Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/454/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2021. Зареєстровано: 01.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2021.
Дата набрання законної сили: 21.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/204/104/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018040030000680

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 204/454/19
		Провадження № 1-кп/204/104/21 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 жовтня 2021 року м. Дніпро
		Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська 
		у складі: головуючого судді:                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря:                 ОСОБА_2 ,
		    за участю прокурора:                 ОСОБА_3 ,
		за участю захисника:                 ОСОБА_4 ,
		за участю представника потерпілого:     ОСОБА_5 ,
		за участю потерпілої:      ОСОБА_6 ,
		за участю обвинуваченої:             ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження №12018040030000680 відносно:
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Трускавець, Львівської області, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжньої, має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження, не працюючої, не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		13 березня 2018року,близько 09години 15хвилин,водій ОСОБА_7 ,маючи посвідченняводія серії НОМЕР_1 від 09.10.2014,керуючи автомобілем«КІА PICANTO»,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,який згіднозі свідоцтвомпро реєстраціютранспортного засобусерії НОМЕР_3 від 25.02.2017 року, належить їй,в світлийчас доби,здійснювала рухпо проїжджійчастині вул.Криворізька,з бокувул.Київська внапрямку вул.Робоча ум.Дніпро,що проходитьпо територіїЧечелівського району,м.Дніпро. Під часруху повищезазначеній проїжджійчастині 13березня 2018року близько 09години 15хвилин,в районібудинку №18,розташованого навул.Криворізькій в м.Дніпро,водій ОСОБА_7 ,грубо порушуючивимоги п.12.3,Правил дорожнього рухуУкраїни,здійснювала рухзі швидкістюприблизно 70км\год, яка перевищує допустиму швидкість в населеному пункті, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували її порушувати вимоги Правил дорожнього руху України, виявляючи злочинну самовпевненість та легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, маючи об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_9 , яка перетинала проїжджу частину вул. Криворізької зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, не вжила заходів своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого, в районі будинку АДРЕСА_2 , на другій смузі для руху скоїла наїзд передньою лівою частиною керованим нею автомобілем «КІА PICANTO» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на пішохода ОСОБА_9 .
		Своїми діямиводій ОСОБА_7 грубо порушилавимоги п.12.3.,Правил дорожньогоруху України,згідно зякими: п. 12.3. «У разі виникненнянебезпеки дляруху абоперешкоди,яку водійоб`єктивноспроможний виявити,він повиненнегайно вжитизаходів длязменшення швидкостіаж дозупинки транспортногозасобу абобезпечного дляінших учасниківруху об`їздуперешкоди». Порушення водієм ОСОБА_7 ,п.12.3Правил дорожньогоруху Українизнаходиться упрямому причинно-наслідковомузв`язку знастанням дорожньо-транспортноїпригоди,внаслідок чогопішоходу ОСОБА_10 ,спричинено наступнітілесні ушкодження:сумісна тупатравма тілаз ранамина голові,крововиливи ум`які покривнітканини голови,переломи кістокчерепа,крововиливи підм`які мозковіоболонки тау речовинуголовного мозку,численні садната синцірізноманітних локалізацій,переломи великота малогомілковихкісток правоїнижньої кінцівки,розрив стінкиаорти,тампонада серцякров`ю,розрив печінки,що відносноживих осібу своїйсукупності маютьознаки тяжкихтілесних ушкоджень(згідноп.2.1,Правил судово-медичноговизначення ступенятяжкості тілеснихушкоджень,Наказу №6від 17січня 1995р.),прижиттєві,утворилися незадовгодо настаннясмерті віддії тупоготвердого предмету(ів),чи приударі(ах)об такий(і)якими моглибути виступаючічастини автомобілята знаходятьсяв причинномузв`язку знастанням смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 годині 30 хвилин, в приміщенні КЗ «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечнікова» потерпіла ОСОБА_11 померла. Смерть її настала від сумісної тупої травми тіла: рани на голові, крововиливів у м`які покривні тканини голови, переломів кісток черепа, крововиливів під м`які мозкові оболонки та у речовину головного мозку, численних саден та синців різноманітних локалізації, переломів велико- та малогомілкових кісток правої нижньої кінцівки, розривів стінки аорти, тампонади серця кров`ю та ускладнилась розвитком шоку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та даними додаткових методів дослідження.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.286 КК України не визнала, зазначивши, що винною себе не вважає. Суду пояснила, що приблизно о 09.00 год. 13 березня 2018 року вона разом із своєю дитиною їхала на своєму автомобілі «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вона рухалася по вул.Криворізька, в сторону вул.Робоча в м.Дніпро. Того дня на вулиці був сніг, а перед цим вранці був дощ. Вона, проїжджаючи в правому ряді, біля Стаханівської прохідної, бачила скупчення маршрутних таксі, була «пробка». Вона об`їжджаючи затор, зманеврувала вліво. Об`їхавши маршрутні таксі, вона продовжувала рух у другій полосі і бачила з права маршрутне таксі жовтого кольору, яке не рухалося. Несподівано із за маршрутного таксі жовтого кольору на неї вискочив пішохід. Все трапилося дуже швидко та несподівано, вона навіть не зрозуміла, хто це чоловік чи жінка. Вона різко загальмувала, зупинилася, потім вийшла з машини і побігла до тієї людини. Підійшовши, побачила, що це бабуся, вона була жива. ОСОБА_7 розуміла, що вона її збила. ОСОБА_7 почала звати на допомогу водія жовтого автобусу, але він не відреагував і не вийшов. На дорозі була пробка, машини стояли. Вона почала голосно кричати, звала на допомогу, вважала, що хтось прийде на допомогу. Підійшовши до бабусі, яка лежала на дорозі, вона запитала в неї чим їй допомогти і звідки вона взялася. Бабуся