Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 624/392/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2021. Зареєстровано: 26.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2021.
Дата набрання законної сили: 05.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/624/2/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220000000396

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Кегичівський районний суд Харківської області 
		Справа № 624/392/20 
		провадження № 1-кп/624/2/21 
		ВИРОК
		іменем України
		смт. Кегичівка                                22 жовтня 2021 року 
		 
		Кегичівський районний суд Харківської області у складі
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		сторін: прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_9 ,
		його захисника  ОСОБА_10 ,
		потерпілої - ОСОБА_11 ,
		представника потерпілої - ОСОБА_12 , 
		розглянувши у залі судового засідання у приміщенні Кегичівського районного суду Харківської області кримінальне провадження №12020220000000396 від 05 квітня 2020 рокувідповідно до якого обвинувачується:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Талди-Курган, Казахстан, громадянин України, освіта неповна-вища, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює завідувачем складом Кегичівського відділення ТОВ АФ «Сади України», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджений,
		-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		04 квітня 2020 року, приблизно о 23 год 45 хв, ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ АФ «Сади України», чим грубо порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, згідно до якого: «водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин» та рухався вул. 1-го Травня в смт Кегичівка Харківської області, зі сторони провулку Привокзального в напрямку провулку 1-го Травня.
		Проїжджаючи в районі буд. 39 по вул. 1-го Травня смт Кегичівка Харківської області, ОСОБА_9 , втратив контроль над керуванням вищевказаного автомобіля та діючи необережно, здійснив виїзд на ліве по ходу його руху узбіччя та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_13 , чим грубо порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого: - п.12.1 «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
		Внаслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_14 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи №12-17/73-КРт/20 від 30 квітня 2020 року, причиною смерті ОСОБА_13 став розрив хребта, який ускладнився гострою крововтратою.
		Згідно висновку судово автотехнічної експертизи №7/730/731СЕ-20 від 20 травня 2020 року, у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП.
		Таким чином, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_13 .
		Також, ОСОБА_9 04 квітня 2020 року приблизно о 23 год 45 хв, після наїзду на пішохода ОСОБА_13 , керованим ним автомобілем ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 в районі буд. 39 по вулиці 1-го Травня в смт Кегичівка Харківської області, суб`єктивно усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілого в небезпечне для життя становище, нехтуючи моральними і правовими нормами, які передбачають надання допомоги людині, що перебуває у небезпечному стані, та маючи можливість надати таку допомогу, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, свідомо залишивши пішохода ОСОБА_13 в небезпечному для життя становищі.
		Таким чином, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України визнав частково та підтвердив факти та обставини вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному кається, просить вибачення у потерпілої, вказав, що все сталося із-за вживання алкоголю, запевнив про недопущення подібного у майбутньому, просить не позбавляти волі, не для себе, а для дітей, оскільки тепер йому треба утримувати не лише своїх двох, а ще і дітей потерпілої, їх не залишить, має постійну роботу. Майже нічого не пам`ятає, оскільки знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Щодо позбавлення його прав керування транспортним засобом не заперечив. Проте не вважає, що вчиняв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 135 КК України, просить визнати невинним в цій частині.
		Потерпіла ОСОБА_11 , у судовому засідання вказала, що обвинувачений повинен бути на волі, він надавав і надає допомогу. ЇЇ представник ОСОБА_12 , додав, про необхідність дійсно утримувати дітей щомісячно і після ухвалення рішення ОСОБА_9 не залишить їх і продовжить це робити. 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_15 , у судовому засідання вказав, що дійсно трапилася трагедія в обох родинах, проте просив не позбавляти обвинуваченого волі, а призначити покарання не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, оскільки ОСОБА_9 треба утримувань дві родини, він це робив, робить і буде робити. Просить врахувати його щире каяття, позитивні характеристики та саме ставлення його до вчиненого. Проте просить визнати ОСОБА_9 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 135 КК України, оскільки цього діяння він не вчиняв. Обвинувачений не розумів, що трапилось ДТП, бо знаходився у стані алкогольного сп`яніння, а коли йому дружина вказала, що мабуть дійсно когось збили, він намагався повернутись, проте врізався в стовп, тоді і прибула поліція. Також зазначає, що потерпілий помер на місці, тому ОСОБА_9 і не міг надати йому допомогу. 
