Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 742/1243/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано судом: 28.10.2021. Зареєстровано: 29.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2021.
Дата набрання законної сили: 16.02.2022 (частково)
Результат оскарження 16.02.2022 Чернігівський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/740/37/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62018100000000029

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 742/1243/19 
		Провадження № 1-кп/740/37/21 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		27 жовтня 2021 року                     м.Ніжин
		Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
		головуючої- судді ОСОБА_1 ,
		 
		за участі секретарів судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		 
		з участю: прокурорів  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого ОСОБА_11 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_12 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ніжині Чернігівської області кримінальне провадження №62018100000000029 від 19.12.2018 по обвинуваченню ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Ладан Чернігівської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, який обіймає посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, одруженого, має двохдітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,і ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та непрацездатнихза вікомбатьків:матір,1955року народження, та батька, 1955року народження,учасника бойовихдій, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приблизно у жовтні 2018 року у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_11 , обіймаючи посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Прилуцького відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області, дізнався, що у провадженні слідчого СВ Прилуцького відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_13 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018270210001728 від 17.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 .
		У подальшому приблизно у листопаді 2018 року без виконання будь-якого доручення слідчого щодо розкриття вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_11 оперативним шляхом встановив особу ОСОБА_15 , як особу, яка, на його думку, могла скоїти вказане кримінальне правопорушення, та у ОСОБА_11 виник намір на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 за вплив на слідчого ОСОБА_13 щодо нездійснення останнім слідчих дій відносно ОСОБА_15 та непритягнення у подальшому його до кримінальної відповідальності.
		Приблизно у грудні 2018 року ОСОБА_11 з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 викликав останнього до Прилуцького ВП ГУ НП в Чернігівській області та висловив ОСОБА_15 усну вимогу щодо відшкодування збитків потерпілому та надання неправомірної винагороди самому ОСОБА_11 та слідчому ОСОБА_13 за нездійснення відносно ОСОБА_15 оперативних заходів та слідчих дій та не притягнення у подальшому до кримінальної відповідальності, створивши таким чином умови, за яких ОСОБА_15 вимушений був погодитися з вимогою ОСОБА_11 надати незаконну винагороду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, повідомивши останньому про наявність у нього грошових коштів у сумі 3 000 доларів США та домовившись зустрітися, коли ОСОБА_15 буде мати при собі грошові кошти у визначеній сумі.
		Після вказаної зустрічі ОСОБА_15 з метою викриття ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення звернувся із заявою до УСБУ в Чернігівській області та Територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві.
		У подальшому 15.01.2019 ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_15 та під час розмови з останнім, створивши у нього уяву, що він, як оперуповноважений сектору кримінальної поліції Прилуцького відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області, має вплив на слідчого Прилуцького відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_13 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, щодо нездійснення останнім стосовно ОСОБА_15 слідчих дій та непритягнення у подальшому до кримінальної відповідальності у рамках кримінального провадження №12018270210001728, внесеного 17.10.2018 до ЄРДР Прилуцьким ВП ГУНП в Чернігівській області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, прийняв пропозицію ОСОБА_15 про одержання неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США за нездійснення стосовно ОСОБА_15 слідчих дій та непритягнення у подальшому до кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження №12018270210001728.
		17.01.2019 близько 10 години 50 хвилин ОСОБА_11 приїхав на зустріч з ОСОБА_15 на належному йому на праві власності автомобілі марки «Міtsubіshі Lаnсеr», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м.Прилуки Чернігівської області та, посадивши його на пасажирське сидіння вказаного автомобіля, направився в сторону вулиці Перше Травня в м.Прилуки Чернігівської області.
		Зупинивши автомобіль поблизу будинку №52 по вул.Перше Травня в м.Прилуки Чернігівської області, ОСОБА_11 17.01.2019 о 10 годині 55 хвилин одержав від ОСОБА_15 під контролем працівників правоохоронних органів неправомірну вигоду в сумі 3 000 доларів США за вплив на слідчого Прилуцького відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_13 за невчинення ним дій відносно ОСОБА_15 , а саме:не здійснення оперативних заходів та слідчих дій та непритягнення у подальшому до кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження №12018270210001728, внесеного 17.10.2018 до ЄРДР Прилуцьким ВП ГУНП в Чернігівській області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та в порядку ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань.
		Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що він знайомий з ОСОБА_11 , так як проживають в одному селі і він затримував його у минулому році. ОСОБА_11 зателефонував йому та запросив до себе в кабінет, де звинувачував його у побитті людини і заволодінні її мобільним телефоном, що він заперечував. На вулиці ОСОБА_11 запропонував сплатити йому 3000 доларів США за те, що він відвезе його до потерпілого, щоб він зізнався у тому, що побив його. Він не погодився на це, оскільки тілесні ушкодження потерпілому не наносив. В інтернеті знайшов номер телефону і зателефонував у службу безпеки. Представники служби безпеки приїхали до нього в смт.Ладан Прилуцького району, де він повідомив, що з нього вимагають гроші. Вони надали йому необхідну суму, після чого він зателефонував ОСОБА_11 і при зустрічі в автомобілі передав йому 3000 доларів США. Зі слів ОСОБА_11 , провадження перебувало у слідчого ОСОБА_13 , на якого він має вплив з метою закриття справи. Він звертався із заявою про вчинення по відношенню до нього злочину ОСОБА_11  за вимагання ним 3000 доларів США за закриття справи. 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_11 він знає, як колегу по роботі, у стосунках поза межами служби не перебуває. У нього у провадженні знаходилося кримінальне провадження за ч.1 ст.125 КК України відносно отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_14 , який показав, що в смт.Ладан Прилуцького району на нього напали дві особи, які завдали тілесні ушкодження. Через місяць він повідомив про крадіжку грошей та телефону, тому спочатку кримінальне провадження було зареєстровано за ч.1 ст.125 КК України. З приводу вказаного кримінального провадження ОСОБА_11 він доручень не надавав. Поблизу відділу поліції ОСОБА_11 йому повідомив, що в с.Ладан Прилуцького району він спілкувався з людиною, яка може повідомити про особу, яка вчинила цей напад. Потім ОСОБА_11 приніс 2-3 пояснення ОСОБА_15 про те, що він разом зі співмешканкою ОСОБА_16 знайшов телефон такий, як у потерпілого. З письмового пояснення іншого свідка вбачалося, що до нього приходив сам ОСОБА_15 і пропонував купити телефон. Через деякий час ОСОБА_11 повідомив, що в смт.Ладан Прилуцького району розмовляв з ОСОБА_15 , який визнав крадіжку телефону, і ОСОБА_11 цікавився про можливість закриття провадження у справі за умови відшкодування ним шкоди потерпілому та примирення з ним. 
		Підозра ОСОБА_15 ним не виносилася із-за відсутності для цього доказів. Розмов про будь-які кошти у нього з ОСОБА_11 не було. З ОСОБА_15 він взагалі не спілкувався, а знає його, як односельчанина, з негативного боку та як особу, яка пов`язана з наркотичними засобами та неправомірною поведінкою. На цей час розглядається справа у суді по його обвинуваченню за розбій по цьому факту. У зв`язку з кримінальним провадженням відносно ОСОБА_11 справу було передано іншому слідчому. 
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що йому, як заступнику начальника слідчого відділення, слідчий ОСОБА_13 є підлеглий. У Прилуцькому відділі поліції перебуває 4200 кримінальних проваджень. До затримання ОСОБА_11 про справу з приводу нападу на потерпілого ОСОБА_14 йому нічого не було відомо. Кримінальне провадження відносно цього кримінального правопорушення направлено до суду за ст.187 КК України, як розбійний напад. Всі доручення по справі оперуповноваженому співробітнику слідчий направляє через канцелярію.
