Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 506/704/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2021. Зареєстровано: 27.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/505/392/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019160350000196

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                         
		Справа № 506/704/19 
		Провадження 1-кп/505/392/2021р.
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   26.10.2021 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря  ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		захисника  ОСОБА_4 
		обвинуваченого  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Подільську Одеської області кримінальне провадження№ 1-кп/505/392/19 зареєстроване в ЄРДР 29.10.2019 року за № 12019160350000196 по обвинуваченню:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Топали Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		-24.10.2003 року Красноокнянським районним судом Одеської області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком1 рік;
		-02.08.2004 року Красноокнянським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком від 24.10.2003 року та призначено остаточне покаранняу виді 9 років 6 місяців позбавлення волі;
		-27.03.2015 року Біляївським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 125, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст.ст. 70,72 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. 
		-
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він 27.10.2019 року, близько 18.00 год., точного часу не встановлено, прийшов у гості до знайомої  потерпілої ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи в дворі даного господарства між ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_6 , на ґрунті особистих неприязних відносин, виникла суперечка. В цей час у ОСОБА_5 раптово виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень невизначеного обсягу ОСОБА_6 . Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , в цей же день та час, ОСОБА_5 , перебуваючи в дворі її господарства, розташованого за 
		адресою: АДРЕСА_2 , взяв з території двору випадково знайдений камінь, після цього, діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою нанесення потерпілій тілесних ушкоджень невизначеного обсягу, з мотивів особистої неприязні, тримаючи в обох руках камінь, умисно наніс ОСОБА_6 один удар вказаним каменем по голові з лівого боку, чим заподіяв останній тілесне ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: синців верхньої та нижньої повіки обох очей, масивної рани лівої тім`яно-скронево-потиличної ділянки голови, вогнищевого крововиливу в м`які тканини голови зліва, багатоуламковий перелом склепіння черепа (по даним медичної документації видалено біля 30 дрібних кісткових уламків) з переходом тріщини на основу черепа (лівої скроневої, тім`яної та потиличної кісток, вогнищеві крововиливи під м`які мозкові оболонки (субарахноідальні) в області лівої півкулі, крововилив під тверду мозкову оболонку (субдуральний) лівої тім`яно - скроневої ділянки, вогнища забою речовини головного мозку (ліва тім`яно-скронева область), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, від яких потерпіла ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 12 год. 20 хв., перебуваючи в Окнянській ЦРЛ померла.
		Органами досудового слідства, дії ОСОБА_5 кваліфіковані по ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження що спричинило смерть потерпілої.
		В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, не визнав повністю. Суду показав, що потерпілу ОСОБА_6 він знає, але з 2018 року з нею не спілкувався та не бачив її. 27.10.2019 року з 08.30 год. він знаходився на дні народження у ОСОБА_7 , де вживав вино. Біля 12.00  12.30 год. пішов додому та займався своїми справами. Приблизно через 20 хвилин йому подзвонив ОСОБА_7 та запросив його продовжити святкування дня народження. Він погодився і пішов до ОСОБА_8 , де вони продовжили святкувати день народження ОСОБА_7 . Десь о 20.00 год на початку 21.00 години пішов додому та ліг спати. 28.10.2019 року він разом із ОСОБА_7 відпочивав в центрі села на святі. Там до нього підійшла жінка та сказала, що його розшукують працівники поліції. Він відповів їй, що нічого не накоїв і йому не має за що хвилюватися та далі відпочивав. Біля 21.30 год. він сказав ОСОБА_7 , що йде додому, оскільки хоче їсти. Останній пішов разом з ним додому. Коли він готував їжу, у вікно постукали і ОСОБА_7 відкрив двері. Працівники поліції сказали йому,щоб він позвав ОСОБА_9 , однак ОСОБА_7 відповів, що тут проживає ОСОБА_10 , тоді працівники поліції сказали покликати його. Він вийшов і йому пояснили, що він повинен взяти паспорт та проїхати разом з ними. Коли він вийшов на вулицю, його одразу ж схопили та повезли у відділення поліції. В поліції його дуже били, залякували, казали що потрібно говорити, змушували визнати вину у вчинені злочину. Від побоїв він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, сказав, що до злочину немає жодного відношення. Після цього його продовжували бити палицею. Потім повезли в Красноокнянську районну лікарню, там його оглянув черговий лікар, якому він сказав про тілесні ушкодження, які нанесли йому працівники поліції. Після лікарні в відділі поліції його знов стали бити, він не витримав і визнав вину. Працівники поліції сказали, як треба говорити в деталях. Більше доби його незаконно тримали в Красноокннському відділі поліції, били та змушували визнати вину, а потім повезли в Подільський ізолятор тимчасового тримання. Прізвища працівників поліції, які його били не знає. Після цього повезли в Подільську міську лікарню, де його оглянув лікар ОСОБА_11 . Його запитували чи в нього щось болить і він відповів, що йому потрібна допомога. Слідчий експеримент він також не визнає, оскільки працівники поліції казали що треба говорити. Він навіть не знав, що трапилося з ОСОБА_6 . В будинку останньої ніколи не був, у дворі також не був. Зазначив, що взагалі у померлої ОСОБА_6 не був, останню не бачив і пляшку з вином не приносив. Що стосується джинсів, то він наполягає, що їх одягнув чистими, жодних плям на них не було, звідки з`явилася пляма бурого кольору не знає. Працівникам поліції видав ті джинси в яких був одягнений 27.10.2019 року. Захиснику про те, що його били він не казав, оскільки його дуже залякали.
