited» та «Quirino Limited».
		37. Також, відповідач послався й на те, що згідно отриманих повідомлень від компетентного органу Республіки Кіпр по компаніях «Gamercy Limited» та «Quirino Limited» ним встановлено, що акціонерами компанії «Gamercy Limited» за період 2012-2013 роки були «Comprenso Limited» (Кіпр) з 11 травня 2009 року по 27 серпня 2013 року та «Niobe Noldings LTD» (Британські Віргінські Острови); акціонером «Quirino Limited» з моменту її створення є компанія «Japik Limited».
		38. Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 28 квітня 2020 року по цій справі, Верховним Судом направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції було акцентовано увагу на тому, що «фактичний отримувач доходу» не має тлумачитися в вузькому, технічному сенсі, а його значення слід визначати, виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Для визнання особи фактичним отримувачем доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але й повинна визначати його подальшу економічну долю. З огляду на викладене, потребують встановлення обставин щодо статусу (номінальний утримувач/посередник/фактичний (кінцевий) отримувач) нерезидентів «Gamercy Limited» (Республіка Кіпр) та «Quirino Limited» (Республіка Кіпр).
		39. При вирішенні даного спору судами встановлено, що на підтвердження факту дотримання вимог підпунктів 103.4, 103.5 статті 103 ПК України ТОВ «Інтертелеком» надавались податковому органу до перевірки щодо нерезидентів: 
		«Gamercy Limited» Свідоцтва про статус податкового резидента Республіки Кіпр за 2011-2014 роки, видані Міністерством фінансів та Податковим Управлінням відділення прибуткового податку округу Лімассол, якими підтверджується, що компанія «Gamercy Limited» зареєстрована в Республіці Кіпр за ідентифікаційним податковим номером 12161929F та є «резидентом» Кіпру відповідно до Конвенції між Урядом СРСР про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписаної 29 жовтня 1982 року від дати її утворення 15 липня 2005 року.
		«Quirino Limited» Свідоцтва про статус податкового резидента за 2013-2014 роки, видані Міністерством фінансів і Податковим Управлінням відділення прибуткового податку округу Лімассол, яким підтверджується, що компанія «Quirino Limited» зареєстрована в Республіці Кіпр за ідентифікаційним податковим номером 12297615S та є «резидентом» Кіпру відповідно до Конвенції між Урядом СРСР про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписаної 29 жовтня 1982 року від дати її заснування 22 листопада 2011 року.
		40. При цьому, судами вказано, що ці Довідки (свідоцтва) складені за формою, затвердженою згідно із законодавством Республіки Кіпр, і належним чином легалізовані, перекладені відповідно до законодавства України та у них зазначено, що відповідно до Конвенції прибуток компаній «Gamercy Limited» та «Quirino Limited», одержаний у всьому світі у вказаних роках підлягає оподаткуванню згідно Закону про прибутковий податок Республіки Кіпр.
		41. При цьому, суд першої інстанції враховуючи вимоги щодо офіційного з`ясування всіх обставин справи своєю ухвалою від 16 червня 2020 року зобов`язав Офіс великих платників податків ДПС та Державну податкову службу України надати докази, яких не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, а саме спеціального запиту (з усіма додатками) до компетентного органу республіку Кіпр для отримання інформації стосовно взаємовідносин ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» (Україна) та компанії «GAMERCY LTD» (Республіка Кіпр), та «QUIRINO LIMITED» (Республіка Кіпр) з метою визначення бенефіціарного власника процентів, отриманих цим кредитором від ТОВ «Інтертелеком»; відповіді (з усіма додатками) на вказаний запит, надану компетентним органом республіки Кіпр у вересні 2016 року;
		42. Як свідчать матеріали справи, на вимогу ухвали суду першої інстанції від Державної податкової служби України надійшли витребувані судом докази, відповідно до яких судами встановлено, що 10 жовтня 2013 року (вих. 13868/10/39-0) СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС було направлено до Департаменту міжнародних зв`язків Міністерства доходів і зборів України спеціальний запит для одержання інформації з-за кордону щодо нерезидента «Gamercy Limited», на який в подальшому отримано відповідну відповідь.