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що для нього, як заступника начальника сектору кримінальної поліції, ОСОБА_11 був підлеглий. На зазначений час кримінальне провадження відносно потерпілого ОСОБА_14 скеровано до суду. З жовтня 2018 року по січень 2019 року йому нічого не було відомо про це кримінальне провадження. До сектору кримінальної поліції не надходило доручення слідчого по цьому кримінальному провадженню. Самостійно, без доручення оперативний працівник не може займатися будь-якими діямі у справі. Згідно функціональних обов`язків відшкодування шкоди потерпілому не входить до повноважень оперативного працівника. ОСОБА_11 під час проходження служби може охарактеризувати позитивно: він має багато нагород, добровільно служив в АТО.
		Свідок ОСОБА_14 показав, що 10 жовтня 2018 року в смт.Ладан Прилуцького району він відпочивав у кафе «Ярославна». Коли він повертався додому, то на нього напали невідомі особи та завдали тілесні ушкодження та відібрали мобільний телефон. 
		За цимфактом триває судовийрозгляд справипо обвинуваченню ОСОБА_15 у вчиненнірозбійного нападуна нього.Під часдосудового розслідуваннявін одинраз спілкувавсяуПрилуцькому відділіполіції з ОСОБА_11 , з боку якого був натяк, що підозрюваний мав відшкодувати йому шкоду. Сума відшкодування ними не обговорювалася. Зі слів ОСОБА_11 , вони повинні були зустрітися на автовокзалі з ОСОБА_15 з приводу відшкодування шкоди, але останній не з`явився. Більше зустрічей з ОСОБА_11 у нього не було. ОСОБА_11 не вимагав у нього кошти за сприяння у встановленні особи, яка здійснила на нього напад, або у відшкодуванні йому коштів підозрюваним. Мова про будь-які грошові кошти у них з ОСОБА_11 не велася і сума коштів також не оговорювалася.
		Свідок ОСОБА_19 показав, що взимку 2019 року був запрошений співробітниками СБУ в якості понятого. Йому показали грошові кошти у сумі 3000 доларів США номіналом по 100 доларів. Нумерація грошей була переписана та вказану суму вручили молодому чоловіку, який повинен був передати ці гроші у виді хабара. Йому повідомили, для якої слідчої дії його запрошено. Потім вони сіли в автомобіль та їхали за тим чоловіком, який повинен був передати гроші. Бачив, як із автомобіля вийшов ОСОБА_11 та почав швидко відходити від автомобіля, але його зупинили і він пред`явив посвідчення майора поліції. Під час обшуку в автомобілі «Мітцубісі» синього кольору були вилучені кошти. Гроші розклали на столі та здійснили перевірку за номерами, це були ті самі гроші, які вручали молодому чоловіку для передання. На місці було складено протокол та велася відеозйомка. Чи говорив щось ОСОБА_11 , він не пам`ятає.
		   Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показала, що у кінці жовтня 2018 року їй зателефонувала її дальня родичка ОСОБА_21 та повідомила, що побили її сина ОСОБА_14 , який приїзджав з м.Кривий Ріг, та викрали мобільний телефон і вона попросила допомогти знайти винних через ОСОБА_11 , який служить у поліції в м.Прилуки і з батьками якого вона проживає по сусідству в смт.Ладан Прилуцького району. Вона неофіційно звернулася до ОСОБА_11 , щоб він допоміг у розслідуванні справи. Він постійно інформував її про хід справи, казав, що знайшли викрадений телефон та особу, яка нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_14 . Мати ОСОБА_14 просила, щоб він відшкодував її сину на лікування 80 тисяч грн. Вона попросила ОСОБА_11 взяти ці гроші у винної особи та передати їй, а вона передала б їх матері потерпілого. Вона вважає, що 3000 доларів США  це не був хабар, так як між ними з ОСОБА_11 була домовленість про те, що він візьме ці гроші від ОСОБА_15 та передасть їй,а вона,у своючергу,-віддасть матеріпотерпілого,який натой часперебував улікарні ум. Кривий Ріг.