відповіла, що вона дуже поспішала на маршрутку. ОСОБА_7 бачила, що на зупинці багато людей, і скупчення маршруток. ОСОБА_7 запитала у бабусі, чи зможе вона піднятися і поїхати до лікарні, бабуся відповіла, що встатити не може і попросила покласти їй під голову сумку, що вона і зробила. У ОСОБА_7 на той час з собою не було телефону і вона не мала можливості подзвонити до швидкої допомоги. До них ніхто не підходив, люди, що були неподалік просто чекали на маршрутку і не бачили, що сталося. ОСОБА_7 запропонувала бабуся допомогу, а саме відвезти до лікарні, але вона відповіла відмовою, оскільки їй було дуже боляче і попросила її не чипати. Бабуся просила в неї пробачення, ОСОБА_7 вибачалася перед бабусею, вони плакали. Потім до них підійшов незнайомий чоловік і запропонував допомогти. Він подивився її зіниці очей, порахував пульс. Бабуся сказала, що в неї болить нога, тягне у животі. Незнайомець також повідомив, що викликав швидку допомогу. Потім до них підійшла жінка з черги на зупинці і повідомила, що також викликала швидку. Також, незнайомець намагався регулювати рух, щоб до них могла проїхати швидка. Потім підійшла жінка з автомобілю «Таврія», який знаходився біля зупинки у зв`язку із поламкою. Жінка запропонувала надати бабусі знеболююче. Чоловік сказав, що непотрібно, чекаємо на швидку. Швидку вони чекали хвилин 20. Вона в цей час пішла до свого автомобіля, заспокоїти дитину. Потім знов повернулася до бабусі, побачила, що в неї зносу тече кров, ОСОБА_12 витерла кров салфетками. Потім бабуся попросила води, однак води не було. Потім під`їхала швидка, бабусю погрузили до автомобіля швидкої і лікар повідомив, що її везуть до 16 лікарні. ОСОБА_7 повідомила лікарю, що зараз приїде до лікарні і допоможе лікувати потерпілу. Швидка уїхала, а вона разом із жінкою, яка викликала швидку та з чоловіком, який надавав допомогу, залишилися чекати поліцію. Вказані люди, нічого не бачили, вони просто допомагали. Через 45 хвилин приїхала поліція, вони почали робити заміри. Потім приїхав слідчий і евакуатор, який забрав машину. Потім вона поїхала здавати аналізи. Говорити вона не могла. В цей же день її викликав слідчий і повідомив, що бабуся померла. Також, ОСОБА_7 зазначила, що коли все сталося, вона рухалася зі швидкістю не більше 40 км/год, у лівому ряді, об`їжджаючи маршрутні таксі, які знаходилися з права, це було біля Стаханівської прохідної. Крім того зі мною в автомобілі їхала її дитина, тому вона не могла їхати на швидкості більше 40 км/год. Вона зупинилися відразу ж після удару приблизно на відстані 10м, вважає, що це також вказує на то, що вона не могла рухатися зі швидкістю більше 40 км/год. На спідометр вона взагалі не дивилася. Вважає, що пішохід перетинав дорогу у недозволеному місці. Вона не збивала пішохода ОСОБА_13 на пішохідному переході, оскільки вона його вже проїхала. Ніякого уламку авто не було виявлено на місці ДТП, у її автомобілі пошкоджено тільки лобове скло. Також зазначила, що кожного ранку на тій ділянці дороги великі затори. Вона чітко пам`ятає, що пішохід ОСОБА_14 вискочила із за припаркованого автобуса і ОСОБА_12 не могла її побачити фізично. Свідка ОСОБА_15 вона взагалі ніколи не бачила, ОСОБА_7 не знає чи була ОСОБА_15 на місці ДТП 13.03.2018 року, після ДТП 13.03.2018 року до ОСОБА_7 свідок ОСОБА_15 не підходила. Звідки взялася ця жінка, ОСОБА_7 не знає, оскільки з початку ніяких свідків ДТП не було, а на місці ДТП до неї підходив лише хлопець, який намагався надати швидку допомогу ОСОБА_14 і невідома жінка з зупинки, яка викликала швидку. Також, ОСОБА_7 зазначила, що вона передала потерпілій ОСОБА_6 на похорон її бабусі 10000,00 грн. і 400 доларів. Потерпіла ОСОБА_6 написала їй розписку, що претензій не має. Винною у тому, що сталося ОСОБА_7 себе не вважає, оскільки таке може статися з будь ким. В той обстановці, що сталася тоді, вона не могла ніяк зреагувати, щоб ОСОБА_14 не потрапила під колеса її автомобіля, оскільки на це не було часу. Наполягає, що швидкість її автомобіля була не більше 40 км/год, пішохід ОСОБА_16 вибігла із-за припаркваного автобуса, який знаходився на відстані від її автомобіля приблизно 0,5 м, вона була за автобусом на своїй полосі і пішохід потрапила під колеса саме її автомобіля. Вона побачила ОСОБА_16 , коли вона була вже на капоті її автомобіля. Лінник стверджує, що вона їхала зі швидкістю 40 км/год. Після того, що сталося, ОСОБА_7 попросила телефон онуки загиблої, зателефонувала їй, попросила вибачення і запропонувала свою допомогу. Вона передавала родичам загиблої гроші на похорон. Вона не відмовлялася надати гроші на пам`ятник, однак потерпіла не сказала, яку суму потрібно. Також, потерпіла погрожувала їй в`язницею. Вона надавала допомогу родичам загиблої оскільки внаслідок того, що сталося загинула людина. Вважає себе не винною у вчиненні вказаної ДТП.
		В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_5 просив визнати обвинувачену ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Зазначив, що потерпіла ОСОБА_6 має до обвинуваченої претензії матеріального та морального характеру через смерть близької людини-бабусі ОСОБА_14 , яка померла в наслідок ДТП скоєної обвинуваченою ОСОБА_7 . Під час досудового розслідування обвинувачена з початку, відразу ж після вчинення ДТП, намагалася відшкодувати шкоду, навіть передала потерпілій ОСОБА_6 грошові кошти на похорон, обіцяла встановити пам`ятник. ОСОБА_7 запевнивши потерпілу, що все їй відшкодує, що вона порядна людина, має малолітню дитину, попросила ОСОБА_6 написати розписку, що вона не має до ОСОБА_17 претензій. ОСОБА_6 , перебуваючи на той час у стресі, повірила обвинуваченій, у її порядність і написала таку розписку, що не має до обвинуваченої претензій. Однак, після того, обвинувачена припинила із потерпілою спілкування, гроші на встановлення пам`ятнику загиблій ОСОБА_18 потерпілій ОСОБА_6 так і не передала. Тому, потерпіла ОСОБА_6 має до обвинуваченої претензій. Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином буде поданий до обвинуваченої ОСОБА_7 у цивільному порядку.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 286 КК України, суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.
