Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/16860/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2021. Зареєстровано: 31.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/523/868/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160000001132

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/16860/20
		Провадження №1-кп/523/868/21
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.10.2021 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
		 
		головуючого судді             ОСОБА_1 
		при секретарі             ОСОБА_2 
		за участю прокурора відділу Одеської обласної прокуратури     ОСОБА_3 
		за участю захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12020160000001132 від 25.09.2020 року за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нестерівці Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, фізична особа підприємець, робота якого пов`язана з вантажними перевезеннями, раніше не судимого.
		Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 
		у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -
		 
		Встановив:
		 
		24.09.2020 року приблизно о 23:30 годині, ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись зі швидкістю більшою дозволеної у межах населеного пункту 125 км/год. у крайньому правому ряду по вул. Добровольського з боку вул. Ген. Бочарова в напрямку вул. Паустовського у м. Одесі, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», розташованому в районі будинку №122/1 по пр. Добровольського, порушуючи вимоги п.п.1.5, 2.3 «б», 2.9 «а», 12.4, 18.1 «Правил дорожнього руху України», а саме діючи з необережності, будучи неуважним, не вживши своєчасних заходів щодо зменшення швидкості свого руху до безпечної, аж до зупинки автомобілю, не врахувавши зміну дорожньої обстановки, не переконавшись, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не надав дорогу пішоходу, тим самим передньою частиною кузова керованого ним автомобілю допустив наїзд на ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину у зоні нерегульованого пішохідного переходу справа наліво відносно руху його транспортного засобу. 
		В результаті дорожньо - транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забійних ран, саден голови, крововиливів в м`які тканини голови, перелому кісток черепу, розмічення мозку, крововиливів під м`які мозкові оболонки; закритої травми тулубу у вигляді множинних переломів ребер з розривами плеври, розривів перикарда, серця, крововиливів під плевру воріт легень з розривами з крововиливами в плевральні порожнини, розриву печінки, крововиливів під капсулу воріт селезінки з розривами, крововиливів в черевну порожнину, крововиливів під капсулу воріт нирок, множинних саден тулуба; розривів тазово-крижових зчленувань, садна, рани, синців верхніх та нижніх кінцівок, крововиливів в м`які тканини нижніх кінцівок, відкритого перелому правої стегнової кістки, закритого перелому кісток правої гомілки, які у сукупності відповідно п.п.2.1.1 «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинному зв`язку з множинним отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які охоплюють декілька ділянок тіла, відкритою черепно-мозковою травмою з субарахноїдальними крововиливами та розміченням мозку, переломів ребер з крововиливами в навколишні тканини, переломів нижніх кінцівок, тазу, множинних травм внутрішніх органів, безпосередньою причиною смерті з`явився шок.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні, викладеному в обвинувальному акті визнав в повному обсязі, та пояснив, що у вказаний день та час, 24.09.2020 року приблизно о 23:00 годині, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Passat», рухався по проїзній частині в лівій полосі по вул. Добровольського зі сторони вул. Ген. Бочарова в сторону вул. Паустовського у м. Одесі, перестроївся в правий ряд, в процесі маневру бачив, як жінка-пішохід стала перетинати проїжджу частину на нерегульованому пішохідному переході справа наліво сторону його руху. Вона покинула праву полосу, стала рухатися по лівій полосі, тому він продовжив рух в правому ряду, подумавши, що не має сенсу зупинятися, пропускати її, оскільки фактично вона знаходилися на лівій смузі, але приблизно в метрі від правої сторони лівої полоси жінка різко зупинилися та пішла назад. Враховуючи масу автомобілю та швидкість, з якою він рухався, що перевищувало 60 км/год., гальмування в такій ситуації було марним, можливо було тільки звернути чи з`їхати з проїжджої частини, коли він намагався об`їхати, надавив на газ, але не зміг уникнути зіткнення з пішоходом, внаслідок чого лівою передньою частиною автомобілю здійснив наїзд на потерпілу.
		Вину визнає повністю, усвідомлюючи, що повинен був передбачити тяжкі наслідки, не заперечуючи того факту, що перебував в стані алкогольного сп`яніння, пояснюючи тим, що не мав наміру сідати за кермо, але подзвонила дружина, повідомивши, що у його матері передінсультний стан, тому треба було виїхати, водночас вказуючи, що взагалі він не питущий чоловік, за кермом 37 років, за весь час стажу водія вантажних перевезень жодного разу до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, щиро розкаюється в тому, що сталося, до сих пір картаючи себе за безпечність, висновки експертиз, схему ДТП не оспорює, в добровільному порядку повністю відшкодував потерпілій стороні матеріальний та моральний збиток, претензій будь-якого характеру до нього не має, що знайшло своє документальне підтвердження у ході судового засідання.
		 
		Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, встановленої під час судового розгляду, обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілого, свідків, оголошення матеріалів кримінального провадження, авто технічних експертиз не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення, та докази, в тому числі експертизи, які містяться у матеріалах досудового розслідування, після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами ніким із учасників процесу не оспорюються. 
		Покази обвинуваченого, дані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України. 
		При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_6 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		 
		Таким чином, судом встановлено, що  ОСОБА_6 , своїми діями скоїв злочин, передбачений ст.286ч.2 КК України та його дії правильно кваліфіковані за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та його вина доведена в повному обсязі. 
		 
		Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		 Разомз цимсуд враховуєположення ч.2,ч.3ст.4КК Україниза змістомякої злочинністьі караність,а такожінші кримінально-правовінаслідки діяннявизначаються закономпро кримінальнувідповідальність,що діявна часвчинення цьогодіяння.  Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
		Статтею 5 ч.2 КК України регламентовано, що Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, тобто слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину за необережності, який мав місце 24.09.2020 року, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, є фізичною особою підприємцем, діяльність якого пов`язана з вантажними перевезеннями, стаж водія складає більше 30 років; одружений, має родину, на утриманні матір похилого віку, 1940 р.н., яка страждає на ряд захворювань та потребує догляду, що свідчить про міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем мешкання, що підтверджується копіями документів долучених стороною обвинувачення та стороною захисту, негативне ставлення до вчиненого діяння, усвідомлення своєї провини, щире співчуття та переживання, про що говорить поведінка ОСОБА_6 , який добровільно відшкодував завданий матеріальний та моральний збиток родині загиблої, що підтверджується нотаріально завіреною заявою потерпілого ОСОБА_8 про відсутність будь-яких претензій фінансового характеру, долучених до матеріалів судового кримінального провадження, бажання та намір в подальшому здійснювати матеріальну допомогу сину потерпілої, що в свою чергу свідчить про щире каяття. 
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. 
		До обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом та висновком щодо результатів медичного огляду  ОСОБА_6 за №001152 від 25.09.2020р.
		 
		Також у ході судового засідання встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме жіноче взуття, що належало ОСОБА_7 та автомобіль марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який ухвалою Суворовського районного суд м. Одеси від 23.02.2021 року був переданий власнику - ОСОБА_9 на відповідальне зберігання.
		Водночас з`ясовано, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.09.2020 року на вищезазначений автомобіль та жіноче взуття був накладений арешт.
		Статтею 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.09.2020р. про накладення арешту на тимчасове вилучене майно після набрання вироком чинності підлягає скасуванню, оскільки в подальшому потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає, оскільки всі процесуальні дії закінчені, необхідні експертні дослідження по справі проведені, ніким із учасників процесу не оспорюються, завданий потерпілій стороні матеріальний та моральний збиток компенсований у повному обсязі, конфіскація майна не передбачена санкцією статті, у зв`язку з чим з метою не порушення Конституційних прав громадян, передбачених законодавчими актами, та реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна та вищезазначений речовий доказ, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, при цьому власник не знав і не міг знати про його використання, вважати повернутим за належністю законному володільцю, що передбачено положеннями ст.100 ч.9 п.1 КПК України.
		 
		Речовий доказ  жіноче взуття, що належало ОСОБА_7 , яке зберігається в камері зберігання речових доказів відділу розслідування злочинв у сфері траспорту в м. Одеса СУ ГУНП в Одеській області, після набрання вироком чинності підлягає знищенню.
		 
		Також в якості речового доказу долучався DVD-R компакт  диск, на якому міститься відеозапис обставин дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 24.09.2020р., виконаний з камери спостереження, розташованої на будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , який суд вважає за необхідне зберігати в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування за №12020160000001132 від 25.09.2020 року.
		 
		Також з огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувального акту встановлено, що здійснювалось залучення експертів для проведення двох авто-технічних та транспортно - трасологічної експертиз, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, загальна сума яких складає 6210 гривень (1307,52 грв., 980,64 грв., 2615,04грв., 1307,52 грв.)
		Матеріали кримінального провадження за №12020160000001132 від 25.09.2020 року до обвинувального акту не долучалися, тому суд визначає місце їх зберігання в Одеській обласній прокуратурі.
		 