		Так, згідно з визначеним обсягом:
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 вказав, що в той день зайшов до потерпілих у гості, це його знайомі, розмовляли, потім о півночі пішли у магазин. Йшли по вулиці з ОСОБА_17 , відвернувся, зрозумів, що щось трапилось, повернув голову у сторону потерпілого, побачив, як він летить і потім падає на землю. Підійшов до нього, але він був вже без ознак життя. Трохи далі зупинилась машина, побіг до неї, відкрив двері, за кермом сидів чоловік у стані алкогольного сп`яніння, тримався за руль, почав його витягувати, але не вийшло. Поруч сиділа дівчина і говорила, що «ми тут не причем». Залишив їх та почав викликати швидку та поліцію. Підійшов до потерпілого, машина обвинуваченого поїхала. Потім підійшов якийсь хлопець, попросив його поїхати за машиною, щоб той не втік. Свідок також вказав, що події відбувалися опівночі 04 квітня 2020 року, покриття дороги було сухе, місце освітлювалось вуличними ліхтарями, йшли по обочині, удар потерпілому прийшовся у спину, у потерпілого ознак життя не було, лікар сказав, що не живий, швидка приїхала одразу.
		Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що це було у квітні 2020 року, у пізній час сидів у машині на території біля залізничного вокзалу, курив. Почув вибух, подумав, що розірвався скат, але потім зрозумів, що когось збили, почув крики. Бачив, що на відстані зупинилась якась машина. Підійшов до чоловіка, який є також свідком, почали викликати швидку та поліцію. Пішов на місце, хлопець, який був з потерпілим попросив поїхати за машиною. Він поїхав, але побачив, за 300-400 м вказаний т/з врізався у стовп біля заправки. Побачивши це повернувся на місце ДТП, бо можливо треба було надати допомогу. Коли приїхали працівники поліції, розповів де машина винуватця, швидка приїхала хвилин за 10. Покриття дороги було нормальне, освітлювалось вуличними ліхтарями. 
		Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні вказав, що перебував на чергуванні, надійшов виклик на планшет з приводу ДТП, за декілька хвилин виїхали на місце. Побачили тіло на узбіччі. Свідок ОСОБА_20 , сказав, що бачив автомобіль, який збив потерпілого та сказав, що він поїхав в сторону автомобільної заправки. Побачили, що цей автомобіль врізався у опору шлагбаума залізничного переїзду. Відкрили дверцята, за кермом сидів ОСОБА_21 , він був у стані алкогольного сп`яніння. Більше у транспортному засобі нікого не було. В подальшому обвинуваченого направили на освідування, забезпечили охорону авто та тіла. 
		Свідок ОСОБА_22 , вказала, що обвинуваченому є дружино. В той день з чоловіком відпочивали у подруги, але в різних кімнатах, що пив чоловік і скільки вона не знає. Коли вночі їхали додому, думала, що він тверезий. Сиділа на передньому пасажирському сидінні. Сама була в телефоні, тому одразу не зрозуміла, що трапилось, відчула лише поштовх. Трохи проїхали, зупинились. Підбіг якийсь чоловік, відкрив двері зі сторони чоловіка та говорить, що вони збили людину. В це не повірила, казала, що такого не може бути, але коли зрозуміла, що це так, бо цей чоловік кричав, вказала, що треба викликати швидку. Почала шукати телефон чоловіка, щоб викликати медичну допомогу, свій розряджався, але знайти не могла. Чоловік почав рухатись, але сказала йому, що щось тратилось, треба повертатись і надати допомогу. Тоді він сказав, що добре повертаємось і при повороті врізався в стовп. Телефон не знайшла, а оскільки до дому було недалеко, побігла до дому, взяти його. Коли повернулась, на місці вже були працівники поліції, чоловіка вже забрали. 
		Свідок ОСОБА_23 , в судовому засіданні показав, що коли це було не пам`ятає, у темний час доби рухався на своєму автомобілі за іншим транспортним засобом, що їхав без увімкнених фар. Його зупинив ОСОБА_20 , попросив допомогти, бо когось збили. Бачив куряву пилу. Обвинуваченого не бачив. 