		У зв`язку з невизнанням вини обвинуваченим ОСОБА_5 , в судовому засіданні були досліджені всі докази, які надані сторонами.
		Так, потерпіла ОСОБА_12 суду показала, що обвинуваченого ОСОБА_5 вона не знає, а померла ОСОБА_6 була її матір`ю. З 8 років вона та інші брати та сестри проживали з батьком в Кілійському районі Одеської області, оскільки мати від них відмовилась. З матір`ю вона не спілкувалася і разом не проживала. Останній раз приїжджала до неї 6 років тому, а телефонувала десь 2 роки тому. Ніяких стосунків з нею не підтримувала. Їй подзвонили та повідомили, що мати у лікарні, так як відносно неї було вчинено злочин. Вона одразу ж приїхала і пішла до лікарні, мати була без свідомості. Більше їй нічого не відомо. 
		Свідок ОСОБА_13 суду показала, що померла ОСОБА_6 її сусідка, стосунки нормальні. Остання була спокійною та доброю жінкою. ЇЇ бабуся ОСОБА_14 спілкувалася з останньою і після свята дня села пішла до померлої щоб занести поїсти. Коли повернулася то повідомила, що ОСОБА_6 лежить без свідомості. Вона одразу ж пішла до будинку ОСОБА_6 та побачила, що та лежить на полу, прикрита доріжкою, а на голові кров. Після цього подзвонила своєму татові, а той подзвонив голові села ОСОБА_15 , який викликав швидку. В будинку була кров, біля голови померлої також була кров. Чи спілкувалася ОСОБА_6 з обвинуваченим ОСОБА_5 їй не відомо. В день смерті обвинуваченого біля домоволодіння ОСОБА_6 вона не бачила. 
		Свідок ОСОБА_16 суду показав, що обвинувачений ОСОБА_5 односельчанин, стосунки нормальні, сусідські. 27.10.2019 року було свято дня села Топали Окнянського району Одеської області і він як староста села, був присутній на цьому святі. Йому зателефонувала мешканка села та повідомила, що вбили ОСОБА_6 і остання лежить в будинку на полу в крові. Він підійшов до ОСОБА_8 та попросив, що той відвіз його до потерпілої ОСОБА_6 . Він викликав поліцію і поїхав в будинок ОСОБА_6 . Коли зайшов, то побачив ОСОБА_6 безпритомною на полу в крові, в положенні головою до дверей. Остання дихала. В будинку було все розкидано, по всій кімнаті була кров. На голові бачив кров. Він також був присутній при проведенні слідчого експерименту, під час якого привели ОСОБА_5 , який знаходився в кайданках. Потім показали на камінь, який лежав в квітникові, на якому була кров. Обвинувачений ОСОБА_5 під час слідчого експерименту розказав, що прийшов до потерпілої ОСОБА_6 з пляшкою вина. Покликав її на вулицю та запропонував останній з ним випити. Померла йому відмовила і він взяв камінь та вдарив її по голові, а потім камінь викинув у квітник. Після цього поїхали до ОСОБА_5 додому і він видав працівникам поліції одяг, в якому був вдягнений. На джинсах були плями, поліція сказала, що це кров. Зазначив, що під час проведення слідчого експерименту обвинувачений добровільно все показував, тиск на нього працівники поліції не здійснювали. Додав, що не бачив щоб ОСОБА_5 спілкувався з померлою ОСОБА_6 . 27.10.2019 року він ОСОБА_5 біля будинку ОСОБА_6 не бачив.
