Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/19268/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2021. Зареєстровано: 28.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2021.
Дата набрання законної сили: 11.11.2021
Номер судового провадження: 2/752/8486/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 752/19268/21 
		Провадження № 2/752/8486/21 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		 
		11.10.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
		головуючого судді Шевченко Т.М.
		з участю секретаря Гладибороди Л.О.,
		розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про захист прав споживачів та відшкодування шкоди, -
		 
		в с т а н о в и в:
		у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ТОВ "Нова пошта" про захист прав споживачів та відшкодування шкоди.
		В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 22.12.2020 р. між ним та ТОВ «Нова пошта» був укладений публічний договір про надання послуг з організації перевезення відправлення, а саме телефону Samsung Galaxy А8 і чохла (оголошена вартість 4 400 грн.), за умовами якого відповідач ТОВ «Нова Пошта» взяв на себе зобов`язання з відправки згідно експрес-накладної № 59000625453441 від 22.12.2020 р. посилки одержувачу ОСОБА_2 у відділення № 16, що в м. Чернігів та організації зворотної доставки грошового переказу в сумі 4 400 грн. Після походження відправлення у відділення № 16, що в м. Чернігів, 23.12.2020 одержувачем відправлення отримано не було, грошовий переказ не надавався. Згідно експрес-накладної ТОВ «Нова пошта» № 59000626207702 від 23.12.2020 з відділення № 16 м. Чернігів до відділення № 231 м. Київ позивач замовив повернення вантажу по експрес-накладній № 5900625453441, а саме телефону і чохла, оголошеною вартістю 4 400,00 грн. 24.12.2020 року, отримавши повідомлення про прибуття відправлення до відділення № 234, що в м. Києві, позивач звернувся до відділення, де представник ТОВ «Нова пошта» повідомив його, що 24.12.2020 року його відправлення отримано іншою особою.
		Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору 25.12.2020 року він звернувся до ТОВ «Нова пошта» з претензією про порушення умов перевезення та відшкодування завданих збитків. Згідно відповіді на претензію від 02.03.2021р. ТОВ «Нова пошта» не має правових підстав для задоволення претензійних вимог, оскільки отримання відправлення було здійснено в порядку та відповідно до умов надання послуг ТОВ «Нова пошта».
		За таких підстав позивач, просить суд стягнути з ТОВ «Нова пошта» на користь позивача 4 400,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 4 400,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1066,12 грн. штрафних санкцій та судові витрати.
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. 
		20 вересня 2021 року відповідач ТОВ «Нова пошта» надіслав відзив на позовну заяву. Зазначає, що 23.12.2020 року відправлення за ЕН № 59000625453441 прибуло у відділення № 16 у місті Чернігів ТОВ «Нова пошта», де одержувач ОСОБА_2 для отримання відправлення повідомив оператору відділення № 16 у м. Чернігові ТОВ «Нова Пошта» номер експрес накладної 59000625453441 та пред`явив паспорт - документ на посвідчення своєї особи. Працівник відділення № 16 у м. Чернігові ТОВ «Нова Пошта», перевіривши належність дій одержувача документ, що посвідчує особу, встановивши особу одержувача, видав останньому вантаж у повному обсязі. Жодних правових підстав не видавати вантаж чи проводити додаткову ідентифікацію особи чинним законодавством не встановлено.
		Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
		22 грудня 2020 року позивач з відділення ТОВ "нова пошта" № 231 м. Київ за експрес-накладною № 59000625453441 здійснив відправлення вантажу згідно опису - телефон і чохол, оголошеною вартістю 4 400 грн. до відділення № 16 м. Чернігів, визначивши одержувача ОСОБА_2
		Також було замовлено додаткову послугу "грошовий переказ 4 400,00 грн". (а.с. 10)
		В подальшому позивачем було замовлено повернення вантажу, яке було оформлене експрес-накладною № 59000626207702. 
		24 грудня 2020 року ОСОБА_1 з`явився до відділення ТОВ «Нова Пошта» для отримання вантажу, однак, звернувшись до оператора, дізнався про те, що посилка за експрес-накладною вже видана.
		За наведених обставин,   ОСОБА_1 склав претензію до ТОВ «Нова пошта» про відшкодування вартості відправлення в розмірі 4 400,00 грн.
		Претензію   ОСОБА_1 відповідач 02 березня 2021 за вих. №04147 залишив без задоволення, зазначивши, що 23 грудня 2020 року відправлення видано отримувачу, який у встановленому порядку надав її номер та підтвердив особу, пред`явивши паспорт громадянина України.
		Звертаючись із даними позовом до суду, позивач вказує на те, що ним вантаж за експрес-накладною № 59000625453441 не отримувався, а виданий сторонній особі.
		Суд погоджується з доводами позивача, зважаючи на наступне.
		Згідно ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
		Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
		Статтею 52 Закону України «Про автомобільний транспорт» на автомобільного перевізника покладено обов`язок забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.
		Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
		Зазначена норма закону передбачає принцип винності перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить саме на перевізнику.
		Умови надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова Пошта» визначені його Публічним договором.
		Пунктом 4.1.2 цього договору передбачено, що експедитор зобов`язаний забезпечити збереження відправлення з моменту його прийняття для надання послуг до моменту його видачі одержувачу за умови дотримання замовником положень договору та Умов надання послуг.
