Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/17219/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2021. Зареєстровано: 02.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		29 жовтня 2021 року                               м. Київ                              № 640/17219/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністра охорони здоров`я України Степанова Максима Володимировича
		про    визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністра охорони здоров`я України Степанова Максима Володимировича в якому просив: 
		1.          визнати протиправною бездіяльність Міністра охорони здоров`я України Степанова Максима Володимировича, яка виникла внаслідок неналежного розгляду скарги громадянина ОСОБА_1 від 28.04.2020р.;
		2.          зобов`язати Міністра охорони здоров`я України Степанова Максима Володимировича належним чином розглянути викладені у скарзі громадянина ОСОБА_1 від 28.04.2020р. питання:
		-          щодо порушення перед Кабінетом Міністрів України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_2 ;
		-          щодо прийняття рішення про проведення перевірки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині надання обґрунтованої відповіді в межах встановленого законом строку на його звернення. 
		Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачу надана належна та обґрунтована відповідь на його скаргу, яка не отримана останнім з незалежних від відповідача причин. 
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		28.04.2020р. позивач звернувся до Міністра охорони здоров`я України Степанова Максима Володимировича із скаргою в якій просив порушити перед Кабінетом Міністрів України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_2 та прийняти рішення про проведення перевірки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
		У відповідь на вищезазначену скаргу позивачу направлено лист Міністерства охорони здоров`я України за підписом заступника Міністра від 10.06.2020р. № 24-04/К-7352/7166-зв в якому процитовані положення нормативно-правових актів щодо порядку та способу виконання повноважень Держлікслужбою  у сфері ліцензування господарської діяльності та поряд з цим зазначено, що  «кисень медичний газоподібний» виробника ТОВ «Кріогенсервіс» внесено в Державний реєстр лікарських засобів, а зазначений лікарський засіб зареєстровано відповідно вимог чинного законодавства. Жодних інших висновків у відповіді не вказано.
		Позивач вважаючи бездіяльність відповідача в частині надання належної та обґрунтованої відповіді на викладені у скарзі вимоги та в межах встановленого законом строку протиправними, звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Поряд із цим, статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведене право отримало у Законі України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР). Відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання цього Закону.
		Так, за приписами статті 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
		Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
		Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
		Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
		Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
		Згідно з ч. 3, 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.
		Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
		об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
		у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
		на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
		скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
		забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
		письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
		вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
		у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
		не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
		особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
		Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
		Аналізуючи вказані норми права суд  приходить до висновку, що звернення, яке відповідає вимогам Закону № 393/96, повинно бути прийнято, всебічно та повно розглянуто у встановлені законом строки, та за наявності для того підстав, суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення спірного питання, повинен вжити усіх передбачених законом заходів для поновлення порушеного права особи та усунення причин та умов, які сприяли порушенням. За загальним правилом звернення громадян підлягають розгляду тим суб`єктом, якому вони адресовані. Якщо вирішення порушеного у зверненні питання не належить до повноважень відповідного органу, він повинен переслати його за належністю і повідомити про це громадянина, який подав звернення, для чого встановлено п`ятиденний строк.
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 р. у справі № 804/9185/15.
		Так, надаючи оцінку доводам позивача про порушення відповідачем строку розгляду його скарги, суд зазначає таке.
		З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2020р. позивач звернувся до Міністра охорони здоров`я України Степанова Максима Володимировича із скаргою в якій просив порушити перед Кабінетом Міністрів України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_2 та прийняти рішення про проведення перевірки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
		Вищезазначену скаргу отримано відповідачем 29.04.2020р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявною в матеріалах справи.
		Водночас, вказана скарга зареєстрована відповідачем лише 15.05.2020р., що підтверджується штрих-кодом вхідної кореспонденції разом з яким вказана дата та вхідний номер, а саме 15.05.2020р. № К-7352.
		В обґрунтування порушення строку надання відповіді на скаргу відповідач посилається на наказ МОЗ від 17.03.2020р. № 672 «Про організацію роботи апарату Міністерства охорони здоров`я України, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління на період карантину» відповідно до якого робота апарату міністерства була організована шляхом організації дистанційної та позмінної роботи у період з 18.03.2020р. по 03.04.2020р.
		При цьому, відповідач зазначає, що у зв`язку з великим обсягом кореспонденції, що надходила у період дії обмежень встановлених постановою КМУ № 211, скарга позивача була зареєстрована пізніше, а відтак вважає, що строк порушено з поважний причин.
		Суд вважає доводи відповідача в обґрунтування поважності причин порушення строку надання відповіді на скаргу необґрунтованими, адже до матеріалів справи не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які створювали непереборні перешкоди у своєчасні реєстрації з дати надходження скарги позивача, а відтак і наданню своєчасної відповіді.