		43. Також, зі змісту отриманих від Міністерства фінансів Республіки Кіпр по компаніях «Gamercy Limited» і «Quirino Limited» листів вбачається, що акціонерами компанії «Gamercy Limited» за період 2012-2013р.р. були «Comprenso Limited» (Кіпр) з 11 травня 2009 року по 27 серпня 2013 року та «Niobe Noldings LTD» (Британські Віргінські Острови); акціонером «Quirino Limited» з моменту її створення є компанія «Japik Limited».
		44. У подальшому, судом апеляційної інстанції встановлено, що 01 листопада 2016 року (вих. №  35105/7/99-99-01-02-02-17) Державною фіскальною службою України було направлено до Офісу великих платників податків ДПС отриману від компетентного органу Республіки Кіпр інформацію щодо компаній «Gamercy Limited» та «Quirino Limited», а саме : 
		лист T.D.3.10.43.2/A V.83 P.432 від 05 вересня 2016 року щодо компанії «Quirino Limited», з якого вбачається, що компанія «Quirino Limited» надала позику компанії ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» виключно на підставі власного рішення та виступає кінцевим «бенефіціаром» доходу, отриманого від цієї операції.
		лист T.D.3.10.43.2/A V.83 P.433 від 06 вересня 2016 року щодо компанії «Gamercy Limited», у якому зазначено, що компанія «Quirino Limited» надала позику компанії ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» виключно на підставі власного рішення та теж виступає кінцевим «бенефіціаром» доходу, отриманого від цієї операції
		45. Крім того, згідно Установчого договору і Статуту компанії «Quirino Limited», серед цілей, для досягнення яких засновується компанія є, зокрема, інвестування будь-яких грошових коштів компанії в такі інвестиції та інше майно або активи будь-які, будь-де, де компанія вважатиме це доцільним, а також зберігати, продавати або іншим чином розпоряджатися будь-якими такими інвестиціями.
		46. А згідно Установчого договору і Статуту компанії «Gamercy Limited», серед цілей, для досягнення яких засновується компанія є, зокрема, інвестування та управління капіталом та грошовими коштами компанії в такі акції чи інші інвестиції, іпотеки чи застави, якщо це буде визнано доцільним, підписувати, приймати, купувати або іншим чином набувати та володіти акціями чи іншими частками в інших компаніях, боргових зобов`язаннях чи інших цінних паперах.
		47. Зважаючи на фактичні обставини та досліджені докази, а також виходячи з системного аналізу норм чинного податкового законодавства та правил міжнародних договорів, дія яких поширювалась на спірні правовідносини, суди при повторному розгляді цієї справи дійшли висновку про те, що ТОВ «Інтертелеком» (тобто позивачем) було правомірно (тобто на підставі статті 8 «Проценти» Угоди між Урядом СРСР і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29 жовтня 1982 року (набула чинності 26 серпня 1983 року) та статті 11 «Проценти» Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08 листопада 2012 року (ратиф. 04 липня 2013 року, набула чинності 07 серпня 2013 року) застосовано звільнення від оподаткування при виплаті з доходу з джерелом походження з України на користь контрагентів «Gamercy Limited» Республіка Кіпр і «Quirino Limited» Республіка Кіпр (які є «бенефіціарними» отримувачами доходу, з джерелом походження з України) протягом періоду з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року у вигляді процентів (%) на підставі кредитних договорів № 01/07 від 29 червня 2007 року і № 15 від 12 жовтня 2012 року.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		48. Повторно вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виконавши усі вимоги (приписи) постанови Верховного Суду від 28 квітня 2020 року, виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірних рішень відповідача.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		49. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		50. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		51. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не були враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06лютого 2018 року у справі № К/9901/8186/18 (№810/7195/14), від 17 січня 2018 року у справі №  К/9901/2529/18, від 18 січня 2018 року у справі № К/9901/1478/18, від 24 січня 2018 року у справі № К/9901/554/18, від 21 лютого 2020 року у справі № № 826/17123/18.
