Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2154/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про комунальну власність; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано судом: 02.11.2021. Зареєстровано: 03.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2021.
Дата набрання законної сили: 02.11.2021
Номер судового провадження: 1973 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 листопада 2021 року                     м. Харків                        Справа № 922/2154/21  
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,  
		 
		без виклику сторін,
		 
		розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків (вх. №1973 Х/2),
		на   ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 (повний текст складено 08.06.2021) у справі №922/2154/21 (суддя Прохоров С.А.),
		за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків,
		до відповідачів:
		1) Харківської міської ради, м. Харків, 
		2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
		3) Фізичної особи - підприємця Флорікян Вартануш Аршарівни, м.Харків,
		4) ОСОБА_1 , м. Харків,
		про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування  майна,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Флорікян Вартануш Аршарівни та ОСОБА_1 про:
		- визнання незаконним та скасування пункту 75 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова" від 06.07.2016 №283/16;
		- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 13.10.2016 №5387-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Флорікян Вартануш Аршарівною (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №2084;
		- витребування у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської об`єднаної територіальної громади нежитлові приміщення 1-го поверху №70-3 -:- 70-7, загальною площею 46,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 , скасувавши державну реєстрацію права власності, проведену за рішенням приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хотенець Ю.О. №35817521 від 22.06.2017, а Харківську міську раду зобов`язати прийняти до Харківської міської об`єднаної територіальної громади вищевказані нежитлові приміщення.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади. Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме у даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Зокрема, у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь-які відомості про такі поліпшення відсутні, отже, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. 
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі №922/2154/21 повернуто позовну заяву керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова з доданими до неї документами на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
		Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що при зверненні з позовом у даній справі прокурором заявлено вимогу щодо витребування спірного майна на користь територіальної громади від відповідача-4 - ОСОБА_1 , який є фізичною особою та не приймав участі у приватизації, а набув майно за цивільним договором. У зв`язку з цим, суд відзначив, що позовні вимоги в частині витребування майна не відноситься до юрисдикції господарського суду, а підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги до ОСОБА_1 як до громадянина, а не особи, що здійснює підприємницьку діяльність, є такими, що подані з порушенням суб`єктної юрисдикції та не підлягають розгляду господарськими судами, тобто має місце порушення правил об`єднання позовних вимог. 
		Не погодившись з вищевказаною ухвалою, керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі №922/2154/21 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 2, 4, 11, 20, 21, 45, 46, 86, 174, 236 ГПК України. За твердженням скаржника, оскільки договір купівлі-продажу між Харківською міською радою та ФОП Флорікян В.А. укладено на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого з порушенням вимог законодавства про приватизацію, то вимоги про витребування нежитлових приміщень від фізичної особи ОСОБА_1 у комунальну власність та зобов`язання Харківську міську раду прийняти це майно є похідними та залежать від попередніх позовних вимог. На підтвердження своєї правової позиції прокурор посилається на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від   21.02.2018 у справі № 125/703/16-ц  та від   12.05.2020 у справі № 925/308/18, в яких Суд дійшов висновку, що оскільки оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень був укладений в порядку приватизації комунального майна шляхом проведення аукціону, відтак, враховуючи характер спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правову природу юридичного спору та у даному випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства. Прокурор також зазначає, що об`єднання позовних вимог у даному випадку дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, що підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18, від 23.10.2019 у справі №902/434/19 та від   31.10.2019 у справі №922/1359/19.
		 
