Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2240/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2021. Зареєстровано: 29.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2021.

Результат оскарження 20.07.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		28 жовтня 2021 року                               м. Київ                                        № 640/2240/20
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до                   Національного агентства з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного агентства з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач, Нацагентство, АРМА) та просить суд скасувати наказ Нацагентства від 18 грудня 2019 року №431/9-03-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити його на посаді.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що упродовж 2017-2019 років він проходив службу в Нацагентстві, як державний службовець. Законом України «Про державну службу», чинним на час призначення позивача на посаду, передбачалося, що підставою припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення було отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності за пунктом 3 частини першої статті 87 Закону. Отже, звільнення було можливим у зв`язку з отриманням двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності. Саме на такі умови погоджувався позивач, вступаючи на службу до Нацагентства, такі умови є взаємним зобов`язанням (істотною умовою) трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та Нацагентством, і є гарантією вступу та проходження державної служби. Натомість, звільнення відбулося після першої негативної оцінки.
		Редакція статті 87 Закону України «Про державну службу», якою передбачено підставу для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення у вигляді отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, набрала чинності та діє з 25 вересня 2019 року. Відповідно попередня редакція зазначеної норми діяла з 10 грудня 2015 року та була чинною до 25 вересня 2019 року.
		Посилаючись на статтю 58 Конституції України, позивач вважає, що оскільки він вступав та проходив державну службу за правилами, які діяли згідно з Законом України «Про державну службу» в редакції, яка діяла до 25 вересня 2019 року, то припинення державної служби має відбуватися за нормами зазначеного Закону в редакції до 25 вересня 2019 року.
		Окрім того, позивач стверджує, що процедура оцінювання розпочата в порядку та за правилами Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній до 25 вересня 2019 року, тому і мала бути завершена за такими ж правилами.
		До того ж, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади категорії «Б» та «В», здійснюються безпосереднім керівником державного службовця та керівником структурного підрозділу, а оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» здійснюються суб`єктом призначення. Отже, оскільки позивач обіймав посаду начальника юридичного управління, яка відноситься до категорії «Б», то оцінювання мав проводити ОСОБА_2 - керівник установи, який визначав завдання та ключові показники його діяльності, керував та контролював роботу позивача. Натомість оцінювання проведено тимчасово виконуючим обов`язки Голови Нацагентства ОСОБА_3 , який працює в Агентстві з середини 2019 року на посаді начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів Нацагентства, ніколи не долучався до роботи юридичного управління, не брав участі та не контролював зазначені питання. Отже, на думку позивача оцінювання проведено неналежною особою - ОСОБА_3 , який почав тимчасово виконувати обов`язки Голови Нацагентства лише з 27 листопада 2019 року, до того ж не міг бути призначеним виконуючим обов`язки, як такий, що обіймав посаду державної служби категорії «Б», а очільником установи або виконуючим обов`язки керівника може бути лише державний службовець категорії «А», що підтверджується й судовими рішеннями.
		Позивач також вважає, що на етапі співбесіди, яка була проведена за його участі та під головуванням Голови Нацагентства, за завданнями та ключовими показниками йому виставлено високі бали, проте у подальшому внаслідок незаконних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повторно здійснено оціночну співбесіду, вже за відсутності відстороненого від виконання обов`язків ОСОБА_1 , та з мотивів помсти за подані проти них заяви про вчинення злочинів до Генеральної прокуратури оформлено негативні висновки оцінювання результатів службової діяльності позивача, внаслідок чого оскаржуваним наказом останнього було звільнено з посади. При цьому процедура відбувалася в період перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності, без надання можливості ознайомлюватися з документами, подавати зауваження, заперечення, що є, на думку позивача, порушенням Типового порядку та Закону України «Про державну службу».       