		Свідок ОСОБА_22 показала, що вони проживали однією сім*єю, без шлюбу з ОСОБА_15 у період 2016-2018 років, мають спільну дитину. У жовтні 2018 року близько 03-00 години ОСОБА_23 прийшов додому з невідомим мобільним телефоном і сказав, що «взяв його, де треба». Вранці їй зателефонувала знайома та розповіла про побиття людини та крадіжку телефону. Ввечері ОСОБА_23 повідомив, що телефон забрав за борги. Насправді, він зі своїм знайомим побив потерпілого  ОСОБА_14 та забрав у нього телефон. Він просив, щоб вона сказала, що тієї ночі він був вдома та що телефон вони знайшли разом. На його прохання та прохання його сестри вона слідству надала неправдиві свідчення, а 4.02.2019 вдома вона знайшла викрадений телефон та віднесла його до відділу поліції та розповіла правду про неправомірні дії ОСОБА_15 .
		До них додому приїздили працівники поліції, серед них вона також бачила ОСОБА_11 , з яким вона спілкувалася з приводу побиття потерпілого та викрадення телефону. ОСОБА_15 не казав їй, що хтось від нього вимагає кошти. Вона чула розмови про те, що мають «підставити» ОСОБА_11 , але конкретно їй нічого не було відомо. На її питання, чи не соромно йому «підставляти» ОСОБА_11 , ОСОБА_15 відповів, що ні, так як ОСОБА_11 «ловив його на кражах». Про передачу коштів ОСОБА_11 їй нічого невідомо. Про ОСОБА_11 , як працівника поліції, дільнічого інспектора були хороші відгуки, а ОСОБА_15 постійно притягувався до відповідальності, крав, торгував наркотиками, продавав крадене.
		Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується також іншими доказами по справі, наданими прокурором та дослідженими у судовому засіданні:
		матеріали перевірки СБУ за повідомленням про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, з яких вбачається, що ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_13 вимагають неправомірну вигоду від ОСОБА_15 у розмірі 3000 доларів США за закриття кримінального провадження щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 та крадіжки у нього мобільного телефону. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.3 ст.368 КК України;
		заява ОСОБА_15 про вчинення кримінального правопорушення від 19.12.2018 та додаток до неї диску з аудіозаписом розмови між ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , на підставі якої 19.12.2018 внесено відомості до ЄРДР за №62018100000000029 від 19.12.2018 за ч. 3 ст.368 КК України;
		письмова згодавід 03.01.2019,згідно якої ОСОБА_15 добровільно погодивсяна конфіденційнеспівробітництво тапроведення іншихнегласних слідчих(розшукових)дій укримінальному провадженні№62018100000000029від 19.12.2018  за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України; 
		постанова про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 03.01.2019, згідно якої прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область, прокуратури Київської області, залучений ОСОБА_15 до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у період з 03.01.2019 строком до 60 діб;
		протокол огляду від 03.01.2019, згідно якого слідчий Територіального управління ДБР провів огляд та прослуховування двох аудіофайлів розмов між ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , які було надано ОСОБА_15 19.12.2018 та 03.01.2019;
		довідка Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від 17.01.2019, в якій зазначено, що майор поліції ОСОБА_11 дійсно перебуває на службі в Національній поліції України, службу проходить на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Прилуцького відділу поліції з 01.12.2016 (наказ ГУНП в Чернігівській області №237 о/с від 01.12.2016); старший лейтенант поліції ОСОБА_13 дійсно перебуває на службі в Національній поліції України, службу проходить на посаді старшого слідчого СВ Прилуцького ВП з 02.11.2018 (наказ ГУНП в Чернігівській області №307 о/с від 02.11.2018);
		витяг про внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.10.2018 про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією, передбаченою ч.1 ст.125 КК України та копії матеріалів кримінального провадження №12018270210001728 від 17.10.2018;
		протокол огляду та вручення грошових коштів від 17.01.2019, згідно якого у присутності понятих були оглянуті грошові кошти у сумі 3 000 доларів США: 30 купюр номіналом по 100 доларів, які належать СБУ, після чого усі грошові купюри були вручені ОСОБА_15 для подальшого використання щодо підтвердження фактичних даних про вимагання у нього неправомірної вигоди співробітником Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_11 за непритягнення до кримінальної відповідальності за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 та викрадення у нього мобільного телефону;