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021 для розгляду апеляційної скарги у справі №922/2154/21 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Чернота Л.Ф.
		Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Враховуючи, що ч. 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені у п. 6 ч.1 ст. 255 ГПК України, а саме ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі №922/2154/21 без повідомлення учасників справи.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 поновлено керівнику Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі №922/2154/21; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено сторонам строк до 20.07.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим учасникам справи; розгляд апеляційної скарги керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі №922/2154/21 ухвалено розпочати з 21.07.2021 без повідомлення учасників справи.
		У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 19.07.2021 від Харківської міської ради, відповідач-1 заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін. Вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що між відповідачем-3 - ФОП Флорікян В.А., та відповідачем-4 - ОСОБА_1 відсутні господарські відносини, що врегульовані ГПК України або іншими актами господарського законодавства, заявлені прокурором позовні вимоги не пов`язані із здійсненням господарської діяльності, між сторонами спору за вказаними вимогами не існує правовідносин, які притаманні господарським відносинам. Взявши до уваги характер спірних правовідносин, правовий статус відповідача-4, як особи, що набула спірне майно за договором купівлі-продажу, на думку відповідача-1, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині витребування майна не відносяться до юрисдикції господарських судів, а підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Крім того, як вказує Харківська міська рада, спірне майно набуте фізичною особою ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, а тому вимога про його витребування є похідною саме від цього договору, сторони якого виступали саме як фізичні особи, а не як суб`єкти господарювання, що свідчить про відмінність цих правовідносин від відносин з приватизації державного/комунального майна. З урахуванням наведеного, відповідач-1 вважає, що заявлена прокурором вимог до ОСОБА_1 як до громадянина, а не особи, що здійснює підприємницьку діяльність, є такою, що подана з порушенням суб`єктної юрисдикції та не підлягає розгляду господарськими судами, у зв`язку з чим має місце порушення правил об`єднання позовних вимог.
		Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021, у зв`язку з відпусткою судді Гези Т.Д. для розгляду апеляційної скарги у справі №922/2154/21 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Чернота Л.Ф.
		Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021, у зв`язку з відпусткою судді Черноти Л.Ф. для розгляду апеляційної скарги у справі №922/2154/21 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.
		У встановлений судом строк відповідачі 2, 3 та 4 не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направили його до суду.
		На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. 
		01.06.2016 між Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Флорікян В.А. укладено договір оренди № 547 нежитлових приміщень 1-го поверху №70-3 -:- 70-7, загальною площею 46,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві комунальної власності територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.
		06.06.2016 ФОП Флорікян В.А. звернулася до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з листом (вх. №9148 від 06.06.2016), у якому просила дозволити приватизацію вищезазначених приміщень.
		За результатами розгляду вказаного листа Харківська міська рада дозволила приватизувати вказаний об`єкт нерухомого майна шляхом викупу (пункт 75 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова" від 06.07.2016 №283/16).
		Згідно висновку про вартість оціночного майна - нежитлових приміщень 1-го поверху №70-3 -:- 70-7, загальною площею 46,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: м. Харків, просп. Олександрівський, буд. 73, проведеного 10.08.2016  суб`єктом оціночної діяльності  - ТОВ "Національна керуюча компанія", вартість об`єкта оцінки станом на 31.07.2016 становить 120350,00 грн. без урахування ПДВ.
		13.10.2016 між Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець) та ФОП Флорікян В.А. (покупець) укладено договір № 5387-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ФОП Флорікян В.А., за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець - прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху №70-3 -:- 70-7, загальною площею 46,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 та сплатити продавцю встановлену договором вартість придбаного нерухомого майна. 
		22.06.2017 на підставі договору купівлі-продажу (зареєстровано в реєстрі за №384), укладеному між Флорікян В.А. та ОСОБА_1 , право власності на вищевказані нежитлові приміщення перейшло до фізичної особи ОСОБА_1 .
		Як вже зазначалось вище, повертаючи позовну заяву прокурора,  господарський суд першої інстанції встановив, що спірне майно (нежитлові приміщення) набуте ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, а тому вимога про його витребування, є похідною саме від цього договору, сторони якого виступали як фізичні особи, а не як суб`єкти господарювання, а не від правовідносин щодо приватизації державного/ комунального майна. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена прокурором позовна вимога до ОСОБА_1 як до громадянина, а не особи, що здійснює підприємницьку діяльність, є такою, що подана з порушенням суб`єктної юрисдикції та не підлягає розгляду господарськими судами, тобто має місце порушення правил об`єднання позовних вимог. 
		Встановлення господарським судом першої інстанції наведених обставин, які свідчать про порушення прокурором правил об`єднання позовних вимог стало  підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, яким передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).
		Однак, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви прокурора у справі №922/2154/21 з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог, та допустив неправильне застосування ч. 4 та п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, у зв`язку з чим постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам законодавства, та підлягає скасуванню з наступних підстав. 
		Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені ст. 20 ГПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. 
		Пунктом 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).
		Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом до відповідачів у межах правовідносин щодо відчуження комунального майна, стверджуючи про незаконність такого відчуження, як проведеного поза межами та всупереч нормативно передбаченої для відчуження такого майна процедури приватизації, внаслідок чого вважає, що укладений стосовно спірних нежитлових приміщень договір купівлі-продажу від 13.10.2016 №5387-В-С має бути визнано недійсним.
		При цьому, звернувшись до суду за захистом інтересів держави, прокурор у позовній заяві об`єднав як позовні вимоги про скасування результатів приватизації комунального майна, оформлених пунктом 75 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова" від 06.07.2016 №283/16 і  договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 13.10.2016 №5387-В-С, які (вимоги) пред`явлено до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Флорікян В.А., так і позовну вимогу до фізичної особи ОСОБА_1 , з яким 22.06.2017 Флорікян В.А. уклала договір купівлі-продажу цих нежитлових приміщень.
		Отже, колегія суддів вважає, що спір у цій справі стосується нерухомого майна, яке було об`єктом приватизації та у подальшому набуто фізичною особою         ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.2017. Таким чином, цей спір стосується приватизаційних та договірних правовідносин, при цьому останні є похідними від приватизаційних, що виникли без участі фізичних осіб.
		Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав порушення прокурором правил об`єднання позовних вимог та водночас погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про необхідністьу цьому випадку врахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №903/456/18, від   12.05.2020 у справі №925/308/18 та у постанові Верховного Суду від   31.10.2019 у справі №922/1359/19, з огляду на таке.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Згідно з п.п. 1, 2 і 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
		Статтею 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому   Господарським процесуальним кодексом України.
		Аналогічну вимогу про вирішення спору судом господарської юрисдикції передбачено також чинною на момент звернення з позовом редакцією статті 30 Закону України від 18.01.2018 "Про приватизацію державного і комунального майна", який набрав чинності з 07.03.2018.
		Таким чином, за загальним правилом спори щодо приватизації державного або комунального майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб`єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних, так і фізичних осіб.
		Відтак з урахуванням характеру спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
		Вказане повністю узгоджується зі ст. 2 ГПК України, яка завданням господарського судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів не тільки юридичних осіб і держави, але й фізичних осіб.
		Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №   903/456/18.
		За змістом ст. 173 ГПК України вимоги одного позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.
		Отже, позовні вимоги у цій справі пов`язані між собою підставою виникнення, стосуються одного і того самого майна - спірних нежитлових приміщень, що має наслідком повернення цього майна законному власнику у разі задоволення позову, і відповідно до ст. 173 ГПК України їх слід розглядати в межах однієї справи. 
		При визначенні наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі суд також має враховувати принцип процесуальної економії. Такий принцип господарського судочинства передбачає, що господарський суд, учасники судового процесу економно та ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ із дотриманням строків.
		У наведеному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком суттєвого утруднення вирішення спору, а навпаки, дає можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.
		Правовий висновок про те, що об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, викладено у постанові Верховного Суду від   13.10.2019 у справі  922/1359/19.
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що незважаючи на те, що фізична особа ОСОБА_1 не був учасником процедури приватизації спірного майна, суд першої інстанції помилково не врахував того, що спір про витребування у нього вказаного майна має похідний характер від позовних вимог про скасування результатів приватизації комунального майна, оскільки усі заявлені позовні вимоги обґрунтовуються прокурором обставиною незаконності відчуження комунального майна на неконкурентних засадах (способом викупу), що, на його думку, зумовлює незаконність подальшої передачі спірних приміщень у власність фізичної особи ОСОБА_1 .
		У зв`язку з наведеним, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви як такої, що подана прокурором з порушення правил об`єднання позовних вимог.
		Аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.10.2021 у справі №922/815/21.
		Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		Частиною 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
		З наведених підстав колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 08.06.2021 повинна бути скасована, а справу №922/2154/21 необхідно передати до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду позовної заяви керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова до відповідачів: Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ФОП Флорікян В.А. та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування  майна, у зв`язку з чим апеляційну скаргу керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова слід  задовольнити.
		З огляду на те, що судом апеляційної інстанції не здійснюється розгляд справи по суті спору, тому розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою скаржником судового збору за подання апеляційної скарги має бути здійснений судом першої інстанції відповідно до ст. 129 ГПК України за наслідками вирішення спору.
		На підстав викладеного та керуючись ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 280 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі №922/2154/21 - задовольнити.
		Ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі №922/2154/21 -  скасувати.
		Справу №922/2154/21 передати на розгляд до Господарського суду Харківської області.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
		 
		Головуючий суддя                                                     Н.О. Мартюхіна
		          
		 
		Суддя                                                                            Л.І. Бородіна
		 
		 
		Суддя                                                                            О.В. Плахов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...