Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2040/5412/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2021. Зареєстровано: 28.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2021.
Дата набрання законної сили: 27.10.2021
Номер судового провадження: К/9901/13845/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 жовтня 2021 року 
		 
		м. Київ
		справа № 2040/5412/18
		адміністративне провадження № К/9901/13845/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні справу 
		за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 (суддя Панов М.М.) та постанову Другого  апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 (колегія у складі суддів Донець Л.О., Бенедик А.П. , Гуцала М.І.)
		у справі № 2040/5412/18
		за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  
		до Головного управління Держпраці у Харківській області
		про скасування постанови та припису.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          06.07.2018 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної праці у Харківській області, в якому просила суд скасувати постанову про накладення штрафу №ХК 0309/1064/НП/АВ/П/ ТД-ФС від 07.06.2018; припис про усунення виявлених порушень №ХК0309/1064/АВ/П від 24.05.2018.
		2.          Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, у задоволенні позову відмовлено.
		3.          14.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове про задоволення позову.
		4.          Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2019 відкрито провадження у справі. 
		5.          Позивач клопотала про розгляд справи за її участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		6.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками відповідача проведено інспекційне відвідування позивача, про що складений акт від 17.05.2018 №ХК0309/1064/НП/АВ.
		7.          Виявлено порушення ч.1 ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: допущення працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до роботи без належного укладання трудового договору.
		8.          За результатами інспекційного відвідування складено припис про усунення недоліків від 24.05.2018 №ХК0309/1064/НП/АВ/П, за замісто якого пропонується усунути порушення, передбачене ч.1 ч.3 ст.24 КЗпП України у строк до 24.06.2018 та повідомити Державну фіскальну службу про прийняття працівника на роботу.
		9.          Постановою №ХК0309/1064/НП/АВ/П/ТД-ФС від 07.06.2018 на позивача накладено штраф у розмірі 558450 грн за порушення вимог ч.1 ч.3 ст.24 КЗпП України.
		10.          Позивачка не погодилася і звернулася до суду.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		11.          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувані рішення винесені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. 
		Підставою для накладення на позивача штрафу стало допущення позивачем до роботи працівників без оформлення трудових відносин. Скаржник стверджує про те, що з вищевказаними особами укладені договори підряду, а саме: від 01.04.2018 з ОСОБА_2 з замовлення з приготування страв в кількості 160 шт., за №2 від 01.04.2018 з ОСОБА_3 з наданням послуг по прибиранню території загальною площею 167 кв. м; за №3 від 01.04.2018 з ОСОБА_4 з наданням послуг з сервіруванню столів, прийому заказів, допомоги з вибором страв та напоїв; №4 від 01.04.2018 з ОСОБА_5 з наданням послуг по приготуванню страв в кількості 160 шт.; та допущення працівника ОСОБА_6 до роботи у зв`язку оформленням з ним трудового договору №2/6/2018 ПР від 26.04.2018, саме з дати укладання трудового договору, а не з 01.01.2018, як стверджує відповідач.
		Позивач покликається на відсутність у відповідача права на визнання укладених між позивачем та його працівниками договорів підряду недійсними або кваліфікувати їх на свій розсуд, а тому й відсутність підстав для прийняття оскаржуваних рішень.
		12.          Відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що рішення є правомірними та їх прийнято з дотриманням вимог законодавства, адже позивачем, замість укладення трудових договорів з працівниками, було укладено цивільно-правові угоди, хоча характер наданих послуг не відповідає такому типу договорів. Під час перевірки відповідач діяв в межах Порядку №295.
		 