		Свідок ОСОБА_8 суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_5 знає, жодних стосунків з останнім не підтримує. В жовтні 2019 року було свято день села і всі мешканці села пішли на гуляння. До нього підійшов голова сільської ради ОСОБА_15 і попросив його підвезти до ОСОБА_6 , при цьому сказав, що там щось трапилося, нібито вбили людину. Після того, як він підвіз ОСОБА_15 до потерпілої, останній зайшов в будинок, а коли вийшов то викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу. Він сам в будинок не заходив. Працівники поліції проводили слідчі дії, а швидка допомога забрала ОСОБА_6 до лікарні. Він до будинку померлої не заходив. Він приймав участь у слідчому експерименті, під час якого ОСОБА_5 розповів про те, як він прийшов до ОСОБА_6 з пляшкою вина, покликав її на вулицю, запропонував випити, однак остання відмовилася і він вдарив її каменем по голові. Потім вони поїхали до ОСОБА_5 додому, де він видав свої речі в які був одягнений 27.10.2019 року. На джинсах було 3 плями бурого кольору. Про те чи спілкувалися обвинувачений ОСОБА_5 з померлою ОСОБА_6 йому не відомо, їх разом ніколи не бачив.
		Свідок ОСОБА_17 суду показав, що з ОСОБА_5 вони однокласники, ніяких стосунків з ним не підтримує. Він приймав участь у слідчому експерименті за участю ОСОБА_5 під час якого останній розповів де взяв камінь, як вдарив ОСОБА_6 по голові та куди його викинув. ОСОБА_5 розказував, що він прийшов з пляшкою вина до ОСОБА_6 , постукав у вікно, остання не хотіла виходити. Обвинувачений взяв камінь та один раз вдарив померлу по голові. У дворі потерпілої кров не бачив. Зазначив, що він особисто ніколи не бачив обвинуваченого ОСОБА_5 та померлу ОСОБА_6 разом.
		Свідок ОСОБА_18 суду показала, що ОСОБА_5 її сусід. Стосунки нормальні, вони спілкувалися рідко. 28.10.2019 року було свято села та всі люди пішли в центр села на святкування. Там вона побачила обвинуваченого, який був тверезий. На святі вона почула від людей, що ОСОБА_5 розшукує поліція, після чого запитала у останнього що він натворив. Однак, ОСОБА_5 був здивований і сказав, що він нічого не зробив і далі відпочивав на святі, замовляв пісні, був дуже спокійний. На святі був довго. Додала, що 27.10.2019 року вона обвинуваченого взагалі не бачила. Також зазначила, що в її присутності вилучалися джинси ОСОБА_5 , які були чисті і будь-яких плям на них не було. 
		Свідок ОСОБА_7 суду показав, що ОСОБА_5 його знайомий, стосунки нормальні. Потерпілу ОСОБА_6 він не знав та в яких відносинах перебував ОСОБА_5 з померлою йому також не відомо. 27.10.2019 року в нього був день народження. Він відмічав його з ОСОБА_5 та ще із одним товаришем ОСОБА_8 . Святкувати почали десь з 10.00 години і до 17.00  18.00 години у ОСОБА_8 вдома. Вживали вино, яке він купив у сусіда. Потім ОСОБА_5 пішов, а він залишився спати у ОСОБА_8 . За період святкування дня народження ОСОБА_5 нікуди не відлучався. Останній раз бачив обвинуваченого на святі села 28.10.2019 року, разом святкували, ОСОБА_5 був у гарному настрої, вживали горілку. Після гуляння він разом з ОСОБА_5 пішов до нього додому і через деякий час приїхали працівники поліції. Зазначив, що у ОСОБА_5 вдома вина не було. На день села він був одягнений у джинси та кросівки, джинси були чисті, ніяких плям на них він не бачив. В чому він був одягнений на день народження вже не пам`ятає. Крім того, зазначив, що з дня народження обвинувачений пішов без пляшки з вином.
