Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/3067/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2021. Зареєстровано: 26.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2021.
Дата набрання законної сили: 20.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  911/3067/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.
		за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Бар Плюс"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 червня 2021     року (головуючий - Тищенко А. І., судді: Скрипка І. М., Михальська Ю. Б.) і рішення Господарського суду Київської області від 16 березня 2021 року (суддя Заєць Д. Г.), у     справі
		за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Бар Плюс",
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,
		про стягнення заборгованості
		 
		(за участю представників: позивача - Щиголь М.В.; відповідача - Антонова Г.І.; третьої особи - Котовський В.М. )
		 
		Вступ
		1.          Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач, ДП "МА Бориспіль") просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Бар Плюс" (далі - відповідач, ТОВ "Кофе Бар Плюс") орендну плату за користуванням приміщеннями кафе за період з березня по липень 2020 року, тобто у період карантину, нарахувавши суму боргу у розмірі відповідно до умов договору оренди.
		2.          Суди обох інстанцій стягнули з відповідача 25% від суми нарахованої орендної плати, оскільки таке зменшення орендної плати за користування державним майном на період карантину було встановлено постановою Уряду.
		3.          Позиція позивача полягає в тому, що орендна плата у зменшеному розмірі відповідно до постанови Уряду може бути застосована тільки у разі внесення змін у договір оренди щодо розміру орендної плати.
		4.          Відповідач у свою чергу вважає, що взагалі має бути звільнений від сплати орендної плати з огляду на те, що не міг користуватися орендованим майном внаслідок заборони діяльності закладів харчування в період карантину.
		5.          Верховний Суд має відповісти на такі питання:
		-          чи є необхідним внесення змін у договір оренди для нарахування орендної плати за користування державним майном у розмірі, встановленому постановою Уряду;
		-          чи доведено відповідачем наявність підстав для звільнення від орендної плати в порядку частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
		  
