Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/4895/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2021. Зареєстровано: 31.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2021.
Дата набрання законної сили: 25.10.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1341/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 638/4895/15-ц
		Провадження № 22-ц/4820/1341/21
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		25 жовтня 2021 року м. Хмельницький
		Хмельницький апеляційний суд у складі
		 
		колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
		секретар судового засідання Гриньова А.М.
		за участю: представників учасників справи
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 638/4895/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_4 , на рішення Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від20травня 2021року (суддя Палінчак О.М.).
		Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
		 
		в с т а н о в и в:
		У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа  Десята харківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		В обґрунтування позову вказував, що його батько ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту батько не залишив, а тому він є спадкоємцем першої черги за законом. Проте, зі спадкодавцем він проживав окремо, так як із 12 вересня 2006 року зареєстрований та проживає у місті Харкові. На початку січня 2015 року він дізнався від своєї матері ОСОБА_3 , що батько був власником 1/3 частини вищезазначеної квартири.
		В установлений законом шестимісячний термін він не зміг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки спадкове майно знаходиться на тимчасово окупованій території АР Крим і виїхати до цієї території він не міг.
		Зазначив, що 20 березня 2015 року він звернувся до нотаріуса Десятої харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено.
		Вважав, що вказані ним обставини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, незалежними від нього, пов`язані з обставинами непереборної сили, що викликали у нього труднощі для своєчасного звернення до нотаріуса.
		Зазначив, що відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 20 березня 2015 року за № 39938552, сформованої державним нотаріусом Сімаковою О.Г. спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України не заводилась та свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалось.
		Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 .
		Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 червня 2015 року позов ОСОБА_1 було задоволено, встановлено ОСОБА_1 додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
		Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 червня 2015 року скасовано і в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 606,33 грн судового збору.
		Постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 червня 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		В ході розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, визначивши відповідачем ОСОБА_6 , в якій вказував, що після смерті батька у березні 2014 року з причин непереборної сили незалежних від нього своєчасно і в установлений законом шестимісячний строк не зміг звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини, так як спадкодавець проживав на тимчасово окупованій території АР Крим, виїхати до тимчасово окупованій території АР Крим він не міг.
		При цьому, також зазначив у заяві обставини, які зумовлюють зміну підстав позову, які йому стали відомі лише у жовтні 2015 року, про отримання батьком ОСОБА_5 за життя в ході здійснення примусового виконання судового рішення у рахунок погашення боргу квартири АДРЕСА_2 . Однак, ОСОБА_5 не встиг зареєструвати своє право власності на вказану квартиру, оскільки помер.
		Також, у жовтні 2015 року позивачу стало відомо про залишок грошових коштів на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «Укрсоцбанк» (UNIKREDIT BANK), на ім`я ОСОБА_5 , кінцевим балансом 5372 грн 78 коп. Дана інформація була отримана на підставі запиту державного нотаріуса після заведення спадкової справи № 2 519/2015 Десятою харківською державною нотаріальною конторою.
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає оскаржуване рішення суду незаконним та необґрунтованим. Посилається на те, що суд не звернув уваги на фактичні обставини справи та не надав належної оцінки доказам, що підтверджували поважність причин несвоєчасного звернення позивачем до нотаріальної контори. Зазначає, що суд не взяв до уваги причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини викладені в уточненій позовній заяві, а саме те, що позивачу на час подання позову у березні 2015 року не було відомо про спадкове майно, яке знаходиться у м. Хмельницькому. Крім того, як зазначає апелянт, позивач не мав фізичної можливості подати заяву про прийняття спадщини, оскільки з 15.04.2014 державні органи розташовані на території АР Крим, тимчасово не здійснювали свої повноваження. Вважає, що для позивача на законодавчому рівні не було можливим подання заяви про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в строки передбачені чинним законодавством України.
		ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2021 року залишити без змін. Вважає, що суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши усі докази, обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної заяви.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу.
		Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.
		Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що відсутні докази того, що позивач був позбавлений можливості у зв`язку з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами вчинити дії направлені на прийняття спадщини, позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували його намагання приїхати в АР Крим, та відмову йому у цьому. 
		Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що судом було неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
		Встановлено, що батько ОСОБА_1  ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території АР Крим.
		Згідно з листом Десятої Харківської державної нотаріальної контори № 743/02-14 від 20.03.2015, позивач ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації місця проживання звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, запропоновано йому звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини ( а.с. 9).
		30.03.2015 ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
		Як зазначив ОСОБА_1 у позові та апеляційній скарзі, причиною пропуску строку для прийняття спадщини є те, що спадкодавець проживав та помер на тимчасово окупованій території АР Крим, і неможливість позивача виїхати за місцем відкриття спадщини, необізнаність позивача про наявність спадкового майна та його обсяг.
		За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах  уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах  уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
		Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.
		Відповідно достатті 9Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України»державні органита органимісцевого самоврядування,утворені відповіднодо Конституціїта законівУкраїни,їх посадовіта службовіособи натимчасово окупованійтериторії діютьлише напідставі,у межахповноважень тау спосіб,що передбаченіКонституцією тазаконами України.  Будь-якіоргани,їх посадовіта службовіособи натимчасово окупованійтериторії таїх діяльністьвважаються незаконними,якщо ціоргани абоособи створені,обрані чипризначені упорядку,не передбаченомузаконом.  Будь-якийакт (рішення,документ),виданий органамита/абоособами,передбаченими частиноюдругою цієїстатті,є недійснимі нестворює правовихнаслідків.  Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
		Згідно із статтею 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації (від 15.09.2015) у Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» статтю 1 доповнено частиною другою такого змісту: «Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року».
		Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування» (від 12.02.2015) Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено статтею 11-1, згідно з якою у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
		Крім того, зазначеним Законом доповнено ст. 1221 ЦК України частиною третьою такого змісту: в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
		Положення спеціального закону, наведеного вище, встановлюють порядок прийняття спадщини у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія та надають право спадкоємцям, виконавцям заповіту, кредиторам спадкодавця та іншим особам реалізувати свої права щодо спадкового майна на території України в загальному порядку.
		Лише на підставі вказаних вище змін, чинне законодавство врегулювало порядок подання заяви на прийняття спадщини, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія.
		З урахуванням зазначених норм права та обставин справи, колегія суддів вважає, що з дати смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини, як на території окупованої Автономної Республіки Крим, так і через компетентний орган на території України. 
		А тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відсутні правові підстави для визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. І доводи апеляційної скарги знаходять своє твердження у матеріалах справи та ґрунтуються на вимогах законів.
		Разом з тим, апеляційним судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як необізнаність особи про наявність спадкового майна та його обсяг.
		З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що причини пропуску позивачем встановленого законодавством строку для звернення із заявою про прийняття спадщини є поважними, оскільки він був позбавлений можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини до часу законодавчого врегулювання питання реалізації права на спадкування, а тому вимоги позивача про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, є обґрунтованими.
		З урахуванням викладеного вище, рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини другої статті 141 ЦПК України).
		А тому, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 730 грн 80 коп, сплачений останнім за подання апеляційної скарги.
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_4 , задовольнити.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Позов задовольнити.
		Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 місяці з дня набранням судовим рішенням законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання:  АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 730 грн 80 коп судового збору.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 29 жовтня 2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач                        І.В. П`єнта
		 
		Судді:                                А.П. Корніюк
		 
		   О.І. Талалай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...