		Так,допитана всудовому засіданніпотерпіла ОСОБА_6 пояснила суду,що зобвинуваченою ОСОБА_7 вона знайомау зв`язкуіз ДТП,що сталася13.03.2018року,в наслідокякої загинулаїї бабуся ОСОБА_11 ,раніше з ОСОБА_7 не булизнайомі.  ОСОБА_6 є онукою ОСОБА_19 ,яка єматір`ю їїпокійного батька ОСОБА_20 .Бабуся загинулав наслідокДТП,що маламісце 13.03.2018року. На данийчас ОСОБА_6  проживаєу Німеччині. З бабусею вони були дуже близьки, постійно спілкувалися, вона мала намір перевести бабусю до себе у Німеччину. Бабуся для неї дуже близька, оскільки батько давно помер. ОСОБА_6 відомі наступні події вказаної ДТП внаслідок чого загинула її бабуся: автомобіль, під керуванням ОСОБА_7 , рухався по вулиці Криворізькій і скоїв наїзд на її бабусю, внаслідок ДТП бабуся загинула. Їй повідомили про смерть бабусі по телефону, вона відразу ж виїхала з Німеччини на Україну, вона була дуже схвильована через смерть рідної людини, тому не пам`ятає всі обставини. ОСОБА_6 спілкувалася з обвинуваченою з приводу цієї події, обвинувачена запевняла, що все відшкодує, казала, що в неї малолітня дитина. Під впливом тяжких обставин і стресу на той час, ОСОБА_6 написала розписку, що претензії до обвинуваченої вона не має. Обвинувачена обіцяла оплатити похорон, поставити памятник та оплатити ОСОБА_21 переліт до Німеччини, оскільки він дорого коштує. Однак, обвинувачена відшкодувала лише 400 доларів за білети і 10000,00 грн. на похорон бабусі, але похорон обійшовся у 20000 грн. По телефону обвинувачена ОСОБА_7 обіцяла ОСОБА_6 виконати усі зобов`язання, що обіцяла і ОСОБА_6 , сподіваючись на порядність обвинуваченої ОСОБА_7 , врахувавши, що в неї є малолітня дитина, написала вказану розписку. Потім вона переписувалася з обвинуваченою в телефоні по «Вайберу» щодо встановлення пам`ятника, зміни слідчого, однак обвинувачена їй вже не відповідала. Пам`ятник бабусі був встановлений за власні кошти. Бабуся ОСОБА_11 завжди допомогала ОСОБА_6 із онуками, коли вони жили ще в Україні, бабуся майже весь час проводила із ними, це була її рідна і близька людина, тому для ОСОБА_6 смерть бабусі дуже велика втрата. ОСОБА_6 має претензії до обвинуваченої ОСОБА_7 , оскільки остання її обманула, не виконала всі зобов`язання, які вона обіцяла виконати. На даний час ОСОБА_6 проживає в Берліні, має двох дітей, у ОСОБА_22 вона проживає 1 рік, за межами України вона проживає 2 роки. Бабуся проживала по АДРЕСА_3 . Після смерті бабусі, ОСОБА_6 брала участь у її похованні, запросила усіх близьких, гроші на похорон, які були витрачені це були кошти ОСОБА_6 , пам`ятник також оплачений за її кошт. Бабуся, не дивлячись на свій вік була здорова до ДТП. Розписку про те, що вона не має до обвинуваченої претензій, ОСОБА_6 написала, сподіваючись на порядність обвинуваченої ОСОБА_7 , яка має малолітню дитину та у зв`язку з тяжкими обставинами, стресом. ОСОБА_6 повірила у порядність обвинуваченої та ії чоловіка, які запевнили її, що все відшкодують, проблем не буде, під час їх зустрічі, під їх диктовку вона і написала цю розписку. ОСОБА_6 буде звертатися до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у цивільному порядку. ОСОБА_6 просила обвинувачену оплатити вартість пам`ятника до судового провадження, але обвинувачена не відповідала на повідомлення. У зв`язку із ДТП внаслідок якого померла її бабуся, вони були вимушені зняти пам`ятник дідуся, і тому на пам`ятнику бабусі дописали і дідуся, але якщо не було б такої події пам`ятник дідуся вони б не знімали. Обвинувачена ОСОБА_12 дала свекру для оплати похорон 10000,00 грн. У зв`язку з тим що обвинувачена не визнає свою вину у вчиненні даного злочину, внаслідок якого загинула її бабуся ОСОБА_11 , потерпіла просила призначити ОСОБА_23 максимально суворе покарання. 
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив суду, що він є чоловіком ОСОБА_6 , яка є онукою загиблої в наслідок ДТП ОСОБА_19 . Вони переїхали до Німеччини не так давно, бабуся дуже допомогала ним із дітьми, тому це дуже велика втрата для їх сім`ї. Вони мали намір забрати бабусю до себе у Німеччину. Після аварії і до теперішнього часу у них стресовий стан, вони постійно вимушені приїзджати до України, проте у Німеччині в инх діти та робота. Він не розуміє, чому вони з дружиною повинні доводити обставини, які є зрозумілі, бабуся померла внаслідок ДТП, яку скоїла ОСОБА_7 . Його дружина ОСОБА_6 покладаючись на порядність обвинуваченої, повірила останній, що все буде гаразд, вона все відшкодує, тому і написала розписку, що претензій до обвинуваченої не має. Проте обвинувачена не виконала свої зобов`язання. ОСОБА_24 подзвонив обвинуваченій і сказав що вони будуть звертатися до суду, оскільки ОСОБА_7 не поставила пам`ятник бабусі. Бабуся для свого віку була дуже здоровою, мала проблеми лише з зубами. Він бажає щоб обвинувачена понесла максимально суворе покарання.