		У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: 
		копія розписки про отримання грошових коштів, в сумі 7 тисяч доларів США на поховання та виготовлення пам`ятника потерпілою; 
		копії паспорта, ІПН обвинуваченого, з підтвердженням його анкетних даних;
		копія свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування обвинуваченого ОСОБА_9 ;
		копії свідоцтв про одруження та народження дітей: ОСОБА_24 , 08 листопада 2002 року та ОСОБА_25 , 25 листопада 2009 року; 
		вимога про судимості, відповідно до якої ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; 
		довідки про те, що на обліку він у психіатричному та наркологічному кабінетах Кегичівської ЦРЛ не перебуває; 
		посередня характеристика з місця проживання, відповідно до якої ОСОБА_9 фактично проживає на території смт Кегичівка, працює, є єдиним годувальником у сім`ї, до якої входить дружина та дві доньки, комісіями селищної ради не розглядався до адміністративної відповідальності не притягувався;
		позитивна характеристика з місця реєстрації ОСОБА_9 , відповідно до якій він трудову діяльність розпочав у КСП, працював водієм, інженером; був обраний головою сільської ради; зарекомендував себе, як дисциплінована, відповідальна, чесна та порядна людина, свою роботу та увагу концентрував на поліпшенні умов проживання мешканців сільської ради, з односельцями підтримує дружні, теплі відносини, за характером добра, чуйна, вихована людина; був призначений опікуном малолітніх сестер, розпорядження щодо цього від 25 липня 2000 року, належним чином виконував свої опікунські обов`язки, до адміністративної відповідальності не притягувався; 
		позитивна характеристика з місця роботи, відповідно до якої ОСОБА_9 виконує всі покладені на нього обов`язки якісно та добросовісно, користується авторитетом, скромний, тактовний, до адміністративної відповідальності не притягувався, поганих звичок не має; позитивна характеристика на ОСОБА_9 від 25 червня 2021 року, він як такий, що обов`язки виконує якісно і добросовісно, користується авторитетом, скромний, тактовний, одружений, має двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності не притягувався, шкідливих звичок не має.
		довідка про доходи ОСОБА_9 , які за період червня 2020 року по травень 2021 року становлять 67908,73 грн, розписка про надання коштів потерпілій та довідки по перерахунки їй коштів, періодично;
		копії посвідчення водія на ім`я ОСОБА_9 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ-21104, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ Агрофірма «Сади України»; копії наказів Генерального директора ТОВ Агрофірма «Сади України» від 17 липня 2015 року про переведення ОСОБА_9 на посаду завідуючого складом Кегичівського відділення з повною матеріальною відповідальністю за складське приміщення тракторної бригади, гаража та інструментального цеху та від 20 липня 2015 року про закріплення автомобіля ВАЗ-21104, номерний знак НОМЕР_1 за завідувачем складом Кегичівського відділення ОСОБА_9 з 20 липня 2015 року, з повним управлінням без постановки в гараж в кінці робочого дня; поліс №АМ/9311387 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, щодо вказаного автомобіля; 
		протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05 квітня 2020 року, з додатком, схемою та фото таблицею, з підтвердженням факту ДТП; 
		копія паспорта померлого, лікарського свідоцтва про смерть від 06 квітня 2020 року, свідоцтва про смерть від 08 квітня 2020 року, так смерть настала від гострої крововтрати та перелому хребта та довідка характеристика відносно ОСОБА_13 , відповідно до якої до дня смерті він проживав на території смт Кегичівка, до складу сім`ї входила дружина та двоє дітей;
		висновок експерта від 05 квітня 2020 року № 12-17/73-КРт/20 відносно ОСОБА_13 , відповідно до якого він отримав тяжкі тілесні ушкодження, в даному випадку, що спричинили смерть, згідно п.п.4.8, 2.1.2, 2.1.3 з «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6. Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок розриву хребта, який ускладнився гострою кровотечею. Померлий перебував у стані алкогольного сп`яніння, що кваліфіковане, як алкогольне сп`яніння сильного ступеня. Усі тілесні ушкодження виникли одномоментно, або у близький проміжок часу один за одним (експертиза закінчена 30 квітня 2020 року);
		висновок експерта за результатами судової авто технічної експертизи від 20 травня 2020 року №7/730/731СЕ-20, відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 повинен був діяти, відповідно до вимог п.п.12.1, 12.2 Правил дорожнього руху України, водій мав технічну можливість запобігти виникненню події ДТП шляхом виконання вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, в діях водія вбачається невідповідність вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, перебували у причетному зв`язку з виникненням події ДТП, місце наїзду на пішохода, розташоване перед початком осипу скла та фрагментів лакофарбового покриття в напрямку до провулка 1 Травня; довідка про витрати на проведення експертизи, які становлять 2612,20 грн;
		висновок за результатами судової авто технічної експертизи №7/574СЕ-20 від 15 травня 2020 року, з ілюстрованою таблицею, відповідно до якого на момент експертного огляду, а отже на момент ДТП робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилася в працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, які б вплинули б на її вихідні параметри; довідка про витрати на проведення експертизи, які становлять 2612,20 грн; 
