Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/203/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2021. Зареєстровано: 31.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2021.
Дата набрання законної сили: 29.10.2021
Номер судового провадження: К/9901/9211/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 824/203/19-а
		адміністративне провадження № К/9901/9211/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Чиркіна С.М., 
		суддів:                     Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 (суддя - Григораш В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (головуючий - суддя Боровицький О.А., судді: Матохнюк Д.Б., Шидловський В.Б.) у справі                     № 824/203/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування припису та постанов,
		В С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		21 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" (далі - позивач або ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ") звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач або Управління Держпраці), у якому просило: 
		визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень           № ЧВ-054/18/424/НД/АВ/П, винесений Управлінням Держпраці у Чернівецькій області відносно ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ";
		визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу                         уповноваженими особами № ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/066 від 14 лютого 2019 року, винесену Управлінням Держпраці у Чернівецькій області відносно                      ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ";
		визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ІП-2ФС/067 від        14 лютого 2019 року, винесену Управлінням Держпраці у Чернівецькій області відносно ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ».
		Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, позов задоволено.
		30 березня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 26 березня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2020 року, після усунення скаржником недоліків касаційної скарги, відкрито провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
		Позивач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
		У позовній заяві позивач не погоджувався із виявленим під час інспекційного відвідування порушеннями та вказував на те, що усі особи, які знаходилися в орендованому позивачем приміщенні не є його працівниками, а тільки прийшли на співбесіду, про що ними було повідомлено в письмових поясненнях.
		Позивач стверджував, що висновки, зазначені в акті перевірки, оскаржуваному приписі та оскаржуваних постановах, є надуманими, ґрунтуються виключно на візуальному огляді приміщення, у якому проводилось інспекційне відвідування, а тому жодним чином не підтверджуються належними та допустимими доказами.
		Також зазначав про порушення відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування, а саме: перевищення дозволеної тривалості інспекційного відвідування, проведення інспекційного відвідування у період його зупинення, проведення інспекційного відвідування товариства у відсутності його уповноваженої особи.
		Водночас позивач вважав неналежною підставою для проведення інспекційного відвідування інформацію Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області від 08 січня 2019 року №75/30/17 щодо використання ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" праці працівників без належного оформлення трудових відносин, оскільки виявлення порушень у сфері законодавства про працю не належить до компетенції Служби безпеки України.
		Наголошував на порушенні відповідачем прав третіх осіб під час проведення інспекційного відвідування, а саме, як зазначає позивач, останнім заборонялось залишати приміщення; особи, які провидили перевірку, примушували до надання пояснень; проводився обшук приміщень підприємства, безпідставно вилучались документи товариства, окремих осіб не повідомлено про їх права та обов`язки; під час проведення допиту відповідачем не встановлено осіб (їх анкетні дані); допит неповнолітніх осіб проводився без залучення їх законних представників.
		Відповідач не погоджуючись з позовними вимогами, 20 березня 2019 року надав суду відзив проти позову, в якому стверджував, що зазначені в акті перевірки особи були допущені ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
		Також зазначав, що під час інспекційного відвідування в приміщенні позивача за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 109-Д всі посадові особи Управління Держпраці у Чернівецькій області та Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області представилися, пред`явили свої посвідчення та пояснили причину їх присутності.
		Щодо строків проведення інспекційного відвідування відповідач пояснив, що відвідування тривало не більше 2 робочих днів, хоча згідно чинного законодавства могло тривати до 10 робочих днів, так як фактично в товаристві працювало більше 50 працівників і товариство не є суб`єктом мікропідприємництва.
		Щодо суб`єктів проведення інспекційного відвідування, посилаючись на лист Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області від 08 січня 2019 року       № 75/30/17, Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення" від 05 вересня 2018 року          № 649-р, відповідач зазначав, що для здійснення спільних контрольних заходів були залучені працівники Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області. Також спільні заходи здійснювались з працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.
		Щодо присутності уповноваженої особи позивача при проведенні інспекційного відвідування відповідач стверджував, що акт про неможливість інспекційного відвідування від 10 січня 2019 року № ЧВ-54/19/420/НД та вимога про надання документів від 10 січня 2019 року № ЧВ-54/19/420/ПД вручені представнику товариства Чехович Т.Г., оскільки такою на підтвердження своїх повноважень надано довіреність, яка підписана директором Марчуком О.А. Водночас звертав увагу, що Чехович Т.Г. приймала участь у майже всіх етапах інспекційного відвідування, крім часу відвідування місця здійснення товариством діяльності: м. Чернівці, проспект Незалежності, 109-Д.