		Допитана всудовому засіданнісвідок ОСОБА_15 суду пояснила,що  13 березня 2018 року вона- ОСОБА_15 їхала разом зі своїм чоловіком приблизно о 09:00-09:20 годині з вул.переможців на вул.Криворізька в м.Дніпро, плануючи здійснити поворот праворуч. В цей же час, вона бачила, як перед ними по переходу літня жінка повільно переходила дорогу, перед цим вона переконалась, що це буде безпечно і почала рух. Переходячи дорогу, жінка прискорила крок ближче до другої сторони дороги і потім її збила машина KIAсірого кольору. ОСОБА_15 бачила, що був сильний удар у лобове скло, жінку підкинуло після чого вона впала на дорогу. Відразу після ДТП, ОСОБА_15 підбігла до жінки та почала викликати швидку допомогу. Також, до жінки підбігла водій, яка на своєму автомобілі збила цю жінку, як пізніше виявилося ОСОБА_7 . Швидка допомога їхала дуже довго рядом був ще невідомий чоловік, який намагався надати потерпілій жінці першу медичну допомогу. Чи гальмував автомобіль при зіткненні вона не пам`ятає, але, можливо на момент удару швидкість була менша, ніж та з якою рухався автомобіль. Коли стався удар, автомобіль пригальмував, ще якийсь час їхав, але швидкість була знижена. Не бачила щоб перед KIA хтось рухався. Яка була швидкість у автомобіля вона сказати не може, але на її погляд вона була десь за 50км/г, а скоріше всього ще більше, автомобіль був ближче до центру дороги, погода була ясною, був сніг, але на самій дорозі не було снігу, дорога була вологою. Заторів не було, дорога була вільною. У автомобіля КІА маневр був прямий, перед її автомобілем вона не бачила якісь другі автомобілі, чи якість автомобілі які вона намагалася об`їхати. Швидка їхала хвилин 10-15. Дії лікарів швидкої допомоги оцінити не можу, діяли вони швидко. ОСОБА_15 бачила, що після ДТП пішохід  ОСОБА_11 була жива але не розмовляла. Вона з чоловіком були на повороті, потерпіла подивилася на них перед початком руху та почала переходити дорогу, потерпіла переходила дорогу в районі пішохідного переходу. Жінка спочатку виходила прямо від будинку Криворізька 28, а потім вона змінила напрямок трохи у бік автобусної зупинки, вони з чоловіком знаходились у цей час на повороті, коли жінка подивилась у їхній бік та почала рух, вони повертали праворуч та в цей момент сталося ДТП. На нашому боці але трохи далі від них знаходився автомобіль Таврія, біля неї хтось був. Вона була присутня на слідчому експерименті два рази. Детально слідчий експеримент вона не пам`ятає, перший раз хтось міряв щось, вона показувала звідки жінка виходила і де приблизно сталося ДТП. У другий раз виїжджали на місце ДТП для проведення слідчого експерименту для визначення приблизної швидкості автомобіля КІА, слідчий їхав за кермом і вона визначала швидк ість. Були присутні два понятих. Чи був автобус чи фура на момент ДТП, які б могли завадити переходити дорогу потерпілій вона не пам`ятає. Пішохід  ОСОБА_11 переходила дорогу і їй ніхто не заважав.
		Допитаний всудовому засіданнісвідок  ОСОБА_25 суду пояснив,що восени2018року,точну датувін непам`ятає,він проходивпо вулицібіля перехрестявул.Криворізьката вул.Переможцівв м.Дніпро,приблизно об11.00год.Несподіванно донього підійшовчоловік іпредставившись слідчим,попросив побутипонятим прислідчому експерименті.Слідчий пояснив,що нацьому місці,а самевул.Криворізьката вул.Переможцівв м.Дніпрораніше відбуласяДТП внаслідок якоїзагинула жінка.Це перехрестядуже оживлене,слідчий експериментпроводився неподалікбіля сміттєвихбаків,що стоятьвпродовж дороги,пішохідної дорогине має.Також,він бачив,що другимпонятим булажінка. Прислідчому експерименті,за допомогоюрулетки,було визначенопочаток такінець ділянкидороги поякому шовпішохід,а задопомогою секундоміру,було визначеношвидкість пішохода.Він непам`ятає,які булипогодні умови,а такожяке булодорожнє покриттяпри слідчомуексперименті.Він пам`ятає,що цебула пізняосінь,було холодно.Слідчий експериментза йогоучастю проходивприблизно 10-15хвилин.Всі заміривідбувалися наперехресті вул.Криворізька-вул.Переможців,ближче до вул.Переможців. На слідчому експерименті були присутні слідчий, експерт, жінка яка була другою понятою, також інша жінка загалом було приблизно 5 осіб. Всі виміри було внесено до протоколу вказаної слідчої дії, в якому він поставив свій підпис. Слідчий права йому роз`яснив. При слідчому експерименті на вул.Криворізькій. він участі не приймав, ніякого автобусу не бачив. 
		Допитаний всудовому засіданнісвідок  ОСОБА_26 суду пояснив, що він працює судовим експортом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з 2016 року. Він робив експертні висновки по справі за обвинуваченням ОСОБА_7 за № 5/10.2/777 від 11.10.2018 року, №5/10.1/832 від 02.11.2018 року, №5/10.1/1039 від 19.12.2018 року. Згідно його експертних висновків від 02.11.2018 року, від 19.12.2018 року, водій ОСОБА_7 порушила п.12.3 ПДР України, в якому зазначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Вихідні дані, які потрібні експерту для проведення експертизи, встановлює слідчий під час допитів, інших слідчих дій за участю спеціаліста. На підставі встановлених слідчим вихідних даних, він і проводив вищевказані експертизи. Місце зіткнення, місце наїзду експертом не встановлюється, це все робить слідчий. Якщо для проведення експертизи не достає відповідних даних, то він звертається до слідчого з клопотанням про їх надання, якщо це можливо. Так, при проведенні ним експертизи №5/10.1/1039 від 19.12.2018 року, у своєму висновку він зазначив, що оскільки його клопотання про надання додаткових вихідних даних задоволено не було, то він і не зміг відповісти на деякі питання слідчого, про що зазначив у своєму експертному висновку. Так, ОСОБА_26 приймав участь у слідчому експерименті як помічник експерта ОСОБА_27 . Якщо слідчим не вказаний поздовжній розмір, то те, що водієм ОСОБА_7 було порушено п.12.3 ПДР, було встановлено за допомогою того, що порівняли час небезпеки, знайшли видалення, порівняли з зупиночною відстанню автомобіля і виявили, що зупинкова відстань менше, ніж видалення. Зупиночна відстань визначена за допомогою визначеної формули, склала 73,3 м, при швидкості 70 км/год. Зроблені ним вказані експертні висновки він повністю підтримує. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що він- ОСОБА_28 , працює в Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі України старшим судовим експертом відділу автотехнічних досліджень з 2010 року. Приймав участь в проведенні експертизи від 05.07.2018 року. В експертизі було неможливо встановити місце наїзду, тому що не вистачало ознак які вказують на точне місце розташування наїзду, про що він зазначив у ескпертизі. Самою стовідсотковою ознакою, яка може вказувати на місце наїзду це слід низа обуві, коли збивають пішохода, в останніх випадках є поперечна чи повздовжня ймовірність відносно дороги. Посилаючись на висновок експерта №5/10.4/406 пояснив, місце наїзду на пішохода повздовжньому напрямку розташовувалось перед елементом уламку авто на проїзній частині дороги, за умови, якщо елемент уламку авто був залишений фрагментами деталей автомобіля та вищевказаний елемент після пригоди не переміщувався. Визначення місце наїзду на пішохода в поперечному напрямку - не надається можливим. Уламок автомобіля знаходився ближче плями крові, оскільки пляма крові ближче, якщо цей уламок автомобіля то наїзд міг знаходиться в районі падіння уламка тобто ближче чим пляма крові, про що ОСОБА_28 зазначено у експертному висновку, який він повінстю підтримує.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду пояснила, 13.03.2018 року вранці, вона, разом із своїм знайомим ОСОБА_4 проїжджала по вул.Криворізька в м.Дніпро, де вона бачила жінку, яка лежала на дорозі. На дорозі був затор. В автомобілі було 4 людини разом із нею та ОСОБА_4 . Вони їхали у лівій смузі, у правій смузі стояв поламаний автомобіль. Де точно лежала жінка, сказати не може. Якого кольору був поламаний автомобіль не пам`ятє, тільки пам`ятає піднятий капот. Чи стояв перед поламаною машиною ще автомобіль, не пам`ятає. Поряд із збитою жінкою знаходилася інша жінка. Їх автомобіль їхав повільно, моменту ДТП не бачила з ОСОБА_30 знайома ще з радянських часів, знаходиться у дружніх відносинах.