		постанова про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 05 квітня 2020 року, а саме змиви з рульового колеса, з поверхні ричала, з ручки відкривання водійської двері, з ручки відкривання пасажирської передньої двері, вилучені з салону автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 
		ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2020 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно ТОВ «Агрофірма «Сади України», яке було вилучено в ході огляду ДТП 05 квітня 2020 року, а саме автомобіль ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку; зберігання автомобіля здійснювати на території спеціального майдану зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів Кегичівського ВП ГУ НП в Харківській області, за адресою: Харківська область, смт Кегичівка, вул. Волошина, 26;
		ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2020 року про накладення арешту на вилучене з салону автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 майно, саме: змиви з рульового колеса, з поверхні ричага перемикання передач, з ручки відкривання водійської двері, з ручки відкривання пасажирської передньої двері; арештоване майно зберігати з матеріалами даного кримінального провадження у спеціально обладнаному місці;
		ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2020 року про тимчасове обмеження ОСОБА_9 у користуванні спеціальним правом, а саме правом керування транспортними засобами в межах строку досудового розслідування, до 05 червня 2020 року; вилучити у ОСОБА_9 водійське посвідчення серії НОМЕР_2 , категорії В, С, шляхом долучення його до матеріалів даного кримінального провадження, в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 червня 2020 року;
		ухвала Кегичівського районного суду від 02 червня 2020 року про обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 31 липня 2020 року включно. 
		Крім того, у судовому засіданні досліджена досудова доповідь, відносно ОСОБА_9 , згідно якої останній готовий до зміни способу життя та мислення, має соціальні, моральні ресурси для цього. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становитиме високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе, за умови здійснення з боку органу пробації нагляду мінімальної інтенсивності та застосування соціально  виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, формування розуміння важливості побудови проактивної життєвої позиції та відповідального ставлення до своєї поведінки. 
		Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
		Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності  достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.
		Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене частково.
		Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
		Встановлено, що ОСОБА_9 , 04 квітня 2020 року, приблизно о 23 год 45 хв, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ АФ «Сади України», чим грубо порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, згідно до якого: «водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», та рухався вул. 1-го Травня в смт Кегичівка Харківської області зі сторони провулку Привокзального в напрямку провулку 1-го Травня.
		Проїжджаючи в районі буд. 39 по вул. 1-го Травня смт Кегичівка Харківської області, ОСОБА_9 , втратив контроль над керуванням вищевказаного автомобіля та діючи необережно, здійснив виїзд на ліве по ходу його руху узбіччя та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_13 , чим грубо порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого: - п.12.1 «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
		Внаслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_14 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи №12-17/73-КРт/20 від 30 квітня 2020 року, причиною смерті ОСОБА_13 став розрив хребта, який ускладнився гострою крововтратою.
		Згідно висновку судово автотехнічної експертизи №7/730/731СЕ-20 від 20 травня 2020 року, у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП.
		Отже, ОСОБА_9 , вчинив кримінальне правопорушення (злочини), передбачений ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_13 . 
		В частині обвинувачення ОСОБА_9 за ч.1ст.135 КК Українисуд дійшов наступних висновків.
		Із обвинувачення вбачається, що ОСОБА_9 , 04 квітня 2020 року приблизно о 23 год 45 хв, після наїзду на пішохода ОСОБА_13 , керованим ним автомобілем ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 в районі буд. 39 по вул. 1-го Травня в смт Кегичівка Харківської області, суб`єктивно усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілого в небезпечне для життя становище, нехтуючи моральними і правовими нормами, які передбачають надання допомоги людині, що перебуває у небезпечному стані, та маючи можливість надати таку допомогу, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, свідомо залишивши пішохода ОСОБА_13 в небезпечному для життя становищі.
		Юридична оцінка діяння у межах висунутого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (пункт другий частини першоїстатті 368 КПК). Судовий розгляд згідно зістаттею 337 КПК Українипроводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
		За своєю суттю та змістом кваліфікація завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінальними процесуальними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частиниКК.
