Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 695/3195/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2021. Зареєстровано: 28.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2021.
Дата набрання законної сили: 27.10.2021
Номер судового провадження: К/9901/12357/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 695/3195/19
		адміністративне провадження № К/9901/12357/21  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Чиркіна С.М.,
		суддів:                 Стародуба О.П., Шарапи В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року (головуючий суддя: Степченко М.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року (головуючий суддя: Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.) у справі №695/3195/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції України у Черкаській області Дерев`янко Людмили Василівни, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		23 вересня 2019 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пилипенко Р.Б. з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Дерев`янко Л.В., в якому просив суд:
		скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05 березня 2019 року № 12.
		Також представник позивача просив суд поновити позивачу процесуальний строк на звернення до суду із адміністративним позовом.
		Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач не був присутній в лютому-березні 2019 року при складанні відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення від 20 лютого 2019 року № 9 та оскаржуваної постанови від 05 березня 2019 року № 12, відповідно зазначених документів не отримував. Також зазначає, що в цей час він перебував за межами України. За наведених обставин стверджує, що про наявність оскаржуваного рішення відповідача позивачу стало відомо лише 17 вересня 2019 року після ознайомлення його представника - адвоката Пилипенка Р.Б. з матеріалами виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови відповідача.
		Ухвалою суду від 11 березня 2020 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Державну архітектурно-будівельну інспекцію.
		11 березня 2020 року до початку розгляду справи по суті представником відповідачів було заявлено клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду в зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
		Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, позов залишено без розгляду.
		Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обізнаність позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови щодо нього, оскільки уповноважений представник позивача був присутній під час проведення перевірки та отримав матеріали зазначеної перевірки, у тому числі оскаржувану позивачем постанову.
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 08 квітня 2021 року), у якій просить скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, ухвалити нову постанову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що заявлене в позовній заяві клопотання про поновлення строку звернення до суду з поважних причин всупереч приписам статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом першої інстанції не було розглянуто.
		За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції помилково зазначив в постанові від 08 лютого 2021 року про вирішення місцевим судом вказаного клопотання в ухвалі про відкриття провадження.
		Наполягає на порушені судами попередніх інстанцій приписів частини 4 статті 123 КАС України, у зв`язку з неврахуванням наведених у клопотанні поважних причин пропуску строку звернення до суду із позовом на постанову про накладення штрафу від 05 березня 2020 року, яку він особисто не отримував та навіть не був присутнім під час складання матеріалів про накладення на нього адміністративного стягнення.
		Скаржник звертає увагу, що у зв`язку із перебуванням за кордоном - у Республіці Польща не зміг своєчасно отримати примірник оскаржуваної постанови. Стверджує, що не уповноважував жодну особу в порядку статті 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) на супроводження його інтересів у справі про адміністративне правопорушення та лише у вересні 2019 року після блокування державним виконавцем карткового рахунку (через який переводив кошти із-за кордону), звернувся до адвоката за отриманням правової допомоги. 
		Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції помилково допускає участь представника за довіреністю у справах про адміністративне правопорушення, ігноруючи вимоги статті 271 КУпАП, яка надає таке право (представництво) виключно фахівцям в галузі права.
		Водночас звертає увагу, що за змістом наявної в матеріалах справи копії довіреності від 23 червня 2017 року ОСОБА_1 уповноважує Головко М.Є виключно на управління нерухомим майном та не надає жодних процесуальних прав та повноважень захисника у справах про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою.
		08 липня 2021 року від представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він доводить до відома суду, що позивачу по справі та його представнику Головко М.Є. було достеменно відомо про винесену посадовою особою постанову, що підтверджується особистими підписами представника позивача.
		Також відповідач звертає увагу суду, що позивач додав до позовної заяви копію оскаржуваної постанови на 2 аркушах, в той час як оригінал примірника складається з трьох аркушів і саме на останньому аркуші міститься особистий підпис представника позивача про отримання 06 березня 2019 року оскаржуваної постанови № 12.
		Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
		Положеннями частин 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до вимог частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Так, статтею 286 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Вимогами частини 2 вказаної норми передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
		Тобто вказаною нормою імперативно регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи у відповідній категорії справ строк обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
		Водночас положеннями статті 118 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
		Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
		Верховний Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
		Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 05 березня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Дерев`янко Л.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності №12 відповідно до змісту якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн 00 коп.
		Судами також встановлено, що копію зазначеної постанови було отримано         ОСОБА_2 06 березня 2019 року, що підтверджується підписом останньої на вказаній постанові.
		Також судами попередніх інстанцій зазначено, що зі змісту наявного у матеріалах справи листа Виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 17 жовтня 2019 року № 2051 вбачається проведення 20 лютого 2019 року перевірки законності будівництва (реконструкції) нежитлового приміщення під апетку, що належить           гр. ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 в присутності ОСОБА_2 (довіреність серія МНО № 141100 від 23 червня 2017 року). Матеріали перевірки вручені гр. ОСОБА_2 під підпис у присутності головного спеціаліста управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин виконавчого комітету Золотоніської міської ради.
