Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/85/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2021. Зареєстровано: 02.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2021.
Дата набрання законної сили: 29.10.2021
Номер судового провадження: К/9901/22248/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		справа №480/85/19
		провадження №К/9901/22248/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єзерова А.А., 
		суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за касаційною скаргою Головного управління Держспоживслужби в Сумській області
		на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 (суддя Бондар С.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 (головуючий суддя Бершов Г.Є., судді: Ральченко І.М., Катунов В.В.)
		у справі № 480/85/19
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до Головного управління Держспоживслужби в Сумській області
		про визнання протиправним та скасування рішень і встановив:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держспоживслужби в Сумській області, в якій просила суд визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держспоживслужби в Сумській області № 000099, № 000100, №            000102, № 000103 від 29.08.2018 року.
		2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі №            480/85/19 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 000099, № 000100, №            000102, № 000103 від 29.08.2018 року.
		3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №480/85/19 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 29.08.2018 № 000102, № 000103 і прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 29.08.2018 № 000102, № 000103. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі № 480/85/19 залишено без змін.
		4. Головне управління Держспоживслужби в Сумській області з вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі № 480/85/19 та передати справу на новий розгляд.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області при здійсненні контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами та вимог до її змісту на території м. Суми 02.07.2018 на першому та дев`ятому сіті-лайтах, розташованих по вул. Харківській 2/2 в м. Суми біля будинку ТЦ "Мануфактура", розміщено рекламу магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із зображенням оголеного чоловічого тіла, що є порушенням етичних, гуманістичних, моральних норм, нехтування правилами пристойності згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про рекламу". Також вказана реклама порушує добросовісну маркетингову практику, якщо зображує тіло (його чистини) як прикрасу чи сексуальний об`єкт, що не має прямого зв`язку із рекламованим продуктом, та прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, що є порушенням ч. 1 ст. 8 Закону України "Про рекламу".
		6. За результатами контролю складено 2 протоколи про порушення законодавства про рекламу від 05.07.2018 № 000087, № 000088.
		7. Згідно з рішеннями від 05.07.2018 № 000098 та № 000099 розпочато розгляд справ про порушення законодавства про рекламу.
		8. На адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" направлено листи-вимоги від 05.07.2018 № 05.1-09/6893 та № 05.1-09/6894, в яких зазначено про порушення та зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 надати у строк до 30.07.2018 інформацію про вартість розповсюдженої реклами. Одночасно позивача повідомлено про призначення розгляду справ про порушення законодавства про рекламу на 01.08.2018 о 10:00 год. та про наслідки неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості реклами.
		9. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до відповідача з листом від 30.07.2018 про перенесення розгляду справ на інший день у зв`язку з відсутністю в м. Суми.
		10. Наказами від 30.07.2018 № 1232-ОД та № 1233-ОД строк розгляду справ про порушення законодавства про рекламу було продовжено та призначено розгляд справ на 29.08.2018. Позивачу було повторно вручено листи від 30.07.2018 № 05.1-06/7558 та № 05.1-06/7559 про надання до 27.08.2018 інформації про вартість розповсюдженої реклами та призначення на 29.08.2018 о 10.00 год. розгляду справ про порушення законодавства про рекламу.
		11. Листом від 31.08.2018 (тобто після призначеної дати розгляду справ) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повідомила про те, що витребувана інформація про вартість розповсюдженої реклами не може бути надана у зв`язку з відсутністю таких документів.
		12. 29.08.2018 Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області за результатами розгляду справ прийняло такі рішення:
		- № 000099 про накладення штрафу в розмірі 5 083 грн за недотримання вимог законодавства щодо змісту реклами відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу";
		- № 000100 про накладення штрафу в розмірі 5 083 грн за недотримання вимог законодавства щодо змісту реклами відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу";
		- № 000102 про накладення штрафу в розмірі 1 700 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу";
		- № 000103 про накладення штрафу в розмірі 1 700 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу".
		13. Не погодившись з вказаними рішеннями, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		14. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, керувався тим, що Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області як суб`єкт владних повноважень не довело правомірності своїх рішень  від 29.08.2018 № 000099, № 000100, № 000102, №000103 про накладення штрафу.
		15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком окружного адміністративного суду про те, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу та провадженні у справі за ознаками порушення законодавства про рекламу відносно позивача Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області діяло в межах повноважень та відповідно до порядку, визначеного наведеними нормами законодавства.
		16. Другий апеляційний адміністративний суд скасував судове рішення суду першої інстанції в частині скасування рішень від 29.08.2018 № 000102, № 000103 через його необґрунтованість та зазначив, що відповідальність передбачена у разі неподання інформації щодо вартості реклами, яка розповсюджена з порушенням вимог цього Закону, а оскільки суд прийшов до висновку, що у вказаній вище рекламі відсутні порушення вимог Закону України "Про рекламу", то рішення відповідача від 29.08.2018 року №000102, №000103 також підлягають скасуванню.
