Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/10226/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2021.
Дата набрання законної сили: 27.10.2021
Номер судового провадження: 61-19487ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		27 жовтня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 320/10226/18
		провадження № 61-19487св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідачі: Мелітопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 
		(м. Дніпро), Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції (м. Дніпро),
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 
		від 04 вересня 2020 року у складі судді Міщенко Т. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у складі колегії суддів: 
		Крилової О. В., Онищенко Е. А., Полякова О. З.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом 
		до Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Мелітопольським міськрайонним ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)), Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про захист честі, гідності та визнання поширеної інформації недостовірною, про спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
		 
		Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 редакцією газети «Местные вести» на сайті www.mv.org.ua опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з відеозаписом виконавчих дій. В статті стверджується, що «Мелитопольское горрайонное отделение Государственной исполнительной службы опубликовало на своей странице в «Фейсбук» видеозапись общения исполнителя с должниками. 
		На глазах у госслужащего должники начали выносить из дома телевизор и другие вещи, которые необходимо было описать. Но «маневры» им не помогли. Начальник Мелитопольского отделения исполнительной службы ОСОБА_2 сообщил, что исполнитель вызвала подмогу, и имущество всё же было описано. У людей задолженность перед налоговой в размере порядка 100 тыс. грн. Исполнитель пошла туда одна, а должников было много, поэтому так 
		и получилось. Имущество, конечно, мы описали. Это, в принципе, рядовой случай. Такое происходит почти каждый день, но имущество всё равно описывается и продаётся, - говорит ОСОБА_2 ». 
		 
		Дана інформація викладена з одночасною демонстрацією викладеного відеосюжету із зображенням позивача. Позивач зазначає, що на відеозапису довжиною 37 секунд знято особисто її, її сім`ю та квартиру, що є її особистим життям. Цей ролик переглянуто користувачами Інтернету 65 разів. 
		На відеозаписі зазначено автора - Мелітопольський міськрайонний відділ ДВС 
		з похідним пересиланням на соціальну мережу «Facebook». 
		 
		У результаті викладеного відповідач зазначає завідомо неправдиву інформацію, яка ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію, а саме: з їх слів «вона має статус боржника, боржники почали виносити телевізор та інші речі, «маневри» 
		їм не допомогли: виконавець визвала підмогу і майно все ж було описане, 
		у людей заборгованість перед податковою в розмірі 100 000,00 грн, майно звісно ми описали». 
		 
		Проте ні вона, ні члени її родини не мають боргів перед будь-ким. Вказана поширена інформація містить відносно неї принижуючі висловлювання, вказує на її професійну неспроможність, порушуючи загальні принципи людської моралі, зводячи нанівець сумлінну працю та створюючи при цьому негативний облік і, 
		в свою чергу, відношення серед мешканців міста Мелітополя, порушуючи 
		її репутацію в суспільстві. Вона є фізичною особою-підприємцем, що надає бухгалтерські послуги та одночасно працює бухгалтером-експертом 
		в аудиторській фірмі, внаслідок чого спілкується з великим колом людей, які мають довіру до неї. В результаті розповсюдженої недостовірної інформації 
		в засобах масової інформації вона майже щодня змушена пояснювати своїм клієнтам, близьким та далеким знайомим про свою непричетність до зазначених дій, виправдовуватися за ті дії, які вона не вчиняла. Маючи хронічне захворювання - гіпертонічну хворобу, після поширення недостовірної інформації про неї її стан здоров`я значно погіршився, в результаті чого ця хвороба почала загострюватися. 
		 
		Вважає, що нанесена їй відповідачем шкода, яка полягає в порушенні 
		її конституційних прав, а саме: приниження честі, гідності престижу та ділової репутації, оцінюється в 10 000,00 грн.
		 
		Посилаючись на зазначені обставини просила суд:
		1)                 визнати вказану інформацію недостовірною та такою, що порушує її честь, гідність та ділову репутацію;
		2)                 зобов`язати Мелітопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 
		(м. Дніпро) спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» повідомлення про ухвалення 
		у справі судового рішення шляхом викладення його резолютивної частини;
		3)                 стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на її користь компенсацію за завдану їй моральну шкоду 
		в розмірі 10 000,00 грн.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 
		від 04 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, позов задоволено частково.
		 