		Крім показань свідків, вина обвинуваченої ОСОБА_7 підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні:
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.03.2018 року, згідно якого слідчим, в присутності двох понятих, водія ОСОБА_7 було проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце біля будинку№28 по вул.Криворізька в м.Дніпро 13 березня 2018 року, а також огляд автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на якому були виявлені стертості пилу на передньому бампері зліва, пошкоджено: ліва протитуманна фара, ліве переднє крило, капот зліва, лобове скло, дах зліва (т.1 а.п.6-11);
		- схемою до протоколу огляду місця ДТП, з фототаблицею, яка мала місце 13.03.2018 року по вул.Криворізька, 28 в м.Дніпро, складеною у присутності ОСОБА_7 на якій відображено напрямок руху транспортного засобу «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , елемент уламку авто, пляма бурого кольору, елемент дорожньої розмітки. Зі схемою ОСОБА_7 згодна (т.1 а.п.12,13-14);
		- посвідченням водія серії НОМЕР_1 від 09.10.2014 року на ім`я ОСОБА_7 (т.1 а.п.15);
		- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 25.02.2017 року, згідно якого ОСОБА_7 є власником автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1 а.п.15);
		- довідкою №2303, виданої ДВП КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І.Мечнікова» 13.03.2018 року в 10.30 год. в якій зазначено, що в приймально-діагностичному відділенні 13.03.2018 року надана медична допомога ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій діагностовано: полі травма.ВЧМТ.УГМ.В/черпна гематома. Внутрішньомозкова кровотеча. ЗТГК. Забій легенів. Множинні переломи ребер. ЗТЖ. Розрив печінки. Закритий перелом обох кісток правої гомілки. Гемоперитонеум. Травматичний шок. (т.1 а.п.20);
		- протоколом огляду трупу від 13.03.2018 року, згідно якого було оглянуто труп ОСОБА_14 в приміщенні приймального відділення ДВП КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І.Мечнікова» (т.1 а.п.25);
		- повідомленням ДВП КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І.Мечнікова», згідно якої 13.03.2018 року о 10.00 год. до лікарні поступила ОСОБА_14 , зі слів супроводжуючих, у останньої травма в наслідок ДТП. Що мала місце 13.03.2018 року приблизно о 09.00 год. по вул.Криворізька, біля Стахановської прохідної. ОСОБА_14 доставлена в стані клінічної смерті. Діагноз: полі травма. ВЧМТ.УГМ. В/черпна гематома. Внутрішньомозкова кровотеча. ЗТГК. Забій легенів. Множинні переломи ребер. ЗТЖ. Розрив печінки. Закритий перелом обох кісток правої гомілки. Гемоперитонеум. Травматичний шок. ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10.30 год. ОСОБА_14 померла. (т.1 а.п.26);
		-висновком експерта№599від 14.03.2018року,згідно якого,при судово-медичнійекспертизі трупа ОСОБА_19 ,виявлені наступнітілесні ушкодження:сумісна тупатравма тілаз ранамина голові,крововиливи ум`які покривнітканини голови,переломи кістокчерепа,крововиливи підм`які мозковіоболонки тау речовинуголовного мозку,численні садната синцірізноманітних локалізацій,переломи великота малогомілковихкісток правоїнижньої кінцівки,розрив стінкиаорти,тампонада серцякров`ю,розрив печінки,що відносноживих осібу своїйсукупності маютьознаки тяжкихтілесних ушкоджень(згідноп.2.1,Правил судово-медичноговизначення ступенятяжкості тілеснихушкоджень,Наказу №6від 17січня 1995р.),прижиттєві,утворилися незадовгодо настаннясмерті віддії тупоготвердого предмету(ів),чи приударі(ах)об такий(і)якими моглибути виступаючічастини автомобілята знаходятьсяв причинномузв`язку знастанням смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 годині 30 хвилин, в приміщенні КЗ «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечнікова» потерпіла ОСОБА_11 померла. Смерть її настала від сумісної тупої травми тіла: рани на голові, крововиливів у м`які покривні тканини голови, переломів кісток черепа, крововиливів під м`які мозкові оболонки та у речовину головного мозку, численних саден та синців різноманітних локалізації, переломів велико- та малогомілкових кісток правої нижньої кінцівки, розривів стінки аорти, тампонади серця кров`ю та ускладнилась розвитком шоку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та даними додаткових методів дослідження. Враховуючи характер, механізм утворення та локалізацію тілесних ушкоджень на нижніх кінцівках, може вказувати на те, що в момент первинного контакту з виступаючими частинами автомобілю, потерпіла знаходилася в русі. Беручи до уваги характер, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень, можливо, що первинний контакт виступаючих частин автомобілю, що рухався, відбувся з правою поверхнею тіла потерпілої (т.1 а.п.35-40);
		- висновком експерта №5/10.4/406 від 05.07.2018 року, в якому зазначено, що виходячи із розташування елементу уламку авто, плями бурого кольору на проїзній частині дороги та розташування автомобіля КІА PICANTO після пригоди, місце наїзду на пішохода повздовжньому напрямку розташовувалось перед елементом уламку авто на проїзній частині дороги вул. Криворізька в напрямку руху до вул. Робоча, за умов, якщо елемент уламку авто був залишений фрагментами деталей автомобіля КІА РІСАМТО та вищевказаний елемент після пригоди не перемішувався. Визначити місце наїзду на пішохода в поперечному напрямку - не надається можливим (т.1 а.п.64-66);
		- висновком експерта №5/10.2/777 від 11.10.2018 року, згідно якого робоча гальмова система та рульове керування автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент проведення дослідження перебуває у працездатному стані. Рульове керування автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент проведення дослідження перебуває у працездатному стані (т.1 а.п.77-79);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.10.2018 року, зі схемою та фото таблицею, за участю свідка ОСОБА_15 , за участю спеціаліста  експерта-автотехніка ДНДЕКЦ ОСОБА_31 , в присутності двох понятих, проведено експеримент з метою перевірки і уточненні відомостей за фактом ДТП, що мало місце 13.03.2018 року в районі будинку 28 по вул.Криворізька в м.Дніпро, а також перевірки свідчень наданих свідком ОСОБА_15 , яка на місці показала та розповіла про обставини вчинення ДТП, що мало місце 13.03.2018 року. Слідчим експериментом встановлено: Перед початком слідчого експерименту всім учасникам було роз?