		За позицією відповідача, оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень та з дотримання встановленої процедури.
		 
		ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі Договору оренди (майнового найму) частини нежитлової будівлі від 16 липня 2018 року,                        ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" орендує частину приміщення третього поверху площею    285 кв.м., яке знаходить за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 109Д . Об`єкт оренди використовується орендарем для розміщення офісу з надання інформаційних послуг. Приміщення надано в оренду в строк до 16 червня 2021 року.
		Листом від 08 січня 2019 року № 75/30/17 Управління Служби безпеки України повідомило начальника управління Держпраці у Чернівецькій області про ухилення керівництва кол-центру ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" від сплати обов`язкових податків та зборів при використанні найманої робочої сили, порушення трудових прав робітників, а також отримання незаконних прибутків від здійснення такої діяльності. Разом із цим, повідомило, що для організації перевірки діяльності вищевказаного суб`єкта на предмет дотримання трудового законодавства необхідно залучити співробітників Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області та вжиття спільних заходів реагування. 
		09 січня 2019 року начальником управління Держпраці у Чернівецькій області Кушніром Г.М. прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).
		На підставі рішення керівника, за результатами аналізу інформації, викладеної у листі Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області від 08 січня 2019 року №75/30 09 січня 2019 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято наказ про проведення інспекційного відвідування № 19 у ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ", місце реєстрації - вул. Новопирогівська, 50, м. Київ, місце здійснення господарської діяльності - п-т Незалежності, 109-Д, м. Чернівці тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 10 січня 2019 року по 11 січня 2019 року.
		В той же день, 09 січня 2019 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області видано направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №04-016, яким з метою перевірки дотримання ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" вимог законодавства про працю, укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками направлено начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 , головних державних інспекторів відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі співробітників Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10 січня 2019 року працівником управління Держпраці здійснено спробу провести інспекційне відвідування ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ". Проте інспекційне відвідування неможливо було провести у зв`язку із ненаданням для ознайомлення книг, регістрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, про що складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЧВ-54/19/420/НД від 10 січня 2019 року.
		10 січня 2019 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області направлено позивачу вимогу про надання/поновлення документів № ЧВ-54/19/420/ПД. У зв`язку із прийняттям даної вимоги строк проведення інспекційного відвідування зупинено на 11 робочих днів. Зобов`язано представника ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" Дяк М.А. та керівника ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" Марчука О.А. у строк до 14 год. 00 хв. 24 січня 2019 року надати необхідні документи для проведення інспекційного відвідування.
		У зв`язку з неможливістю особистого вручення, один примірник вказаного акту та вимоги було направлено об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також їх отримав представник ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" адвокат Чехович Т.Г. Дата отримання представником не встановлена.
		Також судами встановлено, що відповідно до Договору про надання послуг за            № 001/01-2019 від 02 січня 2019 року гр. Абрамович М.А. , в порядку та умовах визначених цим договором, за завданням ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" надає інформаційно-консультативні послуги щодо організації та проведення опитувань, співбесід серед кандидатів на працевлаштування до ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" згідно із критеріями обумовленими сторонами. Строк надання послуг з 02 січня 2019 року по 29 березня 2019 року включно.
		За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт                         № ЧВ-054/18/420/НД/АВ від 25 січня 2019 року, яким зафіксовані наступні порушення:
		статті 21, частини третьої, п`ятої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) "Укладення трудового договору" - працівники Абрамович М.А ,       ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,           ОСОБА_15 ,        ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,       ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,      ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 ,   ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 ,       ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 ,      ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу;
		статті 189 КЗпП України - під час інспекційного відвідування було встановлено, що в товаристві працюють 2 неповнолітніх працівників, а саме: ОСОБА_32 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (17 років) та ОСОБА_29 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (17 років). На час прийому на роботу їм немає 18 (вісімнадцяти років) і при допуску на роботу неповнолітніх були недотримані вимоги глави XIII "Праця молоді" КЗпП України, а саме в товаристві не ведеться спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років із зазначенням дати їх народження;
		191 КЗпП України - неповнолітні приймаються на роботу лише після медичного огляду. На момент перевірки відсутні довідки про їх медичний огляд.