		Посилаючись на такі та інші обставини, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2020 року, відкрито провадження в адміністративній справі №640/2240/20, визначено розгляд провадити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
		У визначений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачаються заперечення проти позовних вимог, зазначається, що у межах процедури оцінювання дотримано усіх вимог Порядку №130 та №393 в частині правильності та правомірності визначення ефективності виконання завдань ОСОБА_1 , затверджено негативний висновок щодо нього наказом АРМА від 16 грудня 2019 року №418/9-03-ос, який направлено на домашню адресу позивача. Внаслідок отримання негативної оцінки наказом АРМА від 18 грудня 2019 року №431/9-03-ос позивача звільнено із займаної посади. Відповідач заперечує проти аргументів позивача щодо необхідності застосування до нього положень Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на момент його прийняття на державну службу, у протилежне зазначає, що за роз`ясненнями Національного агентства з питань державної служби №81-р/з виключено процедуру проведення повторного оцінювання результатів службової діяльності державного службовця у разі отримання ним негативної оцінки та змінено назву Типового порядку на порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Також відповідачем зазначено, що особисті неприязні відносини позивача та деяких посадових осіб АРМА не мають відношення до справи та не можуть оцінюватися судом у рамках розгляду даної справи, а обставини дисциплінарного провадження відкритого та у подальшому закритого без притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, є предметом дослідження в іншій адміністративній справі, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва. 
		Відповідачем 06 липня 2020 року надані додаткові пояснення щодо позову, у яких вказано, що фактичне звільнення позивача відбулося 02 січня 2020 року, тобто на наступний день після закінчення терміну дії листа тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 . Також підтверджено, що ОСОБА_1 очолював самостійний структурний підрозділ АРМА, тому підпорядковувався безпосередньо Голові АРМА, проте у зв`язку з відстороненням ОСОБА_2 від виконання повноважень за посадою оцінювання результатів службової діяльності позивача ним не проводилося. Тимчасово повноваження Голови АРМА відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року №1146-р покладені на начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА ОСОБА_3 . При цьому позивачем зазначені розпорядження в судовому порядку не оскаржувалися, тому є чинними. Отже, співбесіду з ОСОБА_1 мав здійснювати саме ОСОБА_3 . Про заплановану співбесіду позивача повідомлялося двічі, але у визначену дату та час ОСОБА_1 не з`явився, що зафіксовано відповідним актом від 12 грудня 2019 року, внаслідок чого оцінювання відбулося без оціночної співбесіди. У задоволенні позову відповідач просить відмовити повністю.
		Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
		Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
		Відповідно до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
		Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України.
		Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України. Питання діяльності Національного агентства у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національного агентства.
		Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
		Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також  Закон України  "Про державну службу" застосовуються до Національного агентства та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.
		Національне агентство складається з центрального апарату і територіальних управлінь.
		Національне агентство є юридичною особою публічного права.
		Як вбачається з наявних у справі матеріалів, ОСОБА_5 з березня 2017 року проходив державну службу в Національному агентстві на посаді начальника юридичного управління, яка відносить до посад державних службовців категорії «Б», підпорядкований безпосередньо керівнику АРМА.
		Відповідно до положень статті 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.
		Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
		Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби  категорій "Б"  і  "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби  категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.
		Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців визначено Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640 (далі - Порядок №640). 
		Відповідно до пункту 4 Типового порядку учасниками оцінювання є:
		державний службовець;
		особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби  категорії "А";
		безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби  категорії "Б"  або  "В";
		керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби  категорії "Б"  або  "В";
		суб`єкт призначення;
		служба управління персоналом.
		Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, надає консультативну допомогу учасникам оцінювання та здійснює заходи щодо організації оцінювання, у тому числі готує проекти наказів про:
		проведення оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», із списком державних службовців, оцінювання яких проводиться;
		затвердження результатів оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».
		ОСОБА_6 як такий, що на момент оцінювання обіймав посаду категорії «Б» - начальника юридичного управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, підлягав оцінюванню результатів службової діяльності державних службовців.
		Відповідно до наказу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 14 листопада 2017 року № 130 затверджено Порядок проведення оцінювання службової діяльності державних службовців центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Порядок №130).
		Відповідно до пункту 7 Порядку №130 визначено, що про проведення оцінювання Головою Національного агентства приймається наказ, у якому зазначається:
		список державних службовців центрального апарату Національного агентства, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», оцінювання яких проводиться,
		строк проведення оцінювання у центральному апараті Національного агентства;
		доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення оцінювання службової діяльності державних службовців центрального апарату Національного агентства, які займають посади державної служби «Б» і «В» (за потреби).