яснено їх права та обов`язки, повідомлено про застосування технічних засобів фіксації також роз`яснено, що 13.03.2018 року приблизно о 09:15 годин в районі будинка №28 по вулиці Криворізька в м. Дніпро водій автомобіля «Kia Picanto» НОМЕР_2 - ОСОБА_7 , рухаючись по вулиці Криворізька в м. Дніпро в напрямку вулиці Робоча у м. Дніпро здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_14 , внаслідок чого від отриманих ушкоджень остання померла в лікарні імені Мечнікова. Свідок ОСОБА_15 дала згоду на відтворення відомі їй обставини місця. Далі свідку ОСОБА_15 було запропоновано присісти на переднє сидіння автомобіля, з якого вона спостерігала обставини вказаної ДТП, на що остання погодилась. В подальшому свідку для початку було запропоновано виставити статистичний автомобіль відносно меж пробної частини в момент здійснення наїзду , на що остання погодилася та було виставлено статистичне авто в крайній лівій смузі в напрямку руху від вул. Криворізька в напрямку вулиці Робоча. Так перебуваючи у місці зіткнення було встановлено, що відстань від передньої та задньої осей статистичного авто до правого краю проїзної частини склала 3, 65 метри. В подальшому свідку ОСОБА_15 було запропоновано вказати місце виходу потерпілої ОСОБА_14 на проїзну частину, траєкторію її руху від місця виходу на проїзну частину до місця наїзду. Так за вказівкою свідка, статист зайняв місце виходу на проїзну частину, після чого пройшов за траєкторію руху від місця виходу до місця наїзду а також з метою визначення темпу руху, статист пройшов вказану відстань тричі. За результатами вказаних дій статиста було отримано наступні дані: відстань від місця виходу до місця зіткнення наїзду відповідно до траєкторії руху, складає 8, 35 метрів. Відстань від місця наїзду до крайньої правої сторони проїзної частини складає 5, 15 метрів. Для визначення темпу руху статист рухався за траєкторією руху від місця виходу на проїзну частину до місця зіткнення наїзду тричі. Результати руху: t-1=4,8c, t-2=4,8c, t-3=4,8c. Відстань від лінії розмітки  крайньої лівої полоси розмітки до місця (зіткнення) наїзду складає: 0,65 метрів. Дані із метою прив?язки місця виходу на проїзну частину та місце наїзду за орієнтир було взято електроопору яка розташована напроти будинку №28 по вулиці Криворізька у м. Дніпро. Так відстань від місця виходу статиста на проїзну частину до вказаної електроопори склала 3, 45 метрів. Для визначення відстані від місця наїзду на пішохода до електроопори проїзної частини було проведено уявну пряму лінію. Відстань від уявної прямої лінії до зіткнення склала 6, 85 метрів. (т.1 а.п.105-112);
		- висновком експерта № 5/10.1/832 від 02.11.2018 року, згідно якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 повинна була діяти згідно до вимог п.12.3 ПДР України. При завданому механізмові події, водій автомобіля «КІА PICANTO» ОСОБА_7 мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_14 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «КІА PICANTO» ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилось у причинному зв`язку з даною ДТП. Для оцінки дій пішоходів не потрібно застосування спеціальних технічних пізнань, тому оцінити дії пішохода ОСОБА_14 органи розслідування можуть самостійно відповідно до розділу 4 «Обов`язки та права пішоходів» ПДР України (т.1 а.п.122-124);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.12.2018 року, за участю свідка ОСОБА_15 , згідно якого в присутності двох понятих, проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточненні відомостей за фактом ДТП, що мало місце 13.03.2018 року в районі будинку 28 по вул.Криворізька в м.Дніпро, а також перевірки свідчень наданих свідком ОСОБА_15 , яка на місці показала та розповіла про обставини вчинення ДТП, що мало місце 13.03.2018 року. Слідчим експериментом встановлено: на пропозицію до свідка ОСОБА_15 відтворили обставини та місце події, що мало місце 13.03.2018 року навпроти будинку №28 по вулиці Криворізька в м. Дніпро, свідок відповів згодою , у зв`язку з чим всі учасники зібралися на вказаному місці. Далі свідку ОСОБА_15 було запропоновано зайняти місце з якого вона спостерігала за обставинами вказаної ДТП, на що остання погодилась та зайняла вказане місце. В подальшому, для початку, статистичний автомобіль на місці вчинення ДТП було розігнано до швидкості 70 км/год та було проїхано відстань, яку подолала водій ОСОБА_7 в момент вчинення ДТП, після чого було застосовано гальмування, в місці вказаному свідком. Проїхавши вищезазначену відстань на статистичному автомобілі з вказаною швидкістю, свідок ОСОБА_15 вказала, що швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_7 була неменшою, ніж та, з якою проїхав статистичний автомобіль, тобто не меншою ніж 70 км/год В подальшому слідчий експеримент було завершено. (т.1 а.п.183-186);
		- висновком експерта №5/10.1/1039 від 19.12.2018 року, згідно якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «КІА PICANTO» ОСОБА_7 повинна була діяти згідно до вимог п.12.3 ПДР України (т.1 а.п.204-206);
		- висновком експерта №599/991-е від 27.12.2018 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла з ранами на голові, крововиливами у м`які покривні тканини голови, переломами кісток черепа, крововиливами під м`які мозкові оболонки та у речовину головного мозку, чисельними саднами та синцями різноманітних локалізацій, переломами велико- та малогомілкових кісток правої нижньої кінцівки, розрив стінки аорти, тампонада серця кров`ю, метри розрив печінки, що по відношенню до живих осіб у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (згідно п 2.1, Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, Наказу №6 від 17 січня 1995р.), прижиттєві, утворилися незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету(ів), чи при ударі(ах) об такий(і), якими могли бути виступаючі частини автомобіля та знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті. Вищеописані ушкодження у вигляді численних переломів ребер виникли від дії тупого твердого предмету (предметів). Враховуючи їх характер, локалізацію та механізм утворення, можливо, що вони утворилися в агональному періоді або в період клінічної смерті під час проведення реанімаційних заходів (непрямого масажу серця) (т.1 а.п.214-217);
		- постановою про визнання речовими доказами від 13.03.2018 року, згідно якої визнано речовим доказом «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1 а.п.89).
