Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1041/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2021. Зареєстровано: 29.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2021.
Дата набрання законної сили: 25.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/1041/15-г 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,  
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Інвест"
		на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 (колегія суддів: Шаптала  Є.Ю., Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.)
		за заявою Фізичної особи-підприємця Савчук Наталії Федорівни (далі - ФОП ОСОБА_2)
		про заміну позивача у справі та визнання правонаступником
		у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1)
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Інвест" (далі - Товариство)
		про стягнення 239 004,50 грн.
		СУТЬ СПОРУ
		1.          ФОП ОСОБА_1 звернувся до Товариства з позовом про стягнення з неустойки за договором оренди приміщення. Справа неодноразово розглядалася судами. На стадії чергового апеляційного розгляду справи ФОП ОСОБА_2 звернулася із заявою про заміну позивача у справі у зв`язку зі смертю ФОП ОСОБА_1 та визнання її правонаступницею на підставі заповіту. Суд апеляційної інстанції заяву задовольнив. Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на це рішення. 
		2.          Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання: 
		-          чи можуть права вимоги за господарським договором, стороною якого є фізична особа - підприємець, перейти до її спадкоємця, чи має значення статус спадкоємця (чи зареєстрований він як підприємець);
		-          чи допускається спадкування та процесуальне правонаступництво у правовідносинах щодо стягнення неустойки за договором, яка не була присуджена спадкодавцеві за його життя.
		3.          Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу із таких міркувань.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		4.          У січні 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про стягнення 239 004, 50 грн неустойки. 
		5.          Господарський суд міста Києва рішенням від 25.03.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015, у позові відмовив.
		6.          Вищий господарський суд України постановою від 23.09.2015 зазначені судові рішення скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
		7.          Господарський суд міста Києва рішенням від 14.12.2015 позов задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача 232 032, 20 грн неустойки; в іншій частині позову відмовив.
		8.          Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення.
		9.          Під час апеляційного розгляду справи до суду апеляційної інстанції звернулося ТОВ "Дніпровська юридична група" із заявою про заміну позивача його правонаступником, яка мотивована тим, що 19.01.2016 ТОВ "Дніпровська юридична група" і ОСОБА_1 уклали договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого останній передав товариству право вимоги до відповідача щодо сплати неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна згідно з договором оренди від 28.10.2013 у розмірі 232 032, 20 грн, що є предметом позову у цій справі.
		10.          Київський апеляційний господарський суд постановою від 07.04.2016 апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково: рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2015 змінив; резолютивну частину цього рішення виклав у новій редакції, згідно з якою позов задовольнив частково і стягнув з відповідача на користь позивача 104 687,93 грн. неустойки, а у решті позову відмовив.
		11.          Під час розгляду справи в суді касаційної інстанції відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть позивача.
		12.          Вищий господарський суд України постановою від 20.07.2016 скасував постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2016, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		13.          Скасовуючи постанову, Вищий господарський суд України зауважив, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи відхилив клопотання ТОВ "Дніпровська юридична група" про заміну позивача його правонаступником; відхиляючи клопотання, суд апеляційної інстанції не з`ясував змісту договору про відступлення права вимоги від 19.01.2016 №Г-1901/16 на предмет відповідності статтям 513-515 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та не з`ясував питання про залучення статутних документів заявника, який вважає себе правонаступником позивача у справі; відтак, апеляційний господарський суд не залучивши до участі у справі правонаступника позивача, прийняв постанову без участі сторони, прав і обов`язків якої стосується судове рішення, що є безумовною підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
		14.          Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 02.08.2016 порушив провадження у справі і призначив її до розгляду на 29.09.2016.
		15.          27.09.2016 до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/16921/16 за позовом Товариства до ТОВ "Дніпровська юридична група" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19.01.2016 №Г-1901/16.
		16.          29.09.2016 до Київського апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про заміну позивача у справі та визнання її правонаступником на підставі ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (в редакції, чинній на момент подання заяви) у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його дружина - ОСОБА_2 , успадкувала за заповітом все майно, що належало померлому.
		17.          Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 29.09.2016 апеляційне провадження у справі зупинив до вирішення пов`язаної з нею справи №910/16921/16.
		18.          Відповідно до п.4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації від 20.09.2018 №475, справу №910/1041/15-г за апеляційною скаргою Товариства передано до Північного апеляційного господарського суду.
		19.          Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.11.2018 прийняв справу до свого провадження.
		20.          05.06.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ФОП ОСОБА_2 - спадкоємця ФОП ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі.
		21.          Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.06.2019 поновив апеляційне провадження у справі №910/1041/15-г та призначив її до розгляду на 08.07.2019; вирішив витребувати у господарського суду міста Києва інформацію щодо розгляду справи №910/16921/16.