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		13.          Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинне законодавство забороняє вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин. Посилання суб`єктів господарювання на укладення з працівниками цивільно-правових угод саме по собі не може звільнити від відповідальності за допущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин, якщо вказані угоди спрямовані на приховування фактично існуючих трудових відносин між найманими працівниками та позивачем.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		14.          Позивач не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи, а також було допущено порушення норм матеріального та процесуального права з огляду на таке:
		А) суди обмежилися дослідженням змісту укладених сторонами договорів підряду, однак не роз`яснили значення терміну «регулярне виконання (на систематичній основі)» та проігнорували обставини фактичних правовідносин між сторонами угод (особи не підпорядковувалися внутрішньому трудовому розпорядку та не забезпечувалися обладнанням та матеріалами, позивач не видавав наказів про прийняття на роботу та не робив записів у трудових книжках, податки та збори сплачувалися з винагород в рамках цивільно-правового договору);
		Б) судами попередніх інстанцій не взято до уваги виробничу необхідність залучення осіб за цивільно-правовим договором та специфіку діяльності ресторанного бізнесу;
		В) закон не передбачає переліку робіт, які можуть здійснюватися виключно на підставі трудового договору;
		Г) судами попередніх інстанцій неправомірно зроблено висновки щодо допуску ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до роботи до моменту укладення договорів, адже виявлені під час інспекційного відвідування копії чернеток про облік робочого часу не є належними доказами;
		Ґ) в матеріалах справи відсутні докази підтвердження пояснень ОСОБА_3 та інших осіб про допущення до роботи без укладення трудових договорів;
		15.          10.06.2019 надійшов відзив від відповідача, в якому останній покликався на правомірність рішень судів попередніх інстанцій. Виходячи із специфіку роботи ресторану, договори, укладені між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , містять ознаки трудових. Під час перевірки було досліджено графіки обліку робочого часу за період з 01.01.2018 по 25.04.2018 та встановлено факт допуску до роботи   ОСОБА_6 до укладення трудового договору від 26.04.2018
		 
		VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		16.          Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких мотивів.
		17.          Суд зважає, що відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		18.          Отже, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		19.          Верховний Суд неодноразово формулював загальні підходи до розмежування трудових та цивільно-правових відносин за договорами підрядного типу. Зокрема, у постанові від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19 Верховний Суд зазначив таке: 
		 
		«19. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
		Характерними ознаками трудових відносин є:
		-          систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
		-          підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
		-          виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;
		-          обов`язок роботодавця надати робоче місце;
		-          дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
		20. Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України. 
		Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		21. З аналізу наведених норм, Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій. 
		Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.
		22. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, 13.06.2019 у справі №815/954/18".
		 
		20.          Ці підходи є застосовними і до справи, що розглядається.
		21.          Суди першої та апеляційної інстанції дослідили докази та встановили обставини справи. Судами оцінено договори підряду та встановлено, що вони не містять посилань на конкретний перелік наданих послуг, конкретні результати від їх виконання, містить загальні неконкретні відомості щодо кількості, зокрема, страв без вказання їх назв тощо.
		22.          Судами попередніх інстанцій було встановлено, що договір підряду №1 01.04.2018, укладений з громадянином ОСОБА_2 . Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, надати Замовнику послуги по приготуванню страв в кількості 160 шт., протягом терміну дії даного договору, а Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити надані послуги. У відповідності з п. 1.5. Договору послуги надаються з 01.04.2018 по 30.05.2018. Оплата зазначених послуг здійснюється, протягом 15 календарних днів з моменту підписання акту прийому - передачі послуг - п.п. 2.3.1. п. 2.3. Договору. Вартість послуг, складає - 4000,00 грн. з урахуванням податку на доходи фізичних осіб - п. 3.2. Договору.
		23.          У постанові від 09.07.2021 у справі №160/2751/19, обставини якої є подібними, Верховний Суд зазначив таке:
		 
		« 82. Судами попередніх інстанцій на підставі аналізу змісту цих цивільно-правових договорів встановлено, що предметом таких є виконання робіт, пов`язаних із забезпечення діяльності позивача у сфері туристичного бізнесу - робота по приготуванню їжі, прибиранню, послуг бармена. У договорах не зазначається, який результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, тощо.
		83. Крім того, акти здавання-приймання робіт, складені за вказаними договорами, містять лише інформацію про виконання певних робіт на об`єкті та вартість таких робіт, без зазначення їх обсягу, часу на виконання тощо.
		84. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що предметом цих договорів є процес праці, що є ознакою трудових відносин та суперечить природі договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт».
		 