		Історія справи
		Обставини справи, встановлені судами
		6          15.03.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) (орендодавець) та ТОВ "Кофе Бар Плюс" (орендар) укладено договір оренди №2082 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), а саме  приміщення №172 та частини приміщення №226 загальною площею 315,0 кв.м. з метою розміщення кафе-бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи, на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", що розміщені за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., Бориспіль-7 (далі - орендоване майно) та перебувають на балансі ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач), строком дії до14 березня 2024 року.
		7          Відповідно до умов договору:
		-          орендна плата становить за базовий місяць розрахунку - листопад 2017 року - 1 480 000 грн. та за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (підпункти 3.1, 3.3);
		-          орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (підпункти 3.6., 3.7).
		8.          Листами від 16.03.2020 №16/03/2020-1 та від 20.05.2020 №20/05/2020-2 відповідач повідомив орендодавця про неможливість використовувати орендоване майно через запроваджений Кабінетом Міністрів України карантин та обмежувальні заходи, у зв`язку з чим просив звільнити його від сплати орендної плати.
		9.          14.07.2020 орендоване майно було повернуто відповідачем за підписаним з балансоутримувачем актом приймання-передачі. 
		8.          20.07.2020 відповідач листом № 20/07/2020-1 повідомив орендодавця про звільнення орендованого приміщення та зазначав про відсутність заборгованості з орендної плати за період карантину, надавши сертифікат ТПП №3100-20-1110 про форс-мажорні обставини.
		9.          23.09.2020 між орендодавцем та ТОВ "Кофе Бар Плюс" укладено договір про розірвання договору оренди.
		10.          За період березень-липень 2020 року позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати на загальну суму 9 257 654,14 грн, з яких до сплати на користь балансоутримувача підлягало 3 857 318,38 грн.
		11.          03.09.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією №35-28/5-142, вимагаючи погасити заборгованість у розмірі 3   117   318,38 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.
		12.          Наказом від 20.10.2020 №673 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова №611) здійснило перерахунок відповідачу (за його заявою від 16.03.2020) орендної плати за користування державним майном на період дії карантину в розмірі 25% суми нарахованої орендної плати.
		Короткий зміст позовних вимог
		13.          У жовтні 2020 року ДП "МА "Бориспіль" звернулось до суду з позовом до ТОВ   "Кофе Бар Плюс" про стягнення заборгованості за договором у сумі 3   313   044,69 грн., з яких 3 117 318,38 грн основного боргу, 158 313,90 грн пені та 37 412,41 грн 3% річних.
		14.          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань із здійснення орендних платежів на користь балансоутримувача у період з березня по квітень 2020 року. При цьому позивач у рахунок сплати орендної плати зарахував 740 000 грн. сплаченого відповідачем завдатку на виконання умов договору.
		Короткий зміст оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		15.          Рішенням Господарського суду Київської області від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 червня 2021 року, позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 453   120,14 грн. основного боргу, 14   622,69 грн. пені, 3   655,67   грн. 3% річних.
		16.           Суди встановили наявність заборгованості відповідача за договором, проте дійшли висновку, що з урахуванням Постанови №611 та наказу орендодавця від 20.10.2020 №673  до сплати у спірний період підлягає орендна плата у розмірі 25% від загальної суми нарахованої позивачем орендної плати.
		17.           Відхиляючи доводи відповідача про відсутність заборгованості у зв`язку з необхідністю звільнення його від сплати орендної плати, суди констатували недоведення відповідачем неможливості використовувати орендоване майно за призначенням у спірний період для здійснення господарської діяльності. Навпаки, відповідач у спірний період оформлював перепустки для своїх працівників з метою їх доступу до орендованого майна, а позивач фіксував прохід таких працівників у спірний період у приміщення терміналу D, тобто відповідач фактично користувався майном.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		18.          Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в частині відмови в позові з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти у цій частині нове рішення про задоволення позову.
		19.          Також не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, касаційну скаргу подав відповідач, в якій просить їх скасувати з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Аргументи учасників справи
		Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
		20.           Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положень пункту 2 Постанови № 611 та додатку № 3 до цієї Постанови. На переконання позивача нарахування встановленої вказаною постановою орендної плати у розмірі 25% від суми нарахованої орендної плати є можливим тільки після внесення змін в договір оренди в частині розміру орендної плати
		Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
		21.           Суди неправильно  застосували частину 6 статті 672 ЦК України з урахуванням положень пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, якими передбачено звільнення наймача від сплати орендної плати у період, коли він був позбавлений можливості користуватись орендованим майном з огляду на запроваджену органом виконавчої влади заборону діяльності закладів громадського харчування у зв`язку з карантином. Натомість суди помилково застосували частину 6 статті 672 ЦК України виключно в контексті можливості доступу відповідача до орендованого приміщення, не дослідивши наявні у справі докази у підтвердження протилежного - звернення орендаря до орендодавця з приводу звільнення від сплати орендної плати, сертифікат про форс-мажорні обставини. При цьому враховані судами докази (заяви на оформлення перепусток) не підтверджують обставину користування орендованим майном за цільовим призначенням у спірний період.
		Позиція інших учасників справи
		22.           Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача проти її доводів заперечує, посилаючись на можливість перегляду розміру орендної плати тільки з моменту внесення відповідних змін до договору оренди, а також недоведення відповідачем неможливості користування орендованим майном.
		23.          Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача зазначає, що нарахування орендної плати відповідно до Постанови №611 не ставиться в залежність від внесення відповідних змін у договір оренди. Одночасно відповідач дублює доводи своєї касаційної скарги щодо наявності підстав для звільнення від сплати орендної плати.
		Позиція Верховного Суду
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		24.          Оцінюючи доводи позивача в пункті 20 Постанови, Верховний Суд звертається до власних правових висновків у постанові від 26.08.2021 у справі №910/13397/20 у подібних правовідносинах щодо стягнення орендної плати за користування державним майном у період карантину (повний текст судового рішення офіційно оприлюднений вже після відкриття касаційного провадження у даній справі), у зв`язку з чим зазначає про таке.