		22.          03.07.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист господарського суду міста Києва від 01.07.2019 №01-10.3/161/19, в якому зазначалося, що у його провадженні перебуває справа №910/16921/16 за позовом Товариства до ТОВ "Дніпровська юридична група", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19.01.2016 № Г-1901/16; ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2019 поновлено провадження у зазначеній справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 16.07.2019.
		23.          Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.07.2019  справу №910/1041/15-г призначив до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2019.
		24.          Північний апеляційний господарський суду ухвалою від 12.08.2019 зупинив апеляційне провадження у справі до вирішення господарським судом міста Києва пов`язаної з нею справи №910/16921/16.
		25.          07.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ФОП ОСОБА_2 про поновлення провадження у справі, в якому зазначалося про відсутність обставин, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №910/1041/15-г.
		26.          Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.12.2020 поновив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду на 19.01.2021.
		27.          22.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли:
		- клопотання ФОП ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_2;
		- заперечення відповідача проти задоволення заяви ФОП ОСОБА_2 про заміну позивача у справі та визнання її правонаступником; зокрема, відповідач зазначав, що наявність у ФОП ОСОБА_2 аналогічного з позивачем правового статусу фізичної особи-підприємця не може вважатися достатньою та належною підставою для визнання її правонаступником.
		28.          01.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ФОП ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи копії рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/16921/16, копій договору про надання правничої (правової) допомоги та ордеру про надання правничої (правової) допомоги.
		29.          Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.02.2021 відмовив ТОВ "Дніпровська юридична група" у задоволенні заяви про заміну позивача у справі та задовольнив таку заяву ФОП ОСОБА_2; замінив позивача - ФОП ОСОБА_1 на його правонаступника - ФОП ОСОБА_2 
		30.          Верховний Суд постановою від 12.05.2021 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 скасував в частині, що стосується задоволення заяви про заміну позивача - ФОП ОСОБА_1 на його правонаступника - ФОП ОСОБА_2; справу №910/1041/15-г у відповідній частині передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду; у решті зазначену ухвалу залишив без змін.
		31.          Передаючи справу у вказаній частині на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що вирішуючи питання про правонаступництво ФОП ОСОБА_2 щодо позивача, суд повинен був вичерпно з`ясувати: 1) чи була сума неустойки, стосовно якої виник спір у даній справі, присуджена позивачу за його життя, 2) якщо була, то в якому конкретно розмірі.
		Короткий зміст оскаржуваних рішень
		32.          Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.06.2021 задовольнив заяву ФОП ОСОБА_2 про заміну позивача у справі та визнання правонаступником; замінив позивача - ФОП ОСОБА_1 на його правонаступника - ФОП ОСОБА_2, рішення мотивував наступним:
		-          відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 15.02.2016 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 
		-          за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданник І.В., зареєстрованим за №7-1302, складеним 10.06.2011, ОСОБА_1 заповів ОСОБА_2 все майно, де б воно не знаходилось із чого б воно не складалось і, взагалі, все те, що буде належати на день смерті йому та на що за законом він матиме право;
		-          як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05.12.2011, тобто на момент смерті ФОП ОСОБА_1 остання перебувала в аналогічному правовому статусі, який надавав можливість виникнення процесуального правонаступництва;
		-          правовий статус ФОП ОСОБА_2 на момент розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції не змінився;
		-          сума неустойки, стосовно якої виник спір у цій справі, була присуджена ФОП ОСОБА_1 (рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі №910/1041/15-г) за його життя (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в розмірі 232 032,20 грн;
		-          права та обов`язки орендодавця (ФОП ОСОБА_1) за договором оренди приміщення №01/10/13 від 28.10.2013 є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця та спадкоємцем ФОП ОСОБА_2, а тому не є припиненими у зв`язку зі смертю відповідної особи.
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
		33.          10.08.2021 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021, у якій просить її скасувати та закрити провадження у справі №910/1041/15-г. 
