Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 283/1290/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2021. Зареєстровано: 03.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2021.
Дата набрання законної сили: 10.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/283/131/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060510000016

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		           Справа № 283/1290/21
		провадження №1-кп/283/131/2021
		 
		В И Р О К
		і м е н е м У к р а ї н и
		02 листопада 2021 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:
		під головуванням судді                 ОСОБА_1 ,
		з секретарем судових засідань          ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора                  ОСОБА_3 ,
		потерпілого                 ОСОБА_4 ,     
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 23 лютого 2021 року за №12021060510000016 по обвинуваченню:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, не судимого, 
		в скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 122 ч. 1, ст. 186 ч.2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:    
		22 лютого 2021 року близько 17 години ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу кіосків «Три ларьки» в АДРЕСА_2 , в результаті конфлікту, що виник на ґрунті неприязних відносин, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою спричинення тілесних ушкоджень, наблизився до ОСОБА_4 та правою рукою наніс йому близько трьох ударів в область лівої скроні, один удар лівою рукою в область правого ока, головою наніс два удари по лінії лобу та один удар правою рукою по тулубу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці обох повік правого ока, крововиливу під кон`юнктиву внутрішнього кута правого ока, синця в ділянці лоба праворуч, синця в нижній частині лівої щоки, травматичного перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню тяжкості.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, того ж дня через незначний проміжок часу, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу ЗОШ №2 в м. Малині Житомирської області по вул. Кримського, 5, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання негативних наслідків, маючи на меті подавити волю потерпілого і примусити передати наявне в нього майно, перебуваючи в агресивно-насильницькому стані, наблизився до ОСОБА_4 , застосувавши психологічний натиск на нього, а саме: погрози про застосування фізичної сили, вимагав від нього мобільний телефон марки «Ulefone» моделі «Note 7Р» чорного кольору, с/н НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , 3G RAM 32 GB ROM, та відкрито заволодів вказаним телефоном, вирвавши його з рук потерпілого. 
		ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1050,83 грн.
		 
		       ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5  свою вину за епізодом умисного спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень визнав. Зазначив, що не заперечує щодо механізму нанесення ударів та їх кількості, зазначених в обвинувальному акті, окрім удару нанесеного потерпілому поблизу ЗОШ №2. ОСОБА_5 пояснив, що після того, як наздогнав ОСОБА_4 більше жодних ударів не наносив. Свою поведінку пояснює конфліктом з потерпілим через дівчину.
		Свою вину за епізодом відкритого викрадення чужого майна (грабежем), поєднаного з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, не визнав. Пояснив, що телефон не вимагав та не забирав його у ОСОБА_4 . Так, потерпілий сам віддав мобільний телефон зі словами «забери, тільки не чіпай мене» і передав його ОСОБА_6 . Жодних погроз відносно ОСОБА_4 не було. Саме ОСОБА_6 віддав мобільний телефон потерпілого ОСОБА_5 , на що останній заперечив, однак телефон забрав. 
		Потерпілий ОСОБА_4  в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що 22.02.2021 року близько 17 години поблизу кіосків «Три ларьки» в м. Малині Житомирської області по вул. Кривенчука, 8 між ним та обвинуваченим виник конфлікт з приводу розлучення останнього з дівчиною. Після розмови, що тривала близько 30 хвилин, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 три удари в область голови, один удар об паркан, один удар в область ока, один удар в область щелепи та один удар в живіт. Обвинуваченого стримували його друзі, які сказали, щоб потерпілий тікав. Однак, ОСОБА_5 все одно наздогнав його біля господарських приміщень ЗОШ №2, схопив за одяг та знову почав розмову. Після нанесення чергового удару, в конфлікт втрутилися хлопці, товариші ОСОБА_7 . Обвинувачений почав вимагати від потерпілого мобільний телефон, а тому він віддав йому свій телефон, і побіг додому.
		Свідок  ОСОБА_8  в судовому засіданні показав, що того дня він з ОСОБА_6 , підійшовши до кіосків «Три ларьки» в АДРЕСА_2 , бачили як ОСОБА_5 тримав ОСОБА_4 за куртку. Між ними тривала сварка та суперечка. Свідок бачив, як обвинувачений наніс один удар потерпілому в праве око. З метою припинення побиття ОСОБА_4 свідок зупиняв ОСОБА_5 та робив йому зауваження.
		Потерпілий побіг, однак ОСОБА_5 його наздогнав на майданчику біля ЗОШ №2. ОСОБА_8 з ОСОБА_6 пішли за ними. На думку свідка, обвинувачений залякав ОСОБА_9 , разом з тим, що саме говорив обвинувачений свідок не пам`ятає.
		ОСОБА_8 побачив, як ОСОБА_5 забрав мобільний телефон у потерпілого, та сказав, що поверне лише за певних умов.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_6 пояснив, що того дня він з ОСОБА_8 , підійшовши до кіосків «Три ларьки» в м. Малині Житомирської області по вул. Кривенчука, 8, бачили як ОСОБА_5 тримав ОСОБА_4 за куртку, в якого під оком був синець. При цьому, свідок не бачив щоб обвинувачений наносив тілесні ушкодження потерпілому. ОСОБА_8 заступався за потерпілого, стримував обвинуваченого, і сказав, щоб ОСОБА_4 тікав. Однак, ОСОБА_5 його наздогнав на майданчику ЗОШ №2. Підійшовши туди, свідок побачив, як ОСОБА_4 , виймаючи сім-картку з мобільного телефону, передав його ОСОБА_5 на думку свідка, потерпілий був заляканий обвинуваченим і це було очевидним для нього.
		 