		протокол обшуку від 17.01.2019 та додаток до протоколу обшуку у вигляді флеш накопичувача з відеозаписом обшуку від 17.01.2019, згідно яких проведено обшук автомобіля марки «Мітсубісі Лансер», державний номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №52 по вул.1 Травня у м.Прилуки Чернігівської області. ОСОБА_11 запропоновано відкрити вказаний автомобіль, після чого останній ключами його добровільно відкрив. Потім ОСОБА_11 було запропоновано надати добровільну згоду на огляд чи обшук автомобіля, на що він відмовив. У подальшому було здійснено невідкладний обшук з метою спасіння майна та речових доказів. При обшуку у задньому кармані пасажирського сидіння автомобіля виявлені грошові кошти в сумі 3000 доларів США, які описані. На запитання про походження виявлених коштів ОСОБА_11 відповів, що не знає. Кошти були зняті на відео, опечатані в пакет та скріплені біркою;
		копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «MITSUBISHI LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно якого вказаний транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_11 ;
		постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 17.01.2019, згідно якої визнано речовими доказами грошові кошти в сумі 3000 доларів США номіналом по 100 доларів з наступними серіями та номерами: МВ36411507F, MB36411506F, MB36411505F, MB36411583F, MB36411584F, MB36411585F, MB36411586F, MB36411587F, MB36411588F, MB36411589F, MB36411590F, MB36411591F, MB36411592F, MB36411501F, MB36411501F, MB36411502F, MB36411503F, MB36411504F, MB0784400М, MB0784399М, MB0784398М, MB0784397М, MB0784396М, MB0784395М, MB07874494М, MB078743903М, MB07874392М, MB07874391М, MB07874390М, MB07874389М, MB07874388М, вилучені 17.01.2019 у ході обшуку автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля буд.№52 по вул.Перше Травня в м.Прилуки Чернігівської області, та передані на зберігання до Територіального управлінні ДБР, розташованого у м.Києві;
		ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 23.01.2019, згідно якої надано дозвіл слідчому другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м.Києві, ОСОБА_24 на проведення обшуку в автомобілі марки «MITSUBISHI LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , біля буд.№52 по вул.Перше Травня в м.Прилуки Чернігівської області з метою відшукування та вилучення грошових коштів у сумі 3000 доларів США;
		функціональні обов`язки старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_11 , затверджені т.в.о. начальника Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_25 23.01.2018;
		ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 28.01.2019 про відсторонення підозрюваного у кримінальному провадженні №62018100000000029 ОСОБА_11 від посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області строком на два місяці, а саме: до 18 березня 2019 року;
		протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій) - аудіо- відеоконтролю ОСОБА_15 та ОСОБА_11 від 12.02.2019 з додатками DVD-R дисками, складених на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2019 № 01-45/824/300/2019, доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві, згідно яких зафіксовані протиправні дії ОСОБА_11 , а саме, як він бере кошти у ОСОБА_15 та перераховує їх;
		протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , який використовував ОСОБА_15 , від 12.02.2019 з додатком до протоколу DVD-R «Verbatim» №1358/14/285 від 18.01.2019, складений на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2018 № 01-45/824/300/2019, та доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві від 10.01.2019, згідно якого зафіксована розмова між ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , яка відбулася 13.01.2019 о 17:07:03 тривалістю 01 хв 45 сек., а також телефонні розмови, які мали місце 15.01.2019, 16.01. - 14:19:35 год, 16.01.2019 - о 18:44:59 год та 17.01.2019 - о 10:26:15 год;
		протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій) - аудіо- відеоконтролю від 12.02.2019 з додатками DVD-R дисками, складеного на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2019 № 01-45/824/299/2019, доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві, згідно яких зафіксовано відеоконтроль особи ОСОБА_11 15.01.2019 приблизно об 11 годині 18 хвилин біля входу до Прилуцької центральної міської лікарні, де він зустрівся з ОСОБА_15 ;
		протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , який використовував ОСОБА_13 , від 12.02.2019 з додатком до протоколу DVD-R «Verbatim» №1359/14/285 від 18.01.2019, складений на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2018 № 01-45/824/298/2019 та доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві від 10.01.2019, згідно якого відібрена розмова між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , яка відбулася 16.01.2019 о 14:16:09 год;
		протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 , який використовував ОСОБА_11 , від 18.01.2019 з додатком до протоколу DVD-R «Verbatim» №1359/14/285 від 18.01.2019, складений на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2018 № 01-45/824/299/2019 та доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві від 10.01.2019, згідно якого відібрані розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , направлені на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 , за непритягнення його до кримінальної відповідальності;
		протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , який використовував ОСОБА_15 , від 18.01.2019 з додатком до протоколу DVD-R «Verbatim» №1358/14/285 від 18.01.2019, складений на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2018 № 01-45/824/300/2019 та доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві від 10.01.2019, згідно якого відібрані розмови ОСОБА_15 з ОСОБА_11 , направлені на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 за непритягнення його до кримінальної відповідальності;
		протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , який використовував ОСОБА_13 , від 18.01.2019 з додатком до протоколу DVD-R «Verbatim» №1362/14/285 від 18.01.2019, складений на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2018 № 01-45/824/298/2019 та доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві від 10.01.2019, згідно якого відібрана розмова ОСОБА_13 з ОСОБА_11 , направлені на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 , за непритягнення його до кримінальної відповідальності;
		протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій) - аудіо- відеоконтролю від 18.01.2019 з додатками DVD-R дисками, складеного на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2019 № 01-45/824/299/2019, доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві, згідно якого проведено аудіо - відеоконтроль особи ОСОБА_11 15.01.2019 приблизно об 11 годині 18 хвилин біля входу до Прилуцької центральної міської лікарні, де він зустрівся з ОСОБА_15 ;
		протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 18 січня 2019 року, згідно якого було встановлено, що 17.01.2019 приблизно о 10-40 год у м.Прилуки у автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відбулася зустріч між ОСОБА_15 та співробітником Прилуцького ВП ГУНП ОСОБА_11 , де у ході бесіди ОСОБА_15 на вимогу ОСОБА_11 о 10-48 год передав йому обумовлену ними суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 3000 доларів США; 
		протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_4 , який використовував ОСОБА_11 , від 12.02.2019 з додатком до протоколу DVD-R «Verbatim» №1359/14/285 від 18.01.2019, складений на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2018 № 01-45/824/299/2019 та доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві від 10.01.2019, згідно якого відібрані розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 ;
		протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за ОСОБА_11 від 18.01.2019 з додатком до протоколу DVD-R «Verbatim» №1359/14/285 від 18.01.2019, складеного на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2019 № 01-45/824/299/2019, доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві від 10.01.2019, згідно якого зафіксовано, як 17.01.2019 близько 10 години 39 хвилин на автостоянку біля Прилуцької центральної міської лікарні під`їхав автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_11 . Зупинившись біля входу в лікарню, до автомобіля підійшов ОСОБА_15 . О 10-41 год автомобіль разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_15 виїхав із автостоянки біля лікарні. В подальшому, приблизно о 10-53 год ОСОБА_11 та ОСОБА_15 були зафіксовані по вул.1 Травня в м.Прилуки біля вищевказаного автомобіля. Потім зафіксовано, як ОСОБА_11 починає бігти та приблизно о 10-54 год відеозапис припиняється;
		протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій) - аудіо- відеоконтролю від 18.01.2019 з додатками DVD-R дисками, складеного на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 09.01.2019 № 01-45/824/300/2019, доручення прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві, згідно якого проведено аудіо-відеоконтроль особи ОСОБА_11 15.01.2019 приблизно об 11 годині 18 хвилин біля входу до Прилуцької центральної міської лікарні, де він зустрівся з ОСОБА_15 та вів бесіду.
		Дослідивши всі докази по справі та оцінивши їх відповідно дост.94 КПК Україниза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_11 доказана повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Поведінку обвинуваченого під час судового розгляду щодо відмови від дачі показань відповідно до ст.63 Конституції України та повне невизнання ним своєї вини суд розцінює як захисно-установчу в суб`єктивно складній, несприятливій для нього судово-слідчій ситуації.