		В судовому засіданні були досліджені і письмові докази, а саме:
		- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей про кримінальне правопорушення №12019160350000196 від 29.10.2019 року;
		- Постанова про створення слідчої групи від 29.10.2019 року;
		- Протокол огляду місця події, а саме будинку АДРЕСА_3 та фототаблиці до нього де проживала потерпіла ОСОБА_6 від 28.10.2019 року та фототаблиці до нього, згідно якого в кімнаті №2, праворуч від вхідних дверей, біля стіни розташована плита опалення. В кімнаті, біля правої прилеглої стіни знаходиться дерев`яна тумбочка, ліворуч від якої, в правому дальньому кутку знаходиться ліжко. Ліжко на час огляду в застеленому стані, покриття не порушено. Ліворуч від вхідних дверей, біля стіни розташований стіл, який покритий білим простирадлом. В центрі кімнати, на підлозі, знаходиться зібрана в кучу домотаканна доріжка та покривало темного кольору. Навпроти вхідних дверей, на підлозі, на відстані 0,20 см від порогу виявлено пляму бурого кольору схожу на кров розмірами 0,3X0,15 см. Біля плями виявлено фрагмент тканини світлого кольору з численними плямами бурого кольору схожі на кров. Фрагмент тканини з плямами бурого кольору вилучено та упаковано в паперовий конверт. Також на підлозі, біля ліжка виявлено металеву електроплиту, верхня частина якої (нагрівальний елемент) чавунний, круглої форми, а корпус прямокутної. З боку плитки, на металевій поверхні наявні плями бурого кольору схожі на кров. В ході огляду металева плитка упакована в сейф-пакет експертної служби №0001648 та вилучена. Також біля ліжка, на підлозі виявлена полімерна пляшка 1,5л в середині якої є залишки рідини червоного кольору з запахом алкоголю. В ході огляду полімерна пляшка упакована в сейф-пакет експертної служби №0001607 та вилучена. Виявлене під час огляду вилучено: фрагмент тканини з плямами бурого кольору вилучено та упаковано в паперовий конверт, металева плитка упакована в сейф-пакет експертної служби №0001648, полімерна пляшка упакована в сейф-пакет експертної служби №0001607;
		- Протокол огляду місця події, а саме території (двору) будинку АДРЕСА_3 та фототаблиці до нього де проживала потерпіла ОСОБА_6 від 29.10.2019 року та фототаблиці до нього, згідно якого ОСОБА_5 показав, як викликав потерпілу на вулицю, остання вийшла, а він взяв з землі камінь та наніс потерпілій удар в область голови. Після цього камінь викинув на клумбу ліворуч від вхідних дверей. При огляді ОСОБА_5 показав на вказаний камінь, який був упакований в картонну коробку та на якому були сліди бурого кольору схожі на кров;
		- Протокол огляду речей, які добровільно видав ОСОБА_5 та фототаблиці до нього на яких знаходилися плями бурого кольору від 29.10.2019 року та фототаблиці до нього. Під час огляду речей останній пояснив, що це ті речі в яких він був одягнений під час нанесення потерпілій ОСОБА_6 удару камінням в область голови;
		- Заява потерпілої ОСОБА_12 про надання дозволу на огляд домоволодіння ОСОБА_6 від 28.10.2019 року;
		- Заява потерпілої ОСОБА_12 про надання дозволу на огляд домоволодіння ОСОБА_6 від 29.10.2019 року;
		- Заява потерпілої ОСОБА_12 про надання дозволу на проведення слідчого експерименту на території домоволодіння ОСОБА_6 від 29.10.2019 року;
		- Довідка головного лікаря ЦРЛ щодо діагнозу ОСОБА_6 ;
		- Заява про залучення в якості потерпілої ОСОБА_12 від 31.10.2019 року;
		- Постанова про проведення судово-медичної експертизи від 31.10.2019 року;
		  -Висновок судово-медичноїекспертизи трупу ОСОБА_6 № 201від 05.12.2019року,згідно якого смерть ОСОБА_6 знаходиться впричинному зв`язкуз наявнимипошкодженнями,а самевід відкритоїчерепно-мозковоїї травми,в виглядібагатоуламкового переломусклепіння черепаз переходомна основучерепу,масивних крововиливівпід оболонкиголовного мозку,вогнище забоюречовини головногомозку.Безпосередньою причиноюсмерті являєтьсяускладнення черепно-мозковоїтравми -набряк,здавлення речовиниголовного мозкута припиненняфункції центральноїнервової системи.Момент настаннясмерті потерпілої ОСОБА_6 (31.10.2019р.в 12.20годин)чітко зареєстрованийв картістаціонарного хворого.Ступінь розвиткутрупних явищцілком відповідаєцьому терміну.При судово-медичнійекспертизі трупа ОСОБА_6 виявлені наступніпошкодження:відкрита черепна-мозковатравма:синці верхньоїта нижньоїповіки обохочей,масивна раналівої тім`яно-скронево-потиличноїділянки голови,вогнищевий крововиливв м`якітканини головизліва,багатоуламковий переломсклепіння черепаі поданим медичноїдокументації видаленобіля 30дрібних кістковихуламків)з переходомтріщин наоснову черепа(лівоїскроневоїдім`яноїта потиличноїкісток,вогнищеві крововиливипід м`якімозкові оболонки(субарахноїдальні)в областілівої півкулі,крововилив підтверду мозковуоболонку (субдуральний)лівої тім`яно-скроневоїділянки,вогнище забоюречовини головногомозку (ліва тім`яно-скроневаобласть);травма тулуба:перелом 2,3і 4ребер злівапо середньо-ключичнійлінії (пряміпо морфології);травма кінцівок:синець зовнішньоїповерхні правогоплечового суглобу.