		25.          Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин, зокрема, заборонено до 22.05.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.
		26.          Згідно з частинами 4, 6 статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		27.          Законом від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".
		28.          Законом України від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020 та діяв до 16.07.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 ГК України, частин 4 та 6 статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".
		29.          У той же час питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном були врегульовані Постановою № 611, зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
		-          звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
		-          нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі:
		·          50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;
		·          25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
		30.          За змістом додатку № 3 до Постанови № 611 "Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків", до цього переліку включено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення на території аеропортів кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.
		31.          Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів, що відповідач як орендар, який використовує нерухоме державне майно для розміщення кафе-бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи, відповідно до додатку №3 Постанови № 611, має право на відповідне зниження орендної плати.
		32.          Відповідно до пункту 2 Постанови № 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
		33.          З огляду на положення Постанови № 611 нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати.
		34.          За договором оренди орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, отже забезпечити нарахування орендної плати на період карантину може тільки орендодавець, що і було здійснено останнім на виконання Постанови №611  відповідно до наказу від 26.10.2020 №673.
		35.          Оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і  внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.
		36.          Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку, що починаючи з дати встановлення карантину нарахування орендної плати за договором підлягає здійсненню у розмірі 25% суми нарахованої орендної плати.
		37.          У зв`язку з наведеним доводи касаційної скарги позивача відхиляються, як безпідставні. Верховний Суд також зауважує, що позивач не є ні стороною договору оренди, ні власником державного майна, а лише як балансоутримувач майна отримує визначену орендодавцем у договорі частину орендної плати. У зв`язку з чим позивач, не маючи жодного стосунку до правовідносин сторін за договором, не уповноважений визначати порядок нарахування орендної плати. Такі повноваження має виключно власник майна та сторона договору оренди. Тобто у даному випадку позивач штучно створив спір щодо розміру належної до сплати наймачем орендної плати, всупереч волевиявленню як органу управління - Кабінету Міністрів України, який встановив порядок нарахування орендної плати у спірний період, так і власника державного майна, який виконав рішення органу виконавчої влади та здійснив відповідний перерахунок орендної плати для відповідача (наказ від 26.10.2020 №673).
		38.          Щодо доводів відповідача у пункті 21 Постанови, які стосуються застосування до спірних правовідносин частини 6 статті 762 ЦК України, Верховний Суд зазначає таке.
		39.          Так, у частині 6 статті 762 ЦК України відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження.
		40.          За змістом пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції, чинній до 16.07.2020) такого вичерпного переліку обставин теж не передбачено.
		41.          У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №   910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 ЦК України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
		42.          Відтак, для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. 
		43.          Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
		44.          Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
		45.          При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.
		46.          Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, №   914/2264/17, №910/13158/20.
		47.          При цьому звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.
		48.          Суди попередніх інстанцій встановили, що у підтвердження обставини неможливості користування орендованим майном відповідач послався на запровадження Кабінетом Міністрів України у спірний період заборони на роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також надав сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
		49.          Однак запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину (у тому числі заборона роботи, яка передбачає приймання відвідувачів) само по собі не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні частини 6 статті 762 ЦК України. Як встановлено судами, відповідач не довів повного припинення ним господарської діяльності у період карантину, у тому числі внаслідок відсутності доступу до майна, тоді як позивач у цей період забезпечив відповідачу доступ до орендованого майна та фіксував прохід працівників останнього до приміщення терміналу D аеропорту. 
		50.          У зв`язку з встановленими обставинами фактичного користування відповідачем орендованим майном суди відхилили надану відповідачем довідку про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили).
		51.          При цьому Верховний Суд зауважує, що зміст доводів касаційної скарги відповідача свідчить про помилкове ототожнення ним неможливості використання орендованого майна, тобто повну відсутність доступу до майна (що не було ним доведено у даній справі) з неможливістю отримання прибутку в очікуваному розмірі у спірний період, що не підпадає під дію норми частини 6 статті 672 ЦК України.
		52.          За таких обставин доводи відповідача Верховним Судом відхиляються як безпідставні і такі, що за своєю суттю зводяться до вимог про переоцінку доказів та втручання у фактичну складову судових рішень, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу положень статті 300 ГПК України. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		53.          Відповідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		54.          За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
		Щодо судових витрат
		55.          Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржників.
		Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"  та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Бар Плюс" залишити без задоволення.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 червня 2021     року і рішення Господарського суду Київської області від 16 березня 2021 року у справі №   911/3067/20 залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                      Міщенко І.С.
		 
		Судді                                                                                                               Берднік І.С.
		 
		                                                                                                          Зуєв В.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...