Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/5719/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2021. Зареєстровано: 29.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2021.
Дата набрання законної сили: 07.10.2022
Результат оскарження 07.10.2022 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/159/140/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030110001064

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/5719/20
		Провадження № 1-кп/159/140/21
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 жовтня 2021 року м. Ковель 
		 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області 
		під головуванням судді ОСОБА_1 ,
		з участю:
		секретаря судового 
		засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілого ОСОБА_4 ,
		обвинувачених ОСОБА_5 ,    
		ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритомусудовомузасіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120200300110001064 від 23.06.2020 року, про обвинувачення
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Комарово Старовижівського району Волинської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученої, офіційно не працевлаштованої, раніше не судимої,
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Ковеля Волинської області, українки, громадянки України, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, заміжньої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованої, раніше не судимої,
		 
		у вчиненні ними кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Обвинувачена ОСОБА_5 22 червня 2020 року, близько 17 години 30 хвилин, в групі з обвинуваченою ОСОБА_6 , перебуваючи на території, що безпосередньо прилягає до паркану зі сторони дороги за адресою: АДРЕСА_3 , в ході раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_4 , на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, умисно нанесла один удар кулаком правої руки в ділянку ліктьового суглобу лівої руки, після того - один удар кулаком лівої руки в ділянку плеча лівої руки та один удар кулаком правої руки по лівій частині скроневої ділянки голови останнього, чим спричинила потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синців лівої скроневої ділянки та лівого ліктьового суглобу, які за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень та гематому лівого плеча, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Крім цього, обвинувачена ОСОБА_6 22 червня 2020 року, близько 17 години 30 хвилин, у групі з обвинуваченою ОСОБА_5 , перебуваючи на території, що безпосередньо прилягає до паркану зі сторони дороги за адресою: АДРЕСА_3 , в ході раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_4 , на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, тримаючи в правій руці пластмасове відро ємністю 1 літр, замахнувшись ним з наданням прискорення, умисно нанесла один удар вказаним відром в ділянку лівого променево-зап`ясного суглобу останньому, чим спричинила потерпілому тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівого променево-зап`ясного суглобу з садном, що за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй діяння не визнала повністю. Суду показала, що між нею та потерпілим ОСОБА_4 тривалий час існують неприязні відносини. 22.06.2020 року, близько 17 год. 30 хв., вона з дочкою  ОСОБА_6 обривала вишні. При цьому дочка була на драбині, а вона тримала драбину, щоб дочка не впала. В цей час до них підійшов ОСОБА_4 і був дуже агресивний, але розвернувся та пішов в будинок. Коли ОСОБА_4 підійшов до них другий раз, він знімав відео на мобільний телефон та почав трясти драбину, на якій знаходилась дочка, від чого остання впала з цієї драбини. В цей час вона підбігла до ОСОБА_4 та почала його відштовхувати двома руками, щоб він не бив дочку. При цьому будь-яких ударів потерпілому не наносила.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй діяння не визнала повністю. Суду показала, що 22.06.2020 року вона прийшла до своєї мами  ОСОБА_5 допомогти рвати вишні. Коли вона перебувала на драбині та рвала вишні, до них підійшов її батько  ОСОБА_4 , з яким в неї неприязні відносини. Однак на нього ніхто не реагував, а тому він пішов в будинок, взяв мобільний телефон та, повернувшись до них, почав все знімати на телефон. Він підійшов до драбини, на якій вона стояла, та почав її трясти, від чого вона впала з драбини. Піднявшись, вона разом з мамою відштовхували руками потерпілого, а він відступав назад. При цьому ніхто його не бив, будь-яких ударів не наносив. Після цього вона замахнулась на нього пластиковим відерцем, яке було в неї в руці, однак удару потерпілому цим відерцем не наносила, оскільки воно не торкнулось його руки. Припускає, що потерпілий міг вже прийти з таким тілесним ушкодженням до них, або міг отримати його, коли шарпав драбину. Вважає, що потерпілий сам спровокував таку їх поведінку, оскільки скинув її з драбини, а вона була змушена захищатись.
		Не зважаючи повне невизнання своєї винуватості у вчиненому самими обвинуваченими, їх винуватість у вчиненні інкримінованих протиправних діянь повністю доводиться зібраними та дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.
		Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що між ним та обвинуваченими вже давно склались неприязні відносини. 22 червня 2020 року, близько 17 год. 30 хв., він перебував на території свого будинку та побачив, що його дочка ОСОБА_6 обриває належні йому вишні. Взявши телефон, щоб зафіксувати всі події на відео, він вийшов на проїжджу частину дороги та побачив, що його дочка стоїть на розкладній металевій драбині і продовжує зривати вишні, а ОСОБА_5 тримає цю драбину. Він підійшов до них, привітався та запитав, що вони тут роблять, проте на його питання вони не реагували. Підійшовши до драбини, на якій стояла ОСОБА_6 , він поклав одну руку на одну із сходинок драбини. При цьому не розшатував її. В цей час, ОСОБА_5 кинула драбину, почала себе агресивно поводити та почала наносити йому удари кулаками по голові та по плечовій і ліктовій частині його лівої руки. Він правою рукою тримав телефон, а лівою захищався від ударів та відходив назад. В цей момент ОСОБА_6 зіскочила з драбини на ноги, підбігла до нього і також почала наносити удари. Потім відв`язала пластикове відро з себе та нанесла ним удар по його руці. В подальшому приїхали працівники поліції. Він поїхав в поліцію, написав заяву. До лікарів не звертався, однак через три дні тілесні ушкодження були зафіксовані судмедекспертом. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердила, що бачила, як в той день ОСОБА_5 наносила тілесні ушкодження ОСОБА_4 кулаками, а ОСОБА_6  нанесла удар пластиковим відром по лівій руці потерпілого. 
		Показання потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданніпро обставини події об`єктивно підтверджуються письмовими доказами (документами).
		Так, згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.06.2020 року, в цей день було прийнято усну заяву від ОСОБА_4 про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /а.п. 33/.
		Згідно висновку експерта № 151 від 26.06.2020 року, при проведенні судово-медичної експертизи в ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця лівої скроневої ділянки, гематоми лівого плеча, синця лівого ліктьового суглобу, гематоми лівого променево-зап`ястного суглобу з садном, які утворились від дії тупих твердих предметів, можливо від ударів руками людини,в часвказаний упостанові,в медичнійдокументації тапотерпілим,і заступенем тяжкостівідноситься докатегорії:гематома лівогоплеча,гематома лівогопроменево-зап`ясногосуглобу зсадном до легких тілеснихушкоджень,що спричиниликороткочасний розладздоров`я,згідно п.2.3.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень"; синці лівої скроневої ділянки та лівого ліктьового суглобу  до легких тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень". По тілу ОСОБА_4 було нанесено не менше чотирьох ударів. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 утворитись внаслідок падіння з висоти власного зросту з прискоренням  не могли /а.п.35-37/.
		В ході проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_4 та судово-медичного експерта ОСОБА_11 , що підтверджується відповідним протоколом від 28.09.2020 року, потерпілий показав на манекені, яким чином обвинувачені наносили йому тілесні ушкодження. Присутній під час цього судово-медичний експерт підтвердив, що відмічені у висновку експерта № 151 тілесні ушкодження могли утворитись від ударів кулаками та пластмасовим відром у спосіб, як продемонстрував потерпілий під час слідчого експерименту /а.п. 44-49/. 
		Зазначеними вище висновком експерта та протоколом проведення слідчого експерименту повністю підтверджуються показання потерпілого в судовому засіданні щодо фактичних обставин справи та способу нанесення тілесних ушкоджень, які узгоджуються між собою, та повністю спростовують доводи обвинувачених про те, що вони будь-яких ударів потерпілому не наносили.
		Крім цього, відповідно до протоколу добровільної видачі від 28.06.2020 року, потерпілий ОСОБА_4 добровільно видав органу досудового розслідування оптичний диск CD+R з відеозаписом, зафіксований відеокамерою мобільного телефону "Самсунг" 22.06.2020 року, близько 17.30 год., на території подвір`я житлового будинку, що по АДРЕСА_1 /а.п. 39/.
		Зазначений компакт-диск у встановленому порядку був оглянутий, визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження, що підтверджується відповідним протоколом огляду речей від 24.09.2020 року та постановою про визнання і прилучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 24.09.2020 року /а.п. 40-41, 42, 43/.
		Зазначений відеозапис, розміщений на цьому компакт-диску, був переглянутий в ході судового засідання. 
		Цим відеозаписом чітко підтверджується нанесення тілесних ушкоджень потерпілому з боку ОСОБА_5 - руками та з боку ОСОБА_6 - пластиковим відром. При цьому, потерпілий відразу продемонстрував всім присутнім тілесне ушкодження на зап`ясті лівої руки.
		Разом з тим, цим же відеозаписом дійсно підтверджується провокативна поведінка потерпілого щодо обвинувачених.