		За змістом довіреності від 23 червня 2017 року серії НМО 141100 (яка зареєстрована в реєстрі за № 577) позивач уповноважив ОСОБА_2 управляти (володіти, користуватися, здавати в оренду) належним йому на праві власності нежитловим приміщенням - павільйоном в комплексі акушерсько- гінекологічного відділення Золотоніської центральної районної лікарні, що знаходиться за адресою:                        АДРЕСА_1 - без права відчуження. Для цього позивач надав ОСОБА_2 право, зокрема, представляти його інтереси в будь-яких установах чи підприємствах незалежно від підпорядкування та форми власності, у тому числі в органах місцевого самоврядування, державної влади та управліннях, Державній реєстраційній службі, судових та правоохоронних органах, службі охорони, нотаріальних органах, БТІ, архітектурі, центрі надання адміністративних послуг, земельному відділі, ЦДЗК, банківських установах України тощо, з питань, пов`язаних з управлінням нежитловим приміщенням; отримувати довідки чи інші документи, розписуватися за нього, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з цим дорученням.
		З покликанням на висновок Верховного Суду у постанові 26 лютого 2020 року у справа № 164/1546/19 суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обізнаність представника про винесення постанови, свідчить про обізнаність сторони.
		Проте Верховний Суд зазначає про те, що спірні правовідносини виникли за різних обставин та не є тотожними.
		У справі №164/1546/19 встановлені наступні обставини :
		" 30. З матеріалів справи вбачається, що відповідач направляв ОСОБА_3 повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться о 09:00 год. 12.08.2019 в приміщенні Маневицької РДА (3 пов., каб. 306). Повідомлення отримано позивачем 03.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 94460100537180).
		31. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_3 завчасно та належно повідомлено про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням.
		32. Відповідач стверджував, що у розгляді справи брав участь її представник ОСОБА_4 , який надав письмові пояснення від 12.08.2019. Від підпису постанови він відмовився, про що зазначено безпосередньо в постанові. Цього ж дня йому оголошено постанову №279ДК/0124/ПО/08/01-19 від 12.08.2019".
		Згідно із статтею 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
		Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
		Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
		За змістом статті 238 ЦКУ представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
		Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
		Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
		Статтею 244 ЦКУ передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
		Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
		Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
		Згідно із статтею 1037 ЦКУ управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 цього Кодексу. 
		За приписами статті 1038 ЦКУ управитель управляє майном особисто, крім випадків, встановлених статтею 1041 цього Кодексу. Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов`язані з управлінням майном, зобов`язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. 
		Отже, повноваження на представництво з питань управляння майном має перевірятись з урахуванням повноважень та обов`язків визначених договором на управління майном, питання щодо наявності якого та тотожності довіреності не з`ясовано. 
		Водночас норми ЦКУ не наділяють особу, яка за довіреністю управляє майном, представляти інтереси власника майна з питань дотримання вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва. 
		За приписами частини 2 статті 62 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. 
		Статтями 256, 268, 270, 271, 277-2, 279, 288 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок повідомлення та розгляд справи про адміністративне правопорушення, а також порядок оскарження. 
		Оскаржуваною постановою від 05 березня 2019 року № 12 по справі про адміністративне правопорушення позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн.
		Отже, саме позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, проте судами не встановлювався факт участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та його обізнаність про результати розгляду.
		Водночас в межах цієї справи копію оскаржуваної постанови отримала ОСОБА_2 , права та обов`язки якої на представлення інтересів позивача, як фізичної особи з питань притягнення до адміністративної відповідальності, судами не з`ясовані. 
		Також стаття 271 КУпАП передбачає можливість участі адвоката та іншого фахівця у галузі права у розгляді справи та визначає статус останнього, який в свою чергу не співпадає із встановленим судами статусом особи, наділеної правом за договором на управління майном. 
		За такого правового регулювання та встановлених обставин, судами помилково застосовано презумпції добросовісності дій представника, яка виявляється у тому, що обізнаність представника про винесення постанови, свідчить про обізнаність сторони, оскільки судами не встановлена наявність прав та обов`язків ОСОБА_2 на представництво позивача, як фізичної особи в межах адміністративного провадження.
		З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблено передчасний висновок про порушення позивачем строку звернення до суду з покликанням на обізнаність про оскаржувану постанову особи, яка уповноважена на управління нежитловим приміщенням. 
		Згідно із частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі
		Оскільки суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи до суду першої інстанції.
		Керуючись статті 341, 345, 349, 353, 355, 356, КАС України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 
		Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №695/3195/19 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                            С. М. Чиркін
		                                                                                О.П. Стародуб
		                                                                                          В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...