		При цьому, аналізуючи позицію сторони захисту, якою не оспорюється факт отримання ОСОБА_11 3000 доларів США від  ОСОБА_15 , щодо провокації злочину зі сторони останнього та правоохоронних органів, процесуальних порушень та недопустимості доказів, суд вважає доводи захисника в указаній частині неспроможними, виходячи з наступних підстав.
		Частина 2 ст. 369-2 КК України передбачає відповідальність особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за скоєння указаних в диспозиції даної статті дій.
		   Установлені в судовому засіданні обставини справи, а також характер відносин між ОСОБА_11 , як уповноваженою на виконання функцій держави особою, та ОСОБА_15 не свідчать про вплив на обвинуваченого ОСОБА_11 зі сторони останнього з метою провокації вчинення злочину.
		   В судовомузасіданні встановлено,що з приводу кримінального провадження за ч.1 ст.125 КК України щодо нанесення легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_14 слідчий не надавав доручень ОСОБА_11 як оперативному працівнику, а самостійно, без доручення оперативний працівник не може займатися будь-якими діямі у справі і згідно функціональних обов`язків відшкодування шкоди потерпілому не входить до повноважень оперативного працівника. Це підтвердили свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
		   Вбачається, що неодноразові телефонні розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_15 , їх постійні особисті зустрічі вирізняються своєю узгодженістю та цілеспрямованістю, чітким спрямуванням на умисне одержання неправомірної вигоди для себе, підтверджують наявність попереднього умислу на вчинення вищевказаних протиправних дій. Спосіб вчинення кримінального правопорушення свідчить про спрямованість умислу на одержання неправомірної вигоди для себе.
		Обставини справи і показання свідка  ОСОБА_15  не свідчать про те, що він являвся агентом-провокатором.
		При цьому суд зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, є злочином з формальним складом, який визнається закінченим з моменту фактичного одержання хоча б частини обумовленої неправомірної вигоди, бо сам факт її отримання свідчить про досягнення згоди щодо здійснення впливу на уповноважену особу між посередником і особою, яка надала таку вигоду, та у разі пропозиції надати неправомірну вигоду, злочин визнається закінченим з моменту доведення змісту такої пропозиції до відома особи. Така правова кваліфікація дій обвинуваченого викладена у формулюванні обвинувачення. Що ж стосується самого впливу, способу і форми його здійснення, діянь, що становлять його зміст, наслідків їх вчинення, характеру рішення, прийнятого чи неприйнятого особою, на яку здійснюється вплив, то вони не становлять обов`язкових ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст.369-2 КК України.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що умисел ОСОБА_11 був спрямований саме на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв`язку з чим суд вважає правильною кваліфікацію його діянь саме за ч.2.ст.369-2 КК України.
		При цьому за результатами ретельного дослідження доказів судом не встановлено обставин, які б свідчили про вплив на обвинуваченого з метою провокації вчинення злочину.
		Відповідно до ч.3 ст.271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Таких дій з боку правоохоронних органів по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_11 у цій справі не встановлено і стороною захисту це не оспорюється.
		У даному кримінальному провадженні  ОСОБА_15  самостійнозвернувся доправоохоронних органівз приводузлочину,його повідомленнястало законноюпідставою длязастосування відповіднихзаходів,які булисанкціоновані прокуратуроюта судом; ОСОБА_15  є сторонньою особою, а не агентом-інформатором СБУ; разом з тим ОСОБА_11 жодного разу в категоричній формі не припинив обговорення з ОСОБА_15 досягнення такої мети, навпаки самостійно виказував особисту зацікавленість в отриманні неправомірної вигоди.
		Вагомим, об*єктивним доказом цього є досліджені у судовому засіданні матеріали ауовідеоконтролю, відеозапису, з яких вбачається відсутність провокації з боку  ОСОБА_15 , дії якого спрямовані на непритягнення його до кримінальної відповідальності, а дії  ОСОБА_11  на фальсифікацію доказів і сприяння уникнути ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності за отримані від нього грошові кошти, оскільки щодо відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_11 висловлювався: «нам надо кинути терпілу», «терпілу ми кинем». Також, ОСОБА_11 пропонував ОСОБА_15 піти до прокуратури та сказати, що викрадений ним у ОСОБА_14 телефон він знайшов.
