Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 242/2009/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2021. Зареєстровано: 26.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2021.
Дата набрання законної сили: 25.11.2021
Номер судового провадження: 2/242/780/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                   
		 
		 
		 
		Справа № 242/2009/21
		Провадження № 2/242/780/21
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 жовтня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді - Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Клименко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович; державний виконавець Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Макаровська Юлія Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
		 
		В с т а н о в и в :
		 
		Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Працевитий Г.О., звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтуванні позовних вимог зазначила, що 23.04.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Платінум Банк»(правонаступником якого є ТОВ «Фінпром Маркет») було укладено кредитний договір № 01680/04683ВСАА, за умова якого позичальнику було надано кредит. Після отримання кредиту позивач здійснювала дії щодо його погашення. В період з 2013 року по 2021 року банком не заявлялося жодних претензій до позивача стосовно невиконання умов кредитного договору. З сайту «Автоматизована система виконавчого провадження» позивачу стало відомо, що 19.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 25159 про стягнення на користь ТОВ «Фінпром Маркет» з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 20071,33 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв`язку з чим він підлягає скасуванню з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах; виконавчий напис було вчинено на копії кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено; позивачем не отримувалося жодних вимог про стягнення боргу від відповідача. Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25159 від 19.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Фінпром Маркет» суми заборгованості за кредитним договором № 01680/04683ВСАА від 23.04.2013 року в розмірі 20071,33 грн., а також стягнути судові витрати на правову допомогу та оплати судового збору. 
		31.08.2021 року до провадження судді Хацько Н.О. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження № 2 від 30.08.2021 року надійшла вищевказана цивільна справа.
		Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 01 вересня 2021 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович; державний виконавець Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Макаровська Юлія Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та призначено судове засідання. 
		Позивач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяву з підтримання позовних вимог та просили суд слухати справу без їх участі, вказали, що проти ухвалення судом заочного рішення по справі не заперечують.
		Представник відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 
		Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і який не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., державний виконавець Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Макаровська Ю.М. у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
		Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		В судовому засіданні встановлено, що згідно виконавчого напису № 25159 вчиненого 19 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 01680/04683ВСАА від 23 квітня 2013 року, за період 21.02.2018 року по 19.11.2020 року у розмірі 20071,33 грн., яка складається: 16469,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3552,13 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
		Постановою Головного державного виконавця Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Макаровської Ю.М. від 23 березня 2021 року, відкрито виконавче провадження ВП № 64922569 з примусового виконання виконавчого напису № 25159, виданого 19 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.. про стягнення з  ОСОБА_1  на користь ТОВ «Фінпром Маркет»  заборгованості в розмірі 20071 грн. 33 коп. 
		Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17.
		Підпунктами 3.2., 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮ України від 22.02.2012 року № 296/5 передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		Відповідно до ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частини), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
		Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
		Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15, від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
		Так, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
		Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
		Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		Також, п.п. «б» п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами» за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Слід зауважити, що відповідачем для вчинення нотаріальної дії не було надано розрахунок заборгованості, у зв`язку з чим не можливо встановити інформацію щодо строків та дат за які нарахована заборгованість за тілом кредиту, відповідних відсотків за користування кредитом, строків прострочення зобов`язання зі сплати щомісячних платежів, тощо.
		В даному випадку, суд вважає за необхідне зазначити, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбулось за фактом подання кредитного договору № 01680/04683ВСАА від 23 квітня 2013 року, що не є підтвердженням безспірності заборгованості та свідченням про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
		Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
		Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
		Таким чином, не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги відповідача. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
		Так, з матеріалів справи, не вбачається, що ТОВ «Фінпром Маркет» було складено письмову вимогу з пропозицією сплатити взяті на себе позивачем зобов`язання за кредитним договором № 01680/04683ВСАА від 23 квітня 2013 року, відсутні відомості саме про вручення позивачу такої письмової вимоги.
		У зв`язку з цим, суд позбавлений можливості встановити, чи є обґрунтованим зазначений у виконавчому написі розмір боргу позивача на користь відповідача. Про необхідність встановлення цих обставин зазначив Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року, ухваленій у цивільній справі № 305/2082/14-ц.
		Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява N 63566/00, § 23).
		Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідачем не доведена безспірність суми боргу на момент вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні не знайшло своє підтвердження правомірність вчинення виконавчого напису № 25159, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмовив позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно ч. ч. 1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15, зазначив, що розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
		Враховуючи вищевикладене та, заважаючи на те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження розміру витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.
		Згідно квитанції про сплату № 43466 від 07.05.2021 року, за позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
		Судом встановлено, що при звернені до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп., та враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 908 грн. 00 коп.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, Закону України» Про нотаріат», ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273, 280, 282, 288 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович; державний виконавець Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Макаровська Юлія Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити у повному обсязі.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25159 від 19.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Фінпром Маркет» суми заборгованості за кредитним договором № 01680/04683ВСАА від 23.04.2013 року в розмірі 20071(двадцять тисяч сімдесят одна) грн.33 коп.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 908(дев`ятсот вісім) грн..00 коп.
		В задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
		Представник позивача: Працевитий Геннадій Олександрович, посвідчення адвоката №001412 від 02.10.2017 року, місцезнаходження: 69063, м.Запоріжжя,вул..Лермонтова, б.4, оф.18.
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. № 9А, 204, код ЄДРПОУ 43311346.
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 
		Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. № 6/5.
		Державний виконавець Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Макаровська Юлія Миколаївна, місцезнаходження: Донецька область, м. Авдіївка, вул. Комунальна, буд. 4.
		 
		Суддя Н.О. Хацько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...