Характер таморфологічні властивостізазначених пошкодженьсвідчать проте,що вонимогли бутиспричинені врезультаті діїтупого предмету.Пошкодження вобласті головиу ОСОБА_6 зазначенів п.2а,а самеобширна раназліва,вогнищевий крововиливв м`якіпокрови голови,багатоуламковий переломкісток черепа(склепіннята основи)по даниммедичної документації,субдуральний крововиливзліва,вогнищеві субарахноїдальнікрововиливи вліву півкулю,вогнище забоюречовини головногомозку впроекції багатоуламковогоперелому тім`яно-скроневоїобласті зліва.які єскладовими частинамиєдиного нерозривногоморфологічного комплексувідкритої черепно-мозковоїтравми,спричинені одномоментно,внаслідок діїтупого предмету,який маєчіткі контури,можливо каменем,знайденим намісці злочинуз плямамибурого кольору,схожими накров,які відповідаютьгруповій належностіпотерпілій (актвисновку експерта№ 859судово-імунологічногодослідження)і підтверджуютьсяданими протоколудопиту підозрюваного ОСОБА_5 із матеріалівкримінального провадження№12019160350000196від 29.10.2019року,є небезпечнимидля життяв момент спричинення іне характернідля падіннялюдини звисоти власногозросту,та відповідноп.2.1.2і п.2.1.3«б,в»належать доТяжких тілеснихушкоджень.Закритий перелом2,3і 4ребер зліва(пряміпо морфології),виникли внаслідокдії тупогопредмету,в місціприкладання травмуючоїсили,відповідно п.2.2.2належать дотілесних ушкодженьСередньої тяжкості.Синець зовнішньоїповерхні правогоплечового суглобуможливо і внаслідокпадіння звисоти власногозросту,відповідно п.2.3.5«Правил ...»належать до Легких тілеснихушкоджень.Які-небудьтілесні ушкодженняв областістатевих органівпотерпілої,а такожякі-небудьнашарування слідівсперми абож іншихбіологічних виділеньв області статевихорганів,які бмогли свідчитипро здійсненняз потерпілоюстатевого акту,при судово-медичномудослідженні трупа,а такожпри проведеннідодаткових методівдослідження (акт №71судово-імунологічногодослідження двохмазків ідвох тампонів із піхви потерпілої ) не виявлені;
		-Акт судово-медичного дослідження №71 від 14.11.2019 року, згідно якого в 2-х мазках і 2-х тампонах із вмістом піхви потерпілої ОСОБА_6 , 1960 року народження, сперматозоїди не виявлені;
		- Акт судово-медичного дослідження № 1322 від 12.11.2019 року, згідно якого кров трупа ОСОБА_6 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО;
		- Акт судово-медичного-гістологічного дослідження № 2973/201 Подільського СМЕ від 21.11.2019 року, згідно якого у наданих гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_6 виявлено: Субдуральна гематома. Вогнищевий субарахноїдальний крововилив. Набряк головного мозку. Загальне повнокров`я внутрішніх органів; некронефроз. Набряк легенів. Дифузний атеросклеротичний кардіосклероз;
		- Постанова про проведення експертизи за експертною спеціальністю 4,6 (дактилоскопічні дослідження) від 05.11.2019 року;
		- Довідка про витрати на проведення судової трасологічної експертизи від 21.11.2019 року № 277-СП;
		- висновок експерта № 277  СП від 21.11.2019 року та додані фототаблиці, згідно якого на поверхнях наданої на дослідження пляшки, вилученої 28.10.2019 року в ході огляду місця події на території домогосподарства ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , слідів папілярних узорів рук не виявлено. Відповісти на питання «Якщо є, то чи придатні вони для ідентифікації?» не представляється можливим, у зв`язку з тим, що на поверхнях наданої на дослідження пляшки, слідів папілярних узорів рук не виявлено. Відповісти на питання «Чи можуть бути залишені дані відбитки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дактилокарти яких додаються, чи іншими особами?» не представляється можливим, у зв`язку з тим, що на поверхнях наданої на дослідження пляшки, слідів папілярних узорів рук не виявлено;
		- Супровідний лист 46.2/1-5482 від 05.11.2019 року;
		- Супровідний лист 46.2/1-5494 від 06.11.2019 року;
		-Постанова про проведення судово-імунологічної експертизи від 05.11.2019 року;
		- Супровідний лист 865 08-11-09482 від 09.12.2019 року;
		-Висновок експерта № 859 від 09.12.2019 року, згідно якого кров потерпілої ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою
		АВО. На камені (об`єкт №1 - маркування відділення), електричній плитці
		(об`єкт №2,2а,3), фрагменті тканини ( об`єкт №5), представлених на дослідження, джинсових брюках (об`єкт №4), які належать підозрюваному ОСОБА_5 , виявлена кров людини в об`єктах № 2а,5 групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО; в об`єктах №1,2,3,4 - виявлений антиген А, властивий тій же групі крові за системою АВО, що не виключає її походження від особи - носія даної групової приналежності, у тому числі від потерпілої ОСОБА_6 ;