		Частиною 1статті 135 КК Українипередбачена кримінальна відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
		Суспільна небезпека кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 ККполягає у тому, що людина, яка має можливість надати допомогу іншій людині і тим самим врятувати її від смерті або настання інших тяжких наслідків, не робить цього. Злочинність такої бездіяльності підвищується, якщо особа сама поставила іншу особу в небезпечний для життя стан або причетна до події, через яку особа опинилася в такому стані.
		За змістомстатті 135 ККпоставлення в небезпеку виступає як основа для виникнення спеціального обов`язку надати допомогу особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
		Об`єктивна сторона залишення в небезпеці характеризується двома видами злочинної бездіяльності: 1) бездіяльність-невтручання, що полягає у невиконанні особою обов`язку щодо надання необхідної допомоги потерпілому, який перебуває у небезпечному для життя стані й позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, коли небезпека виникла незалежно від суб`єкта цього злочину; 2) змішана бездіяльність - бездіяльність щодо надання допомоги потерпілому особою, яка сама поставила його в небезпечний для життя стан.
		Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), яку вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність за своїми соціальними та юридичними властивостями тотожна діянню, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.
		Кримінальна відповідальність за злочинну бездіяльність настає лише за таких умов:
		а) на особу було покладено спеціальний обов`язок вчинити активні дії, якими було б відвернене настання суспільно небезпечного наслідку;
		б) у особи була реальна можливість у даній конкретній ситуації вчинити відповідні активні дії і запобігти настанню суспільно небезпечних наслідків (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ВС від 10 березня 2021 № 742/1479/19).
		Обов`язок вчинити певні дії (діяти певним чином) може випливати з різних підстав: із закону або з іншого нормативного акта; із професійних або службових функцій особи; із договору; із родинних відносин; із попередньої поведінки особи, якщо вона своїми діями створює небезпеку для іншої особи і внаслідок цього зобов`язана надати їй допомогу.
		Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченогост. 135 КК України, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб`єкта кримінального правопорушення до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).
		Вольовий момент вчинення злочину, передбаченогостаттею 135 КК, полягає у небажанні суб`єкта надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними, але на кваліфікацію вони не впливають.
		Моментом закінчення кримінального правопорушення є ухилення від надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
		Отже, суб`єктивна сторона цього злочину полягає у прямому умислі, тобто винний усвідомлює, що інша особа перебуває у небезпечному для життя стані, а він зобов`язаний і має можливість надати їй допомогу, але відмовляє в цьому.
		Винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.135 КК Українисторона обвинувачення обґрунтовує самим лише фактом залишення ним місця ДТП.
		Поряд з цим, органом досудового розслідування інкриміновано та в суді доведено, що ОСОБА_9 вчинив ДТП внаслідок неуважності, нехтуючи правилами. З цього можливо зробити висновок про те, що ОСОБА_9 не помітив пішохода ОСОБА_13 на обочині, хоча міг та повинен був помітити, не усвідомлював, що збив людину. А одразу коли зрозумів це, намагався повернутись, проте врізався в стовп, де і був затриманий працівниками поліції. 
		Про вказане свідчать пояснення свідка ОСОБА_22 , щодо яких заперечень не надійшло. 
		Будь-яких доказів, що ОСОБА_9 свідомо залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, знаючи, що він здійснив наїзд на потерпілого і останній перебуває у небезпечному для життя стані, стороною обвинувачення не надано.
		Крім того, в ухвалі Верховного Суду України від 06 березня 2014 року (провадження № 5-1кс14), чітко зазначено, що в діях особи наявний склад злочину лише тоді, коли вонадостовірно знала про небезпеку, що загрожує потерпілому, і про те, що вказана небезпека загрожує життю останнього.Тільки не усвідомлення особою небезпечного для життя стану безпорадної особи виключає кримінальну відповідальність за залишення в небезпеці.
		Будь-яких доказів, що ОСОБА_9 достовірно знав про небезпеку, що загрожує потерпілому, і про те, що вказана небезпека загрожує його життю, в матеріалах провадження не міститься, і на це цілком слушно вказав захисник обвинуваченого. Крім того, звертається увага на те, що потерпілий помер на місці ДТП, отже обвинувачений і не міг надати йому допомогу.
		Отже, доказів вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 135 КК Українистороною обвинувачення не надано.
