Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12131/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2021. Зареєстровано: 28.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2021.
Дата набрання законної сили: 26.10.2021
Номер судового провадження: К/9901/2376/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 826/12131/17
		адміністративне провадження № К/9901/2376/21  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Стеценка С.Г., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №826/12131/17
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Бора" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 (колегія у складі: головуючого судді: Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М.),-
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2017 року ТОВ "Бора" (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач або Департамент), у якому  позивач просив:
		-визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту, затверджене його наказом від 08.09.2017 № 543.
		- зобов`язати Департамент скласти та надати ТОВ «БОРА» містобудівні умови та обмеження на земельну ділянку площею 2,7873 га, кадастровий номер - 8000000000:72:213:0038, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом, яка розташована на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій та обставини справи
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 позов ТОВ  "Бора" задоволено повністю. 
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 апеляційна скарга Департаменту залишена без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 - без змін.
		09.12.2020 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018, посилаючись на те, що він не брав участі у справі, але суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси.
		Ухвалами від 28.12.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, відкрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 та призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.01.2021 на 14:40 годину.
		Після відкриття провадження у справі, того ж дня 28.12.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом третім частини 1 статті 305 КАС України.
		Закриваючи апеляційне провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що після відкриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 встановлено, що спірні правовідносини у цій справі виникли між позивачем ТОВ «Бора» та відповідачем - Департаментом, з приводу відмови у наданні містобудівних умов і обмежень. Отже, спірний у цій справі індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень жодним чином не стосується заявника апеляційної скарги.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає, що суд, закриваючи апеляційне провадження за його апеляційною скаргою у цій справі, не врахував, що реалізація проектної документації будівництва житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем та паркінгом по АДРЕСА_1 шляхом видачі ТОВ «Бора» містобудівних умов та обмежень, порушує права ОСОБА_1 , гарантовані статтями 13, 23, 50 Конституції України, а саме: призведе до недопущення повноцінного відвідування ним даної місцевості, яка є рекреаційною зоною. Крім того, заявник звертає увагу на те, що він є мешканцем Солом`янського району міста Києва, зареєстрований та проживає в будинку, розташованому поруч з земельною ділянкою, на якій має намір здійснити будівництво позивач. 
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду учасниками справи не подавався, що в силу приписів частини 4 статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.  
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Ухвалою Верховного суду від 27.01.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 . 
		Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Право на звернення до суду (в контексті права на судовий захист) охоплює широкий обсяг різноманітних категорій осіб, стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
		Право особи на судовий захист може бути реалізовано зокрема шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, через те, що їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина. Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону (рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2010 року №18-рп/2010).
		Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Тобто частиною першою статті 293 КАС України встановлено також і право осіб, які не були учасниками справи, але є суб`єктами матеріально-правових відносин, яких стосується спір, на оскарження судового рішення в апеляційному порядку. 
		Виникнення у особи, яка не була учасником справи, права на оскарження судового рішення в апеляційному порядку обумовлено як наявністю у такої особи ознак суб`єкта матеріально-правових відносин, яким надана судова оцінка, так і застосуванням щодо такої особи процесуальних обмежень.
		За такого правового врегулювання права апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не була залучена до участі у справі, слід дійти висновку, що заявник апеляційної скарги має довести наявність фактичних обставин, що свідчать про вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним чи опосередкованим іншими правовідносинами. Суд, в свою чергу, має перевірити такі обставини, надвши їм оцінку.
		Мотивуючи своє рішення про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначив, що в контексті спірних правовідносин, а також їх правового регулювання, заявник не є їх учасником, а рішенням суду першої інстанції у цьому випадку не вирішувались права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги. 
		У пункті третьому частини 1 статті 305 КАС України міститься положення про те, що суд апеляційної інстанції може закрити апеляційне провадження у разі, коли після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. 
		Отже, застосування наслідків, передбачених пунктом третім частини 1 статті 305 КАС України, може мати місце після відкриття апеляційного провадження та за умови встановлення обставин відсутності вирішення судовим рішенням, яке оскаржується, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи, як не були встановлені судом при відкритті апеляційного провадження.
		Окрім того, суд апеляційної інстанції наділений правом залишити без руху апеляційну скаргу, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України, з урахуванням положень статті 169 цього Кодексу.
		Зокрема, за приписами частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, до якої відсилає стаття 296 цього Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		Аналіз судової практики Верховного Суду та судів апеляційних інстанцій щодо способів реагування останніми на апеляційну скаргу у ситуаціях за подібних обставин свідчить про наявність варіативності підходів судів до обрання етапу вирішення відповідними судами питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи, а саме:
		1) шляхом залишення без руху апеляційної скарги на стадії перевірки її прийнятності та надання особі можливості подати пояснення щодо порушення її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків оскаржуваним рішенням із обранням в подальшому двох варіантів - повернення скарги або відкриття апеляційного провадження;
		2) відкриття апеляційного провадження за такою скаргою із подальшим закриттям апеляційного провадження на етапі апеляційного перегляду справи, якщо виявиться, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
		Визначальною підставою до обрання того чи іншого процесуального наслідку виступає обґрунтованість, якість та повнота наведених в апеляційній скарзі аргументів заявника щодо наявності правових підстав до звернення з апеляційною скаргою. Саме критерій якості та аргументованості наведених заявником підстав, з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів, прямо впливає на очевидність і достатність встановлених обставин для прийняття того чи іншого варіанту вирішення процесуального питання.
		При цьому, в будь-якому із описаних вище варіантів процесуальної поведінки суд надає особі, що подала апеляційну скаргу, можливість навести достатні аргументи й мотиви на обґрунтування того, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
		Застосування ж наслідків, передбачених пунктом третім частини 1 статті 305 КАС України, після відкриття апеляційного провадження у справі, можливе за умови встановлення судом обставин відсутності юридичного інтересу заявника. Такі обставини можуть бути встановлені шляхом перевірки аргументів заявника наданими доказаними та надання оцінки судом. 
		У цій справі, суд апеляційної інстанції, відкриваючи апеляційне провадження, не висловив наявності підстав, які на цій стадії свідчать про недоведеність чи недостатню аргументованість заявником апеляційної скарги доводів про наявність у нього, як особи, яка не була учасником справи, права на апеляційне оскарження судового рішення у справі. Відповідно, суд апеляційної інстанції не залишав апеляційну скаргу без руху, надаючи ОСОБА_1 можливість навести додаткові аргументи чи докази. 
		Разом з цим, відкривши 28.12.2020 апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначивши справу до розгляду в судове засідання, суд апеляційної інстанції того ж дня (28.12.2020), встановив протилежне - відсутність у заявника права на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018. Такий висновок Шостого апеляційного адміністративного суду не ґрунтується на перевірці додаткових (інших) обставин, ніж ті, за яких суд дійшов висновку про можливість відкриття апеляційного провадження, а отже такий висновок не можна вважати таким, що зроблений судом за встановлених після відкриття апеляційного провадження обставин. 
		Не вирішуючи наперед питання щодо дійсного порушення судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 прав, інтересів ОСОБА_1 , суд касаційної інстанції констатує, що в даному випадку суд апеляційної інстанції такої можливості заявнику не надав, більш того, закриваючи апеляційне провадження, застосував норму Кодексу адміністративного судочинства України (пункт 3 частини четвертої статті 305 КАС України), без дотримання порядку перевірки аргументів заявника в частині обставин вирішення судовим рішення питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
		Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження з направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Суддя- доповідач:                                                                       Л.В. Тацій
		Судді:                                                                                          Т.Г. Стрелець
		                                                                                          С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...