		Всі докази у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_7 отримані у передбаченомуКримінальним процесуальним Кодексом Українипорядку, є належні та допустимі, тому суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.
		Недопустимих доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини або доказів та відомостей, які стосуються особи обвинуваченого не має.
		Даючи оцінку показанням обвинуваченої ОСОБА_7 , що вона не визнає себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, оскільки не порушувала пункту 12.3 ПДР України, їхала на швидкості , яка не перевищує 40 км/год, суд розцінює, як обрану останньою лінію захисту і бажання будь-яким чином уникнути відповідальності за вчинення нею неумисного тяжкого кримінального правопорушення, внаслідок якого загинула людина, і вважає, що показання обвинуваченої не впливає будь-яким чином на доведеність її вини у вчиненні суспільно-небезпечного діяння або на кваліфікацію вчиненого, тому суд критично ставиться до показань обвинуваченої ОСОБА_7 .
		Так, надані обвинуваченою покази у судовому засіданні, що вона рухалася зі швидкістю не більше 40 км/год, а пішохід ОСОБА_14 несподівано вибігла із за стоячого на зупинці автобусу, у зв`язку з чим вона не мала реальної можливості уникнути наїзду, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15 , наданими в судовому засіданні, протоколами проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 від 12.10.2018 року, від 12.12.2018 року; висновками експертів: № 5/10.1/832 від 02.11.2018 року, №5/10.1/1039 від 19.12.2018 року, №5/10.2/777 від 11.10.2018 року, а також показаннями експертів ОСОБА_26 та ОСОБА_28 , які були допитані у судовому засіданні.
		Так, свідок ОСОБА_15 в своїх поясненнях в судовому засіданні підтвердила, що 13.03.2018 року вранці була свідком ДТП на вул.Криворізька в м.Дніпро і бачила, як водій автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , проїжджаючи попереду автомобіля, в якому їхала вона, на швидкості близько 70 км/год, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_14 , яка перетинала дорогу по переходу. Також, під час проведення слідчого експерименту 12.10.2018 року, свідок ОСОБА_15 чітко розповіла про обставини ДТП, що мала місце 13.03.2018 року за участю обвинуваченої ОСОБА_7 , а саме, що вона була свідком того, як водій автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , проїжджаючи попереду автомобіля, в якому їхала вона, на швидкості близько 70 км/год, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_14 , яка перетинала дорогу по переходу. Вказані пояснення є аналогічними. 
		Крім того, в судовому засіданні встановлено, що згідно висновку експерта №5/10.2/777 від 11.10.2018 року, робоча гальмова система та рульове керування автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент проведення дослідження перебуває у працездатному стані. Рульове керування автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент проведення дослідження перебуває у працездатному станізгідно висновку експерта № 5/10.1/832 від 02.11.2018 року, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 повинна була діяти згідно до вимог п.12.3 ПДР України. При завданому механізмові події, водій автомобіля «КІА PICANTO» ОСОБА_7 мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_14 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «КІА PICANTO» ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилось у причинному зв`язку з даною ДТП. Для оцінки дій пішоходів не потрібно застосування спеціальних технічних пізнань, тому оцінити дії пішохода ОСОБА_14 органи розслідування можуть самостійно відповідно до розділу 4 «Обов`язки та права пішоходів» ПДР України, а згідно висновку експерта №5/10.1/1039 від 19.12.2018 року, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «КІА PICANTO» ОСОБА_7 повинна була діяти згідно до вимог п.12.3 ПДР України.
		Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_26 та ОСОБА_28 повністю підтвердили складені ними висновки.
		Підстав не довіряти висновкам експертів №5/10.2/777 від 11.10.2018 року, №5/10.4/406 від 05.07.2018 року, № 5/10.1/832 від 02.11.2018 року, №5/10.1/1039 від 19.12.2018 року та поясненням експертів ОСОБА_26 та ОСОБА_28 в судовому засіданні, які є послідовними, незмінними та узгоджуються між собою, у суду немає.
		Захисником ОСОБА_4 до суду подана заява про визнання недопустимим доказом: висновок судово-медичної експертизи №599 від 17.04.2018 року, висновок судово-медичної експертизи №599/991-Е від 27.12.2018 року та усі решта доказів, що були зібрані на підставі медичних документів: медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_14 , огляд лікаря прийомного відділення, посмертний епікриз, лікарське свідоцтво про смерть. В обґрунтування в заяві зазначено, що 13 березня 2018 року слідчим СВ ДВП ГУНП СВ в Дніпропетровської області ОСОБА_32 складено постанова про призначення у справі судово-медичної експертизи (а.с. 32-33 т. 1). Постановою (без дати) слідчого ОСОБА_33 слідчого відділу Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровської області призначена судово-медична експертиза трупа ОСОБА_34 (а.с. 27 том 1). На підставі постанови (без дати) слідчого ОСОБА_35 по справі була проведена судово-медична експертиза № 559 від 17.04.2018 року (а.с. 35-40 т. 1). Слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі призначена судова-медична експертиза, яка проведена 27.12.2018 року за № 599\991-Е. В основу цієї експертизи покладені медичні документи: медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_19 , огляд лікаря прийомного відділення, посмертний епикриз, лікарське свідоцтво про смерть, - походження яких у справі свідчить про істотне порушення вимог КПК України. Захист звертає увагу на недопустимість висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_19 № 599 від 17.04.2018 року та висновку судово-медичної експертизи № 599\991-Е від 27.12.2018 року, оскільки у порушення ст. 163 КПК України слідчий та прокурор не зверталися з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: медичних карт стаціонарного хворого ОСОБА_19 (а.с.28 т.1), огляд лікаря прийомного відділення (а.с.29 т. 1), посмертний епикриз (а.с. 30 т. 1), лікарське свідоцтво про смерть (а.с. 31т. 1). Вважає, що органом досудового слідства та прокурором не надано вичерпної відповіді на вказаний довід захисту, при цьому належним чином не з`ясовано, яким чином в провадженні експерта для проведення експертного дослідження опинилася медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_19 , огляд лікаря прийомного відділення, посмертний епикриз, лікарське свідоцтво про смерть, що було використано експертом при проведені експертиз стосовно ОСОБА_19 (т.1 а.с.214).