		Правові висновки ЄСПЛ, які відповідають обставинам даного кримінального провадження, можливо застосувати з рішення ЄСПЛ у справі «Мілінііне проти Литви» (п.п. 37, 38), де суд не визнав провокаційними дії правоохоронних органів та зазначив, що в даній справі поліція «приєдналася» до злочинної діяльності, а не ініціювала її. Дії поліції, таким чином, можна охарактеризувати як таємну роботу, але не як провокацію, яка порушувала б п. 1 ст. 6 Конвенції.
		Отже, доводи сторони захисту про провокацію злочину з боку правоохоронних органів та ОСОБА_15 не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.
		Також, по даній справі суд вважає можливим застосувати висновки ЄСПЛ, викладені у п.51, 53, 53а справи «Раманаускас проти Литви», зокрема про те, що використання спеціальних слідчих методів, зокрема негласних заходів, саме по собі не може порушити право на справедливий судовий розгляд справи; використання матеріалів НС(Р)Д судом для обґрунтування обвинувального вироку буде правомірним, коли є належні й достатні гарантії недопущення зловживання, зокрема, коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями, що є неспростовним у цій справі. 
		У кримінальній справі відсутні докази створення працівниками правоохоронних органів обставин, які б схиляли чи змушували обвинуваченого вчинити злочинне діяння, якого він не вчинив би за власною ініціативою.
		Як вбачається з матеріалів справи, протоколу прийняття заяви ОСОБА_26 про вчинення кримінального правопорушення тощо на момент втручання територіального управління ДБР злочин вже був у процесі вчинення. 
		Судом не встановлено будь - яких ознак провокації злочину, як про це заявила сторона захисту, а тому суд розцінює таку заяву як стратегію захисту з метою уникнення відповідальності.
		При цьому, за результатами ретельного дослідження доказів судом не встановлено обставин, які б свідчили про вплив на обвинуваченого з метою провокації вчинення ним злочину.
		Посилання сторонизахисту на недопустимість окремих доказів (протоколів, речових доказів) по кримінальному провадженню в основному є надуманими та такими що не відповідають дійсності, також ці порушення не є істотними в розумінні ч.1ст.87 КПК України, не є суттєвими, а тому суд не вбачає достатніх і законних підстав вважати їх недопустимими.
		Крім того, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у справі №642/5974/13-к від 11.04.2019, відносно того, що встановлення недопустимості доказів не може повністю спростовувати фактів, які в них зафіксовано.
		За таких обставин, доводи захисника про виправдання обвинуваченого суд вважає безпідставними, а наведені докази суд вважає належними, допустимими і достатніми.
		Відповідно дост.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2ст.8 КПК України суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		В своїх рішенням: «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_11 у пред`явленому обвинуваченні «поза розумним сумнівом» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду цього кримінального провадження.
		При призначенні покарання суд відповідно до ст.65 КК України тапостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,яке згідност.12КК Україниє нетяжким,особу винного,який ранішене судимий,позитивно характеризується за місцем служби, приймав участь в антитеростичній операції, має статус учасника бойових дій, обставини, які пом`якшують покарання, - знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, непрацездатних за віком батьків, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також досудову доповідь органу пробації про можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі, і дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у межах санкції ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу.
		Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових злочинів відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.
		Долю речових доказів вирішити відповідно дост.100 КПК України.
		Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 5000 (п*яти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 85000 (вісімдесят п*ять тисяч) гривень.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому не обирати.
		Речові докази: два компакт-диски з аудіо-записами розмови між заявником ОСОБА_26 та о/у Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_11 , що знаходяться у матеріалах кримінального провадження, - залишити у справі;
		грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що знаходяться на зберіганні у Територіальному управлінні ДБР, розташованому у м.Києві, - повернути Управлінню Служби безпеки України в Чернігівській області.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Головуюча суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...