		52. Також суди неправильно застосували норми статті 242 КАС України, так як не надали всебічної оцінки усім доводам Відповідача, а також норми матеріального права, а саме порушення підпункту 153.1.2 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми здійснених виплат доходів нерезидентам та пункту 103.2 статті 103, пункту 160.2 статті 160 Податкового Кодексу України, що призвело до не утримання податку на доходи нерезидентів
		53. Контролюючий орган вказує, що станом на момент складання акта від 30 липня 2015 року №  17/28/-08-42/30109015 про результати проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 17 серпня 2015 року № 0000334200 наказ від 10 червня 2015 рок № 38 був чинним. У цьому контексті Відповідач звертає увагу суду касаційної інстанції, що виходячи із висновку Верховного Суду, сформульованого у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №  826/17123/18, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
		54. Скаржник звертає увагу на те, що у випадку по цій справі передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не могли бути застосовані ТОВ «Інтертелеком» при виплаті доходів нерезидентам «Gamercy Limited» Республіка Кіпр і «Quirino Limited» Республіка Кіпр, так як останні діяли як проміжні ланки в інтересах інших осіб, які фактично отримують вигоду від доходу.
		55. Разом з тим, положення міжнародних договорів не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування доходу у вигляді процентів. Однак, право країни, в якій виникають пасивні доходи, обмежуються ставками, що передбачені міжнародним договором.
		56. ТОВ «Інтертелеком» у період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2014 року не володіло інформацією про те, що «Gamercy Limited» і «Quirino Limited» е бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу у вигляді процентів, отриманих від ТОВ «Інтертелеком» за кредитними договорами, та відповідно не є агентами, номінальними утримувачами (номінальними власниками) або посередниками щодо доходу, отриманого у вигляді процентів. 
		57. Отже, скаржник стверджує, що ТОВ «Інтертелеком» не мало право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу «Gamercy Limited» і «Quirino Limited» у вигляді процентів за кредитними договорами.
		58. У подальшому, скаржник наводить доводи аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
		59. У судовому засіданні представник скаржника підтримав касаційну скаргу у повному обсязі та наполягав на її задоволенні. Наголошував на не врахування судами висновків Верховного Суду, не врахування судами наведених доводів під час розгляду справи та доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного рішення. 
		60. Представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив у її задоволенні відмовити. Вказував на належному дослідження та оцінки доказів, прийняття рішень без порушень норм матеріального та процесуального законодавства.
		61. Разом з тим, розглянувши клопотання Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, допускає заміну відповідача - Офісу великих платників податків ДПС її правонаступником - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (на правах відокремленого територіального органу ДПС). Представник позивача не заперечував проти задоволення такого клопотання.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		62. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
		63. У справі, що розглядається, спірним питанням даної справи є правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням визнання у судовому порядку протиправним наказу, на підставі якого проведено перевірку та протиправності дій щодо її проведення. Суд наголошує на тому, що в межах спірних правовідносин, у тому числі з огляду на доводи касаційної скарги не є спірним питанням щодо повноти та правильності встановлення фактичних обставин справи чи оцінки наявних доказів, а спірним є невірна правова оцінка таких встановлених обставин.
		64. Аналізуючи зміст норм податкового законодавства Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
		65. У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.
		66. Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
		67. Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, скасування наказу, як протиправного щодо проведення перевірки та незаконності дій по її проведені  на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є тим порушенням процедури, наслідком якого є скасування податкового повідомлення-рішення.
		68. Так, зміст встановлених судами обставин свідчить, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 815/3615/15, яка набрала законної сили 23 вересня 2015 року, визнано протиправним та скасовано наказ «Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» (код ЄДРПОУ 30109015)» № 38 від 10 червня 2015 року, прийнятий СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС; визнано протиправними дії СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС щодо проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» на підставі наказу «Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ІНТЕРТЕЛЕКОМ» (код ЄДРПОУ 30109015)» № 38 від 10 червня 2015 року.
		69. У подальшому, ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року та Верховного Суду України від 03 жовтня 2016 року вказану вище постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі № 815/361515 залишено без змін. 
		70. Так, відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		71. Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		72. У пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
		73. Сутність цього принципу полягає у тому, що в разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, воно не може бути піддане сумніву.