		Згідно ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12018040030000680 та встановлено в судовому засіданні, 13 березня 2018 року слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_32 по даному кримінальному провадженню винесено постанову про призначення судово-медичної експертизи для з`ясування характеру спричинених тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_14 та встановлення її причини смерті, на вирішення експерта поставлено ряд питань (т.1 а.п.32). Судом також встановлено, що саме на підставі вказаної постанови слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_36 , в провадженні якого перебувало вказане кримінальне провадження №12018040030000680, експертом ОСОБА_37 14.03.2018 року проведено судово-медичну експертизу за фактом смерті ОСОБА_14 та надано висновок експерта №599 від 14.03.2018 року, згідно якого експертом надані відповіді саме на питання, вказані у постанові слідчим ОСОБА_32 (т.1 а.п.35-40). Також, слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_38 20 грудня 2018 року по даному кримінальному провадженню винесено клопотання про призначення судово-медичної експертизи (т.1, а.п.207-209). Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 грудня 2018 року, клопотання слідчого ОСОБА_39 задоволено, доручено експертам КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ`ДОР» м.Дніпропетровська провести судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_14 , на вирішення експерту поставлено ряд питань (т.1 а.п.211). На підставі вказаної ухвали від 21.12.2018 року, експертом ОСОБА_37 27.12.2018 року було проведено судово-медичну експертизу за фактом смерті ОСОБА_14 та надано висновок експерта №599/991-Е від 27.12.2018 року (т.1. а.п.214-217).
		Судом встановлено, що з обставин, викладених у висновку експерта №599 від 14.03.2018 року та викладених у висновку експерта №599/991-Е від 14.03.2018 року не вбачається, що в основу цих експертиз покладені саме медичні документи на які посилається захисник у своїй заяві про недопустимість доказів. При цьому, судом встановлено, що у вказаних висновках експерта, проведенні зовнішні та внутрішні дослідження трупа ОСОБА_14 .
		Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та встановлено в судовому засіданні, вказані захисником документи, а саме: огляд лікаря прийомного відділення, посмертний епикриз, лікарське свідоцтво про смерть разом із рапортом слідчого Соборного ВП ДВП ОСОБА_35 , протоколом огляду трупу від 13.03.2018 року, згідно супровідного листа Начальника Соборного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 22.03.2018 року були надіслані, як матеріали ЕО№8027 начальнику СВ ДВП ГУНП для приєднання до ЄРДР № 12018040030000680 за ч.2 ст.286 КК України.
		Крім того, слід також зазначити, що документи про які зазначає захисник, а саме: медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_19 , огляд лікаря прийомного відділення, посмертний епикриз, лікарське свідоцтво про смерть не є доказами у даному кримінальному провадженні. Слід також зазначити, що захисником не зазначено у заяві, які саме усі решта доказів, що були зібрані на підставі медичних документів: медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_14 , огляд лікаря прийомного відділення, посмертний епікриз, лікарське свідоцтво про смерть-слід визнати недопустимими.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави визнати недопустимими доказами по справі висновок судово-медичної експертизи №599 від 17.04.2018 року, висновок судово-медичної експертизи №599/991-Е від 27.12.2018 року та усі решта доказів, що були зібрані на підставі медичних документів: медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_14 , огляд лікаря прийомного відділення, посмертний епікриз, лікарське свідоцтво про смерть, як про це просить захисник у своїй заяві, є надуманими і не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.
		Суд також зазначає, що підстав не довіряти висновкам експертів №599 від 17.04.2018 року, №599/991-Е від 27.12.2018 року у суду немає.
		     Таким чином, суд критично ставиться до показів обвинуваченої, даними в судовому засіданні, оскільки її показання не зайшли свого підтвердження під час судового розгляду, повністю спростовуються об`єктивною сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не мають протиріччя.
		Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
		   При призначенні обвинуваченій  ОСОБА_7 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого. 
		Так, обвинувачена  ОСОБА_7 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, який відноситься до категорії тяжких, при цьому є необережним та призвів до втрати найвищої соціальної цінності, проголошеної ч. 1ст. 3 Конституції України, - життя людини. 
		Обвинувачена раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, заміжня, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 
		Потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не заявлений. Однак, як зазначила потерпіла та її представник у судовому засіданні позов до обвинуваченої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, буде поданий в цивільному порядку. Також, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що під час досудового розслідування обвинуваченою ОСОБА_7 були надані грошові кошти у розмірі 400 доларів и 10000,00 грн.
		Пом`якшуючою покарання обставиною, відповідно дост.66 КК України, суд враховує часткове відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_6 під час досудового розслідування.
		Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку. 
		На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. 
		Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.
		Відповідно до положеньст.50 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Враховуючи викладене,суд вважаєнеобхідним ідостатнім длявиправлення іпопередження вчиненнянових злочинівпризначити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання вмежах санкціїч.2ст.286КК Україниувигляді позбавленняволі, оскільки лише таке покарання є необхідним й достатнім для забезпечення дотримання засад призначення покарання, передбачених статтею 65 КК України.
		При цьому, відповідно до вимогст. 65 КК Українищодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7(із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.
		Приймаючи наявність обставини, що обтяжує покарання, враховуючи ставлення самої обвинуваченої до вчиненого злочину, та її поведінку після вчиненого, а саме невизнання вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Одночасно, враховуючи характер вчиненого злочину, пов`язаного з правом керування транспортними засобами, особи обвинуваченої ОСОБА_7 , яка не визнала вину у вчиненому нею злочині та наполягала на відсутності порушень з її боку вимог Правил дорожнього руху України, суд визнає за неможливе збереження за ОСОБА_7 права керування транспортними засобами.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_7 не застосовувався, клопотань про обрання запобіжного заходу до суду не надходило.
		Згідно ч.2ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої фактичну вартість проведення судових експертиз, згідно наданих довідок.
		Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимогст. 100 КПК України.
		Потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов не заявлений. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		 
		     ОСОБА_41  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити їй покарання у вигляді чотирьох роківпозбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Речові докази: автомобіль «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні на території ПП «Автоклуб», розташованого за адресою: м.Дніпро, вул.Дніпросталівська,22к-1- повернути за належністю.
		   Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави: фактичну вартість проведення експертизи № 5/10.4/406 від 05.07.2018 року у розмірі 1144,00 грн.; фактичну вартість проведення експертизи №5/10.2/777 від 11.10.2018 року у розмірі 1144,00 грн., фактичну вартість проведення експертизи №5/10.1/832 від 02.11.2018 року у розмірі 1144,00 грн., фактичну вартість проведення експертизи №5/10.1/1039 від 19.12.018 року у розмірі 1144 грн.
		   Арешт накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 квітня 2018 року на автомобіль «КІА PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_4 ,який належить ОСОБА_7  залишити без змін до набрання вироком чинності.
		   Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...