		Доводи учасників справи
		34.          В обґрунтування касаційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Скаржник стверджує: 
		-          Товариство подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2015; Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 17.02.2016 апеляційну скаргу Товариства прийняв до провадження; 
		-          станом на дату смерті первісного позивача рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 не набрало законної сили, а отже, сума неустойки, стосовно якої виник спір у цій справі, не була присуджена на користь ФОП ОСОБА_1;
		-          відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.09.2016 серії НВТ №404845 ОСОБА_2 успадкувала не все майно, що належало померлому ОСОБА_1, а виключно зазначене у заповіті: нежиле приміщення №1 (група приміщень №7) (в літері А), що знаходяться в АДРЕСА_1;
		-          до заяви про заміну позивача не додано належних доказів на підтвердження державної реєстрації права власності на успадковане нерухоме майно (нежиле приміщення) за ОСОБА_2, хоча таке право власності підлягає державній реєстрації;
		-          із свідоцтва про право на спадщину не вбачається, що ОСОБА_2 успадкувала будь-які права вимоги, належні первісному позивачу у справі, в тому числі стосовно порушення договірних зобов`язань відповідачем у справі №910/1041/15-г, чи права та обов`язки орендодавця - первісного позивача за договором оренди приміщення №01/10/13 від 28.10.2013;
		-          вказані обставини не були належно досліджені апеляційним судом, хоча й були зазначені у поданих відповідачем запереченнях проти заяви про заміну позивача та визнання правонаступником;
		-          спадкоємицею після смерті первісного позивача у справі є фізична особа, а не ФОП, що унеможливлює заміну позивача у цій справі;
		-          враховуючи обсяг успадкованого фізичною особою ОСОБА_2 нерухомого майна, вбачається, що наявність аналогічного з первісним позивачем правового статусу фізичної особи-підприємця, не може вважатися достатньою та належною підставою задля визнання її правонаступником;
		-          спірні правовідносини, які виникли між первісним позивачем та відповідачем у справі взагалі не допускають правонаступництва;
		-          висновки апеляційного суду стосовно того, що 1) права та обов`язки орендодавця (первісного позивача) за договором оренди приміщення є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця та спадкоємцем, а тому не є припиненими у зв`язку зі смертю первісного позивача та що 2) сума неустойки, стосовно якої виник спір у справі, була присуджена ФОП ОСОБА_1 за його життя в розмірі 232 032, 20 грн є незаконними та такими, що зроблені через незастосуванню закону, який підлягав застосуванню;
		-          відповідно до вимог ч.2 ст. 1230 Цивільного кодексу України та п.6 ч.1 ст.231 ГПК, на виконання вказівок Верховного Суду, апеляційний суд повинен був закрити провадження у справі №910/1041/15-г, оскільки первісний позивач помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва через те, що за життя останнього суд не присудив на його користь неустойку за договором оренди приміщення (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №634/106/16-ц).
		Рух касаційної скарги, вирішення процесуальних питань 
		35.          Ухвалою від 20.09.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		36.          У справі, що переглядається, перед Верховним Судом постало питання з приводу процесуального правонаступництва позивача - фізичної особи -підприємця (кредитора) щодо стягнення неустойки за договором оренди приміщення. 
		37.          Суд апеляційної інстанції, встановивши, що і спадкодавець, і спадкоємець перебували в аналогічному правовому статусі (ФОП) зазначив, що таке перебування є обов`язковою умовою виникнення процесуального правонаступництва та робить його можливим. 
		38.          Скаржник стверджує, що відносини спадкування виникають між фізичними особами, а не фізичними особами - підприємцями, що унеможливлює заміну позивача у цій справі. Вважає, що спірні відносини не допускають правонаступництва, скільки права та обов`язки орендодавця нерозривно пов`язані із особою спадкодавця. 
		39.          Верховний Суд відхиляє зазначений аргумент скаржника, виходячи з такого. 
		40.          Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст.42 Конституції України). Це право закріплено й у ст.50 ЦК, в якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
		41.          Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
		42.          Статтею 51 ЦК передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
		43.          Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (ч.1 ст.320 ЦК). Фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
		44.          Судами попередніх інстанцій дійсно було встановлено, що спірні правовідносини щодо стягнення неустойки за договором оренди приміщення виникли між контрагентом та позивачем ОСОБА_1 саме як підприємцем, а не фізичною особою без такого статусу.
		45.          Водночас законодавство не виділяє такого суб`єкта права власності як фізична особа - підприємець, а лише встановлює, що фізична особа відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
		46.          Суб`єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому правовий статус підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у власності фізичної особи (зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №920/50/19).
		47.          Про нероздільність майна, прав та обов`язків фізичної особи, набутих як у зв`язку із підприємницькою діяльністю та і поза нею, додатково свідчить те, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 916/559/17); господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18).
		48.          Таким чином, права вимоги за договором, у якому кредитором є фізична особа - підприємець, можуть успадковуватись незалежно від наявності у спадкоємця правового статусу підприємця. 
		49.          Предметом позову у справі є стягнення неустойки у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання щодо повернення орендованого приміщення згідно умов договору оренди приміщення №01/10/13 від 28.10.2013.
		50.          Згідно зі ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		51.          Відповідно до статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		52.          Статтею 1219 ЦК визначено перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини. Не входять до складу спадщини права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 цього Кодексу.
		53.          Частиною 2 ст.608 ЦК передбачено, що зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.
		54.          Верховний Суд погоджується з аргументом скаржника про суперечливість висновку суду апеляційної інстанції, що права та обов`язки орендодавця за договором оренди приміщення є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця та спадкоємцем, а тому не є припиненими у зв`язку зі смертю відповідної особи.