		З метою усунення зафіксованих актом інспекційного відвідування від 25 січня 2019 року № ЧВ-054/18/420/НД/АВ порушень, інспектором Держпраці винесено припис про усунення виявлених порушень № ЧВ-054/18/424/НД/АВ/П від (дата відсутня) січня 2019 року, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення у строк до 24 лютого 2019 року .
		01 лютого 2019 року начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення на                                            ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" штрафу за № ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ТД та за                       № ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ІП відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України та абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП України о11.45 год. 14 лютого 2019 року.
		04 лютого 2019 року відповідачем надіслано позивачу повідомлення про розгляд справи за статтею 265 КЗпП України о 11.45 год. 14 лютого 2019 року.
		14 лютого 2019 року заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від 24 січня 2019 року                                         № ЧВ-54/19/420/НД/АВ винесено постанови про накладення штрафів уповноваженими посадовими особами:
		№ ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/066, якою за порушення вимог статті 21, частини третьої, п`ятої статті 24 КЗпП України "Укладення трудового договору" на                   ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" накладено штраф у розмірі 9 764 820,00 грн.
		№ ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ІП-2ФС/067, якою за порушення вимог статті 191 КЗпП України, на ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" накладено штраф у розмірі 4 173,00 грн.
		Вважаючи протиправними припис про усунення виявлених порушень                              № ЧВ054/18/424/НД/АВ/П, постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/066 від 14 лютого 2019 року, постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ІП-2ФС/067 від 14 лютого 2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Судами також встановлено, що в період з 16 січня 2019 року по 24 січня 2019 року представниками Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, на підставі наказу № 18/фп від 16 січня 2019 року, направлень №№ 77, 78, 79, 80 від 16 січня 2019 року, в присутності рекрута Абрамович М.А. , проведено перевірку                       ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). 
		За результатами проведеної перевірки у період з 16 січня 2019 року по 24 січня 2019 року складено акт № 2/24-13-13-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення порядку повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівників на роботу, а саме 49 осіб, відповідно до постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 413 та частини 3 статті 24 КЗпП України.
		В судовому засіданні в якості свідків були допитані особи, які були присутні під час інспекційного відвідування 10 січня 2019 року та 16 січня 2019 року, а саме: головні державні інспектори ДФС в Чернівецькій області - Макух І.В. та Сандуляк О.О., співробітники Управління СБ України в Чернівецькій області - Дармограй А.А. та Мельник С.І., державний інспектор Управління Держпраці у Чернівецькій області - Ревуцький Л.І.
		З приводу відомих обставин справи свідки повідомили суду, що дійсно під час проведення перевірки ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" за адресою: проспект Незалежності, 109Д у м. Чернівці, зафіксованої у акті перевірки №ЧВ-054/18/420/НД/АВ від 25 січня 2019 року, встановлено діяльність телефонного центру, в якому знаходились та працювали працівники. Під час проведення перевірки було встановлено, що в орендованому ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" приміщенні перебувало багато людей, у яких відбирались пояснення з приводу причин їх перебування в цьому приміщенні. Під час проведення перевірки здійснювалась фото та відео фіксація, які підтверджують виконання цими особами роботи. Під час проведення перевірки було встановлено, що працівники були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Також свідки вказували, що під час перевірки було встановлено порушення ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" порядку повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівників на роботу.
		 
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Суд апеляційної інстанції погодився з твердженнями суду першої інстанції, що з метою перевірки дотримання вимог законодавства про працю, укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" наказом від 09 січня 2019 року №19 відповідачем було безпідставно направлено для проведення інспекційного відвідування співробітників Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» № 649-р від            05 вересня 2018 року не покладено на Службу безпеки України функції та повноваження щодо проведення комплексних заходів, спрямованих на детінізацію зайнятості та доходів населення.
		Суди попередніх інстанцій звернули увагу, що інспекційне відвідування проводилось без присутності уповноваженої особи позивача, що не відповідає Порядку № 295.
		Також судами попередніх інстанцій зазначено, що в порушення вимог Порядку № 295 службове посвідчення № 420 пред`явлено тільки інспектором праці начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області           Пурічем Ю.С. Доказів на підтвердження пред`явлення службового посвідчення 10 січня 2019 року уповноваженій особі позивача іншими працівниками контролюючих органів, які були залучені до проведення інспекційного відвідування, матеріали справи не містять.