		Вина ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованих злочинів доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
		за епізодом умисного спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень:
		Висновком експерта №39 від 01.03.2021 року встановлено, що в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці обох повік правого ока; крововиливу під кон`юнктиву внутрішнього кута правого ока; синця в ділянці лоба справа; синця в нижній частині лівої щоки; травматичного перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва.
		Дані ушкодження утворилися внаслідок дії тупого предмету/предметів, не менш ніж від 3-х ударів, можливо при обставинах та в термін, вказаних обстежуваним та в постанові; відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.03.2021 року, потерпілий показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , зокрема удари правою рукою по лівій нижній частині обличчя, по правій частині обличчя, в живіт; удари головою в лоб; удари правою ногою по лівій нозі потерпілого.
		Висновком експерта №48 від 10.03.2021 року підтверджено, що показання потерпілого ОСОБА_4 дані під час проведення слідчого експерименту відповідають механізму спричинення йому тілесних ушкоджень, як він вказує, що йому було спричинено травмуючи дії в ділянку голови/обличчя.
		 
		за епізодом відкритого викрадення чужого майна (грабежем), поєднаного з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого:
		Даними протоколу огляду місця події від 23.02.2021 року оглянуто, добровільно наданий ОСОБА_5 , мобільний телефон «Ulefone» в корпусі чорного кольору.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.03.2021 року, потерпілий показав місце біля господарських приміщень ЗОШ №2 в м. Малині Житомирської області по вул. Кримського, 5, де його наздогнав ОСОБА_5 та, погрожуючи застосуванням фізичної сили, заволодів його мобільним телефоном.
		Висновком експерта №СЕ-19/106-21/2324-ТВ від 02.03.2021 року встановлено, що ринкова вартість наданого на експертизу мобільного телефону марки «Ulefone» модель «Note 7Р 3/32GB», укомплектованого захисним чохлом-бампером, станом на 22.02.2021 року могла становити 1050,83 грн.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 04.03.2021 року свідок ОСОБА_8 показав, що 22.02.2021 року близько 17 години він спільно з ОСОБА_6 , підійшовши до кіосків «Три ларьки» в м. Малині Житомирської області по вул. Кривенчука, 8, побачив ОСОБА_5 , який розмовляв з невідомим йому хлопцем. На той момент у хлопця були тілесні ушкодження. Свідок разом зі своїм другом заспокоювали обвинуваченого та сказали, щоб хлопець втікав, який так і зробив. Однак, ОСОБА_5 наздогнав хлопця та після грубої розмови з ним, забрав з його рук телефон.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.03.2021 року, свідок ОСОБА_6 показав місце біля кіосків «Три ларьки» в м. Малині Житомирської області по вул. Кривенчука, 8, де обвинувачений наносив удари кулаками в обличчя та по тілу невідомому хлопцю. Окрім цього, свідок показав місце біля господарських приміщень ЗОШ №2 в м. Малині Житомирської області по вул. Кримського, 5, де потерпілий передав мобільний телефон ОСОБА_5 .
		 