		Так, наказом АРМА від 01 жовтня 2019 року №297/9-03-ос «Про визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році» визначено зміст та строки виконання заходів, які складають невід`ємну частину плану-графіка визначення результатів виконання завдань і ключових показників результативності ефективності та якості службової діяльності державних службовців, категорії «Б» та «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА, які підлягають оцінюванню у 2019 році та визначено список осіб, державних службовців АРМА, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» центрального апарату АРМА.
		Згідно з абзацом першим пункту 15 Порядку № 130, завдання і ключові показники визначаються державним службовцям апарату АРМА, які займають посади державної служби категорії «Б» та обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів або посади головних спеціалістів, які підпорядковуються безпосередньо Голові Національного агентства - Головою Національного агентства.
		Відповідно до Порядку №130 та пункту 5 Плану заходів проведення оцінювання  результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затвердженого наказом АРМА від 20 грудня 2018 №364 та 25 грудня 2018 року ОСОБА_1 визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2019 рік.
		Згідно із пунктом 13 Порядку №130 державний службовець центрального апарату АРМА:
		-          бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників;
		-          аналізує виконання зазначених завдань і ключових показників;
		-          ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками;
		-          ознайомлюється з результатами оцінювання.
		Згідно з пунктом 14 Порядку № 130 завдання погоджуються безпосереднім керівником державного службовця центрального апарату АРМА після їх обговорення з державним службовцем.
		На підставі внесених змін до Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 наказом АРМА від 23 серпня 2019 року №393 затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА та керівників міжрегіональних територіальних управлінь АРМА (далі - Порядок №393). 
		Відповідно до пункту 21 Порядку № 393 визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії «Б» або «В» здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
		Відповідно до абзацу першого пункту 22 Порядку №393 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорій «Б» або «В», оціночну співбесіду. 
		Позивачем 12 грудня 2019 року направлено відповідачу листа, у якому повідомлено, що керівником установи ОСОБА_2 вже проводилася з ним оціночна співбесіда щодо результатів діяльності у 2019 році, проте, відповідач, посилаючись на письмове повідомлення ОСОБА_2 , стверджує, що останнім з незалежних від нього причин не проведено співбесіди з 6 державними службовцями, у тому числі з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивача запрошено на оціночну співбесіду на 12 грудня 2019 року. 
		Працівниками Управління персоналу складено Акти про те, що ОСОБА_1  двічі 11 та 12 грудня 2019 року повідомлено про заплановану оціночну співбесіду, проте 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 не з`явився.
		Відповідно до абзацу другого пункту 22 Порядку №393 у разі тимчасової відсутності державного службовця, який обіймає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань, проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу без оціночної співбесіди в установлений строк.  
		Отже, про проведення оціночної співбесіди позивача намагалися повідомити за день та у день її проведення, та у зв`язку з його неявкою оцінювання результатів виконання завдань за 2019 рік здійснено без оціночної співбесіди на підставі визначених завдань, ключових показників результативності ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» та на підставі звіту про виконання ним завдань ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А» або «В».
		Суд в цій частині зазначає, що фактично оціночну співбесіду та результати оцінки оформлено відповідачем в той час, коли позивача було відсторонено від виконання обов`язків наказом Національного агентства від 05 грудня 2019  року №380/9-03-ОС в рамках дисциплінарного провадження.
		В матеріалах справи міститься звіт ОСОБА_1 щодо виконання затверджених завдань і ключових показників державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» від 14 листопада 2019 року, у якому позивачем детально описано яким чином виконувалися покладені на нього завдання, та, як стверджує позивач, оціночна співбесіда з керівником установи ОСОБА_2 відбулася у визначені Планом-графіком від 01 жовтня 2019 року №297/9-03-ОС строки, а саме з 20 по 29 листопада 2019 року. Жодних зауважень щодо виконання ОСОБА_1 покладених на нього завдань керівником установи не заявлено, оцінка результатів роботи визначена високою.
		Про зазначені обставини позивач повідомляв відповідача та залишив власноруч написані заперечення при ознайомленні з наказом Нацагентства від 16 грудня 2019 року №418/9-03-ОС «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА у 2019 році», у яких вказав, що наказ вважає протиправним, оціночну співбесіду вже проведено ОСОБА_2 відповідно до графіка, та в умовах реального конфлікту інтересів ОСОБА_3 , зловживаючи службовим становищем, повторно здійснив оцінку діяльності, змінивши висновки ОСОБА_2 .
