Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 409/656/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2021.
Дата набрання законної сили: 02.11.2021
Номер судового провадження: 61-3020ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		02 листопада 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 409/656/19
		провадження № 61-3020св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,                     Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права спільної сумісної власності та стягнення витрат на поховання,
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 12 листопада 2020 року у складі судді Реки А. С. та постанову Луганського апеляційного суду від 25 січня                   2021 року  у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Коновалової В. А.,                     Луганської В. М.,
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Описова частина
		Короткий зміст позову
		У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт того, що вона та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу в період з грудня 2016 року до дня смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на автомобіль марки «AUDI A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; стягнути зі спадкоємця ОСОБА_4 - його сина ОСОБА_2 компенсацію витрат на поховання та виконання обрядових дій   у розмірі 17 610,00 грн.
		 
		На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що починаючи                       з грудня 2016 року до 06 листопада 2018 року вона та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу на АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, крім того, за вказаною адресою ОСОБА_4 був зареєстрований, тобто вони мали повноцінні сімейні відносини, але шлюб не був офіційно зареєстрований, спільних дітей вони не мали і в інших зареєстрованих шлюбах не перебували. Окрім того, проживаючи однією сім`єю за спільні кошти, вони набули у власність та зареєстрували 02 вересня 2017 року на ім`я ОСОБА_4 автомобіль  «AUDI А4», державний номерний знак НОМЕР_1 .
		 
		ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Білокуракине Луганської області, всі витрати, що пов`язані з його похованням, позивач понесла одноособово. Оскільки вони із ОСОБА_4 проживали разом та мали взаємні права та обов`язки, особисті речі померлого та оригінали правовстановлюючих документів на належне ОСОБА_4 майно перебували у неї. Значну частину документів та особистих речей після смерті                          ОСОБА_4 вона віддала його колишній дружині, з якою у ОСОБА_4 є спільна дитина.
		 
		Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідне їй для встановлення права власності на автомобіль «AUDI А4», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був придбаний під час їх спільного                                    з ОСОБА_4 проживання.
		 
		З відомостей, отриманих з відкритих джерел, вартість вказаного автомобіля становить 125 000,00 грн, таким чином вартість 1/2 частини становить                62 500,00 грн.
		 
		Єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		Посилаючись на викладене, позивач просила позов задовольнити. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Сватівський районний суд Луганської області рішенням від 12 листопада                   2020 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_3 , яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 витрати на поховання в розмірі 4 250,00 грн та 202,92 грн судового збору. В решті позову відмовив.  
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_4 , повинен відшкодувати ОСОБА_1 витрати на поховання спадкодавця в розмірі 4 250,00 грн, які підтверджені належними і допустимими доказами.  В решті позовні вимоги ОСОБА_1                    є недоведеними.
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду 
		Луганський апеляційний суд постановою від 25 січня 2021 року рішенняСватівського районного суду Луганської області від 12 листопада 2020 року залишив без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.   
		 
		Рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому не було предметом апеляційного перегляду.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи 
		У касаційній скарзі з урахуванням уточнень, поданій до Верховного Суду,  ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , просить скасувати рішення Сватівського районного суду Луганської області від 12 листопада 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 25 січня 2021 року в частині стягнення витрат на поховання в розмірі 4 250,00 грн.
		Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах де відповідачами є внутрішньо переміщені особи з території проведення антитерористичної операції держави Україна на територію, де відсутні бойові дії.
		На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що не погоджується                       з висновками судів про стягнення 4 250,00 грн витрат на поховання                          ОСОБА_4 , адже вони не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України предметом касаційного перегляду є судові рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на поховання в розмірі 4 250,00 грн та 202,92 грн судового збору.
		 
		Сімейні зв`язки між нею, сином і ОСОБА_4 були втрачені приблизно за 20 років до дня його смерті. Матеріальну допомогу на утримання сина він надавав не регулярно, і лише на їх вимогу, однак цієї допомоги не вистачало на навчання та гармонійний розвиток сина. Жодних доказів для спростування цього   ОСОБА_1 суду не надала.
		 
		Суд не взяв до уваги їх особливий правовий статус, адже згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вони є внутрішньо переміщеними особами, які були змушені покинути своє місце проживання у м. Первомайську Луганської області з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та з метою збереження свого життя  і втратили все, що було ними нажито до 2014 року.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 
		 
		17 серпня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		05 квітня 2005 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 
		 
		ОСОБА_4 і ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		ОСОБА_1 зареєстрована на АДРЕСА_1 .
		 
		Згідно з копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи                    від 11 вересня 2017 року № 6821 ОСОБА_4 зареєстрований на                             АДРЕСА_2 , був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та фактично проживав                                             на АДРЕСА_1 .
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. 
		 
		Організацією поховання ОСОБА_4 займалася ОСОБА_1 , яка всі понесені витрати взяла на себе (довідка № 3127, видана 08 листопада 2018 року Виконавчим комітетом Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області). 
		 
		ОСОБА_1 витратила на предмети ритуальної належності, необхідні для поховання ОСОБА_4 , і ритуальні послуги 10 450,00 грн; понесла витрати на проведення поминальних обідів на загальну суму 6 660,00 грн та 500,00 грн на послуги автоперевезення. 
		 
		ОСОБА_1 отримала допомогу на поховання ОСОБА_4 у розмірі 3 200,00 грн.
		 
		Спадкоємцем ОСОБА_4 є його син - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті батька шляхом звернення до нотаріуса та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права                  у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм                   права  в  межах   касаційної  скарги,  дійшов  висновку,  що  касаційна  скарга  не
		підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		 
		Спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (частина перша статті 1232 ЦК України).
		 
		При покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця необхідно враховувати, що такі витрати повинні бути розумними,                 в тому числі щодо їх розміру та необхідності здійснення.
		 
		Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» передбачено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. 
		 
		Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
		 
		У справі, що переглядається, суди встановили, що позивач, яка не є спадкоємцем ОСОБА_4 , понесла витрати з проведення поховання ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є відповідач.
		 
		Виходячи з визначення понять «поховання» та «предмети ритуальної належності»   ОСОБА_1 витратила на поховання ОСОБА_4 7 450,00 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами, та отримала державну матеріальну допомогу на його поховання в розмірі 3 200,00 грн.  
		 
		Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що відповідач, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_4 , повинен відшкодувати ОСОБА_1 витрати на поховання спадкодавця у розмірі 4 250,00 грн, є законним і обґрунтованим, адже                   ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька, а не відмовився від неї.
		 
		Аргументи касаційної скарги висновки судів в частині щодо стягнення витрат на поховання зводяться до незгоди з необхідністю повернути позивачу здійснені нею витрати на поховання ОСОБА_4 , незважаючи на прийняття відповідачем спадщини після його смерті, та не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, якими              у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка. 
		 
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд  у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
		 
		Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 12 листопада              2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 25 січня                   2021 року в частині стягнення витрат на поховання та судового збору залишити без змін.
		 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття,                       є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді                                                                                     А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                Є. В. Коротенко
		 
		                                                                                                М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...