		- Протокол затримання ОСОБА_5 від 29.10.2019 року (17 год. 20 хв.);
		- Постанова про залучення захисника у зв`язку із затриманням від 29.10.2019 року;
		- Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі від 29.10.2019 року;
		- Постанова про залучення захисника за призначенням від 29.10.2019 року;
		- Заява ОСОБА_5 про відмову від захисника під час проведення слідчого експерименту від 29.10.2019 року;
		- Протокол слідчого експерименту від 29.10.2019 року за участю ОСОБА_5 , під час якого останній детально показав та розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення; 
		- Ухвала слідчого судді Красноокнянського районного суду Одеської області про застосування ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 01.11.2019 року;
		- Постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення за ч.1 ст. 121 КК України на ч.2 ст. 121 КК України від 31.10.2019 року;
		- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей про кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України №12019160350000196 від 29.10.2019 року;
		   - Постанова про визнання речовими доказами і залучення їх до кримінального провадження від 23.12.2019 року;
		   - Квитанція про отримання на зберігання речових доказів №116;
		- Відеозапис слідчого експерименту та огляду місця події;
		- Супровідний лист від 22.05.2020 року; 
		- Висновок судово-психіатричних експертів № 209 від 07.05.2020 року, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, що відноситься до вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, на хронічне психічне захворювання, інший хворобливий стан психіки не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував, а виявляв клінічні ознаки «Легкої розумової відсталості з мінімальними поведінковими порушеннями» (F70.0 за МКХ-10), ступінь виразності та глибина яких не позбавляли його здатності повного мірою і усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час підозрюваний ОСОБА_5 , на хронічне психічне захворювання, інший хворобливий стан психіки не страждає, виявляє клінічні ознаки легкої розумової відсталості з мінімальними поведінковими порушеннями (F 70.0 за МКХ-10), ступінь виразності та глибина яких не позбавляють його здатності повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним    станом ОСОБА_5 , може приймати участь у слідчих діях та предстати перед судом. За своїм психічним станом ОСОБА_5 , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		- Ухвала Красноокнянського районного суду Одеської області від 13.08.2020 року про призначення експертизи;
		- Висновок судово-імунологічної експертизи № 1052 від 22.10.2020 року, згідно якого кров обвинуваченого ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. 
		- Ухвала Красноокнянського районного суду Одеської області від 23.12.2020 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи;
		- Висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 22.03.2021 року № СЕ-19/115-21/915-Б, згідно якого на джинсових брюках ОСОБА_5 виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які є змішаними та для ідентифікації не придатні. На джинсових брюках крові людини не виявлено у зв`язку з чим подальше молекулярно-генетичне дослідження не проводилось. Встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_6 , які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додатку 1). Відповісти на питання чи зберігаються генетичні ознаки крові, виявленої на джинсових штанах, з генетичними ознаками крові потерпілої ОСОБА_6 не представляється за можливе з причин зазначених у пункті 1. 
		Дослідивши всі надані сторонами в судовому засіданні докази, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК Українине доведена.
		Відповідно до положеньстатті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.При цьому, за змістом ч. 2ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		При ухваленні вироку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору, достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення та для вирішення питань, які зазначені встатті 374 КПК України.
		Згідно положеньстатті 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Презумпція невинуватості є одним із основних принципів сучасного кримінального провадження. Окрім того, це положення закріплено в пункті 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального правопорушення вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.
		     Відповідно дост.91 КПК Україниу кримінальному провадженні на ряду з іншими підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов`язок доказування обставин, покладається на слідчого, прокурора, потерпілого.