		При  цьому, судом враховується, що з моменту надходження до відповідача скарги (29.04.2020р.) до моменту її реєстрації (15.05.2020р.) минуло більше 15 календарних днів і такий строк не може бути виправданим.
		Більше того, з п.п. 1 п. 7 наказу МОЗ від 17.03.2020р. № 672 вбачається, що Департамент організаційного забезпечення зобов`язано вжити заходів щодо належного та своєчасного функціонування документообігу у МОЗ України, що додатково підтверджує той факт, що вказаний наказ не може слугувати підставою для звільнення апарату міністерства від обов`язку щодо вчасної реєстрації документів, що має наслідком порушення строків їх опрацювання.
		Так, щодо доводів позивача про наявність протиправної бездіяльності відповідача в частині надання належної та обґрунтованої відповіді на його скаргу, суд зазначає таке.
		Суд повторно наголошує, що позивач у поданій 28.04.2019р. скарзі просив:
		1.          порушити перед Кабінетом Міністрів України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_2 ;
		2.          прийняти рішення про проведення перевірки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
		При цьому, з аналізу змісту наданої 10.06.2020р. МОЗ України відповіді на скаргу позивача вбачається, що в останній виключно процитовані положення нормативно-правових актів щодо порядку та способу виконання повноважень Держлікслужбою  у сфері ліцензування господарської діяльності та поряд з цим зазначено, що  «кисень медичний газоподібний» виробника ТОВ «Кріогенсервіс» внесено в Державний реєстр лікарських засобів, а зазначений лікарський засіб зареєстровано відповідно вимог чинного законодавства. Жодних інших висновків у відповіді не вказано.
		Тобто, фактично у вказаному листі не надано відповідь на жодне із порушених позивачем питань, а саме, щодо порушення перед Кабінетом Міністрів України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_2 та прийняття рішення про проведення перевірки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
		Так, дійсно, для порушення перед Кабінетом Міністрів України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_2 та прийняття рішення про проведення перевірки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками необхідне встановлення наявності визначених законодавством підстав, які мають бути підтверджені належними та допустимим доказами.
		Водночас, суд наголошує, що предметом цього спору не є встановлення наявності/відсутності таких підстав, а надання відповідачем відповіді по суті на кожне із викладених у скарзі вимог.
		Однак, як зазначено вище, відповідь на скаргу містить виключно цитування положень нормативно-правових актів, а відтак в останній не надано відповідь на жодне із поставлених позивачем у скарзі питань.
		Доводам відповідача про відсутність у Міністра повноважень в частині проведення перевірок не надається правова оцінка, оскільки, по-перше, вказані доводи викладені виключно у відзиві, а не у відповіді на скаргу, а, по-друге, як зазначено вище, наразі предметом спору є саме надання відповіді на кожне із поставлених питань, яка фактично надана не була.
		Також, суд зазначає, що якщо відповідач вважав, що вимоги пред`явлені позивачем у викладеній скарзі пред`явлені не за належністю, то в силу вимог 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» зобов`язаний був направити таку скаргу відповідному органу чи посадовій особі до повноважень якої належить розгляд такої скарги, адже розгляд скарги не уповноваженим суб`єтом також є порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян».
		З урахуванням наведеного та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов має бути задоволено. 
		При цьому, суд повторно наголошує, що судом в межах цього спору не встановлюється наявність підстав для порушення перед Кабінетом Міністрів України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_2 та щодо прийняття рішення про проведення перевірки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, оскільки наразі надається правова оцінка рішенням, діями та бездіяльності відповідача під час розгляду скарги позивача від 28.04.2020р. виключно в контексті дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян».
		Також, суд не зобов`язує відповідача прийняти позитивне/чи негативне рішення за результатом розгляду скарги, а лише надати відповідь на кожне із поставлених питань.
		Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Керуючись ст. 77, 122, 123, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		1.          Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
		3.          Визнати протиправною бездіяльність Міністра охорони здоров`я України Степанова Максима Володимировича, яка виникла внаслідок неналежного розгляду скарги громадянина ОСОБА_1 від 28.04.2020р.
		4.          Зобов`язати Міністра охорони здоров`я України Степанова Максима Володимировича належним чином розглянути викладені у скарзі громадянина ОСОБА_1 від 28.04.2020р. питання:
		-          щодо порушення перед Кабінетом Міністрів України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - ОСОБА_2 ;
		-          щодо прийняття рішення про проведення перевірки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
		2.          Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Міністра охорони здоров`я України.
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України. 
		Суддя                                                                                                Я.І. Добрянська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...