		Водночас, ані адвокат Чехович Т.Г., ані Абрамович М.А. , яка перебувала під час інспекційного відвідування в орендованому позивачем приміщенні, не є уповноваженими особами ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ".
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що у супереч чинному законодавству відповідачем проведено інспекційне відвідування у період зупинення строку проведення інспекційного відвідування, а саме 16 січня 2019 року працівниками Управління Держпраці також проводилося опитування осіб, які були присутні у приміщенні. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем виключно на підставі присутності зазначених вище осіб у приміщенні, яке належить позивачу, зафіксованої на фото та відеозапис у день проведення інспекційного відвідування, зроблено висновки про існування між позивачем та даними особами трудових відносин, без укладення трудового договору.
		За позицією судів попередніх інстанцій, факт перебування останніх осіб у приміщенні, яке належить позивачу, за відсутності належних та допустимих доказів виконання ними трудових обов`язків, не свідчить про існування трудових відносин між ними та не підтверджує фактичного допущення зазначених осіб до роботи.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, з наданням неналежної оцінки доказам, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
		Скаржник стверджує, що в Порядку № 295 відсутня норма, яка передбачає обов`язок інспектора праці здійснювати інспекційне відвідування в присутності позивача або уповноваженої ним особи, що свідчить, на думку скаржника, про безпідставність висновків суду.
		Наполягає на тому, що в ході відвідування приміщення позивача за зазначеною адресою, всі посадові особи представлялися та пред`являли свої службові посвідчення, що підтверджується свідченнями свідків, які були допитані в судовому засіданні, та поясненнями гр. ОСОБА_15 , зафіксованими в протоколі опитування від 08 лютого 2019 року.
		За позицією відповідача, пункт 8 Порядку № 295 передбачає лише повідомлення про здійснення контрольного заходу без визначення стадії інспекційного відвідування, на якій потрібно це повідомлення зробити (до початку, на початку, в середині, в кінці).
		Скаржник вважає, що Чехович Т.Г. була належним представником товариства, оскільки за довіреністю, яка підписана директором Марчуком О.А., мала право на надання документів товариства, їх завірення, отримання документів від Управління Держпраці у Чернівецькій області та їх підпис.
		Водночас відповідач зазначає, що висновок суду про проведення інспекційного періоду у період зупинення строку проведення інспекційного відвідування не відповідає фактичним обставинам справи. З посиланням на показання свідків           ГУ ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_87 та ОСОБА_88 стверджує, що 16 січня 2019 року пояснення відбирали виключно працівники ГУ ДФС України, а окремі пояснення написані на бланку начальника відділу Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 , у зв`язку із закінченням їх власних бланків та з метою отримання пояснень у всіх присутніх осіб. 
		Скаржник звертає увагу на показання свідків, які вказали, що під час відвідування приміщення, де здійснює діяльність позивач, працівники знаходилися на робочих місцях в навушниках за комп`ютером і обслуговували клієнтів товариства в телефонному режимі. Водночас зазначає, що судом не була надана оцінка окремим поясненням, де зазначено про перебування в приміщенні позивача з приватною справою осіб, що вказані в матеріалах інспекційного відвідування.
		Також зазначає, що судом було встановлено надання Абрамович М.А. інформаційно-консультативних послуг щодо організації та проведення опитувань, співбесід серед кандидатів на працевлаштування, проте документи, які підтверджують укладання з Абрамович М.А. договору цивільно-правового характеру про надання послуг з 10 по 24 січня 2019 року надано не було. Водночас звертає увагу на встановлення судом першої інстанції, що Абрамович М.А. з січня 2019 офіційно працевлаштована в товариство на підставі наказів про прийом на роботу.
		 
		VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Тож суди мали перевірити, чи прийняті оскаржувані рішення суб`єктом владних повноважень, зокрема, в межах повноважень, на законних підставах та з дотриманням встановленої процедури на засадах розумності, добросовісності та пропорційності.
		Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, Законом від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( далі - Закон № 877-V), статтею 259 КЗпП України, а також Порядком №295.
		Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		Згідно з преамбулою до Закону № 877-V, ним визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть проводитись  у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
		Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
		Зі змісту частини четвертої-п`ятої статті 2 Закону № 877-V вбачається, що органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю) керуються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, водночас мають  забезпечити дотримання вимог норм перелічених у частині четвертій  статті 2 Закону № 877-V.
		Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
		Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 805/430/18-а. 
