Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/3597/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Контрабанда.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2021. Зареєстровано: 01.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2021.
Дата набрання законної сили: 26.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/201/649/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22021101110000071

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи № 201/3597/21
		Номер провадження № 1-кп/201/649/2021 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 жовтня 2021 року                                м. Дніпро
		                                       вул. Паторжинського, 18а
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_3 , 
		захисника обвинуваченої  адвоката ОСОБА_4 , 
		обвинуваченої  ОСОБА_5 , 
		розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 01 квітня 2021 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Київської міської прокуратури  ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 31 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021101110000071 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Богуслав, Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянки України, із сеередньо-технічною освітою, неодруженої, зі слів працюючою менеджером з продажу у ТОВ «Реактор», не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		У червні 2020 року до ОСОБА_5 у мобільному додатку-месенджері «Viber» зателефонував громадянин Республіки Польщі ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), який запропонував їй за грошову винагороду здійснити відправку старовинних монет на його ім`я та адресу в Республіці Польщі, на що остання погодилась.
		В подальшому, в період з липня по вересень 2020 року, ОСОБА_5 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_9 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), згідно раніше досягнутої домовленості з ОСОБА_10 , придбала на Інтернет-аукціоні для колекціонерів «VIOLITY» 50 монет Давнього Риму та Ольвії, які разом становили нумізматичну колекцію.
		Надалі, в період 01-03 вересня 2020 року, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи на меті злочинний умисел, спрямований на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю нумізматичної колекції монет Давнього Риму та Ольвії у кількості 50 одиниць, здійснила їх упакування у спосіб, який унеможливлював їх виявлення співробітниками митниці.
		Крім цього, переслідуючи зазначений злочинний умисел, ОСОБА_5 03.09.2020 о 14 годині 48 хвилин зі свого мобільного телефону на Інтернет-сайті компанії «Нова Пошта» (https://novaposhta.ua) заповнила експрес- накладну на міжнародне відправлення № 59500000031716 для пересилання до Республіки Польщі на ім`я ОСОБА_11 , фактичним вмістом якого була нумізматична колекція монет Давнього Риму та Ольвії у кількості 50 одиниць.
		При цьому ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на контрабанду культурних цінностей, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вмістом зазначеного міжнародного експрес відправлення вказала документи.
		Цього ж дня ОСОБА_5 прибула до відділення компанії «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Дніпро, бульвар Слави, 5к, де подала на відправку упаковане нею міжнародне відправлення № 59500000031716 для пересилання до Республіки Польщі на адресу ОСОБА_11 ( АДРЕСА_3 ), фактичним вмістом якого була нумізматична колекція монет Давнього Риму та Ольвії у кількості 50 одиниць.
		Таким чином, ОСОБА_5 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення зазначеного злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 , оскільки 07 вересня 2020 року в ході проведення митного контролю міжнародного відправлення № 59500000031716 працівниками Київської митниці Держмитслужби виявлено його фактичний вміст - 50 (п`ятдесят) старовинних металевих монет, що складають нумізматичну колекцію монет Давнього Риму та Ольвії і належать до культурних цінностей, що мають історичне та наукове значення, вартість яких складає 49300 гривень, та які з метою подальшого контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки 27 січня 2021 року було замінено на 51 монету номіналом 5 українських копійок (49 шт.) та 50 українських копійок (2 шт.)
		Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у закінченому замаху на контрабанду культурних цінностей, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України.
		 
		Так, одночасно з обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Київської міської прокуратури  ОСОБА_6 надано угоду про визнання винуватості від 01 квітня 2021 року укладену між ним та обвинуваченою ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 2021 року за № 22021101110000071.
		 
		У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив затвердити надану угоду про визнання винуватості, вирішити питання про долю речових доказів у вигляді 50 старовинних монет, які слід звернути у дохід держави, мобільний телефон «Samsung» А-70, якій належить обвинуваченій ОСОБА_5 вважав за можливе повернути останній, а також просив покласти судові витрати за проведення судово-мистецтвознавчої експертизи № 17821 на обвинувачену, надавши відповідні процесуальні документи.
		Також прокурор повідомив, що заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі, і запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , не застосовувалися.
		 
		Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 просили суд розглянути надану угоду про визнання винуватості, затвердити її та призначити покарання, узгоджене сторонами угоди. 
		При цьому, обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що повністю згодна із розміром судових витрат у розмірі 8498, 88 гривень за проведення експертизи у даному кримінальному провадженні і погоджується їх сплатити.
		Захисник ОСОБА_4 просив вирішити питання про долю речових доказів  мобільного телефону «Samsung» А-70 та повернути його власнику ОСОБА_5 . 
		 
