Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17345/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг; будівельного підряду.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2021. Зареєстровано: 01.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2021.
Дата набрання законної сили: 01.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		м. Київ
		01.11.2021Справа №  910/17345/21
		Суддя Господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши матеріали 
		позовної заяви          Комунального підприємства «Київський метрополітен»
		                                        (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35, код 03328913)
		до                                        Акціонерного товариства «Київметробуд»
		                                        (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8б, поверх 5, 
		                                        код 01387432)
		про                                        стягнення 2 543 863 115,08 грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Київметробуд» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 2 543 863 115,08 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018, укладеного між сторонами, щодо повернення невикористаної суми одержаної попередньої оплати у розмірі 2 543 863 115,08 грн.
		Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн.).
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Так, за подання даної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі                794 500,00 грн.
		Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем взагалі не подано доказів сплати судового збору.
		Однак, у позовній заяві міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту прийняття судом рішення у даній справі.
		Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на арешт банківських рахунків та збитковий фінансовий стан, що унеможливлюють здійснення сплати судового бору на момент подання даної позовної заяви, на підтвердження чого позивачем додано копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2021 ВП № 66898556 та копію постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 23.09.2021 ВП № 6689556.  
		Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов    висновку, що останнє не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
		Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
		Разом з тим, особа, що порушує питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або про звільнення від його сплати, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.
		Наведеними правовими нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір»    встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для задоволення клопотання комунального підприємства «Київський метрополітен» про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
		Згідно з п. 7 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява має містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
		Натомість, подана позовна заява № 12/04-668 від 25.10.2021 таких відомостей не містить.
		Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
		Суд зазначає, що дана позовна заява не містить розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, тому вважає за необхідне вказати позивачу уточнити розмір судових витрат, які останній поніс або очікує понести, у зв`язку із розглядом даної справи.
		З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
		Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Відмовити у задоволенні клопотання Комунального підприємства «Київський метрополітен» про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.
		2. Залишити позовну заяву Комунального підприємства «Київський метрополітен» без руху.
		3. Встановити позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду:
		- доказів сплати судового збору в розмірі 794 500,00 грн;
		- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
		- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.
		4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з такою заявою.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                О.Г. Удалова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...