		     Згідно ч.3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		     Суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності та встановивши, що під час судового провадження не здобуто та не надано безсумнівних доказів, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення особою ухвалює виправдувальний вирок.
		Сторона обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_5 посилається, насамперед, на протоколи огляду місця події від 28.10.2019 року та 29.10.2019 року; протокол проведення слідчого експерименту від 29.10.2019 року; протокол огляду речей, які добровільно видав ОСОБА_5 на яких знаходилися плями бурого кольору від 29.10.2019 року; висновок експерта № 277  СП від 21.11.2019 року; висновок експерта № 859 від 09.12.2019 року; висновок судово-імунологічної експертизи № 1052 від 22.10.2020 року; висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 22.03.2021 року № СЕ-19/115-21/915-Б.
		Однак суд вважає ці докази неналежними та недопустимими.
		Так, протокол огляду місця події від 28.10.2019 року, а саме будинку АДРЕСА_3 де проживала потерпіла ОСОБА_6 був проведений на підставі заяви потерпілої ОСОБА_12 від 28.10.2019 року.
		Відповідно дост.233КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті. 
		В судовому засіданні, під час допиту потерпілої ОСОБА_12 було встановлено, що остання з померлою ОСОБА_6 не проживала, оскільки мати від неї відмовилася у віці 8 років і ОСОБА_12 ніяких стосунків з померлою не підтримувала, тим паче у вказаному будинку не проживала і вказаним будинком не володіє та не користується. 
		Таким чином, вона не є особою, яка володіє будинком АДРЕСА_3 та не має жодного процесуального права надавати згоду на огляд зазначеного домоволодіння. Тобто, огляд місця події був проведений в порушення норм кримінального процесуального законодавства, без ухвали слідчого судді про надання дозволу на огляд домоволодіння АДРЕСА_3 належного ОСОБА_6 . Також, при дослідженні протоколу огляду було встановлено, що вказана слідча дія відеозаписуючим пристроєм не фіксувалася. 
		Предмети, які вилучалися під час проведення вказаного огляду суд також визнає недопустимими, так як вони були вилученні в порушення КПК України, тобто без добровільної згоди володільця житла та без ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду. 
		Згідно протоколу огляду місця події від 29.10.2019 року, а саме будинку АДРЕСА_3 де проживала потерпіла ОСОБА_6 , огляд також був проведений на підставі заяви потерпілої ОСОБА_12 від 29.10.2019 року, яка вказаним будинком не володіє, але на підставі її заяви органом досудового розслідування був проведений вказаний огляд.
		Також суд звертає увагу на те, що орган досудового розслідування повинен був звернутися до слідчого судді з отриманням дозволів провести огляди місця події, оскільки заяви потерпілої ОСОБА_12 на проведення вказаних слідчих дій від 27.10.2019 року, 28.10.2019 року не є добровільною згодою особи, яка володіє житлом, де мало місце вчинення кримінального правопорушення.
		Суд також звертає увагу на те, що заява ОСОБА_12 про залучення її в якості потерпілої датована 31.10.2019 року. Крім того встановлено, що в матеріалах кримінального провадження постанова про визнання ОСОБА_12 потерпілою взагалі відсутня. 
		Отже, суд визнає вказані протоколи та вилучені під час їх проведення предмети та речи недопустимими. 
		Посилання прокурора в судовому засіданні на зізнання обвинуваченого ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України не має доказового значення по справі, адже за положеннями ст.23КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		Згідно Глави 4 КПК України (Докази та доказування) та ч.2 ст.84 КПК України процесуальним джерелом доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. 
		Згідно Глави 20 КПК України (Слідчі (розшукові)дії) та ч.1 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів. До слідчих (розшукових) дій відноситься, зокрема, слідчий експеримент (ст.240 КПК). 
		Так, відповідно до ч.1 ст.240 КПК України слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 
		Згідно ч.1 ст.103 КПК України формою фіксування кримінального провадження є протокол.
		Таким чином, протокол проведення слідчого експерименту не є сам по собі джерелом доказів в розумінні ст.84 КПК України, а є формою фіксування слідчої (розшукової) дії. 
		Зокрема, протокол проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого є формою фіксування наданих ним на досудовому слідстві показань. 
		Згідно ж ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. 
		При таких обставинах, суд, даючи оцінку наданому стороною обвинувачення протоколу слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , не бере до уваги зафіксовані в ньому зізнавальні показання обвинуваченого як доказ його вини.    