		Визнано інформацію, поширену Мелітопольським міськрайонним ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у соціальній мережі «Facebook» у статті «Мелитопольцы - должники прячут имущество в подвал», викладену ІНФОРМАЦІЯ_1, з одночасною демонстрацією відео сюжету із зображенням ОСОБА_1 недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 . Зобов`язано Мелітопольський міськрайонний ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) здійснити спростування поширеної інформації шляхом розміщення на своїй сторінці 
		у соціальній мережі «Facebook» повідомлення про ухвалення у справі судового рішення шляхом викладення його резолютивної частини. Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 
		на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану їй моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, 
		що поширена Мелітопольським міськрайонним ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) інформація 
		в соціальній мережі «Facebook» в статті «Мелитопольцы - должники прячут имущество в подвал», викладена ІНФОРМАЦІЯ_1, з одночасною демонстрацією відеосюжету із зображенням ОСОБА_1 , є негативною 
		та такою, що не відповідає дійсності і принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, оскільки ознайомившись із текстом статті та викладеного відеоролику до нього із зображенням позивача, можна стверджувати, 
		що ОСОБА_1 входить до числа боржників, та на її прикладі Мелітопольський міськрайониий ВДВС демонструє процес вчинення виконавчих дій.
		 
		Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суди врахували в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача, характер та обсяг 
		її страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнала позивач, ступінь вини Мелітопольським міськрайонним ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, та частково задовольнив позов, визначивши розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн.
		 
		Аргументи учасників справи
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		У грудні 2020 року Мелітопольське міськрайонне ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надіслало 
		до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		У касаційній скарзі Мелітопольське міськрайонне ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, та зазначає, що судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, від 12 серпня 2020 року у справі № 761/7165/17, від 16 березня 2020 року у справі № 613/814/16-ц, від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 489/515/17. Також посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питань стягнення судами шкоди і судового збору з рахунку вищестоящого розпорядника коштів. Крім того, зазначає, що судами розглянуто справу без залучення Державної казначейської служби України (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України). Указує, що поширена інформація є лише оціночним вираженням, оскільки були коментарями у контексті публічної діяльності відповідачів та стосуються питання, які становлять суспільний інтерес, а тому вона не підлягає спростування.
		 
		У грудні 2020 року Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення в частині стягнення моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		У касаційній скарзі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права та зазначає, 
		що судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного 
		у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі 
		№ 904/4494/18, від 09 квітня 2020 року у справі № 742/3715/17, від 13 січня 2021 року у справі № 758/11684/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 330/1132/18, від 03 грудня 2020 року у справі № 761/9118/16-ц, від 19 червня 2018 року 
		у справі № 910/23967/16, від 12 серпня 2020 року у справі № 761/7165/17, 
		від 16 березня 2020 року у справі № 613/814/16-ц, від 24 березня 2020 року 
		у справі № 818/607/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 489/515/17. Також, 
		як на підставу відкриття касаційного провадження посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		У березні 2020 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду відзив 
		на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу відхилити, оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначала, що твердження скаржників 
		є безпідставними, необґрунтованими та побудованими на власних міркуваннях та припущеннях.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалами Верховного Суду від 19 та 24 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 320/10226/18, витребувано її з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року зупинено виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2020 року до закінчення касаційного провадження.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		18 травня 2018 року в квартирі 
		АДРЕСА_1 , належній ОСОБА_1 на праві власності, проводились виконавчі дії державним виконавцем ОСОБА_8, які полягали у пошуку майна боржника ОСОБА_4 , яка згідно декларації про доходи та майно боржника фізичної особи вказала своїм місцем мешкання адресу позивача.
		 