		Відповідно до п. 4.3.2 договору на замовника покладено обов`язок відповідно до вимог експедитора чітко та правильно заповнити експрес-накладну (заповнити всі обов`язкові поля, зазначити достовірну інформацію тощо) на кожне окреме відправлення, засвідчити її підписом та надати заповнену та підписану експрес-накладну експедитору. Відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес-накладній .
		Відповідно до п. 7.2.2 договору у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора, останній повертає замовнику суму, що дорівнює його оголошеній вартості відправлення (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною.
		Відповідно до п. 7.2.9 договору відповідальність експедитора за збереження відправлення припиняється з моменту його видачі одержувачу.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
		Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя ст. 89 ЦПК України).
		Заперечуючи проти позову, представник ТОВ «Нова пошта» вказував на те, що  дії працівників товариства щодо видачі вантажу були правомірними, оскільки вантаж був виданий особі, яка повідомила номер експрес-накладної та надала документ на підтвердження особи отримувача (паспорт).
		Проте. суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду експрес-накладної № 59000625453441, по якій отримано відправлення, яка б містила інформацію  про паспортні дані одержувача та підпису одержувача.
		Згідно ч. 2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Отже, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт отримання посилки  на підставі паспорта на ім`я   ОСОБА_2 
		Відповідачем також не надано суду доказів, які б свідчили про те, що втрата вантажу відбулася внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало.
		Отже, суд дійшов висновків про те, що представником ТОВ «Нова Пошта» при видачі відправлення (посилки) не було належним чином перевірено особу одержувача, що призвело до видачі відправлення сторонній особі.
		Також, суд вважає необґрунтованими твердження щодо недоведеності розміру оголошеної вартості вантажу, який позивач просив стягнути на свою користь, оскільки працівниками ТОВ «Нова пошта» було прийнято на перевезення відправлення (посилку), що підтверджується  копією  експрес-накладної № 59000625453441 від 22 грудня 2020. Дана накладна містить інформацію щодо оголошеної вартості вантажу - 4 400,00грн; опис відправлення - телефон і чохол. 
		Замовлена позивачем послуга: зворотна доставка «грошовий переказ 4 400 грн.» також підтверджує розмір оголошеної вартості. 
		Відповідно до п.6.1, 6.2 Умов надання послуг, оголошена вартість - вартість відправлення, заявлена відправником в експрес-накладній. Оголошена     вартість повинна дорівнювати реальній (ринковій) вартості відправлення. Якщо оголошена вартість відправлення перевищує 50 000 грн, то представник ТОВ «Нова Пошта» має право попросити у відправника документи (товарний чек, видаткову накладну тощо), які підтверджують   вартість відправлення.
		Жодних  доказів того, що  відповідач не  погодився з оцінкою оголошеної вартості  відправлення, матеріали справи не  містять.
		Відповідно до п. 7.2.4 Публічного договору, у разі виплати Експедитором у досудовому порядку за результатами розгляду претензії відшкодування, що сплачується у зв`язку з тратою або пошкодження відправлення на користь замовника - фізичної особи, експедитор додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 24,23 % від суми відшкодування. 
		Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Судом встановлено, що ТОВ «Нова пошта» не надано належних та достатніх доказів відсутності свої вини щодо втрати товару, «телефон і чохол», оголошеною вартістю 4 400,00 грн.
		Крім того, ТОВ «Нова пошта» не надано доказів, що підтверджували б передачу товару та доказів отримання даного товару відправником (одержувачем).
		З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ "Нова пошта" 4 400 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1 066,12 грн. штрафних санкцій.
		Також позивач просять стягнути з відповідача на його користь 4 400,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
		Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
		За змістом ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Отже, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
		Статті 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг
		З наведеного вбачається, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
		Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц.
		Суд враховує викладену правову позицію. Разом з тим, сама по собі право на відшкодування моральної шкоди за порушення цивільно-правового договору, в тому числі, і в разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, не звільняє позивача від обов`язку доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями(бездіяльністю) відповідача, факту завдання моральної шкоди, обґрунтування й доведення її розміру
		Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Позивач, що заявляє вимоги про відшкодування моральної шкоди зобов`язаний довести наявність складу цивільно-правового правопорушення, а саме, наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні, а також надати докази на підтвердження розміру завданої шкоди.
		Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 пов`язував із невиконанням ТОВ «Нова пошта» зобов`язань за публічним договором про надання послуг з організації перевезення відправлень.
		Зазначив, що з метою підвиення комфорту користування можливостями сучасних смартфонів, позивач вирішив оновити свій смартфон шляхом придбання новогоё, більш сучасного з доплатою від продажу наявного на той час в нього мобільного телефону Samsung Galaxy А8. 
		Проте ОСОБА_1 жодним чином не навів обґрунтування визначеного ним розміру моральної шкоди 4 400 грн.
		З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Нова пошта» про відшкодування моральної шкоди за неналежне виконання договірних зобов`язань у розмірі 4 400 грн. слід відмовити за недоведеністю.
		З огляду на наведене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
		На підставі статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
		Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
		в и р і ш и в:
		Позов  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про захист прав споживачів та відшкодування шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (ЄДРПОУ 31316718) на користь  ОСОБА_1 4 400,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 1066,00 грн. штрафних санкцій та 908,00 грн. судового збору.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...