		   Захисник просив визнати протокол проведення слідчого експерименту в ході досудового розслідування, недопустимим доказом, адже він проведений без отримання дозволів усупереч вимогам ч. 5 ст. 240 КПК, а надані під час його проведення відомості засуджений заперечив в судовому засіданні.
		Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 95 КПК виникає питання про допустимість пояснень ОСОБА_5 , наданих під час проведення слідчої дії на досудовому розслідуванні  слідчого експерименту, за умови їх зміни в суді, та як наслідок щодо допустимості в цілому даних, отриманих у результаті проведення слідчого експерименту, під час вирішення якого слід виходити з того, що показання особи є самостійним процесуальним джерелом доказів, яке необхідно розмежовувати з іншим процесуальним джерелом доказів - протоколом процесуальної дії (слідчого експерименту).
		Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом.
		Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч. 1 ст. 95 КПК, у системному зв`язку із ч. 2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.
		При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК.
		Показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК.
		Крім цього, покази ОСОБА_5 надані під час слідчого експерименту про те, що всі події відбувалися на подвір`ї домоволодіння ОСОБА_6 суперечать показам свідків у судовому засіданні, які стверджували, що безпосередньо в будинку була порушена обстановка та були наявні сліди крові. 
		Не можуть бути визнані допустимими доказами досліджені судом: висновок експерта № 277  СП від 21.11.2019 року; висновок експерта № 859 від 09.12.2019 року; висновок судово-імунологічної експертизи № 1052 від 22.10.2020 року; висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 22.03.2021 року № СЕ-19/115-21/915-Б, оскільки на дослідження експертам направлені речі та предмети, які були виявлені та вилучені під час оглядів місця події проведених з порушенням закону, тобто ці докази також є недопустимими згідно із ч. 5ст. 101 КПК України.
		Частина 5ст. 101 КПК Українипередбачає, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом не допустимими.
		Висновки експертів є похідними доказами, отриманими внаслідок дослідження інших доказів, які були здобуті з порушенням вимогКПК України.
		   Крім того, органом досудового розслідування в якості обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 зазначено вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України у стані алкогольного сп`яніння. Вказана обставина стороною обвинувачення об`єктивно жодним доказом не підтверджується. В матеріалах кримінального провадження взагалі відсутні будь-які докази (висновки, акти токсикологічного дослідження) щодо перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння. 
		В рішеннях Європейського суду з прав людини по справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року, «Яременко проти України» від 30.04.2015 року викладена концепція, сенс якої зводиться до того, що якщо джерело доказів («дерево») є недопустимим, то всі докази, отримані за його допомогою(«плоди») будуть такими ж.
		Крім того, згідно ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Докази повинні відповідати критеріям належності та допустимості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Відповідно до пунктів 3 та 4 ч .2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема такі діяння: порушення права на захист та отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		У справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).
		На підставі викладеного, всебічно, повно дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях та на доказах, здобутих з порушенням процесуального закону, які не відповідають критеріям допустимості і законності, а з урахуванням стабільної позиції обвинуваченого про те, що він не вчиняв цього злочину, приймаючи до уваги вимоги ст. 62 Конституції України, суд приходить до висновку, що належних, достатніх та допустимих доказів на спростування його тверджень стороною обвинувачення не було надано, а усі сумніви стосовно доказування вини трактуються на користь обвинуваченого.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 за ч. 2 ст.121 КК України підлягає виправданню в зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим. 
		Відповідно ч.1ст.377 КПК Україниякщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
		Враховуючи, що ОСОБА_5 підлягає виправданню, відтак такий має бути звільнений з-під варти негайно в залі суду.
		   Цивільний позов по справі не заявлявся.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст.368, 370, 373 -374 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5  визнати не винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку із недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи строком на два місяці, а саме до 24.12.2021 року.
		Роз`яснити ОСОБА_19 , що в разі невиконання перерахованих обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.
		Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти негайно в залі суду.
		Речові доказипо справі: фрагмент тканини з плямами бурого кольору вилучені та упаковані в паперовий конверт; полімерну пляшку 1,5л упаковану в сейф-пакет експертної служби № 0001607; камінь з плямами бурого кольору, який упаковано в картонну коробку  знищити; штани з плямами невідомого походження; чоловічу куртку та взуття, які добровільно видав ОСОБА_5 та які упаковано в сейф-пакет № 1903082  повернути обвинуваченому за належністю; металеве плитку упаковану в сейф-пакет експертної служби №0001648- власнику.
		Процесуальні витрати на залучення експертів покласти за рахунок держави. 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		Інші учасники копію вироку можуть отримати у суді. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		    Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...