		Із змісту угоди вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у закінченому замаху на контрабанду культурних цінностей, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України.
		Згідно даній угоді прокурор ОСОБА_6 , з однієї сторони, та обвинувачена ОСОБА_5 , з другої сторони, за участю захисника ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України.
		Обвинувачена ОСОБА_5 під час досудового розслідування беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. 
		При цьому, сторонами цієї угоди узгоджено покарання, яке має бути призначено ОСОБА_5 за вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. 
		Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_5 згодна. В наданій суду угоді сторонами передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, положення ст. ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України оговорені сторонами.
		Під час розгляду угоди обвинувачена ОСОБА_5 пояснила, що цілком розуміє свої права, передбачені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер кожного обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною, їй зрозумілий, вид покарання, який буде застосований до неї у разі затвердження угоди, із нею узгоджено та є цілком зрозумілим. Додала, що виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання, вона в змозі реально, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.201 КК України, тобто у закінченому замаху на контрабанду культурних цінностей, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, визнала повністю та підтвердила фактичні обставини інкримінованого їй правопорушення, викладені в угоді про визнання винуватості.
		Суд, на виконання вимог ст. 474 КПК України, шляхом опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення вказаної угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підставі для невизнання винуватості, відсутні.
		Отже, за таких обставин, суд приходить до переконання, що надана угода про визнання винуватості від 01 квітня 2021 року, укладена між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Київської міської прокуратури  ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 31 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021101110000071 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та кримінального закону, підстави для відмови у її затвердженні відсутні, а тому зазначена угода підлягає затвердженню. 
		Ухвалюючи вирок на підставі угоди, суд з урахуванням об`єктивно з`ясованих обставин, викладених в угоді про визнання винуватості, які підтверджені беззастережним визнанням ОСОБА_5 своєї вини, про що зазначено в угоді, приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України і обвинувачена винна у його вчиненні, так як вона своїми умисними діями вчинила закінчений замах на контрабанду культурних цінностей, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а тому вона підлягає покаранню, визначеному в угоді, за вчинення такого кримінального правопорушення.
		 
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, яке передбачене в угоді про визнання винуватості суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченої, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		З урахуванням наведеного, узгоджені сторонами (прокурором та обвинуваченою) вид та міра покарання за вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є такими, що, згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченої, та заявлені в межах санкції ч. 1 ст. 201 КК України, таке покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують її покарання, наведені вище, суд вважає, що ОСОБА_5 має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Разом з цим, відповідно до статті 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» суд має враховувати, що чинні КК і КПК регулюють два різновиди звільнення від відбування покарання з випробуванням: 1) загальний - коли вимагається встановлення можливості виправлення засудженого без відбування покарання; 2) спеціальний - у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, для укладення якої з`ясування питань, визначених у ч.1 ст. 75 КК, не є обов`язковим. 
		У зв`язку з чим, якщо ж сторони узгодили покарання та досягли домовленості щодо звільнення підозрюваного/обвинуваченого від його відбування з випробуванням, відповідно до частин 2, 3 ст. 75 КК суд зобов`язаний прийняти рішення про таке звільнення у випадку затвердження угоди про примирення або визнання винуватості за наявності сукупності таких умов: 1) сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років; 2) узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) угода відповідає чинному законодавству та підстави для відмови в її затверджені визначені КПК (пункти 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК) відсутні.
		При цьому, виходячи з положень ст. ст. 75, 76 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
		Тому, зважаючи на наведені положення закону та узгодження сторонами угоди домовленості щодо звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, а також проаналізувавши дані про особу обвинуваченої ОСОБА_5 у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість застосовування до обвинуваченої вимог ст. ст. 75, 76 КК України та звільнити останню від відбування покарання у вигляді позбавлення волі із випробуванням, визначивши строк такого випробування 1 рік та поклавши на неї обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
		Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_5 витрат по проведенню експертизи у розмірі 8498 (вісім тисяч чотириста дев`яносто вісім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, що підтверджується відповідним актом про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні, на користь держави.
		Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином: 
		- мобільний телефон марки «Samsung» А-70, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , який вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2  необхідно повернути за належністю ОСОБА_5 ; 
		- 50 (п`ятдесят) старовинних монет, вилучених 13.10.2020 року на території відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ-спеціалізований» Київської митниці Держмитслужби, які передані на зберігання до Національного музею історії України  необхідно звернути в дохід держави.
		Під час розгляду наданої угоди про визнання винуватості стороною обвинувачення повідомлено про відсутність у даному кримінальному провадженні заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі, і запобіжного заходу.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений. 
		З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 370, 374, 394, 473-475, 476 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 01 квітня 2021 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Київської міської прокуратури  ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 31 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021101110000071 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України.
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до положень ст. 76 КК України обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
		Стягнути з ОСОБА_5 витрати по проведенню експертизи у розмірі 8498 (вісім тисяч чотириста дев`яносто вісім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, на користь держави. 
		Речові докази у кримінальному провадженні: 
		- мобільний телефон марки «Samsung» А-70, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_3 , який вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2  повернути за належністю ОСОБА_5 ; 
		- 50 (п`ятдесят) старовинних монет, вилучених 13.10.2020 року на території відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ-спеціалізований» Київської митниці Держмитслужби, які передані на зберігання до Національного музею історії України  звернути в дохід держави.
		Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України: 
		- обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; 
		- прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена. 
		Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин не допускається.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...