		За висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» центрального апарату АРМА та який за посадою перебуває у підпорядкуванні Голови АРМА, від 16 грудня 2019 року №418/9-03-ОС ОСОБА_1 оцінено негативно, зазначено, що два завдання з трьох виконані частково, несвоєчасно, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, зокрема зазначене стосується таких завдань:
		1)          Урядом схвалено проект Указу Президента України «Про внесення змін до Порядку захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України. Нормативно-правовий акт, який встановлює механізм представництва та захисту прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у спорах та справах щодо майна, яке прямо або опосередковано походить з юрисдикції України, має ознаки протиправного походження і на яке за законодавством України може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, підготовки до такого представництва та захисту не прийнято;
		2)          Проводилася робота, пов`язана зі створенням Плану заходів щодо забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій міжрегіональними територіальними управліннями АРМА. Інформація стосовно розробленого проекту Плану заходів щодо забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій міжрегіональними територіальними управліннями АРМА відсутня; розпорядчий документ, яким затверджено зазначений План, відсутній.  
		У протилежне позивачем подано звіт щодо виконання затверджених завдань і  ключових показників державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» від 14 листопада 2019 року, у якому описано яким чином виконувалися поставлені завдання, а також додаткові пояснення, зокрема, довідку щодо виконання пункту 452 Плану дій Уряду, який є одночасно пунктом 452 Плану дій Кабінету Міністрів України на 2019 рік, який вважається виконаним, та довідку про те, що проект Указу Президента схвалений Кабінетом Міністрів та надісланий до Адміністрації Президента України ще у червні 2019 року.
		Також до 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 подано Голові Національного агентства форму, заповнену в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного поставленого завдання та строків їх виконання, яку прийняв ОСОБА_2 , як безпосередній керівник позивача.
		Разом з тим зазначена позивачем інформація не взята до уваги відповідачем під час оцінки його діяльності та показників роботи. 
		          Суд зазначає, що з урахуванням аналізу наведених вище матеріалів, жодних обґрунтувань негативної оцінки відповідачем не надано, необґрунтовано та не деталізовано у чому саме полягає частковість виконання завдань, чому результати виконання завдань не можуть бути реалізовані, та у чому полягає необхідність їх суттєвого доопрацювання.   
		Окрім того, суд вважає підтвердженими доводи позивача стосовно проведення оцінювання його службової діяльності за 2019 рік в умовах конфлікту інтересів. 
		Так, судом встановлено, що розпорядженням Кабінету міністрів України від 15 листопада 2019 року №1137р «Про відсторонення ОСОБА_2 від виконання повноважень за посадою Голови  Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» відсторонено ОСОБА_2 від виконання повноважень за посадою Голови Національного агентства на час здійснення дисциплінарного провадження стосовно нього. Іншим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року №114-р виконання посадових обов`язків Голови Національного агентства покладено на ОСОБА_3 начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів Нацагентства з 27 листопада 2019 року.
		Водночас, 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 службовою запискою повідомив ОСОБА_3 про те, що його призначення не відповідає певним законодавчим актам, а також винесеним у цьому зв`язку судовим рішенням. Службова записка та листи аналогічного змісту спрямовані ОСОБА_1 до Голови Національного агентства Янчука А.В., Прем`єр-міністру, Голові Державної казначейської служби України.
		Надалі позивач звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції, Прем`єр-міністра та до Генеральної прокуратури із заявами про вчинення злочину ОСОБА_3 у зв`язку із здійсненням протиправного звукозапису службової наради членів Кабінету Міністрів України.  
		Як стверджує позивач, після направлення зазначених листів та повідомлень, ОСОБА_3 почав ставитися до нього вкрай неприязно, що призвело до порушення проти ОСОБА_1 дисциплінарного провадження під час якого останнього відсторонено від виконання обов`язків, та, в решті, до протиправного звільнення.  