		Під час вчинення виконавчих дій державний виконавець ОСОБА_8 вела відеозйомку в зазначеному житловому приміщенні на свій мобільний телефон, після чого виклала це відео в соціальній мережі «Facebook», що не оспорюється сторонами по справі.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 редакцією газети «Местные вести» на сайті www.mv.org.ua було опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з відеозаписом виконавчих дій. В статті стверджується, 
		що «Мелитопольское горрайонное отделение Государственной исполнительной службы опубликовало на своей странице в «Фейсбук» видеозапись общения исполнителя с должниками. На глазах у госслужащего должники начали выносить из дома телевизор и другие вещи, которые необходимо было описать. Но «маневры» им не помогли. Начальник Мелитопольского отделения исполнительной службы ОСОБА_2 сообщил, что исполнитель вызвала подмогу, и имущество всё же было описано. У людей задолженность перед налоговой в размере порядка 100 тыс. грн. Исполнитель пошла туда одна, 
		а должников было много, поэтому так и получилось. Имущество, конечно, 
		мы описали. Это, в принципе, рядовой случай. Такое происходит почти каждый день, но имущество всё равно описывается и продаётся, - говорит ОСОБА_2 ». 
		 
		Дана інформація викладена з одночасною демонстрацією викладеного відеосюжету із зображенням позивача. На відеозаписі зазначено автора - Мелітопольський міськрайонний відділ ДВС з похідним пересиланням 
		на соціальну мережу «Facebook».
		 
		Автором цієї статті є ОСОБА_5 , який напередодні написання статті брав інтерв`ю у начальника Мелітопольського міськрайонного ВДВС ОСОБА_6 , який і прокоментував відеосюжет, викладений в соціальній мережі «Facebook», 
		та на якому знято позивача, її окремих членів родини та квартиру, де проводились виконавчі дії.
		 
		За результатами вчинення цих дій державним виконавцем було складено акт про відсутність у вказаному житлі майна боржника ОСОБА_4 .
		 
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - 
		ЦПК України)  завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод 
		чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права 
		чи порушення норм процесуального права.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		 
		 
		 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, 
		а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		 
		Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК 
		в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
		 
		Аналогічний висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19), постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18).
		 
		Слід зазначити, що оспорювана позивачем інформація поширена редакцією газети «Местные вести» на сайті www.mv.org.ua, а автором спірної статті 
		є ОСОБА_5 . Зазначені особи як відповідачі до участі у справі не залучені.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних 
		чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		 
		Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі 
		у справі позивачем.
		 
		У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі 
		як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, 
		що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
		 
		Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
		 
		Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову 
		є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, 
		що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
		 
		Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року 
		у справі № 308/3162/15-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 509/4966/17.
		 
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки позивач не зазначив у позовній заяві автора відповідного інформаційного матеріалу, редакцію газети «Местные вести» та власника веб-сайта, який створив технологічну можливість та умови для поширення відповідачем інформації про позивача та не заявив клопотання про їх залучення до участі 
		у справі як співвідповідачів, то у задоволенні позову слід відмовити з цих підстав.
		 
		ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення до суду до належних відповідачів з вимогами, спрямованими на ефективний захист порушеного права.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Таким чином, доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, 
		що оскаржені судові рішення постановлені з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Оскільки Верховний Суд скасовує рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду та ухвалює нове рішення, яким відмовляє у задоволенні позовних вимог, а Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Мелітопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), сплачений судовий збір у сумі по 1057,20 грн за подання апеляційної скарги та по 3 524,00 грн за подання касаційної скарги, то він підлягає стягненню з позивача на користь відповідачів.
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), задовольнити.
		 
		Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 
		від 04 вересня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року скасувати.
		 
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 
		до Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 
		(м. Дніпро), Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Дніпро) про захист честі, гідності та визнання поширеної інформації недостовірною, спростування поширеної недостовірної інформації 
		та відшкодування моральної шкоди.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) судовий збір 
		за подання апеляційної скарги у розмірі 1057,20 грн та 3 524,00 грн за подання касаційної скарги.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) судовий збір 
		за подання апеляційної скарги у розмірі 1057,20 грн та 3 524,00 грн за подання касаційної скарги.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту 
		її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Головуючий    Судді:М. Є. Червинська   С. Ю. Бурлаков   А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...