		17. Щодо рішень відповідача № 000099, № 000100, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначила, що відповідачем в оскаржуваному рішенні та протоколі не наведено, яким саме чином зображення голого чоловічого торсу порушує етичні, гуманістичні, моральні норми та нехтує правилами пристойності, адже зазначене зображення у сучасному суспільстві не може бути визнано таким, що порушує вказані норми етики, гуманізму, моралі та правила пристойності.
		Будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність в зовнішній та внутрішній рекламі фактів порушення вимог Закону України «Про рекламу», відповідачем до суду не надано.
		18. Суди попередніх інстанцій вважали, що висновки, викладені в експертному висновку Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу», які надалі були використані відповідачем та покладені в основу прийняття спірних рішень, мають тільки рекомендаційний характер.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		19. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
		Зокрема, відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що на підтвердження факту порушення вимог законодавства про рекламу позивачка надала до суду такі докази:
		- фото розміщеної з порушенням реклами;
		- договір, на підставі якого позивач користується сіті-лайтами, де розміщена ця реклама;
		- відео з магазину позивача з поясненнями продавця про те, хто здійснює діяльність у відповідному магазині;
		- витяг з ЄДРПОУ з куточку споживача магазину позивача.
		20. Заявник зазначає, що у своїх рішеннях про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідач мав на увазі не поняття (визначення) оголеного чоловічого тіла, а те, що оголений чоловік рекламує жіночий одяг, тобто зображення не має ніякого стосунку до рекламованого продукту, а є тільки сексуальною прикрасою. З цих міркувань, на думку скаржника, зображення оголеного чоловічого тіла в рекламі жіночого одягу є об`єктивно невиправданим, не може сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо такого товару.
		21. За твердженням скаржника, з огляду на те, що зображення чоловічого тіла повністю оголене (без одягу), то воно фактично має еротичний характер, а тому повинно розміщуватись відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про захист суспільної моралі» у спеціально визначених засобах масової інформації.
		22. У касаційній скарзі також зазначено, що висновки судів стосовно того, що спірні рішення, які були прийняті на підставі експертного висновку, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки рішення про накладення штрафних санкцій прийняті на підставі Закону України «Про рекламу» та висновку спеціалістів відповідача з урахуванням матеріалів справи та чинного законодавства. Одночасно в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем неодноразово наголошувалось про те, що підставами для притягнення до відповідальності за ч. 6 та ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» є не відповідний експертний висновок, а вимоги ст. 7 Закону та вчинення відповідного правопорушення. Експертний висновок є тільки додатковим доказом наявності підстав для притягнення до відповідальності.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		23. Верховний Суд, перевіривши аргументи касаційної скарги у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, бере до уваги таке.
		24. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		25. За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
		26. З аналізу наведеної законодавчої дефініції можна зробити висновок, що метою реклами є привертання уваги споживачів реклами до продукту, який рекламується; формування у споживача певного рівня знань про відповідний товар, послугу; створення у споживача певного образу продавця; формування потреби у відповідному товарі, послузі; спонукання до придбання саме цього товару у відповідного продавця; підтримка обізнаності, утримання в пам`яті споживачів інформації про товар в проміжках між купівлями; нагадування, де можна купити відповідний товар тощо.
		27. Водночас ст. 7 Закону України «Про рекламу» передбачено, що основними принципами реклами є законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
		Отже, однією з основних засад, на яких ґрунтується функціонування ринку реклами в Україні, є те, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу»).
		28. Суди попередніх інстанцій встановили, що на першому та дев`ятому сіті-лайтах, розташованих по вул. Харківській 2/2 в м. Суми біля приміщення Торговельного центру «Мануфактура», розміщено рекламу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із зображенням оголеного чоловічого тіла.
		29. У рішеннях Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 000099 та № 000100 від 29.08.2018 вказано, що при здійсненні контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами та вимог до її змісту на території м. Суми 02 липня 2018 року було встановлено, що на першому та дев`ятому сіті-лайті, який розміщений вздовж проїжджої частини по вул. Харківській 2/2, м. Суми , біля будинку ТЦ «Мануфактура», ( вул. Харківська, 2/2 ,) розміщено рекламу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , із текстом наступного змісту, а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та із зображенням оголеного чоловічого тіла, що є порушенням етичних, гуманістичних, моральних норм, нехтування правилами пристойності згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу», також ця реклама порушує добросовісну маркетингову практику, якщо зображує тіло (його чистини) як прикрасу чи сексуальний об`єкт, що не має прямого зв`язку із рекламованим продуктом, та прямих асоціацій із споживанням рекламованого продукту, товару, що є порушенням ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу». На підставі наведеного вирішено за недотримання вимог законодавства щодо змісту реклами у відповідності до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 5 083   грн (рішення №   000099 від 29.08.2018), а за недотримання тих самих вимог законодавства щодо змісту реклами у відповідності до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» накласти на ФОП ОСОБА_1 ще один штраф в розмірі 5 083 грн (рішення  від 29.08.2018 № 000100).
		30. Колегія суддів бере до уваги, що за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», суспільна мораль - система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов`язок, совість, справедливість.