		Приймаючи до уваги вищевикладене, суд, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , з урахуванням санкції ч.2 ст.286 КК України, оцінюючи обставини скоєного злочину, характер та ступінь тяжкості вчиненого діяння за необережності, яке відповідно положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, враховуючи особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, особисте ставлення до вчиненого, ту обставину, що він має постійне місце мешкання та міцні соціальні зв`язки, утриманців, позитивно характеризується, все життя працював, у добровільному порядку відшкодував завданий збиток, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення правил дорожнього руху не притягувався, що свідчить про те, що ОСОБА_6 є законослухняним громадянином, зважаючи на його багаторічний стаж водія вбачається, що перевищення швидкісного режиму руху в місті та перебування у стані алкогольного сп`яніння мало одноразовий характер, що на жаль призвело до тяжких наслідків, однак, враховуючи поведінку обвинуваченого під час судового провадження, прийняття ним зобов`язань щодо подальшої підтримки сина загиблої, що говорить про наявність моральних цінностей, а також про те, що він в повній мірі усвідомив свою вину, дійсно щиро розкаюється, що дає підстави вважати, що на теперішній час ОСОБА_6 не є суспільно-небезпечною особою, також приймаючи до уваги думку потерпілого щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов`язаної з позбавлення волі, що підтверджується нотаріально завіреною заявою, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину. 
		Також за вищевказаними підставами, незважаючи на те, що робота ОСОБА_6 пов`язана з керуванням транспортного засобу та є єдиним джерелом доходів, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, однак приймаючи до уваги наслідки дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило смерть людини, позицію сторони захисту, думку прокурора з цього приводу, суд вважає за необхідне призначати ОСОБА_6 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		Разом з цим суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування щодо ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який діяв з моменту фактичного затримання особи, а саме з 25.09.2020р. до скасування запобіжного заходу ухвалою Одеського апеляційного суду від 1.10.2020р., обвинувачений був звільнений з-під варти та відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого припинив свою дію та в подальшому за відсутністю клопотань учасників процесу запобіжний захід відносно обвинуваченого у ході судового провадження не обирався. 
		Оцінюючи у сукупності вищевикладені доводи, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення ОСОБА_6 міри покарання не пов`язаного з позбавленням волі, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо запобіжного заходу.
		Керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України,-
		 
		Ухвалив:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, призначив йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
		 
		Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк  три роки. 
		 
		Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України зобов`язати ОСОБА_6 :
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Згідно ст.76 ч.3 п.2 КК України покласти додатково на ОСОБА_6 обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.
		Виконання вироку в даній частині покласти на Лиманський міськрайонний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України за місцем фактичного проживання обвинуваченого, направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручено виконання. 
		 
		Виконання вироку в частині вилучення посвідчення водія та позбавлення ОСОБА_6 права керувати транспортними засобами покласти на Управління патрульної поліції в Одеській області, направив копію вироку після набрання чинності до органу, якому доручено виконання.
		 
		Міри запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 під час судового провадження не застосовувалися, тому після набрання вироком законної сили скасуванню не підлягають.
		 
		 Стягнутиз ОСОБА_6  на користь держави в особі ОНДІСЕ процесуальні витрати у загальній сумі 6210 гривень, пов`язаних із залученням експертів для проведення авто-технічних та транспортно  трасологічної експертиз під час досудового розслідування.
		 
		Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.09.2020 року, якою був накладений арешт на транспортний засіб та жіноче взуття - скасувати.
		Скасувати арешт з майна, а саме автомобілю марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_9 відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_2 від 14.05.2019 року.
		Речовий доказ  автомобіль марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий власнику ОСОБА_9 на відповідальне зберігання - вважати повернутим за належністю. 
		 
		Речовий доказ  жіноче взуття, що належало ОСОБА_7 , яке зберігається в камері зберігання речових доказів відділу розслідування злочинв у сфері траспорту в м. Одеса СУ ГУНП в Одеській області  знищити.
		Виконання вироку в даній частині покласти на СУ ГУНП в Одеській області.
		 
		Речовий доказ  DVD-R компакт  диск з відеозаписом обставин ДТП, який мав місце 24.09.2020р. долученого до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу - зберігати в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування за №12020160000001132 від 25.09.2020р.
		 
		Матеріали кримінального провадження за №12020160000001132 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2020 року зберігати в Одеській обласній прокуратурі.
		 
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення. 
		 
		 
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення. 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...