		        ІІІ. Мотиви ухвалення вироку:
		За змістом положень ч.1 ст.2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		Суд не знаходить підстав для сумніву щодо нанесення ОСОБА_5 ударів ОСОБА_4 , з механізмом та локалізацією, що зазначені в обвинувальному акті, в результаті чого останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також відсутні сумніви щодо відкритого викрадення ОСОБА_5 мобільного телефону ОСОБА_4 , що пов`язане з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого. 
		Вирішуючи питання про належність та допустимість доказів, суд враховує, що в ході судового розгляду сторони провадження не мали заперечень щодо досліджених доказів, враховує дотримання процесуальної форми їх отримання, оцінку в їх сукупності, а тому приходить до висновку про належність і допустимість доказів, якими підтверджено умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я.
		Твердження обвинуваченого, що він не вимагав телефон у потерпілого, повністю спростовується зібраними по справі доказами, зокрема і показаннями двох очевидців, що доводять факт отримання ОСОБА_5 мобільного телефону від ОСОБА_4 , факт застосування психологічного впливу на потерпілого із погрозою фізичного впливу, а також тим, що ОСОБА_5 , отримавши реальну можливість розпорядження та користування протиправно вилученим майном, не зробив жодної дії щодо його повернення. Вчиняючи психологічне насильство, що полягало в цілеспрямованих діях ОСОБА_5 на психіку потерпілого, якому попередньо були завдані тілесні ушкодження та воля якого вже була подавлена,, та у якого в присутності знайомих обвинуваченого, склалося враження, що якщо він протидіятиме останньому погроза застосування насильства буде реалізована. 
		Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення вини ОСОБА_5 в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122ККУкраїни та увідкритому викраденнічужого майна(грабежі),поєднаного зпогрозою застосуваннянасильства,яке єнебезпечним для життята здоров`япотерпілого ОСОБА_4 , тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
		При обранні покарання суд виходить із загальних засад, визначених ст. 65 КК України. 
		За місцем свого проживання обвинувачений ОСОБА_5 характеризується позитивно. 
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Суд виключає з обвинувачення обставину, що пом`якшує відповідальність обвинуваченого як щире каяття, оскільки така обставина в даному злочині носить лише формальний характер. Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту часткового вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. 
		Обираючи обвинуваченому вид і розмір покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу винного, його схильність до вчинення злочинів (03 вересня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, внесеного в ЄРДР за №12021060510000211), що є свідченням його суспільної небезпечності, думку потерпілого, який просив обрати покарання пов`язане з позбавленням волі, а також те, що згідно з ч. 2, 3 ст.50ККУкраїни покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до вчиненого, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень самим обвинуваченим та іншими особами, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_5 покарання у виді реального позбавлення волі.
		На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку вимог ст. 100, 124 КПК України відповідно. 
		Цивільний позов не заявлявся.      
		Керуючись ст. 373, 374 КПК України,  
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122 та ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
		за ч. 1 ст. 122 КК України  у виді одного року позбавлення волі,
		за ч.2 ст. 186 КК України - у виді чотирьох років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		 
		Початок строку відбуття покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_5  на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 653,80 грн.
		Речові докази по справі: 
		мобільний телефон марки «Ulefone» моделі «Note 7Р» чорного кольору, с/н НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , 3G RAM 32 GB ROM, залишити потерпілому після вступу вироку в законну силу.
		Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...