		А за приписами ст. 14 цього самого Закону реклама будь-якої продукції, товарів і послуг, що містить тексти і (або) зображення сексуального характеру, дозволяється лише в спеціалізованих засобах масової інформації. Зовнішня реклама (відкриті вітрини, щити на будинках, вулицях тощо), що містить тексти і (або) зображення сексуального чи еротичного характеру, забороняється.
		Натомість для мети зазначеного Закону «продукцією еротичного характеру» вважаються будь-які матеріальні об`єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, що містять інформацію еротичного характеру, має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливою.
		Водночас під «продукцією сексуального характеру» пропонується розуміти будь-які матеріальні об`єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, призначені для задоволення сексуальних потреб людини (ст. 1 цитованого Закону).
		31.  З аналізу наведених норм права вбачається, що поняття суспільної моралі є оціночним і у кожному випадку порушення (не порушення) суспільної моралі має оцінюватися, виходячи з фактичних обставин. 
		Також варто враховувати, що протягом останніх десятиліть у суспільстві змінювалися традиції, культурні цінності, які формують суспільну мораль.
		32. Позивачка стверджувала, що умови ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу», зокрема словосполучення «моральні норми», були надто нечіткими, щоб вона мала можливість регулювати свою поведінку, а тому розміщуючи відповідну рекламу, вона не могла передбачити, що вчинятиме правопорушення.
		33. Зі змісту рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 29.08.2018 №000099 та № 000100 неможливо визначити, чому саме образ чоловіка з оголеним торсом на рекламному оголошенні суперечить суспільній моралі. Рішення про накладення штрафів не містять жодного аргументу, який би припускав, що суб`єкт владних повноважень подбав про те, щоб детально вивчити питання про сумісність з принципом захисту моральних норм того зображення, яке використовується позивачкою як зовнішня реклама. 
		34. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій цілком слушно зазначили, що відповідач в оскаржених рішеннях та протоколі не навів того, як саме зображення оголеного чоловічого торсу порушує етичні, гуманістичні, моральні норми та (або) нехтує правилами пристойності, а також того, чому зазначене зображення у сучасному суспільстві може бути визнано таким, що порушує етичні, гуманістичні моральні норми та (або) нехтує правилами пристойності.
		Беручи до уваги наведене, Верховний Суд вважає, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 000099 та № 000100 від 29.08.2018 про накладення на позивачку штрафних санкцій за недотримання вимог законодавства щодо змісту реклами відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» є необґрунтованими, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржених позивачем у цій справі рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області  від 29.08.2018 № 000099 та № 000100.
		35. Під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, на обґрунтування правомірності ухвалення рішень від 29.08.2018 № 000099, № 000100, № 000102, № 000103 Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області покликалося також і на висновок громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» від 27.08.2018, згідно з яким реклама лінії одягу «ІНФОРМАЦІЯ_1» є дискримінаційною та порушує вимоги ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу» та п. 5.2.9 ст. 5 Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» - СОУ 21708654-002-201.
		36. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Положенням ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
		37.  Колегія суддів бере до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про рекламу» об`єднання громадян та об`єднання підприємств у галузі реклами мають право, з-поміж іншого, здійснювати незалежну експертизу реклами та нормативно-правових актів з питань реклами щодо відповідності вимогам законодавства України та давати відповідні рекомендації рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами.
		Відповідно до п. 15 Порядку № 693 з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, може бути призначена експертиза.
		Така експертиза у цій справі була проведена Громадською організацією «Українська асоціація маркетингу», яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку та відповідно до правовстановлювальних документів має право надавати експертні, інформаційні консультації членам організації та іншим зацікавленим особам.
		38. У цьому контексті експертний висновок Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» оформлений на підставі положення п. 15 Порядку № 693 і є одним із доказів у справі, якому суд під час розгляду повинен надати відповідну правову оцінку поряд з іншими доказами.
		39. Верховний Суд наголошує, що експертний висновок Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» має оцінюватися судом в сукупності з іншими доказами, поданими у справі, зокрема з наявними у матеріалах справи світлинами зображення, щодо якого зроблений експертний висновок, що їх (такі світлини) відповідач надав на підтвердження обставин порушення, як він стверджує, позивачкою вимог законодавства про рекламу.
		40. Суди попередніх інстанцій вважали відповідний висновок таким, що має рекомендаційний характер, при цьому суди врахували його зміст при прийнятті оскаржуваних рішень.
		У цій справі суд, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 29.08.2018  № 000099 та № 000100, оскільки не встановили фактів порушення розміщення зовнішньої реклами, розміщеної позивачем.
		До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		41. Щодо позовних вимог про визнання протиправними й скасування рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області  від 29.08.2018 № 000102 та №000103, які були задоволені судом апеляційної інстанції, відповідач не наводить жодних доводів в касаційній скарзі, тому судове рішення суду апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
		42.  Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, що стосуються предмету спору, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		43. Отже, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень, а аргументи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.
		44. За правилом ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		45. З огляду на те, що Верховний Суд залишає без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України новий розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись ст. ст. 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Сумській області залишити без задоволення.
		Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №    480/85/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                    В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                    О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...