		55.          Разом з тим Верховний Суд вважає, що, враховуючи зміст ухвали суду апеляційної інстанції, вочевидь йдеться про описку у зазначеному висновку і суд вважав, що права, які випливають з договору оренди, не є нерозривно пов`язаними із особою спадкодавця, а тому не припиняються із його смертю і можуть бути успадковані.
		56.          У такому разі особа, яка успадкувала ці права, набуває прав процесуального правонаступника незалежно від наявності в неї статусу ФОП. Адже на момент звернення до суду позивач мав відповідний статус і відносини допускають правонаступництво.
		57.          Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неможливості процесуального правонаступництва у справі, якщо стороною у справі, яка померла, є ФОП, а права вимоги випливають із господарського договору.
		58.          Щодо доводів скаржника, про те, що станом на дату смерті первісного позивача сума неустойки, стосовно якої виник спір у справі, не була йому присуджена, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва, Верховний Суд зазначає наступне.
		59.          Згідно з ч.2 ст.1230 ЦК до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.
		60.          Стаття 1230 розміщена главі 84 "Загальні положення про спадкування" книги шостої "Спадкове право" ЦК, що свідчить про її матеріально-правовий характер (природу).
		61.          У справі, що переглядається, постало питання з приводу процесуального правонаступництва позивача - фізичної особи-підприємця.
		62.          Процесуальне правонаступництво регулюється нормами ГПК, відповідно до ч.1 ст.52 якого у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (зазначене положення кореспондує положенню ч.1 ст.25 ГПК у редакції, чинній на момент смерті позивача та подання заяви про його заміну).
		63.          Стаття 52 розміщена у параграфі 1 "Учасники справи" глави 4 "Учасники судового процесу" ГПК, що свідчить про її процесуальний характер (природу).
		64.          Таким чином, перед судом апеляційної інстанції та перед Верховним Судом постало питання процесуального характеру щодо заміни особи, яка померла її правонаступником на підставі ст.52 ГПК.
		65.          Питання стягнення неустойки, розміру такої неустойки та можливості її спадкування є питаннями матеріально-правового характеру, які встановлюються судом під час вирішення справи по суті.
		66.          В той же час вирішення справи по суті на даний час не завершене, та перебуває на стадії апеляційного перегляду.
		67.          Відмова у процесуальному правонаступництві спадкоємцю кредитора на стадії апеляційного перегляду справи нівелюватиме положення ч.1 ст.52 ГПК, яка закріплює, що суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу як у цій справі так і у подібних справах, які перебувають (перебуватимуть) на стадії апеляційного перегляду (рішення у яких не набрали законної сили) щодо стягнення неустойки.
		68.          Така відмова може бути розцінена як перешкода спадкоємцю у реалізації можливості на подання своїх доводів та заперечень щодо суті спору. Прийнявши такі доводи та заперечення, оцінивши їх у сукупності з доводами іншої сторони та наявними у справі доказами, суд повинен ухвалити рішення по суті спору та задовольнити, або відмовити у задоволенні позовних вимог відносно саме правонаступника позивача (у тому числі з мотивів присудження чи не присудження неустойки спадкодавцеві за його життя у силу ст.1230 ЦК).
		69.          Щодо присудження судом неустойки померлому кредитору за його життя, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		70.          Як вже зазначалося, відповідно до ч.2 ст.1230 ЦК до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.
		71.          Отже, предметом спадкування може бути неустойка у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві. Відповідно, якщо спадкодавець звернувся до суду і помер вже після ухвалення рішення суду (на стадії апеляційного перегляду справи), до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки у визначеному судом першої інстанції розмірі. У такому разі спадкоємець вступає у справу в суді апеляційної інстанції в порядку ст.52 ГПК. Звужене тлумачення змісту "присуджена судом", та розуміння під такою неустойкою лише тієї, що стягнута рішенням, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, є порушенням прав спадкоємців.
		72.          Як було встановлено, 14.12.2015 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення на користь спадкодавця (кредитора) 232 032,20 грн неустойки, а 14.02.2016 кредитор помер. Отже неустойка у розмірі 232 032,20 грн була присуджена судом спадкодавцеві за його життя, і до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки в такому розмірі. Та обставина, що таке рішення на момент його смерті переглядалось в суді апеляційної інстанції і не набрало законної сили не виключає право спадкоємців брати участь у справі, як правонаступники на інших стадіях судового процесу.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		73.          Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		74.          За ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		75.          Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції у справі №910/1041/15-г підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Судові витрати
		76.          Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).
		Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ: 
		1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор-Інвест" залишити без задоволення.
		2.          Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №910/1041/15-г залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                      О. Кібенко
		 
		Судді                                                                                          Н. Губенко
		 
		                                                                                                              І. Кондратова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...