		74. Так, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		75. Оскільки судовим рішенням у справі № 815/3615/15, що набрало законної сили, скасовано наказ про проведення перевірки (встановлено факт протиправності такого), а дії з проведення такої перевірки за результатами реалізації якої, прийнято спірне у справі податкове повідомлення-рішення визнанні незаконними, суд касаційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на відповідність такого наказу вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин. 
		76. Суди у межах цієї справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, щодо протиправності наказу та дій, позбавлені можливості та правових підстав для надання повторної судової оцінки такому наказу та дій з проведення перевірки на підставі якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення. 
		77. Суд звертає увагу на те, що схожий підхід до застосування норм права за встановлених обставин скасування наказу про проведення перевірки на підставі судового рішення, що набрало законної сили, підтверджується чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, зокрема постановами від 03 червня 2021 року у справі № 822/1660/18, від 21 січня 2021 року у справі №  826/3200/14.
		78. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили та дійшли правильного висновку про те, що допущене порушення податковим органом порядку призначення та проведення перевірки на підставі наказу від 10 червня 2015 року № 38, що встановлене судовими рішеннями у справі № 815/3615/15 зумовлює протиправність податкового повідомлення-рішення від 17 серпня 2015 року № 0000334200, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям вказаного акта індивідуальної дії.
		79. Враховуючи викладене та встановленою судами попередніх інстанцій протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення, є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятого за результатами її проведення податкового повідомлення-рішення, що надає можливості не здійснювати перехід до оцінки суті покладених в їх основу податкових правопорушень, з огляду на що до аналізу решти доводів касаційної скарги колегія суддів не вдається.
		80. Щодо позовних вимог, пов`язаних із визнанням незаконною та скасуванням нарахованої пені у загальному розмірі 22622932,71 грн., то з цього приводу суд апеляційної інстанції, як і суд 1-ї інстанції, дійшли висновку про те, що зазначена позовна вимога була сформована некоректно і фактично зводиться до оскарження дій відповідача по нарахуванню підприємству пені. Тобто, враховуючи вищевикладені обставини щодо неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення, в даному випадку, наявні усі ознаки і протиправних дій з боку податкового органу щодо безпідставного нарахування підприємству позивача зазначеної пені, у зв`язку з чим, суди дійшли обґрунтованого висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» пені у розмірі 22 622 932,71 грн.
		81. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій під час повторного перегляду справи після скасування та направлення справи на новий розгляд постановою Верховним Судом від 28 квітня 2020 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року у справі №  815/94/16, у повному обсязі усунули усі зазначені Судом недоліки та врахували їх при новому розгляді справи, дослідили та надали належну, обґрунтовану правову оцінку встановленим обставинам справи.
		82. Враховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку, що суди при повторному вирішенні даної справи не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого обґрунтовано задовольнили позовні вимоги.
		83. Щодо підстав відкриття касаційного провадження слугували посилання скаржника на застосування судами норм права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № К/9901/8186/18 (№ 810/7195/14), від 17 січня 2018 року у справі № К/9901/2529/18, від 18 січня 2018 року у справі № К/9901/1478/18, від 24 січня 2018 року у справі № К/9901/554/18, від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18.
		84. Проте, аналіз висновків суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції, свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які розглянуті залежно від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення кожної із цих справ.
		85. А тому, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення суддів попередніх інстанцій у цій справі ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, є безпідставними.
		86. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що на переконання скаржника суди неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази, перевірка яких знаходиться за межами касаційного перегляду визначеному статтею 341 КАС України, за якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		87. У касаційній скарзі скаржник повинен був навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
		88. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Одного тільки посилання на постанови Верховного Суду та їх цитування є недостатнім.
		89. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
		90. Зважаючи на заявлені підстави касаційного перегляду підстави для задоволення касаційної скарги податкового органу та скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій відсутні.
		91. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (на правах відокремленого територіального органу ДПС) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 815/94/16 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Повний текст рішення складений та підписаний 25 жовтня 2021 року.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                           М. М. Яковенко
		 
		Судді                                                                                                              Н. Є. Блажівська
		 
		                                                                                                              І. В. Дашутін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...