		Згідно зі статтею 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Згідно пунктом 1 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2015 року за № 438/26883, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
		Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		На виконання частини першої статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 295, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування, пункт 1). 
		Згідно із пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.
		Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку     № 295.
		Згідно із підпунктом  3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для призначення проведення інспекційного відвідування ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" було повідомлення правоохоронного органу про порушення законодавства про працю, зокрема лист Управління СБ України в Чернівецькій області від 08 січня 2019 року № 75/30.
		Судом першої інстанції встановлено, що інспекційне відвідування ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" проводилось не на підставі листа Управління СБ України в Чернівецькій області від 08 січня 2019 року № 75/30, а за результатами його аналізу за рішенням керівника Управління Держпраці, що відповідає пункту 5 Порядку № 295.
		Водночас суд зазначає, що наказ Управління Держпраці в Чернівецькій області "Про проведення інспекційного відвідування" від 09 січня 2019 року № 19, яким призначено інспекційне відвідування у ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ", останнім не оскаржується та не є предметом розгляду даної справи.
		За змістом пункту 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
		Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
		Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
		Водночас за змістом частини 11 статті 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
		В судовому засіданні представник позивача стверджував, що адвокат Чехович Т.Г. не є уповноваженою особою ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" та не була присутня 10 січня 2019 року під час проведення інспекційного відвідування.
		Також листом № 530/0/04-2/19 від 18 лютого 2019 року Управління Держпраці у Чернівецькій області повідомило адвоката позивача Задоєнка О.В., що під час відвідувань адвокат Чехович Т.Г., фізично була відсутня, але 16 січня 2019 року в телефонному режимі надавала працівникам ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" консультації щодо написання ними пояснень.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Абрамович (Дяк) Марина Анатоліївна , яка перебувала під час інспекційного відвідування в орендованому позивачем приміщенні, не є працівником та уповноваженою особою ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ", лише надавала інформаційно-консультативні послуги щодо організації та проведення опитувань, співбесід серед кандидатів на працевлаштування до ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" відповідно до Договору № 001/01-2019 про надання послуг від 02 січня 2019 року.
		Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що інспекційне відвідування проводилось без присутності уповноваженої особи позивача, що не відповідає вимогам Порядку № 295 та Закону № 877-V.
		Відповідно до пункту 10 Порядку № 295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку із неможливістю проведення інспекційного відвідування через ненадання позивачем відповідних документів, строк проведення інспекційного відвідування зупинено на 11 робочих днів та зобов`язано представника ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" Дяк (Абрамович) М.А. та керівника товариства Марчука О.А. у строк до 14 год. 00 хв. 24 січня 2019 року надати, необхідні документи для проведення інспекційного відвідування.
		Так, 10 січня 2019 року працівниками Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області та Управління Держпраці у Чернівецькій області у осіб, які знаходилися у той день у приміщенні ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" були відібрані пояснення, що свідчить про початок проведення інспекційного відвідування.
		Проте 16 січня 2019 року працівниками фіскальної служби також відбирались пояснення у осіб, які знаходилися за місцем здійснення позивачем господарської діяльності - п-т Незалежності, 109-Д, м. Чернівці, що відповідно підтверджується такими поясненнями.
		З покликанням на відібрані пояснення від 16 січня 2019 року суди встановили, що 16 січня 2019 року начальником відділу Управління Держпраці у Чернівецькій області Пурічем Ю.С. відбирались пояснення у ОСОБА_10 , ОСОБА_67 , ОСОБА_78 та ОСОБА_40 . Факт проведення інспекційного відвідування 16 січня 2019 року працівниками Управління Держпраці також підтверджується інформацією зазначеною у протоколах опитування осіб, які були присутні в той день у приміщенні за місцем здійснення позивачем господарської діяльності.
		Отже, за позицією судів попередніх інстанцій, з якою погоджується Верховний Суд, усупереч чинному законодавству відповідачем проведено інспекційне відвідування у період зупинення строку проведення інспекційного відвідування.
		Водночас за приписами абзацу 2 частини 2 статті 4 Закону № 877-V здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено. 
		Щодо постанови про накладення штрафу № ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/066 від 14 лютого 2019 року, Верховний Суд зазначає таке.
		Частиною 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
		фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
		порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
		Відповідач наголошує, що в ході інспекційного відвідування встановлено допуск      ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" певних осіб до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування про прийняття працівника на роботу.
		Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
		Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
		Судами попередніх інстанцій, що відповідачем виключно на підставі присутності зазначених вище осіб у приміщенні, яке належить позивачу, зафіксованої на фото та відеозапис у день проведення інспекційного відвідування, зроблено висновки про існування між позивачем та даними особами трудових відносин, без укладення трудового договору.
		З дослідженого відеозапису інспекційного відвідування судами встановлено, що на ньому міститься тільки фото та відео записи під час яких працівники управління Держпраці та Управління СБ України в Чернівецькій області з`ясовують причину знаходження осіб у приміщенні товариства, тобто відео містить запис, що свідчить про проведення інспекційного відвідування, а також запис на якому відображено обстеження приміщення та знаходження в ньому окремих осіб, особи яких не було встановлено під запис, біля комп`ютерної техніки.
		На підставі відеозапису судами також встановлено, що під час опитування таких осіб, останні не підтверджували факт їхнього перебування в трудових відносинах з позивачем, виконання ними роботи та отримання за це заробітної плати.
		Також оцінивши письмові пояснення осіб, які були присутні у день проведення інспекційного суди наголосили, що певні особи керуючись статтею 63 Конституції України не бажали пояснювати свою присутність у товаристві, інші вказували, що не працюють у позивача або приходили до позивача у приватній справі, окремі особи зазначали, що проходили співбесіду з метою подальшого працевлаштування в         ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ".
		З урахуванням зазначених доказів суди дійшли висновку, що перебування останніх осіб у приміщенні, яке належить позивачу, не свідчить про існування трудових відносин між ними та не підтверджує фактичного допущення зазначених осіб до роботи.
		Також суди звернули увагу, що матеріали, зафіксовані засобами фото та відеотехніки не містять відомостей, які могли б ідентифікувати цих осіб, у тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду тощо, у зв`язку із чим не можуть бути визнані належним доказом виявленого правопорушення.
		Щодо постанови про накладення штрафу № ЧВ-54/19/420/НД/АВ/П/ІП-2ФС/067 від 14 лютого 2019 року, Верховний Суд зазначає таке.
		Відповідачем зазначено, що в ТОВ "СІТІ БІЗНЕС ІНФОРМ" працюють 2 неповнолітніх працівників, а саме: ОСОБА_32 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (17 років) та ОСОБА_29 - ІНФОРМАЦІЯ_4 (17 років). На час прийому на роботу яким не виповнилось 18-ти (вісімнадцяти років) та  при допуску на роботу неповнолітніх не були дотримані вимоги глави XIII "Праця молоді" КЗпП України, оскільки в товаристві не ведеться спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років із зазначенням дати їх народження. Крім того, на момент перевірки відсутні довідки про їх медичний огляд.
		Проте за позицією судів попередніх інстанцій відсутні належні та допустимі докази трудових відносин між позивачем та особами, які зазначені у акті інспекційного відвідування, відповідно, відсутні підстави для ведення спеціального обліку        ОСОБА_32 та ОСОБА_29 (працівників, які не досягли вісімнадцяти років), із зазначенням дати їх народження та проведення медичного огляду. 
		За таких встановлених судами обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутні підстав для ведення спеціального обліку ОСОБА_32 та ОСОБА_29 (осіб, які не досягли вісімнадцяти років та відносно яких вітсутня інформація щодо наявності трудових відносин).
		За змістом статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій, фактично зводяться до переоцінки доказів, та є аналогічними тим, які зазначені у відзиві на позов та в апеляційній скарзі. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.
		Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Отже, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними та допустимими доказами порушення позивачем законодавства про працю, а тому оскаржуваний припис та постанови про накладення штрафу суд вважає протиправними, прийнятими упереджено, без урахування фактичних обставин справи.
		Водночас Верховний Суд звертає увагу на вищезазначених порушеннях, допущених суб`єктом владних повноважень, щодо порядку та строків проведення перевірки.
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
		Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).
		Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).
		За такого правового регулювання та встановлених обставин, відсутні передбачені процесуальним законом підстави для скасування судових рішень. 
		У зв`язку із відмовою в задоволені касаційної скарги з урахуванням вимог статті 139 КАС України відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 341,345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області залишити без задоволення. 
		Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 824/203/19-а залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді Верховного Суду                                                                       С.М. Чиркін
		                                                                                                    А.А. Єзеров
		                                                                                                    В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...