		Таким чином, умисел ОСОБА_9 на ненадання допомоги ОСОБА_13 відсутній, відтак наявність суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.135 КК України, не доведено.
		Відповідно дост. 62 Конституції Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За таких обставин, ОСОБА_9 в частині обвинувачення за ч.1ст.135 КК Українипідлягає виправданню, у зв`язку з не доведенням, що у діях ОСОБА_9 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 135 КК України, тобто на підставі п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України.
		Проте, ОСОБА_9 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і підлягає покаранню.
		Згідност.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно з ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, відшкодування збитків.
		Відповідно до ст.67 КК Україниобставин, що обтяжують покарання, є скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
		Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжкого злочину тахарактеризується необережною формою вини; наслідки від вчиненого кримінального правопорушення, відшкодування завданого збитку та зобов`язання обвинуваченого постійно це робити, запевнення про надання постійної, періодичної допомоги сім`ї потерпілого, недопущення подібного у майбутньому. ОСОБА_9 працює, а у зв`язку із цим має можливості для цього. Суд враховує і думку потерпілої сторони, яка не наполягає на призначенні покарання, пов`язаного з позбавленням волі, оскільки він дійсно надає допомогу і ця допомога дійсно потрібна. Ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, наявність постійного місця проживання та виключно позитивних характеристик за місцем реєстрації проживання та роботи, дані щодо відсутності попередніх притягнень до кримінальної відповідальності; крім того, враховується обставини, що обтяжує відповідальність, при наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд доходить висновку що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкціїч.2 ст. 286 КК України, якою передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінального правопорушення, також з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки він вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння.
		У зв`язку з вище викладеним, суд вважає, що ще не втрачена можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, тобто можливе його звільнити від відбування покарання з випробуванням, на підставіст. 75 КК України, із покладенням таких обов`язків, передбаченихст. 76 КК України, які покладаються на засудженого і в такому обсязі, щоб це було необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому також враховується думка органу пробації.
		На покаранні, пов`язаного з реальним позбавленням волі наполягала лише прокурор, проте без належного обґрунтування, щодо конкретних та об`єктивних обставин справи. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи, відповідно до ч.2ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.
		В зв`язку з відсутністю підстав застосування спеціальної конфіскації та не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, накладений в межах кримінального провадження згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2020 року арешт автомобіля автомобіль ВАЗ- 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , змиви з рульового колеса, з поверхні ричага перемикання передач, з ручки відкривання водійської двері, з ручки відкривання пасажирської передньої двері, підлягає скасуванню, відповідно до вимог ч.4ст.174 КПК України.
		Суд вирішує питання про долю речових доказів у відповідності до вимогст. 100 КПК України.
		Підстав для обрання запобіжного заходу не встановлено.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.370,371,373,374,376,392 - 395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк  2 (два) роки.
		На підставіст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
		Згідно з п.п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_9 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		ОСОБА_9 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 135 КК Українита виправдати на підставі п.3 ч.1ст.373 КПК України.
		Запобіжний захід обраний ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту припинив свою дію.
		Запобіжний захід не обирати.
		Стягнути з ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь держави вартість судових автотехнічних експертиз № 7/730/731СЕ-20 від 20 травня 2020 року у сумі 2615 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять) грн 20 коп. та №7/574СЕ-20 від 15 травня 2020 року в сумі 2615 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять) грн 20 коп. (отримувач платежу - УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк - Казначейство України (ЕАП).
		Арешт з змивів з рульового колеса, з поверхні ричала, з ручки відкривання водійської двері, з ручки відкривання пасажирської передньої двері, вилучені з салону автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб ВАЗ-21104 р.п. НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2020 року скасувати.
		Речовий доказ по справі - автомобіль ВАЗ- 21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігається на території спеціального майдану зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів Кегичівського ВП ГУ НП в Харківській області, за адресою: Харківська область, смт Кегичівка, вул. Волошина, 26 -повернути власникуТОВ «Агрофірма Сади України» (с. Красне Кегичівського району Харківської області».
		Речові докази по справі:змиви з рульового колеса, з поверхні ричалг перемикання передач, з ручки відкривання водійської двері, з ручки відкривання пасажирської передньої двері, що зберігається з матеріалами даного кримінального провадження у спеціально обладнаному місці- знищити.
		Вирок може бути оскаржений в порядкустатті 394 КПК Українидо Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кегичівський районний Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...