		Проте,така провокативна поведінка потерпілого не давала обвинуваченим жодного права вчиняти щодо потерпілого насильницькі дії у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень.
		Показання свідка ОСОБА_12 та неповнолітнього свідка ОСОБА_13 про те, що обвинувачені не наносили ніяких тілесних ушкоджень потерпілому, повністю спростовуються зазначеним відеозаписом, а тому суд не приймає їх до уваги. Більше того, зазначені свідки вказували на те, що, в силу різних причин, вони не бачили, чи наносились тілесні ушкодження потерпілому.
		Таким чином, суд визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено. Про визнання будь-яких доказів недопустимими учасниками судового провадження не заявлялось.
		Категорична невизнавальна позиція обвинувачених з приводу фактичних обставин справи не узгоджується з іншими здобутими доказами, не спростовує їх причетності до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому з мотивів, наведених у вироку, а тому суд розцінює таку їх позицію як намагання уникнути відповідальності за вчинене.
		Крім цього, захисником обвинувачених в судових дебатах було заявлено про невірну кваліфікацію дій обвинувачених, оскільки стороною обвинувачення не було надано доказів того, що обвинувачені діяли групою осіб.
		Проте, такі доводи захисника суд відхиляє з наступних підстав.
		Група осіб без попередньої змови - це двоє або більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою про це. Відсутність попередньої змови означає, що виконавці злочину до моменту його вчинення не обговорювали питання про його вчинення, не домовлялися про спільність своїх дій, розподіл ролей тощо. Для цієї групи характерне спонтанне, ситуативне об`єднання зусиль виконавцівдля досягнення загального злочинного результату безпосередньо перед його вчиненням або в процесі його вчинення. Учасники такої групи можуть бути не знайомі між собою. Діючи як співвиконавці, вони можуть разом розпочинати виконання об`єктивної сторони злочину або долучатися до злочину, вчинення якого іншим співвиконавцем вже розпочалося, але ще не закінчилося. Дії таких осіб мають бути погоджені стосовно об`єкта та об`єктивної сторони злочину, і ці особи повинні усвідомлювати, що діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату. При цьому члени такої групи можуть застосовувати різні засоби і знаряддя злочину, діяти стосовно кількох потерпілих одночасно. Відсутність попередньої змови не виключає можливості змови між членами такої групи під час виконання ними об`єктивної сторони злочину. Безпосередньо вчинюючи злочин, вони можуть домовлятися при цьому про характер спільних дій, розподіляти ролі, узгоджувати свою подальшу (у т. ч. посткримінальну) поведінку тощо.
		В даному випадку обвинувачена ОСОБА_5 розпочала активні дії щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, а обвинувачена ОСОБА_6 продовжила такі ж активні дії через дуже короткий проміжок часу щодо того ж об`єкта  потерпілого ОСОБА_4 , долучившись тим самим до вчинення кримінального правопорушення, вчинення якого іншим співвиконавцем вже розпочалося, але ще не закінчилося. 
		При цьому, як вбачається із вказаного вище відеозапису, дії обвинувачених були погоджені стосовно об`єкта та об`єктивної сторони кримінального правопорушення, вони усвідомлювали, що діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату  заподіяння тілесних ушкоджень, і, як члени групи, застосували різні засоби і знаряддя кримінального правопорушення.
		З огляду на викладене, суд вважає, що винуватість обох обвинувачених у вчиненому повністю доведена зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами, а їх дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України.
		Таким чином,обвинувачена ОСОБА_5 своїми умиснимидіями,що виразилисьв умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчиненого групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України.
		Обвинувачена ОСОБА_6 своїми умиснимидіями,що виразилисьв умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчиненого групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України.
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винних у їх сукупності, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.
		Так суд враховує, що обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинено кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України (ст. 12 КК України).
		Суд враховує також те, що обвинувачені вперше притягуються до кримінальної відповідальності, в цілому позитивно характеризуються по місцю проживання, на диспансерному обліку в психіатра та нарколога не перебувають, а ОСОБА_6 має на утриманні неповнолітню дитину. 
		Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченим, суд прийшов до висновку, що для виправлення останніх та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання, запропоноване прокурором, у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.
		На переконання суду, виходячи з принципів справедливості,індивідуалізації та законності, таке покарання обвинуваченим відповідаєхарактеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про їх особи.
		Запобіжний захід щодо обвинувачених в ході досудового розслідування не обирався. 
		Цивільного позову не заявлено.
		Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
		Арешт на майно не накладався.
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_5  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 75-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 75-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
		 
		Речовий доказ  оптичний диск із відеозаписом події, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		 
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...