		Таким чином, оцінка результатів діяльності позивача у 2019 році провадилася в умовах ситуації, що характеризується суперечністю між особистим інтересом особи в.о. Голови національного агентства ОСОБА_3 та його формальними обов`язками за посадою, що впливає на об`єктивність або неупередженість його поведінки під час оцінювання.
		Як зазначається у статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, при цьому приватний інтерес розглядається як будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.
		Отже, ситуація, яка склалася між в.о. Голови національного агентства ОСОБА_3 та підпорядкованим йому за посадою позивачем, вказує на наявність ознак конфлікту інтересів, в умовах якого проведення щорічної оцінки діяльності ОСОБА_1 саме ОСОБА_3 не відповідає принципам щорічної оцінки, викладеним у пункті 3 Порядку №640, а саме оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
		Окрім іншого суд зазначає, що оскільки обов`язки Голови Національного агентства покладено на ОСОБА_3 з 27 листопада 2019 року та до зазначеної дати він не здійснював керівних функцій стосовно позивача, то можливість об`єктивно оцінити результати його роботи за увесь 2019 рік виявляється досить сумнівною.
		Підсумовуючи викладене вище, суд вбачає підстави для скасування наказу відповідача від 18 грудня 2019 року №431/9-03-о/с «По звільнення ОСОБА_1 », при цьому враховує, що фактично позивача звільнено з посади на наступний після закінчення листка непрацездатності день - 02 січня 2020 року. 
		Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
		Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		За постановою Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі          №6-33цс14 у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. 
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.  
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. 
		Оскільки судом встановлена протиправність наказу відповідача від 18 грудня 2019 року №431/9-03-ОС про звільнення позивача з посади начальника юридичного управління центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, зазначені обставини прямо вказують на наявність правових підстав для поновлення позивача на зазначеній посаді та стягнення на його користь суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (зі змінами та доповненнями, діючими на момент виникнення правовідносин) у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
		Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
		Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі,  в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення  аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		Виходячи з довідки Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 13 жовтня 2021 року №185, середня заробітна плата позивача, обчислена за останні 2 місяці, що передували звільненню, складає: 40  860,79 грн.
		Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період. 
		Отже, за розрахунком відповідача середньоденний заробіток позивача становить 3  714,62 грн. 
		Кількість робочих днів у період вимушеного прогулу, починаючи з 03 січня 2020 року - наступного за днем фактичного звільнення з посади дня і по день ухвалення рішення - 28 жовтня 2021 року, становить 456 робочих днів. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: з 03.01.2020 по 28.10.2021 становить: 3  714,62 грн (середньоденна заробітна плата) х 456 робочих днів = 1  693  866,72 грн, які суд вважає за доцільне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. 
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
		Виходячи з довідки Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 13 жовтня 2021 року №185 середньомісячна заробітна плата позивача складає 78  007,02 грн.
		Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника юридичного управління центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць, а саме: 78  007,02 грн. підлягає негайному виконанню. 
		Суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та необхідні докази, які свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які під час вирішення справи знайшли своє підтвердження. Відповідачами суду протилежного не доведено, не надано достатніх та переконливих доказів у підтримку своєї позиції щодо предмету адміністративного позову. 
		         Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України  встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на день подачі адміністративного позову), згідно яких позивач звільнений від сплати  судового збору, через що судові витрати у даній справі слід віднести за рахунок Державного бюджету України на підставі абз.2 частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства. 
		Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування наказу - задовольнити.
		 
		2.          Визнати протиправним та скасувати наказ Національного агентства з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 18 грудня 2019 року №431/9-03-о/с «По звільнення ОСОБА_1 ».
		          
		3.          Зобов`язати Національне агентство з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, поновити ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з 03 січня 2020 року.
		 
		4.          Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03 січня 2020 року по 28 жовтня 2021 року у розмірі 1  693  866,72 грн (один мільйон шістсот дев`яноста три тисячі вісімсот шістдесят шість грн 72 коп).
		 
		5.          Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з 03 січня 2020 року та стягнення на користь ОСОБА_1 з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 78  007,02 грн (сімдесят вісім тисяч сім грн 02 коп).
		 
		Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
		 
		За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Повне найменування сторін:
		Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 т. НОМЕР_2 ;           
		Відповідач: Національне агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Гринченка, код ЄДРПОУ 41037901.
		 
		          Суддя                                                                                      В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...