		24.          Суд не вбачає підстав для відступу від висновків Верховного Суду і вважає їх застосованими і до цієї справи, а тому погоджується з висновками судів попередніх інстанцій  
		25.          Щодо договору підряду №2 від 01.04.2018, який укладений з громадянкою ОСОБА_3 , то судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до п.1.1. зазначеного договору Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, надати Замовнику послуги по прибиранню території Замовника, загальною площею 167 кв.м, у кількості 30 раз, протягом терміну дії даного договору, а Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити надані послуги. У відповідності з п. 1.5. Договору послуги надаються з 01.04.2018 по 30.05.2018. Оплата зазначених послуг здійснюється, протягом 15 календарних днів з моменту підписання акту прийому - передачі послуг - п.п. 2.3.1. п. 2.3. Договору. Вартість послуг, складає - 4000,00 грн. з урахуванням податку на доходи фізичних осіб - п. 3.2. Договору.
		26.          У постанові від 08.07.2021 у справі №160/7810/19 Верховний Суд зазначив таке:
		 
		«Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (замовник) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (виконавці) у 2018 році укладались цивільно-правові договори, предметом яких було надання виконавцями послуг зі сторожування будівлі, майна школи та прибирання прилеглої території школи. Умовами договорів передбачалося, що виконавці виконують роботу на свій ризик, самостійно організовують виконання робіт, не підпадають під дію внутрішнього трудового розпорядку, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженнями та похованнями, а замовник зобов`язується вчасно перераховувати єдиний соціальний внесок до пенсійного Фонду, а також утримує та перераховує до бюджету податок з доходу у розмірі 18% та військового збору у розмірі 1,5 %. За результатами виконаних робіт (наданих послуг) складено акти приймання-передачі виконаної роботи.
		44. Також судом апеляційної інстанції на підставі аналізу змісту укладених цивільно-правових договорів встановлено, що у таких встановлено фіксований розмір вартості послуг, які повинні бути надані виконавцями, без застереження щодо їх обсягу та змісту; надання таких послуг є систематичним, без урахування їх якості, кількості та кінцевого результату.
		45. Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, роботи (послуги), що становлять предмет цих цивільно-правових угод, відповідають професіям «охоронець» (код КП 5169 ) та «прибиральник територій» (код КП 9162).
		46. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що предметом цих договорів є процес праці, що є ознакою трудових відносин та суперечить природі договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Натомість, уклавши цивільно-правові договори з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач фактично здійснив спробу підміни трудових відносин цивільно-правовими.
		47. Колегія суддів зазначає, що попри підписання сторонами цивільно-правових договорів, оскільки особи виконували конкретні трудові функції, робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалася в процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носила системний, постійний характер, відтак не була юридично самостійною). Зазначені вище угоди, укладені позивачем з фізичними особами, не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, мали триваючий характер, що є характерним для трудових функцій».
		 
		27.          Суд не вбачає підстав для відступу від висновків Верховного Суду і вважає їх застосованими і до цієї справи, а тому погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що  договір з ОСОБА_3 має ознаки трудового.
		28.          Щодо договорів підряду з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судами попередніх інстанцій було встановлено що з вищезазначеними особами було укладено договори підряду від 01.04.2018 №3 та №4, відповідно до яких Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, надати Замовнику послуги по сервіруванню столів, прийому заказів від відвідувачів, допомоги з вибором страв та напоїв, орієнтуванні по часу їх приготування та видачі замовлених страв, протягом терміну дії даного договору, а Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити надані послуги. У відповідності з п.1.5. Договору послуги надаються з 01.04.2018 по 30.05.2018. 
		29.          У постанові від 16.06.2020 у справі №815/5427/17 Верховний Суд зазначив таке:
		 
		«Суд зазначає, що не дивлячись на підписання сторонами цивільно-правового договору №1К від 3 липня 2017 року, існування якого на момент проведення відповідачем перевірки позивача належними та допустимими доказами не підтверджено, між сторонами існували трудові правовідносини, оскільки ОСОБА_1 виконувала конкретну трудову функцію - офіціанта, робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалася в процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носить системний, постійний характер), а саме сервірування столів посудом, столовими приборами та інші послуги на вимогу позивача, а також у разі необхідності прибирання сторонніх речей з 13 столів».
		 
		30.          Суд не вбачає підстав для відступу від висновків Верховного Суду і вважає їх застосованими і до цієї справи, а тому погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договори з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають ознаки трудового.
		31.          Всі інші доводи позивача зводяться до фактичної переоцінки доказів та не спростовують вищезазначених висновків.
		32.          Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
		33.          Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
		34.          Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		35.          Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення і погоджується з висновками судів першої та  апеляційної інстанції у справі.
		36.          Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		37.          З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі №2040/5412/18 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...